У статті проаналізовано найбільш вагомі приклади PR-підходів в мережі Інтернет під час виборів у Парламент України у 2014 році. Також наведенні технологічні параметри мережі Інтернет та поняття і застосуваня «Інтернет-креативу» під час виборів у Парламент України у 2014 році.

Ключові слова: PR-підходи, Парламент України, мережа Інтернет, комунікація, Інтернет-креатив.

Поширення в останні роки мережі Інтернет перетворило його на одну з найбільш популярних комунікаційних структур під час парламентських виборів. Завдяки максимальній швидкості публікації нової інформації та доступу до неї, Інтернет має значну перевагу у висвітленні виборчого процесу перед іншими ЗМІ. Саме у період позачергових парламентських виборів України, які відбулися 26 жовтня 2014 року можна це спостерігати. Тому дослідження основних PR-підходів в мережі Інтернет під час виборів у парламент України 2014 року є важливим та актуальним науковим питанням.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема використання Інтернет-комунікацій під час виборів знаходить віддзеркалення в сучасних працях українських та зарубіжних вчених. Розвитку інформаційної компетентності присвячені дослідження українських науковців з документознавства, права, управлінської діяльності та інших дисциплін. Це, зокрема, праці таких вчених як: І. Акопов, В. Антоненко, Є. В. Ахмадулін, В. М. Бебик, І. А. Биков, В. Ю. Большаков, А. В. Вакуленко, А. Л. Водолатін, О. С. Вознюк, Дж. Гол, О. Л. Добржанська, Є. Ноель-Нойман, Б. В. Потятиник, Г. Г. Почепцов, А. Садовий та ін.
Мета статті: визначити основні PR-підходи в мережі Інтернет під час виборів у парламент України у 2014 році.
Виклад основного матеріалу дослідження. 26 серпня 2014 р. після тридцяти днів з розпаду коаліції, Президент України П. Порошенко оголосив про розпуск Парламенту VІІ скликання та оголосив 26 жовтня 2014 р. датою виборів депутатів до нового Парламенту України.
Парламентські вибори в Україні 2014 відбулись як позачергові вибори народних депутатів Верховної Ради України та проходили 26 жовтня 2014 року. Можна зазначити, що у червні 2014 року було зареєстровано два проекти Виборчих кодексів України – проект Виборчого кодексу України, внесений народними депутатами України І. М. Мірошниченком, О. Б. Мирним, зареєстрований за № 4010а від 4 червня 2014 року [1] та проект Виборчого кодексу України щодо виборів народних депутатів України, внесений народними депутатами України В. М. Литвином, І. М. Єремеєвим, зареєстрований за № 4010а-1 від 16 червня 2014 року[2]. Проте ці проекти не були прийняті.
Чинним Законом України «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 р. [3] було встановлено 5%-ий прохідний бар’єр і змішану систему виборів: 225 депутатів обираються в загальнодержавному багатомандатному окрузі за виборчими списками від політичних партій, а інші 225 – за мажоритарною системою в одномандатних округах.
Отже, на сьогодні в Україні діє змішана система виборів, тому 225 депутатів обирається у мажоритарних округах та 225 за партійними списками. Відповідно до закону про статус тимчасово окупованих територій в Криму та Севастополі, на території яких розташовані 12 мажоритарних округів, вибори не проводилися. Таким чином, на позачергових парламентських виборах було обрано 438 депутатів. У виборчих перегонах участь взяло 29 суб’єктів подання по багатомандатному виборчому округу та кілька сотень кандидатів по мажоритарних виборчих округах.
Зазвичай до виборів до парламенту політичні сили починають готуватися за рік-півтора до події. Проте позачергові вибори змушують політичні сили максимально організуватися (в першу чергу фінансово) у боротьбі за голоси виборців. Саме тому великі партії та об’єднання до роботи залучають найкращих PR-технологів, адже саме від цього залежить успіх передвиборчої кампанії.
Проте якщо раніше політичні сили для привертання уваги більшої кількості населення залучали відомих спортсменів, зірок естради, навіть космонавтів, то трендом позачергових виборів до парламенту 2014 р. є залучення до списків керівників добровольчих батальйонів та бойових офіцерів, які ще недавно були нікому невідомими.
Пізніше, після виборів, Президент зазначив, що військова підготовка має стати головним із шкільних предметів. «Навколо наших кордонів іноземних солдат – як сарани. А найближчими роками Україна мусить розраховувати в першу чергу на боєздатність власних Збройних сил», – сказав Глава держави [4].
Українське суспільство перебувало у транзитному стані, у «точці переходу» від старих непрацюючих до нових, але ще не сформованих державних та соціальних інститутів. Революційні події зими 2013-2014 та подальше самоусунення правлячої корпоративної еліти із ключових адміністративних посад створили в першій половині 2014-го року ситуацію соціальної невизначеності та адміністративного хаосу [5, c. 15].
Дослідження Центру медіа комунікацій «Нова Україна» також засвідчило, що протягом періоду активних воєнних дій на території України мілітаризація громадян у медіа-просторі зросла вдвічі. І саме воєнні дії на Сході України, мають безпосередній вплив на інтереси громадян та їх настрої.
З березня по жовтень 2014 року українські інтернет-користувачі стали вдвічі більш мілітаризованими. Це проявляється в їх активності на спеціалізованих воєнних форумах, у використанні воєнної лексики в соціальних мережах та збільшенні текстів про війну. Такі дані дослідження, проведеного Центром медіа комунікацій «Нова Україна» в період з 3 березня по 20 жовтня 2014 року [6].
Серед партій, які, за результатами попередніх екзитполів, могли б подолати 5%-ий бар’єр тільки «Опозиційний блок», Комуністична партія та «Сильна Україна» не включили до своїх списків учасників військових дій 2014 р. Активно до партійних списків залучали також відомих журналістів та активістів, які проявили себе протягом Революції гідності.
Проаналізуємо найбільш вагомі приклади PR-підходів в мережі Інтернет під час виборів у Парламент України у 2014 році. Вдалий слоган з яким політична сила йде на вибори – це надзвичайно важливо. Адже саме через ці кілька слів потрібно донести виборцю основну ідею всієї програми партії. Саме тому перед тим як створити цей слоган робиться дослідження реакції електорату на певні слова. Тобто потрібно вияснити, які слова хоче почути виборець, адже саме ці слова будуть штовхати більшість зробити той чи інший вибір [7, c. 29].
Відмінністю позачергових парламентських виборів 2014 року від попередніх виборів є те, що за весь період незалежності Україні парламентські вибори 2014 пройшли під час фактично війни на Сході України. Саме тому у програмах передвиборчої компанії всіх політичних сил з’явилися такі слова як «безпека», «війна» «мир», «єдність», «життя», «люстрація», «перемога». Про Крим же у своїх програмах згадали тільки «Блок Петра Порошенка», «Батьківщина» та « Опозиційний блок» [8]. Слогани позачергових виборів звучали наступним чином: «Час єднатися», «Україна переможе», «В ріднім краю панувати не дамо нікому!», «Візьми і зроби».
Наприклад, останній слоган активно використовував у мережі Інтернет А. Садовий – голова політичної партії «Самопоміч»: «Принцип «візьми і зроби!». Його поділяє потужна команда експертів-законотворців, з реанімаційного пакету реформ. Молоді фахівці за півроку підготували 60 дуже потрібних країні законів, 40 з них вже в Раді, 12 проголосовано. Такої продуктивності не має жоден парламентський комітет. Це говорить про те, що молоді фахівці, які ще не маючи великого досвіду, що до бачення та розуміння ситуації діють за для проведення реформ України. Так, як депутати на цьому фоні виглядають пасивними, щодо ситуації, що склалася. [9].
Щодо технологічних параметрів PR-підходів в мережі Інтернет під час виборів у Парламент України у 2014 році, то оформлення стало подібним до європейських зразків – лаконічний та простий текст, мінімальна кількість відволікаючих зображень. Менше ніж раніше використовували обличчя партійних лідерів. Таким прийомом користувалися переважно кандидати у народні депутати, які йшли по мажоритарному виборчому окрузі. Цікавим є спостереження, що у кольоровій гаммі політичні сили надали перевагу червоно-білим кольорам. Зокрема це домінантні кольори «Блоку Петра Порошенка», «БЮТ», «Радикальної партії».
Щодо інтернет-креативу на парламентських виборах 2014 року, то політичні сили не хотіли ризикувати, через те, що поведінка виборців на відміну від споживацької є консервативною. Як пояснюють політтехнологи, що сміх в комерційній рекламі веде до пробної покупки, а от сміх у політичній рекламі так легко не входить у високі рейтинги реклами, тому що невербальні реакції генеруються на рівні підсвідомості правою півкулею мозку («чутливою»), що є найбільш правдивими, а лівою півкулею мозку контролюються словесні висловлювання так як, вона є («абстрактно мислячою») [10, c. 19].
Тому креативної політичної реклами на час виборів у Парламент України у 2014 році було досить мало. Єдиною партією, яка запропонувала креативну політичну рекламу – це Інтернет-партія України, яка позиціонувала себе як Темну Сторону Сили. Агітаційні ролики цієї партії відрізнялися специфічними слоганами, на приклад «Не дамо з’їсти нашого сала», «Силовик. Політик. Батько», а відео з «приземленням» членів Інтернет-партії у містах України та інші їхні ролики відрізнялися відсутністю традиційної агітації. Проте навіть у блоґах цю партію не сприймали серйозно [11], хоча на парламентських виборах 2014 голова партії, Д. Голубов, висунутий «Блоком Петра Порошенка», переміг в окрузі № 136 (Одеса) [12].
Висновки. Отже, передвиборча інтернет-кампанія політичних сил, які брали участь у позачергових виборах депутатів до парламенту 2014 р. мала кілька особливостей: короткий термін на розробку та реалізацію PR компанії, застосування у програмах тематики військових дій та безпеки, залучення до списків керівників військових батальйонів. Також, велику роль у формуванні політичних сил відіграють громадські активісти, експерти та журналісти, що об’єднались для пришвидшення реформування країни. Щодо PR-підходів, то вони формуються та залежать (під час виборів) від економічного, соціального та політичного стану країни. Тобто, PR-підходи в мережі Інтернет формуються при аналізі вагомих чинників, для того, щоб, якнайкраще вплинути на електорат за для перемоги у виборах.

Список використаних джерел та літератури

1. Виборчий кодекс України [Електронний ресурс]: Проект, внесений народними депутатами України І. М. Мірошниченком, О. Б. Мирним, зареєстрований за № 4010а від 4 червня 2014 року // Офіційний веб-портал Верховної Ради України. – Режим доступу: http://w1.c1.rаdа.gоv.uа/pls/zweb2/webprоc4_1?pf3511=51202. – Назва з екрану.
2. Виборчий кодекс України щодо виборів народних депутатів України [Електронний ресурс]: Проект, внесений народними депутатами України В. М. Литвином, І. М. Єремеєвим, зареєстрований за № 4010а-1 від 16 червня 2014 року // Офіційний веб-портал Верховної Ради України. – Режим доступу: http://w1.c1.rаdа.gоv.uа/pls/zweb2/webprоc4_1?pf3511=51338 – Назва з екрану.
3. Про вибори народних депутатів України [Текст]: Закон України від 17 листопада 2011 року № 4061-VІ // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 10-11. – Ст. 73.
4. Позачергове послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України» [Електронний ресурс] // Президент України Петро Порошенко: Офіційне Інтернет-представництво. – [27.11.2014 15:14]. – Режим доступу: http://www.presіdent.gоv.uа/news/31656.html. – Назва з екрану.
5. Україна на роздоріжжі: мілітаризація суспільства або громадянська мобілізація [Текст] / Нова Україна; Інститут стратегічних досліджень. – К.: [Б.в.], 2014. – С. 15.
6. Мілітаризація: Як українці за півроку воєнних дій стали вдвічі більш мілітаризованими [Електронний ресурс] // Нова Україна: Інститут стратегічних досліджень. – Режим доступу: http://newukrаіneіnstіtute.оrg/new/471. – Назва з екрану.
7. Добржанська О. Л. Аналіз піар компанії політичних сил України під час виборів депутатів до парламенту 2014 року [Текст] / О. Л. Добржанська // Актуальні проблеми зовнішньої політики України: Матеріали VІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Чернівці, 21 листопада 2014 р.) / [ред. колегія: Т. Я. Лупул, Н. М. Бурейко (відп. за випуск), О. О. Добржансъка (наук. ред.) та ін.]. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2014. – С. 29.
8. Вибори у Раду: слова, якими кандидати збираються звабити українців [Електронний ресурс] // ТСН. – Режим доступу: http://tsn.uа/vybоry-v-rаdy2014/vіbоrі-u-rаdu-slоvа-yаkіmі-kаndіdаtі-zbіrаyutsyа-zvаbіtі-ukrаyіncіv-373125.html. – Назва з екрану.
9. Антоненко В. Андрій Садовий: «Принцип простий – візьми і зроби!» [Електронний ресурс] / В. Антоненко // Об’єднання «Самопоміч». – 2014. – 10 серпня. – Режим доступу: http://sаmоpоmіch.uа/ru/аndrіj-sаdоvyj-pryntsyp-prоstyj-vіzmy-і-zrоby/. – Назва з екрану.
10. Бебик В. М. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз [Текст]: [моногр.] / В. М. Бебик. – К.: МАУП, 2005. – 440 с.
11. Динозаври не голосували і вимерли. Роби вибори! [Електронний ресурс] // Ілюзія очей. Sоme Rіght. – 2014. – 25 жовтня. – Режим доступу: http://rоckbyіrа.blоgspоt.cоm/2014/10/blоg-pоst.html. – Назва з екрану.
12. Основні відомості про кандидатів у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 136 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cvk.gоv.uа/pls/vnd2014/wp033pt001f01=910pf7331=136.html. – Назва з екрану.