Колесова А.О.

Херсонський державний університет,

Херсон

Стаття присвячена виявленню лексико-граматичних та гендерних особливостей атрибутивного художнього образу Коханої в англомовних поетичних текстах XIX-XX століття.
Ключові слова: художній образ, гештальт-якість, гендер, атрибутивний образ, прикметник.
В статье рассматриваются лексико-грамматические и гендерные особенности атрибутивного художественного образа Любимой в англоязычных поэтических текстах XIX-XX столетия.
Ключевые слова: художественный образ, гештальт-качество, гендер, атрибутивный образ, прилагательное.
The article deals with revealing the lexical-grammatical and gender peculiarities of the atributive image of the Beloved in the English and American poetry of the XIX-XX centuries.
Key words: image, gestalt-quality, gender, attributive image, the adjective.

Образність як домінантна властивість поетичного твору завжди знаходилася у центрі уваги досліджень з поетики художнього тексту [2;7;13;14]. У когнітивній лінгвістиці [15;18] та її відгалуженні – когнітивній поетиці [1;16] – розроблена когнітивна теорія образності, де уточнено поняття художнього образу та видів і типів словесних образів як його складників, розкрито лінгвокогнітивні механізми їхнього формування й особливості функціонування в художніх текстах різних авторів і літературно-стильових напрямів [1], встановлено концептуальні особливості формування тропів та способів їх реалізації у художньому дискурсі [5].
Науковий доробок, присвячений вивченню саме словесного поетичного образу, зокрема його еволюції і типології [1], розкриттю специфіки поетичного синтаксису [11], дослідженню когнітивно-комунікативних особливостей тропеїчних засобів вираження словесних поетичних образів [10], поетиці символу та образу [4] засвідчує багатогранність словесного поетичного образу як лінгвокогнітивного конструкту, який інкорпорує передконцептуальну, концептуальну та вербальну іпостасі. Як результат і спосіб репрезентації художньої свідомості й видів поетичного мислення художній образ опредметнює важливі знання та уявлення про світ і віддзеркалює зміни в його осмисленні, зумовлені культурно-історичною епохою, менталітетом певного етносу, а також лінгвокультурними, соціокультурними і гендерними чинниками.
Актуальність. Дослідження відповідає загальному спрямуванню сучасних лінгвістичних студій з теорії образності на дослідження художнього образу в річищі когнітивної поетики, а також відзначається необхідністю вивчення різних аспектів художнього образу, виявлення лексико-граматичних засобів вербалізації його гендерної складової, що забезпечує цілісне, голографічне висвітлення художнього образу Коханої
в англомовних поетичних текстах XIX-XX століття.
Мета дослідження – виявити і схарактеризувати лексико-граматичні та гендерні особливості реалізації атрибутивного художнього образу Коханої в англомовній поезії.
Об’єктом дослідження є художній образ Коханої в англомовних поетичних текстах XIX-XX століття. Предмет вивчення становлять лексико-граматичні і гендерні особливості формування художнього образу Коханої.
Гештальтний образ Коханої розуміємо як цілісне, укорінене в мовній свідомості людини знання про риси, ознаки, властивості, притаманні Коханій. Гештальтний за своєю сутністю образ Коханої об’єктивується в поетичному мовленні через одну або декілька своїх ознак. Іншими словами, гештальт цілого задається гештальт-якостями, що актуалізуються у мовленні через різні лексико-граматичні одиниці.
У поетичному тексті словесний поетичний образ активізує в читача образ Коханої, завдяки втіленню в ньому тієї чи іншої риси, ознаки Коханої. Ознака, характеристика або властивість, передається в словесному поетичному образі різними частинами мови: прикметником, дієсловом, іменником.
Гештальтний підхід якнайкраще задовольняє тлумаченню художнього образу як лінгвокогнітивного конструкту, розпорошеного в лінгвальних одиницях, які втілюють його у тексті художнього твору й за аналізом яких його можна реконструювати як єдине ціле [9].
Нами здійснена комплексний аналіз типів художніх образів, які ми класифікуємо на атрибутивні, акціональні та субстантивні. В основу такого поділу покладено виділення гештальт-центру художнього образу, представленого на концептуальному рівні когнітивною категорією (ознаковість, процесуальність, предметність), що об’єктивується в мовленні відповідною частиною мови і спрямована на актуалізацію абстрагованої характеристики (прикметник), способу буття об’єкта в часі та просторі (дієслово) або його символічного змісту (іменник).
Гештальт-центром для атрибутивного типу художнього образу виступає прикметник. У руслі когнітивних досліджень прикметника особливо ваги набуває питання про те, як прикметники сприяють відтворенню, репрезентації в мовленні знання людини про світ, як аналізована частина мови пов’язана з лінгвокреативною діяльністю людини, як певний фрагмент дійсності, певні знання про фрагмент поетичної картини світу відображається в мовленні.
Особливістю номінативного характеру ад’єктивної лексики є її ономасіологічна природа. Насамперед, прикметники називають якості, властивості, ознаки та атрибути, властиві предметам і явищам реального світу та становлять досить своєрідну й дуже важливу для людини та її пізнавальної діяльності категорію – категорію якості [12].
Виокремлення якісних характеристик та ознак речей, на відміну від їх загального, цілісного сприйняття, означає новий важливий етап у практичній і пізнавальній діяльності людини [12, с. 10]. Перехід від предметно-чуттєвого, наочно-образного мислення до мислення понятійного став можливим завдяки переходу від цілісного сприйняття до формування абстрактних понять окремо про предмети і окремо про якості цих предметів.
Необхідність номінувати властивості, якості певних речей (на відміну від номінації самих предметів), зумовила становлення особливого шару лексики, призначенням якого є фіксування, закріплення певних результатів пізнавальної діяльності людини [там само, с. 11]. Об’єкт, що підлягає концептуалізації та категоризації, може виступати конгломератом якостей. Прикметник виражає окрему усвідомлену ознаку, певною мірою абстраговану від свого носія, але стабільну та сталу.
Атрибутивний художній образ побудовано метафоричними та метонімічними словесними поетичними образами, в яких об’єктивації набуває осмислення зовнішності Коханої та її характеру/емоцій. Семантичний аналіз та етимологічні розвідки з реконструкції внутрішньої форми прикметників (за О.О.Потебнею найближче етимологічне значення слова, його історичний етимон), які виступають гештальт-центром для атрибутивного художнього образу, дозволили з’ясувати мовні чинники їх вживання та виявити гендерну специфіку художнього образу Коханої.
Так, у поетичних текстах XIX століття численну групу складають прикметники beautiful (423 слововживання), fair (356 слововживань), sweet (298 слововживань), через які об’єктивується певне стереотипне бачення ідеальної коханої жінки, зумовлене культурно-історичною епохою та пануючими ідеалами вроди та душевної чистоти. Прикметник beautiful походить від іменника beauty, основу якого становить корінь – beau, запозичений в англійську мову з латинського bellus, “приємна, красива, чарівна”, жін. форма bella, від якого походить французьке belle – вродлива, гарна жінка (Etymological dictionary of modern English). Bella donna називали привабливих жінок. Таку саму номінацію отримала рослина bella donna, що має дурманний ефект, оскільки їй притаманна властивість запаморочувати розум, думки, спричиняти сильний емоційний підйом. Екстралінгвальні знання про лексему beautiful дозволяють з’ясувати позамовні чинники її вживання у поетичних текстах при зображенні зовнішності Коханої.
Так, прикметник beautiful актуалізує загальне бачення вроди Коханої: “That I love a beautiful lady” (Kilmer BV); “My beautiful Annabel Lee” (Poe AL); “Beautiful dreamer, wake unto me” (Foster BD); “I met a lady in the meads full beautiful, a faery’s child” (Keats BDSM); “An angel beautiful and bright” (Coleridge LV); “Ami she was beautiful” (Blunt, с. 378); “But I know she is beautiful forever, and lives In a beautiful house, far away” (Warren TL).
Внутрішня форма прикметника fair свідчить про генерування у ньому двох компонентів значень. Перший компонент пов’язаний із запозиченим в англійську мову скандинавським fagr, що означає “стрункий, у добрій фізичній формі, приємний очам”, і, у свою чергу, запозичений із санскритського pajras “стрункий, сильний”, в основі якого лежить спільний індоєвропейський корінь pak “міцний”. На початку XIV століття прикметник fair вживався на позначення чистої, з незаплямованою душею людини, а згодом, у XV столітті, “fair” називали легку, струнку, тендітну фігуру та світле, чисте обличчя. Спільною семою для таких одиниць постає “легкий, чистий”. Етимологічний аналіз прикметника fair дозволяє усвідомити його сигніфікативне значення, що інкорпорує уявлення про легкість та стрункість статури Коханої у поєднанні з її внутрішньою чистотою.
Прикметник fair залучається для зображенні зовнішності та внутрішньої сутності Коханої, її чарівності: “How sweet and fair she seems to be” (Waller GR); “As fair art thou, my bonnie lass” (Burns RR); “Pillow’d upon my fair love’s ripening breast” (Keats BS); “Can I prize thee, fair maid” (Keats ED); “That moment she was mine, mine, fair, perfectly pure and good” (Browning R. PL); “You are as fair and sweet and tender” (Field VW);
Лексична одиниця sweet належить до лексико-семантичної групи сенсорних прикметників на позначення смаку. За визначенням тлумачного словника прикметник sweet означає “having the pleasant taste characteristic of sugar or honey” (Oxford dictionary). Зазначена номінативна одиниця вживається на позначення зовнішності та характеру Коханої. У такий спосіб імплікується захоплення об’єктом кохання, бажання виокремити кожну рису та елемент зовнішності.
Так, відчуття із модальності смакових рецепторів (sweet) проектуються на слухові (song, breath, sound) в таких словесних поетичних образах: “Her smiles have vanished and her sweet songs flown” (Foster IDOJ); “But the notes were not sweet till you sung them” (Shelley TJ); “Gay is life, and sweet is breath” (Bridges MDYD); “The sweet hush after a sweet sound” (Brook RS).
Суть метафоричного переносу в такому випадку здійснюється крізь призму прямого значення слова sweet (солодкий) й тих відчуттів, які він викликає саме за допомогою смакових рецепторів (відчуття приємного смаку), тут задіяні схожість емоційних реакцій, які виникають через відчуття (солодкі відчуття викликають приємні емоції) [3, с. 11].
Естетична насолода прекрасною зовнішністю, обличчям, посмішкою Коханої концептуалізується в термінах смакового концепту. Позитивні емоції, викликані зовнішнім виглядом Коханої, осмислюються як солодкі: “I know a sweet suburban girl” (Beadle SG); “How sweet and fair she seems to be” (Waller GR); “I never saw so sweet a face” (Clare FL); “How sweet you were to me and ah, how kind” (Blunt, с. 155).
Натомість, у XX столітті зовнішність Коханої актуалізується через прикметники blonde, cute, young, що свідчить про зміну ідеалів щодо Коханої та її стереотипізоване бачення, навіяне шаблонами сучасної краси (наприклад, еталон вроди Мерелін Монро), до прикладу: “Your hair was blonde and you were cute” (K. Koch), “Love shall be blonder, slimmer, younger” (W.D. Snodgrass).
У поетичних текстах характер Коханої репрезентовано як мінливий: “I found April in my arms…/…Gracious, cruel, tender, rowdy /Ever changing, ever true – I love April, I love you” (O. Nash). Етимологічні розвідки засвідчують, що назва весняного місяця April за своєю внутрішньою будовою походить від грецького Aphrō, що є пестливим ім’ям грецької богині Афродіти (Etymological dictionary of modern English). Через словесний символ April активується міфологема Афродіта, імплікативними смислами якої є кохання та краса Коханої. Квітнева пора, як відомо, є досить непостійною, вона змінюється від дощику, проливного дощу до сонячної та безхмарної погоди, і навпаки. Когнітивною основою словесного поетичного образу є концептуальна амальгама (Л.І.Бєлєхова, Н.В. Воробей), тобто співіснування смислів міфологеми з імплікативними ознаками мінливості весни (вродлива Кохана з мінливим характером).
Атрибутивний художній образ Коханої побудовано словесними поетичними образами, гештальт-центром котрих виступають метафоричні та метонімічні епітети, виражені прикметниками, у семантиці яких опредметнено знання про ідеальну кохану жінку/чоловіка.
Подальшою перспективою роботи може бути дослідження художнього образу Коханої в американській і британській поезії у зіставному аспекті. Розроблена класифікація типів художніх образів сприятиме вивченню ідіостилю окремого поета. Перспективним убачається виявлення ролі частин мови у створенні інших художніх образів, а також у лексико-граматичному оформленні словесних поетичних образів.

Список використаних джерел

1. Бєлєхова Л.І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект : дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук : 10.02.04 “Германські мови” / Лариса Іванівна Бєлєхова. – К., 2002. – 476 с.
2. Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика / В.В. Виноградов. – М. : Изд-во Академии наук СССР, ОЛЯ, 1963. – 256 с.
3. Воробьёва О. П. Лингвистические аспекты адресованности художественного текста : дис. … доктора филол. наук : 10.02.19 / Воробьёва Ольга Петровна. – М., 1993. – 382 с.
4. Горчак Т.Ю. Словесний образ-символ в американській поезії XX століття: когнітивно-семіотичний аспект: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / Тетяна Юріївна Горчак. – Київ, 2008. – 20 с.
5. Ізотова Н.П. Текстовий концепт ШЛЯХ ДО СЛАВИ в англомовних біографічних романах ХХ століття: семантико-когнітивний та наративний аспекти : дис. канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германские языки” / Наталя Павлівна Ізотова. – К., 2009. – 252 с.
6. Лакофф Дж. Лингвистические гештальты / Дж. Лакофф // Новое в зарубежной лингвистике. – 1981. – № 10 – С. 350 – 368.
7. Лотман Ю.М. О поэтах и поэзии / Ю.М. Лотман. – Санкт-Петербург : “Искусство-СПБ”, 1996. – 848 с.
8. Маріна О.С. Контрастивні тропи і фігури в американській поезії модернізму: лінгвокогнітивний аспект : дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / Олена Сергіївна Маріна. – К., 2004. – 202 с.
9. Морозова И.Б. Применение принципов гештальт-анализа в синтаксических исследованиях (на материале английского языка) / Ирина Борисовна Морозова // Записки з романо-германської філології. – Одеса : Фенікс, 2010. – № 25. – С. 164 – 167.
10. Редька І.А. Синестезійна образність поетичного тесту: лінгвокогнітивним аспект (на матеріалі американської жіночої поезії кінця XIX – початку XXI століття ) : дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / Інна Анатоліївна Редька. – Київ, 2009. – 221 с.
11. Філіпчик О.Й. Синтаксичні засоби створення образу (на матеріалі сучасної американської поезії) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / О.Й. Філіпчик. – Одеса, 2000. – 17 с.
12. Харитончик З.А. Имена прилагательные в лексико-грамматической системе современного английского языка / Зинаїда Андріївна Харитончик. – Минск : Высшая школа, 1986. – 96 с.
13. Шкловский В.Б. Потебня // Поэтика : Сборник по теории поэтического языка / В.Б. Шкловский. – Петроград : Изд-во Петроградского университета, 1919. – Т. 2. – С. 141 – 147.
14. Якобсон Р. Поэзия грамматики и грамматика поэзии / Р. Якобсон // Семиотика. – М. : Радуга. – 1983. – С. 465 – 473.
15. Lakoff G. The Contemporary Theory of Metaphor / G. Lakoff // Metaphor and Thought / [ed. by A. Ortony]. – Cambridge University Press, 1993. – P. 202 – 251.
16. Tsur R. Toward a Theory of Cognitive Poetics / R. Tsur. – Amsterdam : Elsevier Science Publishers, 1992. – 549 p.
17. Tsur R. Light, Fire, Prison. A Cognitive Analysis of Religious Imagery in Poetry / R. Tsur. – 1998.– Available at: http://www.tau.ac.il/~tsurxx/Kostandin__Lakoff_2.html
18. Turner M. Conceptual Integration and Formal Expression / M. Turner, G. Fauconnier // Metaphor and Symbolic Activity. – 1995. – № 10(3). – P. 183–204.
19. Turner M. The Literary Mind: The Origin of Thought and Language / M. Turner. – N. Y. ; Oxford : Oxford University Press, 1998. – 187 p.

Джерела ілюстративного матеріалу
1. Beadle SG – Beadle S.A. My suburban girl [Електронний ресурс] / S.A. Beadle. – Режим доступу : http://www.poemhunter.com/poem/my-suburban-girl/
2. Blunt – Blunt W.S. Poetry / W.S. Blunt. – Edinburgh : R. & R. CLARK, LIMITED, 1998 – 422 p.
3. Browning R. PL – Browning R. Porphyria’s lover [Електронний ресурс] / R. Browning. – Режим доступу : http://www.poemhunter.com/poem/porphyria-s-lover/
4. Burns RR – Burns R. A red red rose [Електронний ресурс] / R. Burns. – Режим доступу : http://www.poetry-online.org/burns_a_red_red_rose.htm
5. Bridges MDYD – Bridges R. My delight and thy delight [Електронний ресурс] / R. Bridges. – Режим доступу :http://www.poemhunter.com/poem/my-delight-and-thy-delight/
6. Brooke RS – Brooke R. Retrospect Електронний ресурс] / R. Brooke. – Режим доступу : http://europeanhistory.about.com/library/weekly/blbrookeretrospect.htm
7. Clare FL – Clare J. First love [Електронний ресурс] / J. Clare. – Режим доступу : http://www.poemhunter.com/poem/first-love/
8. Field VW – Field E. A Valentine to my wife [Електронний ресурс] / E. Field. – Режим доступу :http://myhomeoflove.tripod.com/loveletters/valentine.html
9. Foster IDOJ – Foster S. I dream of Jeanie [Електронний ресурс] / S. Foster. – Режим доступу :http://www.poetry- online.org/foster_jeanie_with_the_light_brown_hair.htm
10. Kilmer BV – Kilmer J. A Blue Valentine [Електронний ресурс] / J. Kilmer. – Режим доступу : http://classiclit.about.com/library/bl-etexts/jkilmer/bl-jkilmer-bluevalentine.htm
11. Keats BS – Keats J. Bright star! would I were steadfast as thou art [Електронний ресурс] / J. Keats – Режим доступу : http://www.bartleby.com/106/198.html
12. Keats ED – Keats J. Endymion [Електронний ресурс] / J. Keats – Режим доступу : http://www.bartleby.com/126/35.html
13. Nash AG – Nash O. Always marry an April girl [ Електронний ресурс] / O. Nash. – Режим доступу: http://www.poemhunter.com/poem/always-marry-an-april-girl/
14. OBAP – The Oxfrod Book of American poetry. – Oxford: Oxford University press, 2006. – 1132 p.
15. Poe AL – Poe E. Annabel Lee [Електронний ресурс] / E. Poe. – Режим доступу : http://www.poemhunter.com/poem/annabel-lee/
16. Foster BD – Foster S. Beautiful Dreamer [Електронний ресурс] / S. Foster. – Режим доступу : http://www.poetry-online.org/foster_beautiful_dreamer.htm
17. Keats BDSM – Keats J. La Belle Dame Sans Merci [Електронний ресурс] / J. Keats. – Режим доступу : http://www.bartleby.com/126/55.html
18. Coleridge LV – Coleridge S. Love [Електронний ресурс] / S. Coleridge. – Режим доступу : http://www.poetry-online.org/coleridge_love.htm
19. Shelley TJ – Percy Bysshe Shelley To Jane [Електронний ресурс] / P. Shelley. – Режим доступу : http://www.internal.org/Percy_Bysshe_Shelley/To_Jane
20. Waller GR – Waller E. Go, lovely Rose [Електронний ресурс] / S. Teasdale. – Режим доступу : http://www.poetryfoundation.org/poem/180684
21. Warren TL – Warren R. True love [Електронний ресурс] / R. Warren. – Режим доступу :http://www.poets.org/viewmedia.php/prmMID/15313