Галецький Сергій (м. Острог, Україна )
Національного університету «Острозька академія»
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТА-ВИПУСКНИКА МОВНОГО ВУЗУ ЗАСОБАМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
Зроблено спроби визначити основні чинники впливу на формування професійної компетенції студента-випускника мовного вузу за допомогою засобів дистанційного навчання.
Ключові слова: іншомовна комунікативна компетенція (ІКК), професійна педагогічна компетенція (ППК), дистанційне навчання, Інтернет, комп’ютер, технічні засоби навчання.
The main factors influencing the formation of professional competence of graduate students in linguistic universities by means of distance learning have been identified in the article.
Keywords: foreign language communicative competence (FLCC), professional pedagogical competence (PPK), distance learning, Internet, computer, technical tools for learning.
Одне з найбільш важливих завдань, що стоїть перед системою освіти України – підвищення ефективності підготовки фахівців у вищій школі. Вирішення цього завдання залежить від багатьох факторів: економічного стану країни, політичного і соціального стану в суспільстві, попиту на фахівців визначених професій, організації навчального процесу, його забезпеченості сучасними засобами навчання і дидактичних матеріалів і, нарешті, кваліфікації професорсько-викладацького складу вузів.
Підготовка фахівців з іноземних мов у мовному вузі має свої особливості, що визначаються специфікою предмету “іноземна мова” і іноземної мови як засобу комунікації. Випускник цього вузу, який вивчає мову, повинний, насамперед, володіти на достатньому для повноцінної комунікативної діяльності в середовищі даної мови рівні і, по-друге, вміти ефективно його використовувати у своїй професійній діяльності – вчителя чи перекладача. Звідси випливає, що професійна компетенція фахівця з іноземної мови складається з двох частин: іншомовної комунікативної компетенції (ІКК) і професійної педагогічної або перекладацької компетенції (ППК).
Формування цих двох компетенцій – головна мета навчання студентів мовного вузу. Ця мета в даний час досягається сформованою системою навчання, теоретичною основою якої є дидактика, психологія, методика і лінгвістика (у сукупності теоретичних і практичних дисциплін).
Існуюча теорія навчання забезпечує функціонування системи навчання, і студент мовного вузу, у принципі, досягає до його закінчення того рівня ІКК і ППК, що вважається достатнім для його майбутньої професійної діяльності вчителя іноземної мови чи перекладача. В той же час, студенти, втім як і викладачі, відчувають невдоволеність як від результату, так і від процесу навчання. Ця невдоволеність має наступні підстави:
1.Соціально-економічні. Суспільство вимагає більш високої професійної підготовки випускників вузів; більшої актуальності, практичності й адекватності навчання; скорочення термінів фахової освіти і зниження його вартості – ця тенденція притаманна всім країнам світу.
2.Загально-дидактичні й організаційно-методичні. Як показує практика, випускник мовного вузу не завжди досить підготовлений до професійної діяльності вчителя іноземної чи мови перекладача і змушений доучуватися в процесі виробничої діяльності (про це свідчать відгуки роботодавців – керівників навчальних закладів, підприємств і фірм; навчальний процес недостатньо ефективний, можливостей для іншомовної комунікативної діяльності студентів під час навчання фактично немає; у навчанні найчастіше використовуються застарілі, малоінформативні і нецікаві підручники, посібники і матеріали; мотивація в студентів до навчання знижена, індивідуальна робота зі студентами практично відсутня і т.д.
3.Соціально-психологічні. Студенти вузів у даний час відрізняються більшою самостійністю, прагматичністю і критичністю. Від професійної вузівської підготовки вони вимагають високої якості а розвиток засобів масової комунікації, насамперед телебачення, а також інформаційних технологій, основою яких є усе більш доступний населенню комп’ютер, воля інформаційного обміну між різними країнами і різко підвищенні можливості особистих міжнародних контактів призвели до того, що рівень інформованості молоді за останні декілька років значно зріс. Студенти (так само як і школярі) очікують від навчання більшої цікавості, приступності, гнучкості і, крім цього, поваги своїх прав. На жаль, у всьому світі спостерігається катастрофічне падіння інтересу до читання, що веде до зниження грамотності населення, з одного боку, і, одночасно, протидіюча тенденція до самоосвіти і здобуття престижної і якісної освіти, з іншої.
Визначна роль у процесі формування ІКК і ППК студентів мовного вузу приділяється методиці технічних засобів навчання (ТЗН), застосування яких спрямоване на підвищення ефективності формування визначених видів мовної діяльності, наприклад, аудіювання і говоріння за допомогою фонограми, комунікативної діяльності із застосуванням відеофонограми, і т.д.
Аналіз навчального процесу в мовному вузі, проте, свідчить, що хоча окремі проблеми методики і вирішуються в науковому плані, істотного впливу на сформовану практику формування ІКК і ППК ці дослідження не роблять. Багато резервів навчального процесу не використовуються повною мірою. Так, у мовних вузах нечасто можна побачити новітні лінгафонні і відео курси, розроблені в країні досліджуваної мови. Там, де ці курси наявні, вони недостатньо забезпечені методичними матеріалами і розробками, у результаті чого їхнє застосування не призводить до бажаних результатів.
Формування професійної педагогічної компетенції припускає не тільки оволодіння теоретичними знаннями в галузі педагогічних наук, але і розвиток відповідних умінь і придбання досвіду в ефективній організації навчального процесу, застосуванні новітніх досягнень науки і техніки у викладанні й учбово-методичній роботі. Варто наголосити, що потреба в підготовці фахівців з іноземних мов в Україні росте з кожним роком. Існуючі форми навчання (середня школа, ВУЗ, курси іноземних мов) не в змозі задовольнити попит з боку різних категорій населення ні по кількості бажаючих, ні по якості підготовки. Невдоволення студентів вузів і школярів підготовкою до занять з іноземної мови має масовий характер Необхідно активізувати пошук продуктивних і перспективних форм, методів і засобів навчання, здатних забезпечити радикальне підвищення ефективності навчання іноземної мови на всіх рівнях і у всіх формах освіти.
Один з таких напрямків дослідження – вивчення можливостей використання сучасних інформаційних технологій (ІТ) у навчанні іноземним мовам. Ці технології стали інтенсивно розвиватися з винаходом комп’ютера і цілком спираються на його інформаційно-комунікаційні можливості.
Наприкінці XX століття у всіх сферах життєдіяльності людини і суспільства в цілому спостерігаються радикальні зміни. Вища освіта, як один із соціальних інститутів, випробує на собі вплив цих змін, мабуть, у ще більшій мірі ніж інші, тому що вона відображає в собі поточний стан усього суспільства.
Всі ці тенденції – інформатизація суспільства, необхідність безупинного й ефективного підвищення професійної кваліфікації фахівців, потреба в придбанні нових спеціальностей і кваліфікації, а також зростаючі вимоги до якості, доступності і зручності навчання змушують педагогічну науку шукати нові форми, засоби і методи навчання. Паралельно з цими тенденціями усе більший вплив на суспільство в цілому і на окрему людину роблять засоби масової комунікації, особливо телебачення, комп’ютерна техніка і нові види телекомунікації. Усе більше інформації ми звикаємо одержувати з екрана телевізора, чи з екрана комп’ютера, особливо при його підключенні до Інтернету. В свою чергу, нові технології надають можливості, що дозволяють забезпечити таке навчання.
Сучасна технологія навчання, заснована на телекомунікаційній і інформаційно-комп’ютерній технологіях, надає можливість створення аудіовізуального інтерактивного навчального середовища з великим діапазоном дидактичних засобів навчання для аудиторної або індивідуальної роботи.
Коротке перерахування можливостей сучасних інформаційних технологій демонструє їх величезний дидактичний потенціал для навчання іноземних мов. Використання цих технологій дозволяє удосконалювати форми, структуру і методи навчання, підвищує ефективність сприйняття навчального матеріалу студентами, забезпечує умови для формування в них визначених навичок і умінь; розвиває активність, творчість і самостійність навчальної діяльності студентів, сприяє удосконалюванню учбово-методичної діяльності навчальних закладів.
Варто констатувати, що в наш час комп’ютер використовується практично у всіх сферах людської діяльності. У 70-ті роки з’явилося і в останні роки активно розвивається в багатьох країнах цілий напрямок – комп’ютеризоване навчання іноземним мовам ( Computer Assisted Language Learning CALL). В останні декілька років відбулося запровадження нової системи освіти – так званого дистанційного навчання (Distant Learning – DL), заснованого на телекомунікаційній технології, що надає всякому бажаючому можливість одержати підготовку в будь-якій галузі знань чи навіть одержати повну вищу освіту без відвідування навчального закладу. Так, наприклад, ряд британських і американських університетів впровадили одержання ступеня бакалавра і магістра навчаючись на відстані.
Дистанційна форма навчання дає можливість створення систем масового безперервного самонавчання, загального обміну інформацією. Саме ця система може найбільш адекватно і гнучко реагувати на потреби суспільства щодо підготовки високо професійних фахівців. Можна констатувати, що дистанційне навчання увійшло в 21 століття як найефективніша система підготовки і безперервної підтримки високого кваліфікаційного рівня фахівців різноманітних сфер та галузей[1].
Для успішного розвитку цієї форми навчання необхідно забезпечити виконання певних умов, серед яких першочерговими дослідники визначають: формування нормативно-правового поля для дистанційної освіти, узгодженого із загальним юридичним забезпеченням освіти; створення відповідної інфраструктури навчальних закладів (центри, кафедри, факультети, інститути та університети дистанційного навчання); підготовка кваліфікованих викладачів для здійснення ефективного дистанційного навчання; розробка адекватних навчальних програм і дидактично-обґрунтованого дистанційного навчального ресурсу[2].
Завдяки цим технологічним винаходам, перед освітою відкриваються нові перспективи. Тому впровадження інформаційної технології в навчання іноземним мовам у мовних вузах України стає актуальним завданням методичної науки сьогодення.
Література:
1. І. Адамова, Т. Головачук. Дистанційне навчання: сучасний погляд на переваги та проблеми. Витоки педагогічної майстерності, 2012. – № 10.
2. О. Шупта. Дидактичні принципи дистанційного навчання. Педагогічні науки. – 2011. – № 61.
3. Ю. Коваленко. «Використання інформаційних технологій у навчанні іноземних мов»//Іноземні мови. – 1999. – № 4.
Відомості про авторів: Галецький Сергій Миколайович — викладач кафедри міжнародної мовної комунікації факультету романо-германських мов Національного університету «Острозька академія».