В статті зроблено спробу проаналізувати особливості становлення і розвитку фінансової системи України, оцінити результати її діяльності та запропоновано шляхи покращення ефективності її функціонування.
Ключові слова: фінансова система, Україна, місцеві фінанси, грошова одиниця, зарубіжний досвід, глобалізація.
The article exposes and highlights the peculiarities of formation and development of Ukraine’s financial system, evaluates the results of its operations and suggest ways to improve the efficiency of its operation.
Keywords: Ukraine’s financial system, local finance, currency, foreign experience, globalization.
Система фінансів в Україні тільки з 90-х рр. почала формуватися як національна. До того часу вона була складовою частиною централізованої фінансової системи колишньої радянської держави і залежала від його фінансової політики.
Незалежній Україні доводиться створювати якісно нову фінансову систему, яка б була позбавлена всіх негативних меж попередньої, яка б стимулювала високоефективну працю, ліквідувала будь-яку форму експлуатації людини, яка стала б знаряддям перебудови демократичного соціально справедливого суспільства, підйому життєвого рівня народу. Необхідність національної фінансової системи обумовлює державна самостійність України і перехід економіки на ринкові відносини. Українська національна фінансова система повинна створити таку сукупність економічних відносин, за допомогою яких можна здійснювати планомірний розподіл сукупного суспільного продукту і національного прибутку для утворення і використання грошових фондів на інвестування розширеного і високоефективного виробництва, сфери послуг і задоволення соціальних потреб народу. Саме тому створення ефективної фінансової системи потребує нових наукових досліджень, глибокого аналізу причин і наслідків створення та використання фондів фінансових ресурсів, тобто є надзвичайно актуальним.
За останні роки в Україні з’явилося безліч праць науковців-фінансистів,
присвячених “фінансовій системі”, завдяки чому коло наших знань про неї істотно розширено. Значний вклад у розвиток фундаментальних теоретичних та методологічних основ сучасної фінансової науки, внесли такі вчені як В.Л. Андрущенко, І.В. Бураковський, Д.В. Полозенко, О.Д. Василик, А. І. Даниленко, О. П. Кириленко, А. В. Череп, В. М. Федосов, О. Луніна та багато інших, які наслідували давню традицію викладання фінансової думки, започатковану М. М. Алексеєнком, М. X. Бунге, І. І. Янжулом та іншими.
Мета дослідження полягає у визначенні напрямків підвищення ефективності функціонування фінансової системи України.
Фінансова система – один із основних елементів держави, який є показником розвитку, функціонування та ефективності державної політики [2].
Побудова ефективної фінансової системи потребує ґрунтовних наукових досліджень, глибокого аналізу причин і наслідків створення та використання фондів фінансових ресурсів, впливу цих процесів на всі аспекти життя держави.
Сутність фінансової системи полягає у тому, що вона є тією базовою основою, яка забезпечує діяльність та функціонування економіки країни як в цілому, так і в окремих її проявах. Ефективна фінансова система є тією рушійною силою, яка рухає життя не тільки країни, але і кожного її жителя. Вона підтримує баланс, який забезпечує динамічний розвиток усіх сфер та ланок господарства країни, а також підтримує виконання соціального захисту на необхідному рівні через діяльність певних інститутів.
Перед Україною, як сучасною демократичною, соціальною та правовою державою, постає проблема розбудови власної фінансової системи. Сформована на сьогодні фінансової системи України може розглядатися як підґрунтя для розробки та впровадження більш ефективної фінансової системи, яка буде надійною основою економіки та забезпечить життя населення на належному рівні [1]. А функції фінансової системи нашої держави ще раз підтверджують важливість запровадження ефективної фінансової системи, яка зможе керувати та забезпечувати нормальну діяльність усіх органів та інститутів, а також забезпечить здійснення необхідних фінансових процесів та операцій.
Варто зазначити, що Україна іде своїм шляхом розвитку фінансової системи та економіки. Зважаючи на це, є як плюси, так і мінуси у її розвитку. Позитивним є зростання обсягу ВВП протягом останніх років з 913,35 млрд. грн. у 2009 році до 1314 млрд. грн. у 2011 році, а також зниження індексу споживчих цін, який у 2009 році становив 112,3%, а у 2011 році – 104,6%. Негативним є те, що запроваджена власна грошова одиниця спочатку була міцною, однак з часом почала втрачати свої позиції по відношенню до інших валют [4]. Для прикладу: у 1996 році за 100 дол. США давали 182,95 грн, а у 2011 році – 797,76 грн. Зростання зовнішньоторговельного обороту свідчить про розширення співпраці між суб’єктами господарювання України з іншими країнами, що також є позитивно. Періодом погіршення усіх показників став 2008 рік світової фінансової кризи, однак те, що показники почали повертатися до норми та змінюватись у позитивну сторону свідчить про хороші можливості фінансової системи України.
Також, показники діяльності різних сфер та ланок, дозволяють зробити наступні висновки. Обсяг Державного бюджету протягом 2009-2011 років зростав і у 2011 році його доходи становили 314,6 млрд. грн., а видатки – 333,5 млрд. грн. Протягом досліджуваного періоду був виявлений постійний дефіцит Державного бюджету: від 73,99 млрд. грн. у 2009 році , до 18,9 млрд. грн. у 2011 році, що є позитивним, оскільки наявність певного дефіциту коштів є стимулювальним чинником економічного розвитку країни. Також зріс Державний борг, як зовнішній так і внутрішній, що є негативно. Що стосується цільових позабюджетних фондів, то на прикладі Пенсійного фонду України спостерігався дефіцит у бюджеті фонду протягом усіх трьох років на рівні від 13,05 млрд. грн. у 2009 році до 17,76 млрд. грн. у 2011 році, що є негативним, адже свідчить про додаткові витрати держави. Темп зростання доходів населення уповільнився, однак обсяг продовжив зростати і у 2011 році становив 21249,6 грн в розрахунку на одну особу на рік. Ринок цінних паперів також характеризується тенденцією до зменшення обсягу цінних паперів, однак у його складі у 2011 році найбільшу частку займали акції та інвестиційні пайові сертифікати пайових фондів. Кредитний ринок характеризувався зростанням кількості депозитів та кредитів, а процентна політика банків була спрямована на подолання наслідків кризи 2008 року.
Якщо говорити про ефективність фінансової системи, то варто говорити про результати діяльності її сфер та ланок у розрахунку на одну особу. Так, ВВП на душу населення у 2009 році становив 7,634 дол. США, тоді як за вересень 2011 він був лише 3,575 дол. США, що є дуже негативним, оскільки ВВП на душу в інших країнам протягом часу постійно зростає, а не спадає.
Однією із найважливіших ланок фінансової системи є державні фінанси, які покликані забезпечити соціальний захист населення та надавати необхідні суспільні послуги [2]. Однак для більш ефективного їх функціонування необхідно надати їм автономію через наділення органів місцевої влади таким правами, а саме:
– право на самостійну розробку, затвердження та виконання місцевого бюджету;
– право податкової ініціативи (право встановлення місцевих податків і зборів);
– право утворення позабюджетних, валютних, страхових, резервних, пенсійних та інших цільових фондів;
– право на залучення кредитних ресурсів, право на надання кредитів і надання гарантій фізичним та юридичним особам за кредитами;
– право на встановлення цін і тарифів на продукцію та послуги комунальних підприємств;
– право на запровадження штрафів та інших фінансових санкцій;
– право на створення власних фінансово-кредитних установ;
– право участі в капіталі й доходах господарських підприємств;
– право на користування, володіння і розпорядження комунальною власністю, право розпорядження прибутками комунальних підприємств та інших підприємств, які перебувають у власності місцевих органів влади, та деякі інші права.
Окрім оптимізації управління державними фінансами, можна покращити фінансову систему через використання зарубіжного досвіду. Однак, варто зазначити, що нашій країні в питаннях організації фінансової системи краще звертатися до досвіду європейських держав, адже, незважаючи на досягнення східних країн, наша країна має зовсім інший менталітет і досвід країн Європи буде легше застосувати у нас. Прикладів є багато, звісно, це не означає, що потрібно абсолютно все наслідувати, але окремі моменти можуть стати корисними для нашої держави та відкоригувати діяльність нашої фінансової системи.
Підводячи підсумок, варто сказати, що в умовах світових глобалізаційних процесів наша країна постійно співпрацює та взаємодіє з іншими країнами та результативність залежить від того, наскільки міцною є позиція нашої держави, наскільки стійкою є вона у фінансовому плані [3]. Фінансова система – це перший крок, який забезпечить нам цю стійкість та надійність. Саме тому її удосконалення, впровадження чогось нового є дуже важливим для країни, адже від того, наскільки чітко все організовано залежатиме і кінцевий результат, який перш за все полягає у визнанні України як надійного партнера у співпраці та зайняття нею належного місця на світовій арені.
Література:
1. Льовочкін С., Опарін В., Федосов В. Трансформація та розвиток фінансової системи України // Ринок цінних паперів України. – 2003. – №1-2. – С. 13-14
2. Полозенко Д.В. Фінансова система України і бюджетний процес: сутність та шляхи їх удосконалення // Фінанси України. – 2006. – №11. – С. 18-25.
3. Стукало Н.В. Глобалізація та розвиток фінансової системи України // Фінанси України. – 2005. – №5. – С. 29-35
4. Череп А.В. Особливості розвитку сучасної фінансової системи в ринкових умовах // Економіка та держава. – 2006. – №6. – С.28-30.