К. О. Семенюк
студентка групи А-41,
4-го курсу факультету романо-германських мов,
Національного університету «Острозька Академія»,
Науковий керівник
канд..філ.наук, доц.. Л.В.Зелінська

У статті досліджено проблему становища жінки-актриси в американському театральному мистецтві ХХ ст.., зокрема кар’єрну реалізацію жінки в акторській професії та відображення цієї проблеми в романі Теодора Драйзера «Сестра Керрі».

Ключові слова: феміністична критика, кар’єрна реалізація, фемінізм, реалізм, рівноправність.

Annotation

The problem of woman’s position in American theatrical art in XX centuries through the lens of literary work is investigated in this article. Such concepts as feminism and career implementation in theatrical sphere are being highlighted in this paper.

Key words: feminism criticism, career implementation, feminism, Realism, equality.

Актуальність цього дослідження пояснюється важливістю феміністичних досліджень для сучасного суспільства та науки. А дослідження андротексту допомагає проаналізувати бачення ролі жінки в мистецтві та кар’єрній реалізації з точки зору чоловіка та побачити становище жінки в повсякденних умовах та показати дію стереотипів в звичайних життєвих ситуаціях.

Метою статті є дослідження художнього моделювання становища жінки в театральному мистецтві у романі Т.Драйзера «Сестра Керрі» з точки зору феміністичної критики.

Мета роботи реалізується шляхом виконання таких завдань:

• проаналізувати вплив суспільного ставлення та стереотипів до роботи жінки в акторській професії;

• визначити становище жінки в театральній сфері праці на поч. ХХ-го століття;

Об’єктом дослідження є роман Т. Драйзера «Сестра Керрі». Образ жінки-актриси в романі є предметом дослідження. Для розв’язання поставлених завдань у ході дослідження основним є феміністичний метод.

Джерельною базою роботи є праці Елейн Шовалтер «Феміністична критика у пущі», Марти Госовської «Проблеми феміністичної літературної критики: одіссея сучасних теорій» та збірник «Феміністична критика та огляд історії політичної філософії» Мері Шенлі та Керол Пейтмен. В статті Марти Госовської проаналізовано головні проблеми сучасної феміністичної літературної критики, зокрема, зосереджено увагу на закономірності розвитку теоретичної платформи та потенційній моделі подальшого функціонування. Елейн Шовалтер, також представниця феміністичної критики, обґрунтовує необхідність реформ для деканонізації канонів та руйнування стереотипів в своїй науковій праці «Феміністична критика у пущі». Мері Шенлі та Керол Пейтмен у своєму збірнику статей зібрали феміністичні дослідження різноманітних науковців, і зокрема Мойри Гейтенс «Утиски моєї статі».

ХХ століття вирізняється своєю прогресивністю та новаторством в літературній творчості США. Письменники звертаються до нових тем та нових персонажів, також змінюється бачення жінки як героїні літературного твору. Теодор Драйзер став одним з перших, хто підняв питання жінки в літературі на початку ХХ-го століття. Його роман «Сестра Керрі» – це нове віяння в реалістичному стилі та інший погляд на проблеми рівності. Він намагався показати життя жінки у всіх його аспектах, в побутовому житті та кар’єрній реалізації. Особливу увагу він приділив питанню жінки в мистецтві. На початку ХХ століття театр набуває нової популярності і все більше молодих дівчат хочуть спробувати себе в акторській професії. Як ми бачимо з роману, театр в США залишається непрофесійним. Актором чи актрисою могла стати будь-яка людина, яка має хоч незначний акторський талант і привабливу зовнішність. [5] Керрі зіграла свою першу п’єсу в Чикаго не маючи ані досвіду, ані великого таланту, але вона була вродливою дівчиною. Також в ній залишались комплекси провінціалки, яка не впевнена у собі, не вірить у власні сили і вважає, що театр це не для такої простої дівчини, як вона.

Якщо кілька століть тому для жінки взагалі не було можливості потрапити в театр в якості актриси, то в кінці ХІХ – на початку ХХ така проблема вже не виникала. Постає проблема стереотипів та комплексів, які заважають на шляху до акторської професії. Також з розвитком капіталізму, театр стає прибутковим і кожен намагався заробити на ньому різними способами (хабарі за прийняття на роботу, за кращу роль). [4] Коли Керрі прийшла в Нью-Йорку влаштовуватись в театр, то її не хотіли брати на роботу без досвіду і, найголовніше, без хабара: « – Я хотіла б отримати роль в якій-небудь п’єсі, – сказала Керрі. – Гм! – хмикнув театральний агент. – Це матиме для Вас певну ціну», «Вам потрібно залишити заставу, доларів п’ятдесят…Ніхто не буде Вами займатись за меншу суму». [2]Головній героїні довелося обійти не один театр, доки вона знайшла собі роботу без хабарів.

Ускладнювало це завдання також те, що існувала конкуренція в театральному бізнесі. Капіталізм залежить від конкурентоспроможності, тому таке поняття з’являється дуже скоро у всіх сферах життя. Оскільки актрисою могла стати майже кожна, то багатьом хотілось сяяти в софітах слави на сцені, а не важко заробляти копійки на фабриках. Тому Керрі пройшла через багато труднощів перед тим, як знайти собі робоче місце. Варто також додати, що допомогла Керрі саме її зовнішність, це ще раз доводить, що жінку сприймали не як талановиту актрису, а як гарну картинку на яку приємно дивитись.[3]

Досліджуючи проблему жінки в акторському мистецтві доречно використати феміністичний метод. [1, 144] Для того, щоб з’ясувати у якому становищі знаходились актриси початку ХХ століття і як на них впливало суспільство, потрібно задати питання до твору «Ким виступає головна героїня, суб’єктом чи об’єктом?». Спочатку потрібно з’ясувати з якою метою Керрі пішла в цю професію і що підштовхнуло її до цього рішення. Коли у Керрі та Герствуда закінчились гроші потрібно було шукати роботу та платити за квартиру. У Герствуда нічого не виходило, бо він переважно сидів дома і рідко намагався знайти хоча б якусь роботу. Залишаючись ще досить молодим чоловіком він постарів психологічно і, з часом, зовнішньо. Тому Керрі залишилась на роздоріжжі: або їй шукати роботу, або «йти на дно» разом з чоловіком. Головна героїня вирішила ще раз спробувати себе в театральному мистецтві, тому що вона більш нічого не вміла робити. Фінансові труднощі підштовхнули її до акторської професії і у цій ситуації Керрі є об’єктом тиску соціальних негараздів та проблем.

Після того, як Керрі більше дізналась про акторську професію та всі закулісні таємниці, вона стала набагато мудрішою в своїх рішеннях. Дівчина зрозуміла, що якщо вона хоче бути популярною актрисою, то вона повинна виділятись із загальної трупи, більше посміхатись та добре вчити свої ролі. Режисери її стали помічати перш за все за її яскраву зовнішність , але також вона достатньо розвила свої акторські здібності. Саме в той час почали публікувати фото відомих артистів в газетах та журналах і світлини головної героїні твору почала потрапляти в різноманітні видання. Завдяки цьому артиста починають краще впізнавати і це надає йому більшої популярності. Історія Керрі повністю виражала історію епохи, в якій вона жила. Неважливо було звідки вона, хто її батьки, чи є в неї чоловік, важливо лише хто вона і що вона може досягнути. В цьому ми бачимо прогрес у ставленні до жінки в професії, та зокрема в мистецтві.

Керрі реалізувала себе в професії і отримала все, про що можна було б мріяти. Досягнувши неймовірних висот, головна героїня залишилась все ж сама зі своїм багатством. Через надмірну забобонність та моралізаторство своєї сестри та зятя, вона не могла повідомити їм про свій успіх, тому що розуміла, що не знайде у них підтримки. Герствуд не справившись із суспільним та моральним тиском покінчив життя самогубством, а Друе хоч і хотів її повернути, але Керрі розуміла, що вона його «переросла» і він потім зможе їй весь час докоряти втечею з Герствудом.

Отже, образ Керрі – актриси виражає епоху, в якій вона жила. Автор дуже натуралістично показав усі труднощі, з якими зустрічаються актриси-початківці. Також можна вважати роман Драйзера революційним. Він показав новий образ жінки в літературі, не просто самостійної жінки, а саме актриси. Образ Керрі є революційним для свого часу, але автор створивши його на початку ХХ століття, дав основу для наступних поколінь. Протягом усього століття в літературі та кіно використовували образ дівчини з провінції яка приїхала у велике місто, щоб знайти краще життя і пройшовши через низку труднощів вона все ж досягає свого і стає багатою і знаменитою. Сьогодні це вважається абсолютно банальним сюжетом, але для початку ХХ століття це було нове віяння, яке на жаль не всі зрозуміли.

Висновки. Керрі – це дівчина нової формації, вона не просто працює актрисою, вона є нею і у приватному житті. Навіть не усвідомлюючи того, вона вміло грає різні ролі перед чоловіками та прихильниками і найголовніше, ця гра не залишає нікого байдужим. Повертаючись до феміністичної критики, можна зробити висновок, що Керрі є суб’єктом дії у своєму житті. Вона самостійно вирішує всі важливі питання у своєму житті та кар’єрі. Якби вона була об’єктом, то вона б стала такою як її сестра, або повернулась б у своє провінційне містечко і жила б звичайним життям. Але Керрі здатна на рішучі вчинки і не зважає думку оточуючих.

Сюжетна лінія Керрі як актриси є дуже важливою тому, що ця тема є недостатньо досліджена. Дуже мало класичних літературних творів про акторів та акторську працю, тому Драйзер зробив величезний внесок в літературу. Завдяки образу Керрі дослідники можуть докладно вивчити в яких умовах знаходився американський театр початку ХХ століття у таких великих містах як Чикаго та Нью-Йорк, та простежити як змінилось становище жінки в епоху реалізму і з’ясувати як ці зміни вплинули на сучасне життя.

Література:

1. Баррі П. Вступ до теорії літературознавства / П. Баррі. – Л.: Смолоскип, 2008. – 340 с.

1. Драйзер Т. Сестра Керрі / Т. Драйзер. – М: Правда, 1978. – 528 с.

1. Шовалтер Е. Феміністична критика у пущі / Елейн Шовалтер // Слово. Знак. Дискурс: Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / За ред. М.Зубрицької. — Львів: Літопис, 1996. — С.510 – 535.

1. Kathryn VanSpanckeren. Outline of American Literature: The Rise of Realism: 1860-1914 [Еlectronic resource].– 2008. –  Mode Access: http://www.lib.udel.edu/ud/spec/exhibits/theater/.

1. Tim Murray. American Theater in the 20th Century [Еlectronic resource]. – 2011. – Mode Access:  http://www.lib.udel.edu/ud/spec/exhibits/theater/.