НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ КОМПОНЕНТ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ


Сіліванова Ілона
(м. Острог, Україна)

Національний університет «Острозька академія»

Секція: Країнознавство у вивченні професійної англійської мови

НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ КОМПОНЕНТ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ 

 У статті розглядаються фразеологічні одиниці англійської  мови як засіб виявлення національно-культурної семантики мови, вивчення культури країни, мова якої досліджується.

Ключові слова: фразеологічна одиниця, фонові знання, національно-культурний компонент, купівля.

 В статье рассматриваются фразеологические единицы английского языка как средство выявления национально-культурной семантики языка и средство изучения культуры страны, язык которой исследуется.

Ключевые слова: фразеологическая единица, фоновые знания, нацыонально-культурный компонент, покупка.

 The article considers phraseological units as means of revelation of nationally cultural semantics of English language and as means of studying the culture of the country language of which is under investigation.

Key words: phraseologiacl unit, background knowledge, national-cultural component, purchase.

Питання взаємозв’язку мови та культури є одним з найактуальніших питань, які привертають увагу лінгвістів багатоплановістю дослідження. Мова до певної міри визначається культурою, але ступінь впливу культури ще досі не визначений. Твердження, що культура впливає на спосіб використання мови є беззаперечним, адже мова є вербальним її вираженням.  На підтвердження цього процитуємо Е.Сепіра, котрий писав: «Не можу я визнати і справжньої причинної залежності між культурою і мовою. Культуру можна визначити як те, що суспільство робить і думає. Мова є те, як думають… Цілком справедливим є і те, що історія мови й історія культури розвиваються паралельно» [5, с. 171].

Зіставлення мов i культур виявляє як загальне, так і специфічне, що є зумовленим своєрідністю культури конкретного народу. Відмінності мов, зумовлені своєрідністю культури, зводяться до:

1. відмінностей у лексиці й фразеології;

2. відмінностей у лексичних фонах слів з тотожним денотативним (першим із зазначених у словниках) значенням;

3. типологічних особливостей літературних мов. Культурно зумовлена форма літературної мови, її зв’язок з народно-розмовною;

4. своєрідності самого процесу спілкування в різних культурах. Мовний етикет, тобто мовна поведінка в певних ситуаціях, у різних культурах різна. [3, 324].

Національно-специфічні елементи культури відіграють важливу роль у процесі інтеркомунікації: під час спілкування з іноземцями, вивчення іноземної мови, перекладу, сприйняття різноманітних текстів. Акт міжмовної та міжкультурної комунікації відбудеться, якщо відбудеться адекватне порозуміння двох учасників комунікативного акту, які належать до різних національних груп [4, с. 18].

Національно-культурний компонент у семантиці слова стає об’єктом вивчення в українському мовознавстві на початку 80-х років. Національно маркована лексика розглядається дослідниками під різним кутом зору, будучи об’єктом різнобічної характеристики. Зокрема з’ясовується зв’язок мови і ментальності, мови і культури на матеріалі мовних фактів встановлюються закономірності мовної поведінки різних етносів; з’ясовуються особливості відображення культурних явищ у мові; визначається вплив культурного компонента на конотацію слова; стилізується українська національно характеристична лексика в художньому тексті; виокремлюється естетична функція національно-культурного компонента семантики слова.

Лінгвісти Е.М.Верещагін і В.Г.Костомаров науково обґрунтувавши існування фонових знань, розділили їх на три види: загальнолюдські, регіональні та країнознавчі. Вони розкрили лінгвістичну природу так званих фонових знань (знань про лінгвокультурні особливості певної нації), показавши, що семантика слова одним лексичним поняттям не вичерпується Ці фонові знання є основним об’єктом лінгвокраїнознавства, оскільки пов’язані з національною культурою [2, с. 114].

При лінгвокраїнознавчому підході до дослідження фразеологізмів головну роль відіграє зміст іншомовних одиниць. Лінгвокраїнознавчий аналіз ФО неможливий без урахування таких чинників як: історії країни та її культури, суспільних ритуалів та звичаїв, духовних цінностей та ідеалів.

Досліджуючи фразеологізми, ми дійшли висновку, що народні уявлення англійців знайшли своє втілення у численних ФО на позначення «купівлі» Ядерними елементами часто виступають зоосемізми, фітоніми, компонент «гроші». Прикладом фразеологізму на позначення «купівлі» із зоокомпонентом є buy a pig in a poke [7, с. 145]  – купувати/купити кота в мішку [6, с. 405], який має значення  «придбати що-небудь, не бачачи й не знаючи його якостей». ФО keep all the beans in the sack [7, с. 160] означає «бути заощадливим, правильно витрачати гроші» і містить компонент-фітонім «the beans». Яскравим прикладом фразеологізму, що слугує для опису марнотратної людини є  money burns a hole in his pocket [7, с. 373]. Подібне значення мають  bring a noble shilling to nine pence [7, с. 98], pour water into a sieve, що дослівно означає «лити воду в решето» [7, с. 187], spend money like a sailor (on shore leave), buy a thing out of the fire. Протилежним за значенням є ФО to know the right side of the shilling [7, с. 98] – знати ціну грошам. Наведений фразеологізм також містить локативний компонент the right side, що представляє опозицію right-wrong (правильний-хибний).

Існують і інші цікаві фразеологічні одиниці на позначення поняття «купівлі». Sell honey to buy something sweet [7, с. 387] має український варіант «проміняти шило на мило», оскільки означає продати щось у марній надії купити щось краще. Buy/Sell something for a song/an old song [7, с. 447] означає купити чи продати щось дуже дешево. Вважалося, що стара пісня не представляє жодної цінності, а отже «купити/продати щось за пісню» – купити/продати за безцінь. Buy the farm [7, с. 108] має значення «померти під час війни». Речення «He bough the farm» стало варіантом прислів’я «Його війна закінчилася». Адже, зазвичай, солдати мріяли купити ферму (ранчо) і жити мирним життям. Фразеологізм а Smithfield bargain [7, с. 258] використовується на позначення угоди, яка була здійснена не на користь покупця. Додаткове значення цього фразеологізму це одруження з корисливою метою, а саме заволодіння грошима майбутнього чоловіка чи дружини.  ФО that doesnt buy groceries [7, с. 383] означає, що явище не має жодної практичної користі. Словосполучення «buy groceries» слугує для акценту на неймовірній важливості, значимості певного явища при порівнянні із продуктами харчування, що є життєво необхідними для людини. Фразеологізм, який в англійській мові використовується для застереження непрактичності певних намірів, даремної затрати зусиль та дослівно перекладається на українську мову  «це не допоможе купити дитині нову сукню» єthis wont buy the baby a new frock [7, с. 280]. Трактуємо його наступним чином  – покупка не принесе бажаного результату.

Отже, можна зробити висновок, що національно-культурна семантика мови найяскравіше виявляється у таких мовних одиницях як фразеологізми.  Фразеологічний запас сучасної англійської мови є зосередженням фонових знань, що допомагає краще вивчити культуру країни.

 

Література:

  1. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. – М., 1999. – 896 с.
  2. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура: Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. – М.: Рус. яз., 1976. – 248 с.
  3. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К. «Академія», 1999. – 464 с.
  4. Райхштейн А.Д. Сопоставительный ана-лиз немецкой и русской фразеологии / А.Д. Райхштейн. – М. : Просвещение, 1988. – 62 с.
  5. Сэпир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии. – М., 1993. – 244 с.
  6. Українські приказки і прислів’я і таке інше. – К.: Либідь, 1993. – 769 с.
  7. Wilkinston P. Thesaurus of Traditional English Metaphors, Routhedge, Edition 2, 1993. – 777 p.

 

Відомості про авторів: Сіліванова Ілона Миколаївна викладач кафедри міжнародної мовної комунікації факультету романо-германських мов Національного університету «Острозька академія».

Залишити відповідь