У даній статті охарактеризовано поняття категоризації, реорганiзацiї, вибору часу як стратегії запам’ятовування. Здійснений огляд окремих видів метапам’яттєвих суджень, а саме: суджень про легкість вивчення (EOL), загальних (aJOL) та відкладених суджень про вивчене (dJOL). У статті викладено результати експериментального дослідження особливостей вибору стратегiї запам’ятовування (категоризація; реорганiзацiя; вибір часу) в залежностi вiд прогностичної валiдностi метапам’яттєвих суджень як засобів моніторингу метапам’яті.

Ключові слова: стратегії запам’ятовування, моніторинг метапам’яті, судження про легкість вивчення (EOL), судження про вивчене (JOL), прогностична валiдність метапам’яттєвих суджень.

This paper describes the concept of categorization, reorganization, speeded strategy decisions like memory strategies. Carried out a review of different metamemory judgments, namely ease of learning judgments (EOL), aggregate (aJOL) and delayed judgments of learning (dJOL). The paper presents the results of an experimental study features selection strategy memorizing (categorization, reorganization, speeded strategy decisions) depending on predictive validity metamemory judgments as a means of monitoring metamemory.

Keywords: memory strategies, monitoring metamemory, judgments about the ease of learning judgments (EOL), aggregate (aJOL) and delayed judgments of learning (dJOL), predictive validity metamemory judgments.

 

Опрацювання і вивчення значної кiлькостi iнформацiї є невiд’ємною частиною навчальної дiяльностi студентiв ВНЗ.

Пам’ять є одним iз найбiльш потужних механiзмiв пiзнання. Вдосконалення роботи своєї пам’яті передбачає, насамперед, активну позицію людини у напрямку  поглиблення знань щодо її особливостей,  використання ефективних стратегій запам’ятовування. Контроль та управлiння рiзними аспектами нашої пам’ятi залежить вiд метакогнiтивних процесiв. Тому важко переоцiнити їх вагомiсть у навчальнiй дiяльностi студентiв та й у повсякденному життi загалом.

Найвищим щаблем самоорганiзацiї процесiв пам’ятi Ляудiс В. Я. називає метапам’ять. Клюв Р., Флейвел Дж, Холодна М.О. метапам’ять визначають як знання про пам’ять i контроль за реалiзацiєю її функцій. Загалом, метапам’ять є сукупнiстю механiзмiв, що допомагають iндивiду отримати знання про функцiонування власної пам’ятi.

При вивченнi нового матерiалу ми зазвичай здiйснюємо монiторинг нашого розумiння цього матерiалу i вiдповiдно до цих знань регулюємо розподiл навчальних ресурсiв.

Студенти використовують рiзнi стратегiї запам’ятовування задля досягнення максимальної ефективностi навчання. В основу нашого дослiдження лягли стратегiї запам’ятовування запропонованi Брауном А. Л., що передбачають осмислення матеріалу, що вивчається. Зокрема, категоризацiя (categorization), що передбачає прив’язку нової iнформацiї до попереднього досвiду та реорганiзацiя (еlaboration) – створення нового змiсту. Також, ми визначили доцiльним вивчення стратегiї вибору часу (speeded strategy decisions) виокремлену Шварцом Б. Л., адже будь-яке запам’ятовування вимагає рацiонального використання часу для вивчення того чи iншого матерiалу.

Для осмислення даної тематики велике значення мають працi вiтчизняних та зарубiжних науковцiв, компетентних в питаннях дослiдження метапам’ятi та метапам’яттєвих суджень, а саме Волошиної В. О., Джонсон Ф. У., Зiнченко Т. П., Каламаж Р. В., Карпов А. В., Пасiчник I. Д., Смирнов А. О., Андервуд Б., Бйорк А., Коріат А., Меткалфе Дж., Нельсон Т., Наренс Л., Редер Л., та iн. В питаннях дослідження стратегій запам’ятовування ми опиралися на праці Король С. В., Петренко Л. М., Циганової Л. В., Щерби Н. С., Браун А., Сон Л., Шварц Б..

Метою статті є теоретико – експериментальне обґрунтування зв’язків між вибором стратегiї запам’ятовування студентами ВНЗ та результативністю монiторингу метапам’ятi.

Теоретичний аналіз поняття стратегій запам’ятовування дав нам можливість узагальнити різні підходи до їх визначення у наступному: стратегії запам’ятовування – це способи переробки iнформацiї, якi є необхідними для прискорення процесу навчання або збереження iнформацiї задля досягнення поставленої мети.

У дослідженнях метапам’яті стратегії запам’ятовування розглядаються в контексті процесів моніторингу та контролю. Адже пiд час поточного вивчення окремих елементiв, людина може вiдслiдковувати, наскiльки добре їх було вивчено [4, 252].

Проблема використання ефективних стратегiй запам’ятовування пiд час навчання є надзвичайно актуальною, оскiльки вони сприяють свiдомому, самостiйному та незалежному опануванню знань.

В нашому дослiдженні увага була зосереджена на стратегiях запам’ятовування запропонованих Брауном, які покращують розумiння, прискорюють процес навчання або збереження інформації, а саме: категоризацiя (categorization), що передбачає прив’язку нової iнформацiї до попереднього досвiду та реорганiзацiя (еlaboration) – створення нового змiсту. Відповідно уточнюючи поняття вищезазначених стратегій, варто підкреслити, що обидві вони передбачають осмислення матеріалу, що вивчається і утворення зв’язків. Проте, при використанні стратегії категоризації зв’язки утворюються між матеріалом, що вивчається і попереднім досвідом, а при використанні стратегії реорганізації зв’язки утворюються в межах самого матеріалу, що вивчається. Також, ми визначили доцiльним вивчення стратегiї вибору часу (speeded strategy decisions) виокремлену Шварцом,  адже будь-яке запам’ятовування вимагає рацiональне використання часу для вивчення того чи iншого матерiалу. Дана стратегія визначається кількісно (часовий показник, зокрема секунди).

Моніторинг метапам’ятi є багатофункціональним процесом збору інформації щодо того, яким чином діє система пам’яті особистості в цілому. Найбільш оптимальним методом аналізу моніторингу метапам’ятi є аналіз його складових, а саме – метапам’яттєвих суджень. Метапам’яттєві судження є суб’єктивною оцінкою індивіда щодо власної здатності запам’ятовувати та відтворювати інформацію.

Увага нашого дослідження зосереджена на розгляді таких метапам’яттєвих суджень,  як судження про легкiсть вивчення (EOL), загальні судження про вивчене (aJOL) та вiдстрочені судження про вивчене (dJOL).

Судження про легкiсть вивчення (ЕОL) – це судження, якi людина робить перед безпосереднiм запам’ятовуванням матерiалу, оцiнюючи легкiсть/важкiсть  вивчення рiзних його частин, але не вникаючи в смислове наповнення самого матерiалу.

Загальні судження про вивчене (aJOL) – це передбачення щодо здатності пам’яті відтворити загальний об’єм вивченої інформації, що здійснюються після її запам’ятовування [2].

Вiдкладенi судження про вивчене (dJOL) – це перспективнi судження, що включають пророкування майбутньої продуктивностi пам’ятi [5] та ґрунтуються насамперед на спробi витягнення iнформацiї з довготривалої пам’ятi [6; 7].

Дослідники в сфері когнітивної психології показником ефективності здійснення метапам’яттєвих суджень визначають їх прогностичну валідність.

Прогностична валiднiсть монiторингу метапам’ятi (метапам’яттєвих суджень) вiдображає максимальну вiдповiднiсть суб’єктивних знань щодо функцiонування пам’ятi та об’єктивного результату вiдтворення, тобто є характеристикою, що вiдображає спiввiдношення рiвня суб’єктивної впевненостi щодо коректностi вiдтворення та рiвня об’єктивного показника вiдтворення [2;1].

В результаті проведеного експериментального дослідження ми з’ясували, що вибiр стратегiї запам’ятовування (реорганiзацiї; категоризації) не має статистично значимих відмінностей iз результативнiстю монiторингу метапам’ятi (прогностична валiднiсть метапам’яттєвих суджень). Проте ці дані не варто розповсюджувати на все студентство, адже кількість валідних спостережень у даному випадку мав не рівномірний розподіл.

У показниках стратегії вибору часу та прогностичної валідності суджень EOL (t=0,19; p=0,30), aJOL, dJOL (t=0,27; p=0,15) статистично значимих відмінностей виявлено не було. Отриманий результат вказує на те, що досліджувані нами студенти при розподілі часу запам’ятовування інформації не орієнтувалися на результативність (прогностичну валiдність) метапам’яттєвих суджень.

Проте варто відмітити, що стратегiя вибору часу взаємопов’язана iз продуктивнiстю вiдтворення у наступній відповідності: час запам’ятовування інформації прямопропорційний показнику її відтворення.

Продуктивність вiдтворення буде вищою у випадку використання студентами стратегiї реорганiзацiї матерiалу, що запам’ятовується (пошук і встановлення зв’язків у межах матеріалу, що вивчається) (М=0,54; SD=0,05), анiж у випадку використання стратегiї категоризації (опора на попередній досвід, прив’язка матеріалу, що вивчається до вже наявних знань) (М=0,32; SD=0,02).

Дане дослiдження дає змогу збагатити надбання, здобуті у сфері вивчення особливостей ефективностi метапам’ятi студентiв ВНЗ щодо принципiв органiзацiї успiшного опрацювання, вивчення та засвоєння iнформацiї. Отриманi результати даного наукового дослiдження можуть бути використанi для покращення навчального процесу. Адже,  формування у студентів уміння здiйснювати більш точний прогноз власних можливостей пам’яті щодо або збереженої, або лише майбутньої перспективи запам’ятовування навчального матеріалу забезпечить самостійність у вивченні інформації та надасть можливість обрати найбільш ефективну стратегію запам’ятовування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Зинченко В. П., Мещеряков Б. Г. Большой психологический словарь / В. П.Зинченко, Б. Г. Мещеряков. – М.: АСТ; АСТ-Москва; Прайм-Еврознак, 2008. – 409 с.

2. Психологічні особливості впливу моніторингу метапам’яті особистості на прогностичну валідність засвоєння, відтворення та зберігання навчального матеріалу у студентів ВНЗ [звіт про науково – дослідну роботу] / Пасічник І. Д., Каламаж Р. В., Волошина В. О. – Острог: Видавництво Нацiонального унiверситету “Острозька академiя”, 2012. – 30 с.

3. Brown A. L. (1980) Learning to learn: on training students to learn from texts. Reading Technical Report No. 189

4. Dunlosky, L, & Hertzog, C. (1998). Training programs to improve learning in later adulthood: Helping older adults educate them­selves. In D. J. Hacker, J. Dunlosky, & A. C. Graesser (Eds.), Metacognition in educational theory and practice,Mahwah, NJ: Erlbaum.

5. Koriat, A. (in press). Metacognition and consciousness. To appear in P. D. Zelazo, M. Moscovitch, & E. Thompson (Eds.), Cambridge handbook of consciousness. New York, USA: Cambridge University Press. 2007

6. Nelson, T. O., & Dunlosky, J. (1991). When people’s judgments of learning (JOLs) are extremely accurate at predicting subsequent recall: The “delayed-JOL effect.” Psychological Science, 2, 267-270.

7. Schwartz, B. L. (1994). Sources of information in metamemory: Judgments of learning and feeling of knowing. Psychonomic Bulletin and Review, 1, 357-375.