УДК 811.111.378147.016.

Т.П. Бесараб

Національний юридичний університет

імені Ярослава Мудрого

 

ПРЕИМУЩЕСТВА КОММУНИКАТИВНОГО ПОДХОДА ПРИ ИЗУЧЕНИИ ИНОСТРАННЫХ ЯЗЫКОВ В ВУЗАХ

 

BENEFITS OF COMMUNICATIVE METHOD WHILE LEARNING FOREIGN LANGUAGES IN UNIVERSITIES 

 

Стаття присвячена демонстрації переваг комунікативного методу, який застосовується при вивченні іноземних мов у ВИШах над традиційними методами вивчення мови.Мета комунікативного підходу – спілкування в соціальних структурах або формування комунікативної компетенції, яка включає і граматику, і соціолінгвічну, і професійну компетентність. Саме комунікативний метод спрямований на створення необхідних умов для навчальної та професійної діяльності студентів.Основними перевагами комунікативного методу навчання є органічне поєднання свідомих і підсвідомих компонентів у процесі навчання іноземної мови, тобто засвоєння правил іншомовних моделей відбувається одночасно з оволодінням їх комунікативно-мовленнєвою функцією. Суть комунікативного навчання полягає в активному використанні методологічних підходів, які б сприяли перетворенню самого процесу навчання в процес активного спілкування. Важливість комунікативного підходу при навчанні студентів полягає у тому, що від розвитку навичок іншомовного спілкування залежить не тільки результативність засвоєння учбової дисципліни, а й динаміка інтеграції в іншомовне соціальне середовище, адаптація у ньому, подолання різноманітних труднощів – емоційних, труднощів із зрозуміння сенсу матеріалу, спілкуванні тощо.

Ключові слова: комунікація, комунікативний метод, соціальна структура суспільства,традиційні методики навчання.

 

The article isdevoted to demonstrating the benefits of communicativemethodused in the study of foreignlanguages​​inhighschoolsovertraditionalmethods of learning. The purpose of the communicativeapproachis communication in socialstructures, which includesgrammar and professionalcompetence. Communicativemethodaims to create the necessaryconditionsfor training and professionalactivities of students. The mainadvantages of communicativeteachingmethodare the organiccombination of conscious and unconsciouscomponents in the process of learning a foreignlanguage. Therules of foreignmodelsoccursimultaneously with the mastery of communicativespeechfunction. Implementation of the communicativeapproach in the learningprocess of a foreignlanguagemeansthat the formation of foreignlanguageskillshappens throughthe implementation of foreignlanguagestudents. The essence of communicativeteachingis the activeusage of methodologicalapproachesthathavecontributed to making the process of learningbyactivecommunication. The importance of communicativeapproach in teachingstudentsdoesnotonlyimpact the assimilation of educationaldiscipline, butalso the dynamics of integration in the foreignlanguagesocialenvironment, adapting to it, overcomingvariousdifficulties – emotional, difficulties in understandingthe material. Communicative competence is a student’s ability to assess the situation, given topic, task and communicative settings.

Keywords:communication, communicativemethod, socialstructure, traditionalteachingmethods.

 

Статьяпосвященадемонстрациипреимуществкоммуникативного метода, который применяется при изучениииностранныхязыков в вузах над традиционными методами изученияязыка. Целькоммуникативногоподхода – общение в социальных структурах или формированиекоммуникативнойкомпетенции, котораявключает и грамматику, и социолингвистичную и профессиональнуюкомпетентность. Именнокоммуникативный метод направлен на созданиенеобходимыхусловий для учебной и профессиональной деятельностистудентов. Основнымипреимуществамикоммуникативного метода обучения является органическоесочетаниесознательных и подсознательныхкомпонентов в процессе обучения иностранномуязыку, то естьусвоение правил грамматикипроисходитодновременно с овладениемихкоммуникативно-речевойфункцией. Суть коммуникативного обучения состоит в активномиспользованииметодологическихподходов, которые быспособствовалипревращению самого процесса обучения в процесс активного общения. Важностькоммуникативногоподхода при обучениистудентовзаключается в том, что от развитиянавыковиноязычногообщениязависит не толькорезультативностьусвоенияучебнойдисциплины, но и динамикаинтеграции в иноязычнуюсоциальнуюсреду, адаптация в ней, преодолениеразличных трудностей – эмоциональных, трудностейпониманиясмысламатериала, общения.

Ключевые слова:коммуникация, коммуникативный метод, социальная структура общества, традиционные методики обучения

 

Кожна культура має свою систему мови, за допомогою якої її носії спілкуються один з іншим. Мова – це система звукових знаків, яка виникла стихійно в людському суспільстві, яка постійно розвивається та слугує для цілей комунікації та може виразити усю сукупність знань та уявлень людини про світ.

Актуальність даного дослідження зумовлена необхідністю процесу удосконалення навчання іноземних мов, висвітлення нових досягнень в комунікативній лінгвістиці.

Мета цієї статті полягає у демонстрації переваг комунікативного методу, який застосовується при вивченні іноземних мов у ВИШах над традиційними методами вивчення мови.

Комунікація – це складний та багаторівневий процес, який може виступати в один  і той же часі як процес взаємодії індивідів, і як інформаційний процес, і як відношення людей один до іншого, і як процес їх взаємовпливу друг на друга, і як процес взаємного розуміння [2, с. 328-349].Саме розвиток комунікативних здібностей людини призводить до формування його комунікативної культури. В свою чергу, комунікативна культура включає у себе наступні компоненти – психологічні особливості людини, особливості міркування та соціальні установки (зацікавленість процесом спілкування, мотивація).

Комунікативний метод вивчення іноземної мови є ефективним у разі проведення як групових, так і індивідуальних занять зі студентами, де, у першому випадку, суб’єктами спілкування є викладач, група, студент, а у другому – викладач та студент.

Так, Є.І Пасов у своїй роботі «Комунікативний метод навчання іншомовному говорінню» зазначає, що «навчати говорінню, при цьому не навчаючи спілкуванню та не створюючи на уроках умов мовленнєвого спілкування, неможна» [3, с. 280-290].

Ефективність володіння іноземними мовами в процесі навчально-професійної діяльності у вузі у значній мірі залежить від психологічної готовності людини засвоїти та використовувати іншу мову, від вміння людини використовувати свої можливості.

Не дивлячись на велику кількість наукових робіт та методичних вказівок з використання комунікативного методу навчання іншомовному говорінню, сучасний етап розвитку суспільства, який характеризується активізацією інтеграційних процесів висуває серйозні вимоги до адаптації та модернізації процесу комунікативного навчання студентів. Проблемам вивчення та подальшого розвитку змісту комунікативного підходу до вивчення іноземних мов присвячено багато вітчизняних та зарубіжних робіт. Викладачам іноземних мов відомі особливості комунікативних підходів, розроблених не тільки в Україні, а й зарубіжними колегами багатьох країн.

Так, деякі викладачі схиляються до думки, що знання повинні добуватися студентами не у готовому вигляді, а за допомогою системи дій, у якій результат попередньої дії стає способом здійснення наступної. Така система забезпечується винесенням на перший план кінцевої загальної мети, яка в умовах навчання створюється постановкою початкової стратегічної задачі. Проблемно-комунікативна ситуація є у даному випадку стратегічним завданням, вирішення якого є можливим після виконання послідовного рядутактичних задач.

Все більшу популярність набуває інтенсивна методика Г.А. Китайгородської, яка базується на ідеї активізації можливостей групи через активізацію можливостейособистості студента або викладача, та, навпаки, в ігровій діяльності.

На думку Г.А. Китайгородської студент, як суб’єкт учбової діяльності, характеризується рядом специфічних параметрів, які в залежності від контексту навчання можуть виступати або резервами, або бар’єрами у навчанні[1, c. 152-158].

В процесі оволодіння іноземною мовою студенти засвоюють матеріал, який показує функціонування мови в її рідному середовищі, мовну поведінку носіїв мови в різних ситуаціях спілкування та розкриває особливості поведінки, пов’язані з народними традиціями, соціальною структурою суспільства, етнічною належністю. Це здійснюється за допомогою аутентичних матеріалів (оригінальних текстів, аудиозаписів, відеофільмів), які є нормативними з точки зору мовного оформлення та містять лінгвокраїнознавчу інформацію.

Цінність комунікативного підходу полягає у можливості індивідуалізувати цілі та зміст навчання, його методи та засоби. Комунікативний метод, що ґрунтується на комунікативному підході до вивчення мов, увібравши все позитивне, що було в традиційних методах, розвивається з врахуванням сучасних вимог. В ньому поєднуються: використання рідної мови студентів для розкриття значення навчального матеріалу, сприйняття мови в процесі навчання як засобу спілкування, розвиток усного мовлення при вивченні іноземної мови, вивчення граматики в мовних моделях, що сприяють кращому засвоєнню мови.

Комунікативна компетенція – це спроможність студента вибирати й реалізовувати програми мовленнєвої поведінки залежно від здатності студента орієнтуватися в різноманітних ситуаціях, тобто уміння студента оцінювати ситуації, враховуючи тему, завдання, комунікативні установки, що виникають в учасників до й під час бесіди. Науковці, які досліджували і розвивали комунікативний метод у процесі вивчення іноземних мов, виділяють такі основні його принципи: принцип мовленнєвої спрямованості, особистої індивідуалізації, ситуативності, новизни, функціональності [4, c. 47-65].

Про спрямованість комунікативних умінь свідчить здатність студентів самостійно моделювати мовні одиниці, аналізувати тексти різних типів мовлення, вести діалог в різних ситуаціях, правильно використовувати лексику тощо. На основному етапі роботи з удосконалення комунікативних умінь є доцільними комунікативно зорієнтовані завдання, а саме комунікативний тренінг. Викладач ставить завдання або ситуативну задачу, яку студенти повинні виконувати. Наприклад, переконати клієнта скористуватись послугами саме їх фірми або змоделювати будь-яку телефонну розмову. Застосування таких видів діяльності сприяє вдосконаленню комунікативно-мовленнєвих умінь студентів. У період навчання студенти повинні систематично працювати над удосконаленням власного мовлення, ознайомлюватися з різними засобами впливу на партнера комунікації, удосконалювати практичні мовленнєві уміння й навички.

Основними перевагами комунікативного методу навчання є органічне поєднання свідомих і підсвідомих компонентів у процесі навчання іноземної мови, тобто засвоєння правил іншомовних моделей відбувається одночасно з оволодінням їх комунікативно-мовленнєвою функцією. Реалізація комунікативного підходу у навчальному процесі з іноземної мови означає, що формування іншомовних мовленнєвих навичок і вмінь відбувається шляхом і завдяки здійсненню студентами іншомовної мовленнєвої діяльності. Тобто оволодіння засобами спілкування, аудіювання, читання та письма здійснюється шляхом реалізації цих видів мовленнєвої діяльності в процесі навчання в умовах, що моделюють ситуації реального спілкування. Сучасне комунікативне викладання мови спирається на цілий ряд різних освітніх традицій, не існує єдиного узгодженого набору практик, які характеризують поточне комунікативне навчання мови.

Сучасні підходи в методиці спираються на більш ранні традиції комунікативного навчання мови й продовжують орієнтуватись певною мірою на традиційні підходи. Тому, аудиторна діяльність спрямована на розвиток комунікативної компетентності студентів на основі зв’язків розвитку граматичних навичок та здатності до спілкування. Таким чином, граматика не викладається ізольовано, але часто використовується в ході комунікативних завдань, тим самим створюючи необхідність в конкретних аспектах граматики [5, c.79-91].

Базові стратегії навчання іноземних мов на основі комунікативного підходу це перш за все активний обмін в системі «викладач-студент». Це також контекстуалізація мовного матеріалу, який реалізується через рольові ігри та різні комунікативні типи діяльності. Дуже позитивним є ситуація, коли викладач на своїх заняттях надає студентам більш самостійності, тобто надає їм можливість «автономного навчання». Вивчаючи іноземну мову за допомогою комунікативного підходу студенти у подальшому мають можливість користуватися нею у конкретних ситуаціях, з конкретною практичною метою. Важливим є також соціальний характер навчання – адже навчання є соціальним явищем, яке залежить від взаємодії з іншими людьми. Викладачем мають також ураховуватись особливості мислення студента, оскільки мова має служити засобом розвитку навичок критичного й творчого мислення. Тому слід брати до уваги індивідуальні особливості студентів. Дуже важливою є творча співпраця викладача і студентів – коли викладач розглядається як посередник, який тільки перевіряє різні альтернативи, тобто навчання відбувається через дію.

Таким чином, значна перевага комунікативного методу в тому, що процес навчання іноземних мов будується адекватно реальному процесу мовленнєвого спілкування, тобто процес навчання є моделлю процесу мовленнєвої комунікації.

 

Література:

1. Г.А. КитайгородскаяМетодическиеосновыинтенсивного обучения иностранным язикам / Китайгородская Г.А. – ИздательствоМосковскогоуниверситета, 1986.
2. Б.Д. Парыгин. Социальнаяпсихология. Проблемы методологи, истории и теории. / Парыгин Б.Д. – Санкт-Петербургскийгуманитарныйуниверситет. – Спб, 1999. – 592с.
3. Є.І ПасовКомунікативний метод навчання іншомовному спілкуванню. 2-е вид. М.: Просвещение. – 1991. – 223с.
4. О. Савченко Уміння вчитися як ключова компетентність загальної середньої освіти / Савченко О. // Компетентісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / За загальною редакц. О. Овчарук. – К., 2004. С. 34-46
5. Richards J. Communicative teaching today / J. Richards. – Camridge, 2006. – 42p.