Глущик Марта Миколаївна
студентка 4 курсу, спеціальність «Облік і оподаткування»

Науковий керівник:
Мамонтова Наталія Анатоліївна,
д.е.н, проф., завідувач кафедри фінансів, обліку і аудиту

У статті розглянуто проблемні аспекти обліку дебіторської заборгованості установами державного сектору. Проаналізовано та запропоновано основні напрями їх вирішення та удосконалення. Досліджено досвід зарубіжних країн та на основі нього подано рекомендації щодо поліпшення обліку дебіторської заборгованості установами державного сектору.

Ключові слова: дебіторська заборгованість, установа державного сектору, комп’ютеризація, автоматизовані системи бухгалтерського обліку, ЕОМ, антикризова політика установи, інтеграція в систему міжнародного бухгалтерського обліку, претензійно-позовна робота.

DIRECTIONS OF IMPROVEMENT OF ACCOUNTING OF RECEIVABLES IN PUBLIC SECTOR INSTITUTIONS

The article considers the problem aticaspects of accounting for receivables by public sector institutions. The main directions of the irsolution and improvement are analyzed and offered. The experience of foreign countries isstudied and based on it recommendations are given to improve the accounting of receivables by public sector institutions.

Keywords: receivables, public sector institution, computerization, automated accounting systems, computers, anti-crisis policy of the institution, integration into the international accounting system, claimswork.

Постановка проблеми. В умовах нестабільної економіки, криз, пандемії та недосконалого законодавства установи державного сектору нарівні з іншими суб’єктами господарювання потребують ефективних рекомендацій та рішень, які зможуть забезпечити вдалий процес організації розрахунків та обліку з дебіторами.  Нестабільна економічна та політична ситуація країни, а також нестабільний валютний курс створюють несприятливі умови не лише для попиту на товари, роботи чи послуги, але й на розрахунки з покупцями. Виникає необхідність у відстрочці оплати, що в свою чергу призводить до виникнення дебіторської заборгованості, ефективне ведення обліку, ефективна організація контро­лю та управління якою в сучасних умовах стає одним з першочерго­вих завдань установи державного сектору.

Аналіз досліджень і публікацій. Дослідженням проблем організації обліку дебіторської заборгованості в установі державного сектору займалися такі вітчизняні науковці, як Н.С. Акімова, С.Л. Береза, Н.О. Власова, Л.В. Гуцаленко, Р.Т. Джога, О.А. Заїнчківській,  Канєва, В.І. Лемішовській, Л.Г. Ловінська, М.Р. Лучко,Т.Д. Маркова, Н.О. Матицина, Г.О. Москалюк, С.В. Свірко,В.В. Скоробогатова, К.С.Сурніна, О.Є. Федорченко,Л.Т. Штимерта інші. Загальні питання розвитку обліку, контролю та аналізу розрахунків з дебіторами висвітлювали у працях таких зарубіжних вчених, як: Х. Андерсена, Б. Нідлза, В.В. Ковальова Д. Колдуел та ін., і вітчизняних вчених: Ф.Ф. Бутинця, С.Ф.Голова, В.С. Леня, М.С. Пушкаря, В.В. Сопка та інших. Проте в сучасних кризових умовах потрібен «новий погляд», детальніше дослідження і сучасні рекомендації щодо вдосконалення обліку дебіторської заборгованості в установах державного сектору.

Мета та завдання дослідження. Метою статті є розгляд основних проблемних аспектів у обліку розрахунків установи державного сектору з покупцями та визначення можливих напрямів щодо вдосконалення системи об­ліку та управління дебіторською заборгованістю. Задля досягнення поставленої мети в дослідженні вирішено наступні завдання: обґрунтувати напрями удосконалення обліку розрахунків з дебіторами у бюджетних установах в умовах розвитку комп’ютерних технологій; запропонувати шляхи покращення обліку дебіторської заборгованості бюджетної установи на основі використання національних та міжнародних стандартів; вивчити зарубіжний досвід обліку дебіторської заборгованості бюджетної установи  та можливості його запровадження в Україні.

Виклад основного матеріалу. Розрахункові операції установ державного сектору економіки є важливою складовою ведення обліку в установі в цілому, тому нові впровадження та ініціативи  облікового процесу повинні бути детально відстеженні та проаналізовані. Удосконалення процесу управління дебіторською заборгованістю можна здійснювати: за допомогою застосування комп’ютерних технологій; покращення національних та використання міжнародних стандартів та зарубіжного досвіду.

Важливими завданнями, що ставляться перед бухгалтерськими службами бюджетних установ, є забезпечення своєчасного, повного, відповідного нормативній базі обліку господарських процесів, що гарантує ефективне використання всіх ресурсів, збереження майна та економне витрачання бюджетних коштів. Застосування сучасних комп’ютерних інформаційних систем дає змогу виконувати всі ці задачі, включаючи розрахунки, створивши оптимальну структуру управління, підвищивши ефективність роботи облікового та управлінського персоналу [4].

 Введення в практику програмних продуктів автоматизованих систем бухгалтерського обліку дає можливість комплексно вирішувати завдання не лише з обліку, але й з контролю, аналізу та аудиту.

Автоматизація бухгалтерського обліку дає такі результати: економічність бухгалтерського обліку досягається за рахунок оптимізації оподаткування; зменшується ризик виникнення різноманітних помилок, що в свою чергу, «рятує» від санкцій та штрафів зі сторони податкової; інформаційні потоки впорядковуються, адже при автоматизації обліку можна отримати будь-яку інформацію натисканням всього декількох клавіш; підвищується оперативність бухгалтерського обліку.

Загалом технологічний процес застосування комп’ютерної форми обліку включає: збір та реєстрацію первинних даних для оброблення на комп’ютері; формування масивів облікових даних на електронних носіях: журналу господарських операцій, структури синтетичних і аналітичних рахунків, довідників аналітичних об’єктів, постійної інформації; отримання результатів за звітний період за запитом користувача або у вигляді реєстрів синтетичного обліку, аналітичних таблиць або відображенням на екрані дисплею потрібної інформації [5].

Одним з основних завдань комп’ютеризації при ведення обліку в бюджетній установі є її інтеграція і долучення до створення єдиної інформаційної бази, яка забезпечує ефективне управління бюджетними коштами.

Задля цієї мети існує Закон України «Про відкритість використання публічних коштів» [6], в якому визначено принципи доступу до інформації про використання публічних коштів розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів, суб’єктами господарювання державної і комунальної власності, фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, комп’ютеризація ведення обліку стає не лише бажаною, але й вкрай обов’язковою.

Задля реалізації цього створено єдиний веб-портал використання публічних коштів Є-Data.

На ринку програмного забезпечення найбільш легкою, зрозумілою та адаптованою під систему бухгалтерського обліку в бюджетних установах є  програма «Бухгалтерський облік для бюджетних установ України», розробником якої виступає фірма «1С», а також «Парус».

Серед переваг сучасних програм можна назвати поєднання їхніх функцій та можливість комбінації їх діяльності із стандартними програмними продуктами, зокрема, MS Excel, який застосовується користувачами у більшості установ не лише України, а й цілого світу.

Використання АС «Є-звітність» та інших автономних систем надає можливість  бухгалтеру одержати зведену та повноцінну інформацію не лише по головній бюджетній установі, але й по її приналежних установах і філіях.

Основні завдання та призначення цих програм: автоматизація бухгалтерського обліку в бюджетній установі; розрахунок заробітної плати і грошового забезпечення; проведення тарифікації для фахівців у сферах медицини та освіти; планування і розподіл фінансування;  матеріальний облік; управління діловими процесами; управління майном; адміністрування документообігу та канцелярії;  управління персоналом;  управління конкурсними закупівлями; формування і зведення звітів; формування звітності в форматі .xml; інтеграція з системами АС «Є звітність»; правова підтримка діяльності організацій за допомогою систем та ін.

Серед інших програм, котрі також використовують бюджетні установи, можна виділити:

• Систему «ІС-ПРО», яка застосовує міжнародно-визнаний стандарт MRP. Комп’ютерну програму «M.E.Doc» (My Electronic Document). Спеціально для бюджетних установ та організацій наявні усі форми та формати експорту (xls/xlsx, .pdf, .dbf, .xml тощо) для подачі звітності в Державну Казначейську службу, а також міністерства та відомства. В програмі реалізована робота із захищеними носіями для КЕП.
• Системи «ЛІГА:ЗАКОН» – це програма, яка містить найповніше джерело систематизованої та достовірної правової інформації зі зручними інструментами для пошуку інформації.
• Також після сумнозвісної вірусної атаки, усі підприємства та установи стараються убезпечити себе використовуючи антивірусне програмне забезпечення. Яскравим прикладом такого є антивірусні продукти компанії ESET.

          При використанні державною установою певного програмного забезпечення керівник несе відповідальність за забезпечення захисту інформації в цій системі.

          Отже, успішне та вдосконалене використання автономного програмного забезпечення дозволить бюджетній установі домогтися спрощення здійснення системи обліку розрахункових операцій за різними категоріями, а створений під певну установу інструментарій забезпечить високий рівень адаптації програмного засобу, як до індивідуальних потреб установи , так і до змін в обліковій політиці та в діючому законодавстві.

Дебіторська заборгованість, вимагає виконання певних завдань при управлінні нею, зокрема мінімізації ризиків та управління дебіторської заборгованістю як підсистема управління продажами товарів, націлене на максимальний облік інтересів клієнтів установи. Тому важливим аспектом управління дебіторською заборгованістю є визначення оптимальної її величини за сумою, терміном повернення, часом звернення, категоріями клієнтів. Контроль над дебіторської заборгованістю має бути спрямований на своєчасне повернення коштів.

Для покращення обліку дебіторської заборгованості бюджетної установи на основі використання національних та міжнародних стандартів варто окреслити проблеми при її обліку та прогалини і проблеми у національному законодавстві.

Для покращення обліку дебіторської заборгованості бюджетної установи на основі використання національних та міжнародних стандартів необхідно:

1. знання цих стандартів працівниками і керівниками установи і використання всіх можливих ресурсів задля уникнення виникнення простроченої та безнадійної дебіторської заборгованості;
2. сформувати та затвердити форми звітності про стан претензійно-позовної роботи з погашення дебіторської заборгованості;
3. прописати у нормативно-законодавчих актах послідовність дій юридичного відділу та керівництва бюджетної установи для уникнення виникнення безнадійної та списаної дебіторської заборгованості;
4. розглянути та додати можливість варіативної оцінки залежно від часу, причин та виду дебіторської заборгованості;
5. створення окремого контрольного відділу або введення окремої штатної одиниці, що дозволить керівництву постійно моніторити діяльність структурних підрозділів, контролювати економічну доцільність здійснення господарських операцій та знаходити методи задля уникнення відволікання оборотних коштів підприємством.

В установі слід вести активну дебіторську політику шляхом ефективного вирішення таких завдань, які необхідно закріпити у  положеннях та адаптувати до МСФЗ [3]: аналіз дебіторської заборгованості та визначення на його підставі загальних принципів надання відстрочки платежу; визначення гарантій, під які надається товарний кредит; розробка правил встановлення строків товарного кредиту; встановлення правил визначення суми товарного кредиту, що надається одному покупцю; розробка методів оцінки надійності покупця; побудова ефективної системи контролю за рухом та своєчасною інкасацією дебіторської заборгованості; розробка методів «збору» дебіторської заборгованості.

Найчастіше напрямом плідної політики управління дебіторами є дотримання термінів погашення та граничних обсягів дебіторської заборгованості. При управлінні дебіторською заборгованістю максимальне значення набуває реалізація контролю, яка дозволяє з’ясувати, як ефективно і своєчасно здійснюється погашення заборгованості, як запропонована відстрочка платежу відповідає вимогам ринку та становища на ньому установи.

Таким чином, для зменшення розміру дебіторської заборгованостіна основі використання національних та міжнародних стандартів, необхідно [2]: визначати ступінь ризику несплати рахунків покупцями; збільшувати коло покупців з метою мінімізації втрат від несплати одним або декількома покупцями; контролювати співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей; вести оперативний контроль над надходженням готівки; оперативно визначати сумнівну заборгованість; припиняти дію договорів із покупцями, які порушують платіжну дисципліну.

Із вищезазначеного досить актуально запропонувати наступні кроки щодо зменшення дебіторської заборгованості бюджетних установ:

1) розробка заходів щодо удосконалення системи управління дебіторською заборгованістю [1];

2) розглянути  доцільність затвердження   форми звітності про стан претензійно-позовної роботи з погашення дебіторської заборгованості [1];

3) здійснювати контроль відносно співвідношення залишків розрахунків з дебіторами і кредиторами, оскільки велике перебільшення дебіторської заборгованості над кредиторською складає значну небезпеку фінансовому стану установи;

4) застосовувати методи ведення та організації управлінського обліку на сучасному етапі функціонування бюджетних установ, щоб отримувати інформацію не тільки в розрізі кодів бюджетної класифікації, а й за структурними підрозділами (відділеннями, факультетами, науковими підрозділами тощо) [1].

Питання впровадження зарубіжного досвіду обліку дебіторської заборгованості бюджетної установи та можливості його запровадження в Україні є складним та неоднозначним. З одного, боку, здається, що всі необхідні початки та передумови для цього наявні, це поліпшує взаємодію України та інших зарубіжних держав і процеси оновлення та осучаснення термінології та технічної бази бюджетних установ. А з іншого боку, неможливість та ускладнення впровадження цього досвіду опирається на різницю в законодавстві, особливістю виконання кошторису і зрештою менталітетом самих дебіторів.

Проте врахувавши всі зазначені особливості варто порівняти і можливо почерпнути для української практики прогресивні аспекти обліку дебіторської заборгованості зарубіжних країн.

Тому для бюджетних установи України існує можливість удосконалення аналізу дебіторської заборгованості, що дозволить краще розуміти ситуацію розрахунків з дебіторами, знаходити вигоду при управлінні цією заборгованість та вміти критично оцінювати наслідки її появи.

Наступною рекомендацією буде запровадження в бюджетних установах України сучасних технологій типу систем планування ресурсів ERPS (Enterprise Resource Planning System), котрі здатні надавати інформацію за всіма аспектами (бюджетну, фінансову, управлінську) та забезпечити можливість здійснення контролю дебіторської заборгованості.

Також бажаним є осучаснення вітчизняної системи бухгалтерського обліку в державному секторі, опираючись на міжнародний досвід. Варто звернути увагу, на

стандарти IPSAS – стандарти бухгалтерського обліку для суб’єктів державного сектору країн світ, які здійснює Комітет з питань державного сектору Міжнародної федерації бухгалтерів (IFAC,м. Нью-Йорк). Ці стандарти носять рекомендаційний характер і розробляються шляхом адаптації у державному секторі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IAS). В американській системі обліку установ державного сектору економіки одним із найбільш популярних та доцільних для оцінки факторів впливу на порушення в обліку розрахунків з дебіторами у бюджетних установах прийнято використовувати метод математичного моделювання Кендалла.

          У вітчизняній практиці обліку будь-яка заборгованість у певний момент може бути визнана установою безнадійною та списується з балансу з відображенням витрат у складі інших операційних витрат, у нашій практиці для бюджетних установ не існує резерву сумнівних боргів, який є, наприклад, у підприємств приватної власності[2, с. 38].

На противагу вітчизняній практиці, відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку США, при розрахунку сумнівної дебіторської заборгованості бюджетної установи використовує 2 методи [1, с. 371]:

1. Метод відсотка від нетто-реалізації (сума сумнівної заборгованості віднімається шляхом умноження виручки від реалізації на певний відсоток, отриманий шляхом обчислення середнього відсотка видатків за сумнівними боргами у попередніх періодах).

2. Метод обліку розрахунків за строками оплати (опираючись на практику попередніх років, відбувається ранжування рахунків для отримання за строками оплати та віднесення до сумнівних боргів певної частини заборгованості з конкретним терміном).

У більшості країн англо-американської системи крім резерву за сумнівними боргами установи можуть створювати інші види резервів, у тому числі, резерв на покриття повернень товарів і знижок. Якщо повернення товарів здійснено протягом звітного періоду або якщо продаж здійснено наприкінці поточного звітного періоду, а повернення та надання знижки – на початку наступного, при цьому величина повернення та знижок невелика, то вони відображаються на рахунках того звітного періоду, в якому було здійснено [ 14, с. 197].

Також бюджетні установи при списанні дебіторської заборгованості за рахунками можуть передавати свою дебіторську заборгованість третій особі, «ліквідуючи» її таким чином і отримуючи певну суму грошей. Існує 2 найпоширеніші способи такої передачі [7, с. 373-374]: передача дебіторської заборгованості за рахунками під заставу та продаж дебіторської заборгованості за рахунками. Списання заборгованості може здійснюватися у разі визнання її безнадійною.

Висновки: Підсумувавши результати проведеного до­слідження, варто зазначити, що на сьогодні існує певна недосконалість організації та ведення обліку дебі­торської заборгованості установ державного сектору. Установи державного сектору нарівні з іншими суб’єктами господарювання потребують побу­дови ефективного механізму внутрішнього конт­ролю дебіторської заборгованості з метою попе­редження виникнення нової. Таким чином, удосконалення процесу управління дебіторською заборгованістю за допомогою застосування комп’ютерних технологій; покращення національних та використання міжнародних стандартів та зарубіжного досвіду обліку дебіторської заборгованості бюджетної залишається провідним питанням і хоч заборгованість постійно буде в установі, однак чи це буде проста тимчасова заборгованість чи безнадійна, вже залежить від самої установи  та його методів зменшення та обліку заборгованості.

Література

1. Бєлозерцев В.С. Управління дебіторською заборгованістю підприємств оптової торгівлі: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.00.04 / В.С. Бєлозерцев. — Дніпропетровськ, 2013. — 20 c.
2. Бланк І.О. Управління фінансами підприємств: підручник / І.О. Бланк, Г.В. Ситник. — К.: КНТЕУ, 2006. — 780 с.
3. Боді Зві, Мертон, Роберт. Фінанси: навч. посіб. / Зві Боді, Роберт Мертон / Пер. з англ. — М.: Видавн. Дім “Вільямс”, 2000. — 592 с.
4. Бюджетний Кодекс України URL: https://i.factor.ua/law-51/
5. Кісєльова А. Дебіторська заборгованість бюджетних установ: правові аспекти, повернення заборгованості та облік URL: https://rbb.radnyk.ua/posts/debitorska-zaborgovanist-byudzhetnyh-ustanov-pravovi-aspekty-povernennya-zaborgovanosti-ta-oblik/
6. Про відкритість використання публічних коштів [Електронний ресурс]: Закон України від 15.09.2015 № 679-VІІІ (зі змінами і доповненнями). – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/183-19 План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі: Наказ Міністерства фінансів Украї( ни від 31.12.2013 № 1203 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ z0161(14
7. Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879.