УДК 378.147

Попель Оксана
(м. Одеса, Україна)
Одеська національна академія харчових технологій

Невід’ємними складовими навчального процесу є засоби навчання, які згідно класичній дидактиці поділяють на ідеальні (вербальні способи вираження думок) та матеріальні (предмети – інструменти, за допомогою яких виражаються думки). Матеріальні засоби, які мають на меті залучення інтересу й уваги для практичних дій, доповнюються ідеальними, які в свою чергу орієнтовані на розуміння матеріалу, логіку, міркування, розвиток інтелекту.
Ключові слова: засоби навчання, предмети, дидактика, мультимедійні засоби навчання, текст.

Неотъемлемыми составляющими учебного процесса являются средства обучения, согласно классической дидактике их разделяют на идеальные (вербальные способы выражения мыслей) и материальные (предметы – инструменты, с помощью которых выражаются мысли). Материальные средства, которые имеют целью привлечения интереса и внимания для практических действий, дополняются идеальными, которые в свою очередь ориентированы на понимание материала, логику, рассуждения, развитие интеллекта.
Ключевые слова: средства обучения, предметы, дидактика, мультимедийные средства обучения, текст.

An integral component of the educational process is a learning tool, which according to classical didactic divided into ideal (verbal ways of expression) and material (objects – tools with which opinions are expressed). Tangible products that are intended to attract interest and attention to practical action, complemented perfectly, which in turn focused on understanding the material, logic, reasoning, development of intelligence.
Keywords: learning tools, objects, pedagogy, multimedia teaching text.

Одним із найбільш важливих компонентів процесу навчання (поряд із цілями, змістом, формами й методами) є засоби навчання. Класична дидактика поділяє всі засоби навчання на ідеальні й матеріальні. До перших відносяться вербальні способи вираження думок, а до других – предмети (інструменти, за допомогою яких виражаються думки). «Матеріальні засоби навчання доповнюються ідеальними. Якщо матеріальні засоби пов’язані із залученням інтересу й уваги для практичних дій, то ідеальні засоби навчання орієнтовані на розуміння матеріалу, логіку, міркування, розвиток інтелекту» [1, с. 440]; «ідеальні засоби можуть бути матеріалізовані за допомогою графічного або символічного позначення об’єкта. Матеріалізовані засоби можуть бути також і вербалізовані; мова, що виникає при цьому, перетворюється на уявну форму, що вертається в область ідеального» [Там само].
Ідеальні й матеріальні засоби навчання взаємодіють у процесі навчання. Так, підготовлена презентаційна мова професійно-обумовленого змісту є ідеальним за своєю природою засобом донесення інформації. Але для того, щоб вона була автентичною, лінгвосоціокультурною і досить комунікативною, студентам необхідно підготувати її за допомогою автентичних джерел інформації, узятих в Інтернет-ресурсі. Вони за своєю природою є технічними засобами навчання і одночасно ідеальними засобами в аспекті вербального вираження інформації, що знаходиться в них.
Основним ідеальним засобом навчання сьогодні є презентаційний текст, а матеріальним засобом його підготовки – мультимедійні джерела інформації. Для створення такого тексту рідною мовою А.В. Хуторський пропонує розвиток таких умінь:
1) знаходження потрібної інформації в різних джерелах;
2) встановлення зв’язків між різними інформаційними повідомленнями;
3) витяг з інформації необхідних даних, їх систематизація за певними ознаками, виділення головного в інформаційному повідомленні;
4) розуміння спрямованості інформаційного потоку, цілей комунікації;
5) знаходження помилок, спотворень в одержуваній інформації;
6) сприйняття і розуміння різних точок зору з одного джерела;
7) створення власних аргументованих висловлювань щодо повідомлення;
8) складання рецензій та анонсів інформаційних повідомлень;
9) переклад одного типу інформації в інший (вербальну у візуальну) і навпаки;
10) перетворення інформації виходячи з особливостей аудиторії, якій вона призначена;
11) визначення форми викладу інформації, адекватної його змісту;
12) володіння найпростішим інструментарієм підготовки, передачі й отримання інформації.
Для підготовки іншомовного презентаційного професійного тексту і його викладу ми модифікуємо ці вміння відповідно до психологічних закономірностей його створення і відтворення: 1) зародження задуму висловлювання; 2) програмування послідовності викладу думок; 3) програмування лінгвістичної форми викладу думок рідною мовою; 4) реалізація запрограмованого плану мовного висловлювання засобами іноземної мови у внутрішній мові і встановлення нестачі лінгвістичних знань; 5) письмова фіксація кожного речення іноземною мовою з пробілами по кожному пункту плану; 6) усунення прогалин шляхом використання двомовного словника і граматичних довідників; 7) читання про себе кожного речення і його самостійне коригування; 8) повторне читання про себе всього тексту; 9) добір засобів, які відображають зміст тексту; 10) підготовче відтворення презентаційного тексту вголос; 11) підготовка відповідей на передбачувані запитання з урахуванням компетенції та мотивації в прослуховуванні інформації в майбутніх слухачів; 12) презентація підготовленого тексту і відповіді на спонтанні запитання, що виникають. Сказане вище дає підставу припустити, що запропоновані етапи підготовки й викладу іншомовних презентаційних текстів є досить ефективними для іншомовної-презентаційної діяльності.

Література:
1. Хуторский А. В. Современная дидактика: Учеб. для вузов / А. В. Хуторский. – Спб., – 2001. – 544 с.
2. Современная дидактика: теория – практике / Под. ред. И. Я. Лернера, И. К. Журавлева. – М., 1994.