Ющенко А. А.

Студентка 5 курсу НаУОА

Науковий керівник: Корнійчук Л. В.,

кандидат історичних наук, старший викладач

УДК 327(439+477)

У статті розглянуто політику Угорщини щодо України після 24 лютого 2022 року з точки зору міжнародних відносин та безпеки. Досліджено основні передумови формування угорської позиції щодо повномасштабного російсько-українського вторгнення, а також визначено ключові аспекти політики Будапешта стосовно України. Проаналізовано риторику угорської влади, її ставлення до санкційної політики ЄС проти Росії, підтримки українських біженців та економічної співпраці між країнами. Визначено вплив угорської зовнішньої політики на двосторонні відносини та європейську єдність у питанні допомоги Україні. В підсумку розглянуто основні результати угорської політики щодо України в умовах сучасних геополітичних викликів.

Ключові слова: Угорщина, повномасштабне вторгнення, Україна, 24 лютого 2022 року, санкційна політика, європейська безпека.

Yushchenko A. A.

THE POLICY OF HUNGARY TOWARDS UKRAINE AFTER FEBRUARY 24, 2022

The article examined Hungary’s policy towards Ukraine after February 24, 2022, from the perspective of international relations and security. The main prerequisites for the formation of Hungary’s position on the full-scale Russian-Ukrainian full-scale invasion are studied, as well as the key aspects of Budapest’s policy towards Ukraine are identified. The rhetoric of the Hungarian authorities, their attitude towards the EU’s sanctions policy against Russia, support for Ukrainian refugees, and economic cooperation between the countries are analyzed. The impact of Hungary’s foreign policy on bilateral relations and European unity in the issue of assistance to Ukraine is determined. In conclusion, the main results of Hungary’s policy towards Ukraine in the context of modern geopolitical challenges are considered.

Keywords: Hungary, full-scale invasion, Ukraine, February 24, 2022, sanctions policy, European security.

 

Актуальність дослідження позиції Угорщини щодо України після 24 лютого 2022 року зумовлена змінами у міжнародних відносинах, які відбулися внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Угорщина, як член Європейського Союзу та НАТО, продемонструвала неоднозначну політику щодо підтримки України, що вплинуло як на двосторонні відносини між країнами, так і на європейську єдність у питанні допомоги Україні. З одного боку, Угорщина надає гуманітарну допомогу та підтримку українських біженців, даючи їм прихисток і базові соціальні гарантії. Також офіційно з перших днів військового вторгнення Будапешт дозволив транзит допомоги через свою територію, хоча спочатку висловлювався категорично проти постачання Україні західної зброї. Ця зміна риторики свідчить про маневрування угорського керівництва між прагненням зберегти економічні та політичні зв’язки з ЄС і одночасним балансуванням у відносинах із росією. З іншого боку, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан з початку вторгнення неодноразово висловлював сумніви щодо європейського курсу України та накладав вето на важливі рішення ЄС, спрямовані на підтримку України, зокрема на фінансову допомогу та санкції проти росії. Такі дії лише загострюють відносини між Україною та Угорщиною, а також створюють перешкоди для консолідованої позиції Європейського Союзу у стримуванні російської агресії.

Ще одним важливим аспектом є енергетична залежність Угорщини від росії. Підписання угод про постачання газу, зокрема через Туреччину, свідчить про прагнення Будапешта зберегти стабільність енергетичних поставок навіть ціною розходження з позицією ЄС щодо санкцій. Це ставить під сумнів реальну незалежність угорської зовнішньої політики та посилює її сприйняття, як «троянського коня» росії у Європейському Союзі. Крім того, політичні заяви Орбана щодо України та європейської політики свідчать про його прагнення використати ситуацію для внутрішньополітичних маніпуляцій. Популістські заяви, спрямовані на євроскептичні та проросійські настрої в угорському суспільстві, дозволяють прем’єр-міністру утримувати підтримку електорату, зберігаючи, водночас, можливість для дипломатичних маневрів між Брюсселем, Москвою та Вашингтоном.

Таким чином, позиція Угорщини щодо України після 24 лютого 2022 року є важливим питанням у міжнародних відносинах. Її неоднозначність впливає не лише на двосторонні відносини, а й на загальну стійкість європейської спільноти у протидії російській агресії. Аналіз дій Будапешта демонструє, що його політика є прагматичною, але водночас суперечливою, що створює додаткові виклики для регіональної безпеки та інтеграційних процесів України в ЄС і НАТО.

Стан наукової розробки теми. Дослідженням даного питання займалося багато українських аналітичних центрів та вітчизняних науковців. Зокрема, аналітики Центру Разумкова, Українського інституту майбутнього та Національного інституту стратегічних досліджень приділяють увагу політиці Угорщини щодо України в контексті європейської безпеки. Серед наукових праць, що розкривають цю тему, можна відзначити роботу Олексія Гараня «Геополітичні виклики та майбутнє України», а також статті Олександра Литвиненка про вплив угорської зовнішньої політики на східноєвропейський регіон. Водночас, питання політики Угорщини щодо України після 24 лютого 2022 року потребує детального аналізу. Важливо розглянути можливі наслідки її позиції для європейської безпеки, політичних рішень у межах ЄС та НАТО, а також перспективи зміни угорської риторики в умовах продовження конфлікту. Подальші дослідження в цьому напрямі сприятимуть глибшому розумінню ролі Угорщини у формуванні геополітичного балансу в регіоні.

Мета дослідження – проаналізувати політику Угорщини щодо України після 24 лютого 2022 року.

Завдання дослідження:

• Визначити ключові фактори, що впливають на рішення угорського керівництва щодо підтримки або блокування ініціатив ЄС на користь України.
• Визначити основні тенденції та наслідки зовнішньополітичних рішень Угорщини щодо України та оцінити їхній вплив на двосторонні відносини держав та європейську безпеку.
• Розглянути наслідки політики Угорщини для майбутнього європейської інтеграції України.

Угорщина, як член Європейського Союзу та НАТО, займає особливу позицію щодо війни в Україні, що виявляється в її зовнішньополітичних рішеннях та заявах. На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Угорщина заявила про свою відмову дозволяти транзит летальної зброї через свою територію до України, мотивуючи це небажанням наражати на небезпеку етнічних угорців, які проживають в Закарпатській області України [2]. Однак, у липні 2022 року з’явилися повідомлення про те, що Угорщина дозволила транзит зброї через свою територію для України, що стало несподіванкою, враховуючи попередню позицію країни [5].

У квітні 2023 року в документах Пентагону зазначалося, що Будапешт міг таємно дозволити авіаперевезення зброї та військової техніки в Україну через свою територію, попри офіційні заяви уряду про протилежне [6]. Однак, цього не відбулося.  У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт президента росії Володимира Путіна, звинувативши його у воєнних злочинах, зокрема в незаконній депортації українських дітей [8]. Угорщина, будучи державою-учасницею Римського статуту, мала б виконати цей ордер у разі візиту Путіна на її територію. Проте, в адміністрації прем’єр-міністра Віктора Орбана заявили, що не мають законних підстав для арешту Путіна, оскільки Римський статут не був інкорпорований в угорське законодавство [9]. Політика Угорщини щодо війни в Україні характеризується певною непослідовністю та суперечливістю. З одного боку, країна заявляє про нейтралітет та небажання втручатися у конфлікт, а з іншого – допускає можливість транзиту військової допомоги через свою територію. Позиція щодо ордера МКС на арешт Володимира Путіна також викликає питання щодо прихильності Угорщини до міжнародного права та її зобов’язань як члена Європейського Союзу.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан на з’їзді своєї партії «Фідес» на початках повномасштабного вторгнення  заявив про необхідність «виправити помилкову обіцянку» щодо початку переговорів про вступ України до Європейського Союзу, зазначивши, що «Україна зараз перебуває на відстані світлових років від ЄС» [1]. Ці заяви Орбана відображають його скептичне ставлення до євроінтеграційних прагнень України, що може бути пов’язане з внутрішньополітичними мотивами напередодні виборів до Європарламенту, запланованих на червень 2024 року. Популістські та націоналістичні партії, такі як «Фідес», часто використовують такі питання для мобілізації електорату.

Історично, під час найбільшого розширення ЄС у 2004 році, Угорщина разом із дев’ятьма іншими країнами приєдналася до Союзу, отримавши кредит довіри для проведення необхідних реформ. Це розширення було обумовлене геополітичною потребою об’єднаної Європи уникнути демократичної деградації сусідніх країн. Незважаючи на членство в ЄС, Угорщина неодноразово піддавалася критиці за недотримання європейських стандартів, що призводило до конфліктів з керівними органами Союзу. Зокрема, Будапешт використовував право вето щодо виділення фінансової допомоги Україні, блокуючи пакет допомоги в розмірі 50 мільярдів євро [2]. У відповідь, інші члени ЄС розглядали можливість обійти вето Угорщини, щоб забезпечити підтримку України [11]. У контексті майбутніх виборів до Європарламенту очікується посилення популістських та євроскептичних настроїв. Росія, за даними чеської контррозвідки, активно вербує європейських політиків для просування своєї пропаганди та впливу на вибори. Це підкреслює необхідність пильності та єдності серед проєвропейських сил для протидії зовнішньому втручанню та забезпечення стабільності ЄС. У підсумку, хоча Україна стикається з викликами на шляху до членства в ЄС, важливо продовжувати реформи та зміцнювати демократичні інституції. З часом, за умови наполегливої роботи та підтримки міжнародних партнерів, Україна зможе досягти критеріїв, необхідних для вступу до Європейського Союзу.

2 липня 2024 року Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан здійснив свій перший візит до Києва після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну та вперше за останні 14 років [14]. Однак, офіційного анонсу візиту не було. Незважаючи на попередні розбіжності, встановлення стабільних відносин з Угорщиною є прагматично необхідним для успішної європейської та євроатлантичної інтеграції України, а також для послаблення впливу путінського режиму на рішення Угорщини щодо нашої держави.

Під час візиту Орбана до Києва відбулася його зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. На цій зустрічі був присутній голова Закарпатської обласної державної адміністрації Віктор Микита, який останніми місяцями часто відвідував Угорщину для різних зустрічей. За інформацією народного депутата Ярослава Железняка, Микиту планували призначити заступником керівника Офісу Президента замість Олексія Кулеби. Це могло би бути компромісною фігурою для обох сторін, а його призначення могло б позитивно вплинути на відносини між Орбаном і Зеленським.

Варто зазначити, що Віктор Орбан раніше відвідував Москву та попереджав про свої візити. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що після повернення Орбана з Москви вони обговорювали його візити. Під час саміту НАТО у Вашингтоні вони мали можливість обговорити дискусії, які Орбан провів зустріч. Імідж Віктора Орбана як одіозного політика дозволяє колективному Заходу використовувати його для контактів з путінським режимом, водночас дистанціюючись від цього. Він може стати негласним переговірником між колективним Заходом і Росією. Попри те, що керівництво ЄС відмежувалося від його поїздки до Москви, неформально там однозначно отримають від нього звіт після розмови з Путіним. Про це, зокрема, заявив і генсек НАТО [5].

Загалом можна відзначити, що від зустрічі Орбана з Путіним Україна може отримати певні вигоди. По-перше, публічна риторика угорського прем’єра як під час візиту до України, так і під час перебування в Москві була однаковою: визнання територіальної цілісності України та того, що війну почала Росія. По-друге, одразу після розмови з Путіним Орбан заявив, що сторони далекі від порозуміння, оскільки кожна принципово стоїть на своїй позиції. Він особисто переконався, що Путін озвучує абсурдні ультимативні вимоги. Тобто, якби Орбан приязно не ставився до Москви, він пересвідчився, що з тим режимом знайти спільну мову на цьому етапі неможливо.

Після візиту до Києва Орбан відвідав Китай, де зустрівся тоді з Сі Цзіньпіном – одним із небагатьох, хто може вплинути на путінський режим. Наступною зупинкою Орбана став Вашингтон, де 9 липня того ж року розпочався саміт НАТО. Зібравши гласні та негласні позиції, він доповідав на закритих засіданнях альянсу. Під час зустрічі з Орбаном Сі Цзіньпін зазначив, що пріоритетом є охолодження ситуації шляхом дотримання трьох принципів: не розширювати поле бою, не загострювати бойові дії та припинити вогонь [7].

Після зустрічі з Трампом прем’єр Угорщини Віктор Орбан зателефонував Путіну. Ці події свідчать про активізацію дипломатичних зусиль щодо врегулювання ситуації в Україні та пошуку шляхів досягнення миру. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан на закритій зустрічі з членами своєї партії «Фідес» висловив думку, що війна в Україні може тривати до 2030 року, а Україна ризикує втратити третину або половину своїх територій. Він також зазначив, що конфлікт міг би залишатися локальним, але «втручання Заходу зробило його глобальним». Крім того, Орбан припустив можливий розпад Європейського Союзу та єврозони до 2030 року [2]. Ці заяви викликали значну критику з боку європейських політиків та експертів. Деякі з них вважають, що позиція Орбана може підривати єдність ЄС та сприяти реалізації інтересів Росії в Європі. Зокрема, радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк назвав Угорщину «троянським конем», який прагне розвалу Європейського Союзу за кошти європейських платників податків [13]. Інші європейські лідери також висловили занепокоєння щодо дій та заяв Орбана. Президент Європейської ради на той час Шарль Мішель зазначив, що країна, яка головує в ЄС, не має повноважень взаємодіяти з росією від імені Союзу, реагуючи на можливий візит Орбана до Москви [12].

Крім того, головний політичний опонент Орбана, Петер Мадяр, заявив, що не хоче бачити Угорщину «спільною колонією РФ і США», критикуючи реакцію Орбана на конфлікт між президентами США та України [11]. Варто зазначити, що такі заяви Орбана можуть мати на меті посилення його внутрішньополітичних позицій та привернення уваги до альтернативних поглядів на майбутнє Європи. Однак, вони також можуть сприяти дезінформації та розколу в ЄС, що грає на руку геополітичним інтересам росії. Європейські інтелектуали та політики повинні враховувати ці ризики та працювати над збереженням єдності та стабільності в регіоні.

Загалом, висловлювання Віктора Орбана викликають серйозні побоювання щодо майбутнього Європейського Союзу та його здатності протистояти зовнішнім викликам. Необхідно продовжувати зміцнювати єдність та солідарність серед країн-членів ЄС, щоб забезпечити мир та процвітання на континенті.

Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Угорщина зайняла суперечливу позицію. З одного боку, Будапешт офіційно підтримує суверенітет України. З іншого боку, угорська влада систематично блокує або гальмує санкції проти росії та військову допомогу Україні, мотивуючи це економічними інтересами та необхідністю підтримки зв’язків із москвою. Значним моментом стало голосування за початок перемовин щодо вступу України до ЄС, під час якого Орбан уникав прямого блокування, залишивши залу засідань. Це дозволило ухвалити рішення без його голосу. Угорщина також постійно маневрує між ЄС і рф, намагаючись зберегти дотації від Брюсселя, але водночас не розривати тісні зв’язки з кремлем.

Європейська політика Угорщини продовжує балансувати між прагматизмом і проросійськими симпатіями, що викликає занепокоєння серед союзників України. Однак, новий склад Європарламенту, в якому домінують проукраїнські сили, суттєво обмежує вплив угорського керівництва на загальну політику ЄС щодо підтримки Києва.

Відтак, після 24 лютого 2022 року політика Угорщини щодо України характеризується складним балансом між офіційною підтримкою територіальної цілісності України та діями, які часто сприймаються як проросійські. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан неодноразово закликав до прямих переговорів між Європейським Союзом та росією, виступаючи за негайне припинення вогню та мирні переговори [10].

Висновки. Підсумовуючи, можна стверджувати, що політика Угорщини щодо України після 24 лютого 2022 року залишається суперечливою та викликає неоднозначні оцінки як в Європейському Союзі, так і серед міжнародної спільноти. З одного боку, Будапешт офіційно засудив російське вторгнення та підтримав санкції ЄС проти РФ, однак з іншого – відзначився низкою рішень, які фактично сприяли послабленню міжнародного тиску на Москву. Угорщина довгий час блокувала важливі пакети фінансової та військової допомоги Україні, перешкоджала розширенню санкційного режиму та зволікала з наданням військової підтримки, зокрема, заборонивши транзит озброєння через свою територію.

Важливим аспектом угорської політики стало використання українського питання у внутрішньополітичних цілях. Прем’єр-міністр Віктор Орбан неодноразово заявляв про необхідність переговорів між США та Росією, фактично відмовляючись визнавати за Києвом право визначати власне майбутнє. Окрім того, Будапешт загострив риторику щодо прав угорської меншини в Закарпатті, що створює додаткові напруження в українсько-угорських відносинах. Перспективи подальших досліджень політики Угорщини щодо України включають аналіз впливу внутрішньополітичних процесів в Угорщині на зовнішньополітичний курс країни, а також дослідження ролі Будапешта у формуванні європейської політики щодо війни в Україні. Важливим напрямком подальших розвідок залишається оцінка економічної співпраці Угорщини з Росією, зокрема в енергетичній сфері, та її впливу на рішення угорського уряду. Дослідження також має зосередитися на потенційних змінах у позиції Будапешта у зв’язку з геополітичними процесами в ЄС, зростаючим тиском з боку партнерів по блоку та можливою зміною політичного курсу після майбутніх виборів.

 

Джерела та література:

1. Головний суперник Орбана заявив, що не хоче бачити Угорщину «спільною колонією РФ і США». Європейська правда. 01.02.2025. URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2025/03/1/7206174/ (дата звернення: 27.02.2025).
2. Головчак Х. У Кремлі прокоментували візит Орбана до Києва. ТСН. 02.07.2024. URL: https://tsn.ua/ukrayina/u-kremli-prokomentuvali-vizit-orbana-do-kiyeva-2612799.html (дата звернення: 28.02.2025).
3. Злиті документи Пентагону: Угорщина може дозволяти транзит зброї в Україну через свою територію. ЕСПРЕСО. Війна з росією. 14.04.2023. URL: https://espreso.tv/zliti-dokumenti-pentagonu-ugorshchina-mozhe-dozvolyati-tranzit-zbroi-v-ukrainu-cherez-svoyu-teritoriyu (дата звернення: 27.02.2025).
4. Лисогор І. Орбан ветував виділення 50 млрд євро Україні. LB.UA. 15.12.2023. URL: https://lb.ua/world/2023/12/15/589096_orban_vetuvav_vidilennya_50_mlrd_ievro.html (дата звернення: 27.02.2025).
5. Матяш Т. Орбан у закритій промові заявив про розпад ЄС, втрату Україною територій і владу до 2060 року, – ЗМІ. LB.UA. 18.09.2022. URL: https://lb.ua/world/2022/09/18/529745_orban_zakritiy_promovi_zayaviv_pro.html#:~:text (дата звернення: 28.02.2025).
6. Орбан заявив про необхідність зняття санкцій з Росії. Радіо Свобода. 19.09.2022. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-ukrayina-ugorshchyna-orban-podoliak/32041002.html (дата звернення: 27.02.2025).
7. Топчій О. Орбан: Україна знаходиться на відстані світлових років від ЄС, ми протистоїмо її членству. УНІАН. 18.11.2023. URL: https://www.unian.ua/politics/orban-ukrajina-znahoditsya-na-vidstani-svitlovih-rokiv-vid-yes-mi-protistojimo-jiji-chlenstvu-12345678.html (дата звернення: 27.02.2025).
8. У ЄС кажуть про «план Б» на випадок, якщо Угорщина ветує 50 млрд євро допомоги Україні. Європейська правда. URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2023/ (дата звернення: 28.02.2025).
9. Угорщина не відправлятиме війська або зброю в Україну і не дозволить транзит летальної зброї через свою територію. Європейська правда. 28.02.2022. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/28/7326869/ (дата звернення: 27.02.2025).
10. Угорщина не заарештовуватиме Путіна у разі його візиту до країни. УКРІНФОРМ. 23.03.2023. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3686531-ugorsina-ne-zaarestovuvatime-putina-u-razi-jogo-vizitu-do-kraini.html (дата звернення: 27.02.2025).
11. Orbán busca sabotear la unidad europea y exige a la UE que inicie negociaciones con Rusia. El País. 01.03.2025. URL: https://elpais.com/internacional/2025-03-01/orban-busca-sabotear-la-unidad-europea-y-exige-a-la-ue-que-inicie-negociaciones-con-rusia.html (дата звернення: 28.02.2025).
12. Orbán problem pushes EU towards ‘coalitions of the willing’ on Ukraine. The Guardian. 02.03.2025. URL: https://www.theguardian.com/world/2025/mar/02/orban-problem-pushes-eu-towards-coalitions-of-the-willing-on-ukraine-russia (дата звернення: 27.02.2025).
13. Ukraine war: Hungary’s Orban urges US-Russia talks to end conflict. BBC News. 01.07.2024. URL: https://www.bbc.com/news/world-europe-66074353 (дата звернення: 27.02.2025).
14. Viktor Orban says Hungary ‘not at war with Russia’ in fresh criticism of EU policy. The Independent. 10.02.2024. URL: https://www.independent.co.uk/news/world/europe/hungary-orban-eu-russia-ukraine-b2280762.html (дата звернення: 28.02.2025).
15. Why is Hungary’s Viktor Orban cozying up to both Putin and Trump? New York Post. 02.03.2025. URL: https://nypost.com/2025/03/02/world-news/why-hungarys-viktor-orban-is-cozying-up-to-putin-and-trump (дата звернення: 28.02.2025).