Образ кінця світу у сучасній культурі

Кінець світу є однійєю із найпопулярніших тем у ЗМІ сьогодення. Аби з*ясувати істинну суть цього феномена, варто вдатися до його історичних витоків.

Ключові слова: кінець світу, Апокаліпсис, майя.

Найбільш поширеним джерелом ідеї про “кінець світу” є славнозвісний календар населення доколумбової Мезоамерики – майя. Саме із цією культурою пов’язаний такий ажіотаж навколо теми Апокаліпсису. Може здатися дивним, але у календарі майя не має ні слова про кінець світу. Давні індіанці вірили, що один історичний цикл триває 5125 років і чотири з половиною місяці. Згідно з їхнім літочисленням нинішня епоха – Ера П’ятого сонця – почалася 12 серпня 3114 року до н.е.Тому закінчитися вона повинна в грудні наступного року, тобто 21 грудня 2012 року. Однак під час всебічного аналізу ієрогліфічних написів, залишених стародавньою цивілізацією, вчені дійшли висновку, що історія, за поданнями майя, повторюється у певний момент, і потім просто починається новий відлік часу. Тобто 21-го грудня кінця світу і не мало бути – історія людства природно перейшла у новий вимір часу, наступний виток життя.

У період Середньовіччя феномен кінця світу розглядався під суворою призмою релігії. Зокрема чітко виражені есхатологічні мотиви звучать  в апокрифах “Епістолія небесна”, “Пророчество Ісаїно сина Амосова», “Повість про Макарія Римлянина”. Я не буду деталізувати кожний із цих апокрифів, однак можна сказати, що всіх їх об’днує тема страху мізерної людини перед великим Страшним судом.

Кінець світу є найбільш обговорюваною темою у сучасних соціальних мережах. Регулярно із приводу нього висуваються різні гіпотези. З наукової точки зору, причинами загибелі людства можуть стати: війна, всесвітня пандемія, викликана генетичними захворюваннями, вірусами, пріонами, голод, пов’язаний з перенаселенням, катастрофічні кліматичні зміни, пов’язані з глобальним потеплінням, наслідком якого згодом стане глобальне похолодання і замерзання планети, втрата придатної для дихання атмосфери; руйнування озонового шару, різка зміна магнітних полюсів Землі або їх повне зникнення, фатальний землетрус, виверження супервулкана, падіння астероїда, спалах на Сонці, а також вторгнення інопланетних цивілізацій (НЛО).

Щоденно версій все більшає. Подекуди це виглядає так, наче комусь просто нічим зайнятись і втомлені життям особи наполегливо шукають усі можливі сюжети своєї загибелі.

Хоча, звісно, треба наголосити: тема кінця світу надзвичайно цікавила і в той же час лякала людей впродовж усієї їхньої історії. Неможливо оминути той факт, що в уяві людей Апокаліпсис постає як містерія, а в ролі її перипетій – різноманітні катаклізми.

Вірування, сумніви і банальний страх того, що людське існування невдовзі перетне останню межу, знаходять своє відображення у літературі, кінематографі і мистецтві в цілому.

Один із відомих сучасних російських філософів та культурологів Віталій Курінний вважає, що попри обтяжливу зайнятість буденними справами, людину завжди підсвідомо приваблює щось незвідане і загадкове, зі сфери містичного, наприклад.

Сучасній людині набридла рутинна навала роботи, все частіше виникає підсвідома потреба поринути в царину ілюзорного мрійництва. Тоді нею керує бажання призупинити буденність хоч на мить, і саме філософська інтерпретація ідеї кінеця світу, є тою миттю зупинки, а відтак і відриву від тягарів злободенності.

Важливо підкреслити, що ми настільки адаптовані до різних смертей, терористичних актів, природних катаклізмів, що думка про фатальний і несподіваний кінець світу сприймається раціоналізовано. Послідовна мас-медійна пропаганда нас такими зробила. Так би привила імунітет до регулярних кінців світу.

Смерть уже не дивує людину. Сьогоднішнє уявлення про смерть ніби “вклинилось” в графік сучасної людини. Повідомлення про різні біди й людське горе навіть не є ліричним відступом – це те, без чого, апріорі, неможливий жодени випуск новин.

Смерть. А й справді, що ще більш буденного може бути? Мало кого з нас тривожить це риторично гіркувате питання.

Система «Google» на запит «2012» видає більше 170 млн (!) сторінок про Апокаліпсис. І це при тому, що тема кінця світу не вимагає детального  узгодження і перевірки численних даних. Крім того, завжди знайдеться експерт, готовий висловитися на підтримку або спростування тієї чи іншої гіпотези. Ось вам і плацдарм для фантазерів, які добралися до інформаційного простору. Заголовки їхніх публіепцій буквально істерично верещать, момент – і он-лайн рецепієнт піймався на гачок. А, як відомо, в Інтернеті боротьба іде за кожен користувацький «клік» мишкою.

Доречним є згадати думку Ліни Костенко із її роману “Записки українського сАмашедшого”). Якщо наприкінці 1990-х головним приводом для глобальної істерики був можливий “кінець усіх комп´ютерів” у ніч з 31 грудня 1999 року на 1 січня 2000-го, то наступною улюбленою “чорною” датою став вже апокаліпсис 2012-го.

Тема кінця світу вигідна також і працівникам шоу-бізнесу, адже на 21 грудня 2012 року деякі телекомпанії планували телемарафони, присвячені цій знаменній даті. На порядку судного дня – прямі включення з різних куточків Землі, тематичні ток-шоу, концерти та вистави. Хвилю легкого безумства підхопили також ресторатори і нічні клуби, які у той день розвісили афіші з рекламою вечірок і дискотек у стилі “Нам усім кінець” або “Всі до нас, ми скасовуємо кінець світу!”. Загалом, відхід в історію у людства очікується бурхливим.

Поки одні бояться, інші на цих страхах заробляють гроші. Наприклад, по всьому світу, в тому числі й в Україні, особливо тямущі громадяни пропонують панікерам перечекати Апокаліпсис у бункері. За непристойно кругленьку суму, зате «надійно». І вже зовсім другорядне питання те, чи знають вони взагалі техніку створеня і оздобрення класичного бункера, вже не кажучи про того «героя», який повинен від самого кінця світу захистити.

Також цікавим є те, що завбачливі підприємці почали випускати “спеціальні набори до кінця світу” відповідно для чоговіків та жінок. Зокрема в авангарді «чоловічого набору» такий список предметів: шматок мила, мотузка (очевидно, це в комплекті), кілограм гречки, пляшка горілки, пластинка таблеток валер’яни, рулон туалетного паперу…

Цей набір коштує 200 гривень. Тобто, поки одні бояться, інші задовольняють свої меркантильні інтереси. Було б навтіь смішно, якби не настільи сумно.

Відомий український письменник Любко Дереш також не оминув теми кінця світу. Зокрема втілив свій задум у творі  «Голова Якова». За сюжетом роману,  одному з двох братів, які приїхали підкорювати Київ, а саме – молодому львівському композитору Якову – загадковими великими темними отцями замовлено симфонію до відкриття Євро-2012. Насправді, ж це мав бути пролог до Апокаліпсису. Спочатку Яків не знає, що симфонія присвячена кінцю світу. Однак, з фіналу роману ми так і не дізнаємося, чи став запорукою всесвітньої змови твір геніального композитора. У строкатому крещендо подій, які трапилися по тому з усіма героями і персонажами цієї “алхімічної комедії”, і про які в епілозі розказано суто конспективно, важко розгледіти тріумф сил добра, яке, вчинивши зло, все ж таки, зберегло світову гармонію. Твір пронизаний амбівалентністю, тобто автор взагалі не дає чіткого визначення фіналу Апокаліпсису. Він лише зауважує те, що кінець світу є неминучим.

Як  вже згадувалося, ідея кінця світу цікавила людей упродовж усіх періодів їхнього історичного шляху. Запорукою її популярності і, звісно, гачком для забобонних осіб, стала містичність і абстрактна неминучість, овіяна страшною таємницею.

Тож поки народ вимагає видовищ, дехто на цих видовищах заробляє собі на хліб.  Яка доля чекає представників двох категорій, для нас – загадка. Але пам*ятаймо: у нас завжди є вибір бути вищими від стадних інстинктів чи меркантильної жаги, у нас є вибір бути в третій категорії тих, хто сміливо кидає виклик обставинам і готовий реально сприймати світ, з усіма його перевагами, вадами і суперечностями…

Література:

  1. Майя нічого не знали про кінець світу [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://vestnikwordpress.com/2011/12/25/
  2. Найдавніший календар майя не передбачав кінця світу [Електронний ресурс].– Режим доступу:http://gazeta.ua/articles/history/_najdavnishij-kalendar-majya-ne-peredbachav-kincya-svitu/435346
  3. Апокаліпсис в головах або кінець світу скасовується [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://ua.korrespondent.net/journal/1436554-korrespondent-apokalipsis-v-golovah-abo-kinec-svitu-skasovuetsya
  4. Кінець світу передбачили не майя, а ацтеки [Електронний ресурс].– Режим доступу:

http://news.dt.ua/SOCIETY/kinets_svitu_peredbachiti_ne_mayya,_a_atsteki-113257.html

  1. Первая жизнь на планете [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://animalskulls.net/index.php/obit-planet/pervaya-jizn-na-planete/6246-vsi-versi%D1%97-pro-kinec-svitu
  2. http://znaimo.com.ua/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83
  3. Історії про кінець світу, з яких можна зробити блокбастери [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://lacruax.com/5-istorij-pro-kinec-svitu-z-yakix-mozhna-zrobiti-blokbasteri/
  4. Прямий ефір з Віталієм Курінним [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://russia.ru/news/society/2012/12/24/6339.html
  5. Апокаліпсис. Кінець світу 2012 [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.esc.lviv.ua/apokalipsys-kinets-svitu-2012/
  6. Чи буде кінець світу у 2012 році [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.esc.lviv.ua/chy-bude-kinets-svitu-v-2012-rotsi/#more-11034
  7. Календар в історії народу [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.redkyb.ru/svarohs/svar4/kalend4.htm
  8. Кінець світу 2012 [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.uk.amazinghope.net/end-of-the-world-2012-the-maya-and-their-calendar/
  9. Апокаліпсис минулий і майбутній [Електронний ресурс].– Режим доступу:http://www.artukraine.com.ua/ukr/articles/1066.html
  10. Кінець світу 2012 року [Електронний ресурс].– Режим доступу:http://horo.tochka.net/ua/library/2045/konez-sveta-2012-goda-chast1/

Залишити відповідь