В статтi дослiджено сутнiсть поняття «мотивацiя». Визначено основнi теоретичнi положення щодо мотивацiї дiяльностi як чинника пiдвищення функцiонування мiсцевих органiв виконавчої влади.
This article investigates the nature of “motivation.” The basic theoretical propositions about motivation as a factor in improving the functioning of local authorities.
Адаптацiя державного управлiння України до стандартiв Європейського союзу вимагає пiдвищення ефективностi та результативностi iнституту державної служби. Адже кадри – обличчя влади, саме вiд їх професiйної компетенцiї та трудової активностi залежать результати та динамiка роботи органiв виконавчої влади. Саме державнi службовцiв є iнструментом планiв державного управлiння. Проте iнструмент не може бути ефективно використаний та функцiонувати без умiлого використання та врахування усiх можливостей. Вивчення трудового потенцiалу та забезпечення його максимального використання i є суть мотивацiї працi в мiсцевих органах виконавчої влади.
Аналiз останнiх дослiджень та публiкацiй. Аналiз наукових дослiджень свiдчать, що iснує велика кiлькiсть праць як вiтчизняних так зарубiжних науковцiв, якi дослiджують тему мотивацiї працiвникiв мiсцевих органiв виконавчої влади. Суттєвий внесок у теоретичному та практичному аспектах дослiдженнi теми зробили українськi вченi такi як: С. Занюк, В. Захарченко, В.С. Кусакiн, Т. М. Пахомова, А.С. Сардаян В. А. Щегорцева та iншi.
Метою статтi є систематизацiя теоретичних знань про систему мотивацiї в мiсцевих органах виконавчої влади.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Служба в мiсцевих органах виконавчої влади , перш за все пов’язана з питанням формування ефективного кадрового потенцiалу. Проблеми кадрової роботи з управлiння персоналом актуальнi в усiх сферах дяльностi мiсцевих органiв виконавчої влади. Вона потребує пiдготовки кадрiв нової генерацiї, що дали б змогу керiвництву сформувати висококвалiфiковану команду в системi виконавчих органiв, якi зможуть забезпечити економiчне зростання мiста на основi попередньо розробленого бачення майбутнього усього регiону.
Виконавча влада – це самостiйна гiлка державної влади, головне функцiональне призначення якої полягає у виконаннi законiв i яка урiвноважена з iншими гiлками влади засобами парламентського, президентського та судового контролю [4, с. 24].
Дiяльнiсть виконавчої влади заснована на принципах демократiї та законностi, гуманiзмi та соцiальнiй справедливостi, прiоритетах прав людини та громадянина, професiоналiзмi, компетентностi, чесностi i вiдданостi справi.
До мiсцевих органiв виконавчої влади належать насамперед державнi адмiнiстрацiї. Державна адмiнiстрацiя покликана захищати права i законнi iнтереси громадян та держави, забезпечувати комплексний соцiально-економiчний розвиток територiї та реалiзацiю державної полiтики у визначених законодавством сферах управлiння. Мiсцевi державнi адмiнiстрацiї є пiдзвiтними та пiдконтрольованими радам у частинi повноважень, що делегованi їм вiдповiдними районними чи обласними радами [4, с.131].
Згiдно Конституцiї України, виконавчу владу в областях та районах здiйснюють мiсцевi державнi адмiнiстрацiї. Склад адмiнiстрацiй формується головою мiсцевих державних. Голови мiсцевих державних адмiнiстрацiй призначаються та звiльняються з посади Президентом України за поданням Кабiнету Мiнiстру України.
Органи виконавчої влади є рiзноманiтними та чисельними, що обумовлено спрямованiстю виконавчо–розпорядчої дiяльностi. Центральними є тi органи виконавчої влади, дiяльнiсть яких поширюється на всю територiю України. Такi органи займаються реалiзацiєю державної полiтики, здiйснюють загальне або галузеве управлiння та спецiальний (функцiональний) вплив на об’єкти, незалежно вiд їх мiсцезнаходження в Українi. До них належать: Кабiнет Мiнiстрiв України, мiнiстерства, держанi комiтети (державнi служби) та центральнi органи виконавчої влади зi спецiальним статусом.
Мiжтериторiальнi органи виконавчої влади охоплюють своєю дiяльнiстю певну частину територiї України, територiю декiлькох адмiнiстративно – територiальних одиниць або територiю, межi якої взагалi не залежать вiд адмiнiстративно–територiального подiлу України. Такi органи забезпечують галузеве управлiння чи здiйснення спецiальних функцiй на вiдповiднiй територiї України (наприклад, вiйськовi напрями, митницi, управлiння залiзниць тощо).
Мiсцевими органами виконавчої влади вважаються тi, повноваження яких поширюються на територiєю певної адмiнiстративно – територiальної одиницi. Вони виконують завдання загального управлiння координацiї чи функцiї вiдповiдних центральних органiв виконавчої влади.
Якщо брати за критерiй класифiкацiї становище та мiсце в системi органiв виконавчої влади, то їх подiляють на вищi та нижчi. Так, обласна державна адмiнiстрацiя буде нижчою вiдносно Кабiнету Мiнiстрiв України, але вищою вiдносно районної державної адмiнiстрацiї. Звiдси – пiдпорядкованiсть, пiдконтрольнiсть, пiдзвiтнiсть нижчих органiв перед вищими, обов’язковiсть рiшень вищих органiв до виконання нижчими. Важливу роль в роботi як вищих так i нижчих органiв виконавчої влади вiдiграє система мотивацiї працi. Забезпечення якої дозволить збiльшити ефективнiсть роботи усього органiв сприяючи розкриттю потенцiалу кожного з працiвникiв.
Термiн «мотивацiя працi» розумiється як сукупнiсть внутрiшнiх i зовнiшнiх рушiйних сил, що спонукають людину до дiяльностi, надають цiй дiяльностi спрямованостi на досягнення як особистих цiлей, так i цiлей органiзацiї [4, c. 12].
На думку О. Нечосiної, мотивацiя – це динамiчний процес формування мотиву [5]. Вона дає розумiння мотиваторiв у державному управлiннi. Мотиватор, за словами автора, – це формування суб’єктом аргументiв мотивацiї через використання знань внутрiшнiх потреб, мотивiв, iдеалiв, установок, цiнностей та iнших особливостей суб’єкта.
Дослiдник Л. Артеменко дає визначення мотивацiї як механiзму в державному управлiннi i вводить в обiг поняття «мотивацiйний механiзм». Мотивацiйний маханiзм, за автором, це сукупнiсть способiв досягнення позитивної мети державного управлiння за допомогою залучення потенцiалу правового, матерiального, iнформацiйного та психологiчного впливу на всю систему державного управлiння в цiлому, на елементи цiєї системи, у тому числi окремих осiб, що виконують певнi функцiї в апаратi державного управлiння чи взаємодiють з ним [7]. На думку автора, мотивацiйний механiзм складається з окремих способiв мотивацiї, а ефективнiсть залежить вiд своєчасного та адекватного застосування того чи iншого способу мотивацiї в сферi державного управлiння.
Питання важливостi мотивацiї в управлiнськiй сферi дослiджує Н. Полiщук. В своїй працi вона дає теоретичний та практичний аналiз результатiв дослiдження проблем факторiв мотивацiї в державнiй службi. За словами автора, мотивацiя це процес дiї мотивiв i як механiзм, що визначає виникнення, напрямок та способи здiйснення конкретних форм дiяльностi, як сукупна система процесiв дiї мотивiв, що вiдповiдають за спонукання та дiяльнiсть [6, c.15].
Таким чином, мотивацiя – це рушiйна сила, яка базується на задоволення конкретних потреб, змушує дiяти з максимальними зусиллями задля досягнення певної цiлi. Мотивацiя трудової дiяльностi може бути дiєвою тiльки з застосуванням сучасних методiв та форм матерiального та нематерiального стимулювання персоналу.
Загалом, на основi аналiзу використаних джерел та лiтератури можна стверджувати, що у сферi державного управлiння використовують рiзнi тлумачення термiну «мотивацiя». Всi вони означають процес, що вiдбувається всерединi людини i спонукає її до дiй.
Використання мотивацiї працi в мiсцевих органах виконавчої влади вiдiграє велику роль. Адже на даний час помiтною є велика плиннiсть висококвалiфiкованих кадрiв, процвiтання корупцiї, вiдсутнiсть професiоналiзму i iнiцiативностi, що призводить до зниження ефективностi дiяльностi органiв виконавчої влади. Цi проблеми виникають внаслiдок неналежної мотивацiї працi.
Дослiдник С. Занюк стверджує, що «процесуально–змiстовна мотивацiя – це є обумовленiсть поведiнки факторами, якi не зв’язанi з впливом середовища i фiзiологiчними потребами органiзму» i що «процесуально – змiстовна мотивована поведiнка здiйснюється заради себе i не може бути засобом досягнення зовнiшньої цiлi» [3, c. 119].
Найвiдповiдальнiша та найскладнiша роль в побудовi ефективної системи мотивацiї в мiсцевих органах виконавчої влади належить саме керiвнику органiзацiї Керiвник, що прагне отримати вiд своїх пiдлеглих максимальну вiддачу у досягненнi певних цiлей, повинен розумiти, яку мету має кожен з них задля забезпечення мотивацiйних стимулiв, адже потреби працiвникiв не є сталi. Вони змiнюються залежно вiд тiєї чи iншої професiйної ситуацiї. Тому в основi управлiння в мiсцевих органах виконавчої влади повинна лежати стратегiя потреби, що полягає в поєднаннi таких елементiв як визначення iндивiдуальних потреб та створення вiдповiдного середовища працi задля їх задоволення. Адже працiвник зацiкавлений в своєму професiйному розвитку тiльки тодi, коли бачить, що його праця є вiдповiдною до його iнтересiв, оплачується належним чином та сприяє задоволенню його професiйних потреб.
Потреби працiвникiв не є постiйними. Вони сформованi вiдповiдно з їх розвитком та професiйним зростанням, цiнностями в суспiльствi та стимулюваннi професiйного зросту, що необхiдно враховувати при мотивацiї працi та стимулюваннi професiйного розвитку.
Задля правильного вибору стимулiв та вдосконалення системи мотивацiї в мiсцевих органах виконавчої влади необхiдно постiйно здiйснювати монiторинг потреб та мотивiв працiвникiв. Консерватизм в стимулюваннi працi веде до зниження зацiкавленостi, в пiдвищеннi свого професiйного рiвня, до пасивностi та байдужостi в службовiй дiяльностi. Адже необхiдним є стимулювання не тiльки самої працi, але й самого факту отримання спецiальностi за профiлем своєї дiяльностi, пiдвищення своєї квалiфiкацiї.
Система мотивацiї в органах виконавчої влади потребує вмiння, наполегливостi i розумiння людської природи, а також вимагає здiбностей керiвника до спонукання виконавцiв максимальних зусиль задля досягнення високих результатiв працi. Загалом, пiдвищення професiйної компетенцiї та кар’єрного зросту в мiсцевих органах виконавчої влади за допомогою мотивацiї вiдiграють велику роль, стимулюють до iнiцiативної та сумлiнної працi державних службовцiв, що в свою чергу, призводить до покращення суспiльних вiдносин в країнi загалом.
Висновки. Отже, зважаючи на низький рiвень мотивацiї працi в мiсцевих органах виконавчої влади, в Українi дедалi бiльше стає актуальним питання розробки системи матерiальних та моральних чинникiв, що змогли б активiзувати максимальну роботу працiвникiв. Поєднання матерiальних та моральних стимулiв та правильне спiввiдношення форм матерiального та морального заохочення є необхiдною умовою їх ефективностi для формування у працiвникiв правильного вiдношення до їх працi. Головну роль у цьому процесi вiдiграє саме керiвник. Його основне завдання полягає в забезпеченнi стимулювання працi з точки зору психологiчних особливостей кожної людини, виявленнi у своїх працiвникiв внутрiшнiх спонукань до трудової дiяльностi. Для забезпечення ефективної системи мотивацiї працi керiвнику мiсцевих органiв виконавчої влади варто було б використати елементи зарубiжних систем мотивування працi.
Список використаних джерел та лiтератури
- Закон України, 2006. – 124 с. – ISBN 966-7630-14-5. Закон України «Про мiсцевi державнi адмiнiстрацiї» вiд 01.01.2013р. [Електронний ресурс]. – Електрон. дан. – ВРУ. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/586-14, вiльний. – Назва з екрану. – Мова укр.
- Про питання управлiння державною службою в Українi [Електронний ресурс] : указ Президента України вiд 18 липня 2011 р. № 769/2011. – Режим доступу :http://www.president.gov.ua/documents/13815.html. – Назва з екрану.
- Занюк, С. Психологiя мотивацiї та емоцiй [Текст] / С. Занюк – Луцьк, 1997. – 322 с.
- Захарченко, В. Ю. Органiзацiйно-правовi засади реформування системи державної служби в Українi [Текст] : автореф. дис. канд. наук з держ. упр. : 25. 00. 03 / Днiпропетровський регiональний iн-т держ. управлiння Нацiональної академiї держ. управлiння при Президентовi України. – Д. , 2007. – 20с.
- Кусакин, В. Многоуровневая система мотивации персонала [Електронний ресурс] / В. Кусакин // Управление персоналом. – 2008. – №11. – Режим доступа: http://www.toppersonal.ru/issue.html?1626. – Нaзвaние c экpaнa.
- Пахомова, Т. Мотивацiя персоналу в системi державної служби [Текст] / Т. Пахомова // Актуальнi проблеми державного управлiння : зб. наук. пр. / редкол. С. М. Серьогiн (голов. ред. ) [та iн. ]. – Д. : Вид-во ДРIДУ НАДУ, 2006. – Вип. 3 (25). – С. 209-213
- Сардарян, А. Мотивационная функция социального пакета: чем заинтересовать робiтника ХХI века? [Електронний ресурс] / А. Сардарян, Т. Комарова, В. Хожемпо // Управление персоналом. – 2008. – №8. – Режим доступа: http://www.top-personal.ru/issue.html?1557. – Нaзвaние c экpaнa.