Присяжнюк Альона Олександрівна

студентка  економічного факультету

Національний університет «Острозька академія»

Науковий керівник: Шулик Юлія Віталіївна

кандидат економічних наук,

доцент кафедри фінансів, обліку і аудиту

ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

У статті розглянуто функціонування фінансової безпеки держави в сучасних умовах глобалізації. Визначено вплив глобалізаційних процесів на основні індикатори фінансової безпеки країни. Запропоновано напрями розв’язання поточних проблем та підвищення рівня фінансової безпеки держави.

Ключові слова: фінансова безпека, економічно-політична криза, індикатори фінансової безпеки.

FINANCIAL SECURITY OF UKRAINE IN THE CONDITIONS OF GLOBALIZATION

The article deals with the functioning of financial security of the state in the current conditions of  globalization. Determined the influence of globalization processes on the main indicators of financial security of the country. The directions of solving current problems and raising the level of financial security of the state are offered.

Keywords: financial security, economic-political crisis, indicators of financial security.

Постановка проблеми. На сучасному етапі функціонування будь-якої держави спостерігається  поглиблення процесу глобалізації  та значний  її вплив на економіку, який полягає не лише в нових можливостях для  розвитку країни, а й в посиленні ризиків та загроз. Також існує низка негативних змін в фінансовій системі, що протягом останніх років проявляються в більшості державах і характеризуються розладом у виконанні бюджетів, втраті кредитоспроможності, загостренні фінансової кризи, пов’язаної не лише з економічними, а й з політичними циклами.  На цьому шляху важливу роль відіграє діяльність фінансової безпеки держави, яка є однією з основних складових економічної безпеки.

Актуальність теми полягає в тому, що сучасні проблеми і тенденції розвитку глобалізаційних процесів зумовлюють глибше дослідження фінансової безпеки, яка повинна бути більш гнучкою та швидко функціонувати у відповідь на трансформації внутрішніх і зовнішніх чинників. Адже неефективна фінансова безпека може призвести до дестабілізації державних фінансів, що супроводжується виведенням капіталів за кордон, девальвацією національної валюти, кризою платіжного балансу, зростанням бюджетного дефіциту й державного боргу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато зарубіжних і вітчизняних фахівців звертаються до проблеми ефективного функціонування фінансової безпеки держави. Зокрема, питання фінансової безпеки було предметом дослідження таких вчених, як: О.І. Барановський, І.О. Бланк, В.М. Геєць, О.Є. Гудзь, К.С. Горячева, Н.В. Ващенко, В.М. Опарін, В.К. Савчук та ін. Проте в сучасних умовах соціально-економічного розвитку і тих викликів, які стоять перед Україною необхідне переосмислення ризиків та пошук нових інструментів забезпечення фінансової безпеки країни.

Саме тому, метою дослідження є розробка ефективних напрямів  удосконалення фінансової безпеки України в  сучасних умовах глобалізації для подальшого розвитку її економіки.

Виклад основного матеріалу. Сучасний розвиток економічних відносин пропагує  завчасному та швидкому  реагуванню на соціально-економічні  зміни, що відбуваються на фінансовому ринку. На даному етапі спостерігається  поглиблення економічно-політичної кризи та значний  її вплив на економіку країни, який зумовлює формування швидких та злагоджених дій, ефективних механізмів та інструментів при використанні фінансових ресурсів держави. Тому важливу роль відіграє діяльність фінансової  безпеки країни, яка полягає в захисті фінансових інтересів суб’єктів грошово-кредитної сфери та збалансованості її основних показників, які в кількісній формі відображають наявні загрози та ризики, а також напрями швидкого їх подолання.

Фінансова безпека є надзвичайно складною багаторівневою системою, яку формують  ряд підсистем, кожна з котрих має власну структуру і логіку розвитку. Тому виділяють такі складові фінансової безпеки держави, як: бюджетну, податкову, боргову, фінансову безпеку банківської системи, валютну, грошово-кредитну безпеку, інвестиційну безпеку, фінансову безпеку страхового та фондового ринку [4]. Кожна зі складових характеризується певними індикаторами, які застосовують в оцінці стану безпеки відповідного сектору і дають змогу адекватно сприймати економічну ситуацію, а також характер економічних процесів на макрорівні і крізь призму їх відповідності національним інтересам та вимогам національної безпеки.

Найважливішим індикатором бюджетної безпеки держави є рівень бюджетного дефіциту, і тому однією з основних загроз є перевищення реального бюджетного дефіциту над запланованим, що піддає під сумнів ефективність роботи органів державного управління та може спричинити труднощі у співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. Оцінивши співвідношення дефіциту/профіциту  державного бюджету до ВВП (див.рис.1), можна спостерігати, що зміна значень показника свідчить про позитивні результати у сфері управління бюджетним дефіцитом, так як даний показник поступово зменшується і знаходиться в межах норми. Це вдалося досягти завдяки вжиттю заходів щодо формування оптимальної структури видатків бюджету, створення дієвої системи контролю за раціональним і ефективним використанням бюджетних коштів. Проте варто пам’ятати, що існування дефіциту залишається негативним явищем в сфері фінансової безпеки країни, оскільки дане явище посилює вплив інших загроз на економіку України, погіршуючи її стабільність.

Рис. 1. Співвідношення дефіциту/профіциту  державного бюджету у відсотках до ВВП за 2015-2017 роки

Джерело: побудовано на основі [3]

В теперішню епоху глобалізації жодна країна не може обійтись без додаткових джерел коштів у вигляді запозичень, і Україна не є винятком, за весь час свого існування розмір державної заборгованості постійно зростає, тому важливу роль відіграє  боргова безпека, адже за допомогою неї держава ставить перед собою завдання досягнути платоспроможності країни, та забезпечити такий рівень боргу, який буде достатнім для вирішення поточних соціально-економічних проблем та в загальному, щоб це не вплинуло на фінансову стабільність держави та її суверенітет. Для аналізу заборгованості країни використовують співвідношення обсягу сукупного державного боргу до ВВП (див. рис. 2).

За даними Міністерства фінансів України в 2015 році обсяг держборгу склав 79% до ВВП , а в 2016 – 81% до ВВП, що більше на 2%. Основною причиною такої ситуації вважають зростання дефіциту Державного бюджету України та постійний дефіцит платіжного балансу країни, тому що державні запозичення проводяться з метою покриття того самого бюджетного дефіциту на державному і регіональному рівнях.

Рис. 2. Показник сукупного державного боргу України у відсотках до ВВП за 2015-2017 роки

Джерело: побудовано на основі [7]

Зокрема у 2015 р. дефіцит НАК «Нафтогаз України», фінансування якого за відсутності інших джерел здійснювалося здебільшого за рахунок державних запозичень, складав 5,3% ВВП, а загальний дефіцит (сальдо) сектору загальнодержавного управління й НАК «Нафтогазу» – близько 9,5 % ВВП.  Хоча в 2017 році рівень боргу знизився на 9%, але не досягнув оптимального значення 60%.

Неефективність функціонування фінансової безпеки особливо проявляється в період політичних виборів та ускладненнях політичної ситуації [1]. Варто звернути увагу, що з початку воєнних дій на Сході України, а згодом анексії Криму, значно погіршилися майже всі показники фінансової безпеки. А на території, що межують, або безпосередньо є в зоні військового конфлікту, відбувся найбільш відчутний економічний спад. Адже спостерігалося різке скорочення обсягів промислового виробництва, спричинене закриттям, або переміщенням підприємств, скорочення робочих місць, значне зниження доходів, що посилило економічно-політичну кризу у всій країні. Вплив таких політичних циклів на фінансову безпеку можна оцінити на основі аналізу основних показників економіки України (див. рис. 3).

Вибори Президента, які відбулися в 2014 році у зв’язку з політичними подіями, характеризувалися в першу чергу різким зменшенням ВВП та зростанням індексу споживчих цін та безробіття. Так, рівень ВВП впав спочатку на 51505 млн. дол. США у 2014 році та ще на 41190 млн. дол. США у 2015 році, що лише посилило економічно-політичну кризу в країні. Скорочення виробництва значно вплинуло на рівень безробіття. Якщо  у 2013 році він становив 7,2%, то вже в 2015 році роботи не мали 1654 тис. осіб, або кожний десятий з економічно активного населення.

Рис. 3 Основні показники економіки України протягом 2013-2017 років

Джерело: побудовано на основі [8]

Також  протягом 2013-2015 років спостерігалося значне збільшення індексу споживчих цін. Основним чинником зростання цін стало підвищення комунальних тарифів, зокрема на газ, електроенергію, гарячу воду з опаленням, які зросли на 42%, 60% та 88% відповідно. В  2017 році всі показники почали нормалізувалися, що було пов’язано з послабленням військового конфлікту на сході, сприятливій ситуації на економічному ринку.

На сьогодні все більшого значення набуває прогноз експертів та аналітиків про те, що 2019 рік принесе світу глобальну економічну кризу. Підтвердженням ймовірності настання кризи, яка торкнеться і фінансової системи України, є глобалізаційні процеси в світі, зокрема різке гальмування росту світового ВВП,  посилення кредитно-грошової політики США з зростанням відсоткових ставок, а також політичні вибори в країнах Європи, які приводять до зміни влади, що має значний вплив на їх економіку. На даному етапі Україна має зосередитись на удосконаленні фінансової безпеки, яка є основним інструментом до утримання основних показників в межах норми,  а таким чином мінімізації впливу глобальної економічної кризи на фінансову систему країни.

Так, як основними проблемами для країни є незбалансованість бюджету та зростання державного боргу, найголовнішим завданням для підвищення рівня фінансової безпеки, є стабілізація даних індикаторів. Зниження дефіциту в першу чергу можливе за допомогою формування ефективної податкової та бюджетної системи, яка зможе вирішити проблеми з наповненням бюджету та витрачанні коштів за нецільовим призначенням. Також органам управління потрібно переглянути розподіл бюджетних коштів, оскільки більша частина з них використовується на споживання, а не на розвиток. Також варто  звернути увагу на боротьбу з прихованим дефіцитом, який здебільшого утворюється у місцевих бюджетах через заборгованість по бюджетним виплатам із заробітної плати. В Україні відбувається підвищення рівня заробітної плати бюджетникам, вагома частина якої фінансується на місцевому рівні без належних додаткових джерел доходів, що унеможливлює виконання повноважень, покладених на місцеві органи. Тому, щоб не обтяжувати державний бюджет трансфертами, необхідно забезпечити ефективні методи наповнення скарбниці країни. Одним із способів збільшення коштів є направлення інвестицій в такі сфери як сільське господарство, важка промисловість, інформаційні технології та туризм, що дасть змогу розширити виробництво, стимулювати ділову активність та досягти позитивної динаміки соціально-економічного розвитку.

Також варто зазначити, що в період глобальної економічної кризи значно посилиться проблема заборгованості країн. Так, як борги України взяті в іноземній валюті, перед країною постане питання про збільшення витрат на обслуговування державного боргу. Якщо не намагатися знизити рівень боргу в теперішніх умовах, Україну чекає суцільний економічний занепад. 

Тому забезпечення ефективного управління державним боргом є одним з найголовніших факторів для стабілізації фінансової безпеки. В Україні впроваджуються необдумані рішення стосовно залучених коштів, вони спрямовуються не на інвестиції, а на повернення попередньо взятих боргів та покриття дефіциту, тобто не йде нарощення суми, яка б дала можливість покрити проблеми держави і повернути борг. За таких обставин країні вкрай необхідно розробити стратегію щодо забезпечення ефективного  управління боргом. В першу чергу потрібно відмовитися від методики відстрочки платежів до скорочення суми боргу, а за можливості переведення його на більш довгострокове обслуговування.

При зниженні суми боргу, варто звернути увагу на зовнішньоторговельний баланс України, який теж є в незадовільному стані. Оскільки імпорт постійно перевищує експорт товарів і послуг, в тому числі більшості вивозиться одна сировина. Такою політикою уряд країни лише погіршує фінансову систему. При виготовленні товарів та продажі їх за кордон, можна значно збільшити наповнення скарбниці держави. Також варто зменшити імпорт товарів, які можна виготовляти і на українських підприємствах. Задіявши такі трансформації можна не лише покращити зовнішньоторговельний баланс, а й цілком наповнити бюджет країни. Що згодом приведе до зменшення потреб у додаткових коштах, а також погашення вже взятих.

Ще однією значною проблемою в країні залишається рівень інфляції, який не лише посилює диспропорції в економіці, а значно погіршує життєвий рівень населення. Особливо це проявляється нерівномірними темпами росту цін на споживчі та продовольчі товари, а також на енергоносії, газ та нафту. Зниження даного показника можливе за допомогою стабілізації чинників, які мають значний вплив на інфляцію. Тому існує необхідність знизити рівень доларизації шляхом нормалізації національної валюти, сприяти нарощуванню експорту товарів та послуг, а також намагатися скоротити бюджетний дефіцит.

Значний вплив на інфляцію відіграє політична нестабільність. Так, як Україна досі залишається частково енергетично залежною від  країни-агресора, відбувається значний відплив капіталу. Тому українському уряду варто розвивати власні джерела видобутку енергоносіїв, намагатися впроваджувати інноваційні методи, використовувати досвід іноземних країн.

Висновки. Отже, зважаючи на незадовільний рівень фінансової безпеки та посилення глобалізаційних процесів, існує велика потреба в удосконаленні її основних індикаторів. Для цього потрібно пoстійнo кoнтpoлювaти poзміp бюджетнoгo дефіциту, пpиділяти більше увaги збільшенню дoхoдів деpжaви шляхoм пoдoлaння безpoбіття, пoкpaщення системи сплaти пoдaтків, пoліпшення фінaнсoвoгo стaну суб’єктів гoспoдapювaння, формування цілісної системи законодавчого забезпечення регулювання витрат з обслуговування та погашення боргу та здійснювати чітку та виважену політику оптимізації інструментів ринку грошей, страхового та фондового ринку.

Список використаних джерел

1.  Shulyk Y. V., Matviichuk N. M., Shmatkovska T.O. Dependence of Ukraine’s budgetary policy on political cycles. Науковий вісник Полісся. – 2017. – № 2 (10). ч. 1. – С. 143-151. Web of Science (Thomson Reuters) 
2. Барановський О.І. Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізми забезпечення): Монографія. – К.: КНТЕУ, 2004. – 759 с
3. Бюджет України в цифрах. URL: http://cost.ua/budget/revenue/ (дата звернення: 25.01.2019)
4. Венцковський Д.Ю. Актуальні виклики фінансовій безпеці України / Д.Ю. Венцковський // Фінанси України. – 2016. – № 3. – С. 37–50.
5. Єрмошенко М. М. Фінансова безпека / М. М. Єрмошенко // Віче. – 1998. – №11. – 61 – 73с.
6. Комплексна оцінка економічної ситуації в Україні в 2014– 2015 рр. Частина 1. Загальна оцінка макроекономічної ситуації // IAC Team. – 2015. – August
7. Офіційний веб-сайт Державної казначейської служби України.
   URL: https://www.treasury.gov.ua/ua/file-storage/vikonannya-derzhavnogo-byudzhetu (дата звернення: 25.01.2019)
8. Офіційний веб-сайт Міністерства фінансів України. Економіка України. URL: https://index.minfin.com.ua/ua/economy/gdp/ (дата звернення: 28.01.2019)
9. Цап І. Проблеми та перспективи фіскальної політики в Україні // Ефективність державного управління. – 2015. – Вип. 35. – С. 339-345.