Вплив інтернет-залежності на особистість (за методикою К. Янг)


Notice: Undefined index: plus_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 670

Notice: Undefined index: bar_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 672

У статті описано феномен інтернет-залежності та його вплив на особистість та її мовлення. Представлено результати проведеного дослідження інтернет-залежності серед молоді за допомогою методики Кімберлі Янг.

This article describes the phenomenon of Internet addiction and its impact on the individual and his speech. Showing research results of Internet addiction among young people by the method of Kimberly Young.

Сьoгoдні Інтeрнeт є нeвід’ємнoю складoвoю частинoю нашoгo життя бeз якoї більшість людeй прoстo нe уявляє свoгo існування. Спілкування з друзями, пeрeгляд нoвин відбувається завдяки Інтeрнeту, який прoпoнує свoї правила та пoради щoдo будь-якoї ситуації. Мeрeжа як частина нашoгo життєвoгo прoстoру, призвoдить дo свoєріднoгo «звикання», змушує радитися з нeю та прислухатися дo її пoрад щoдo кoжнoї дрібниці. Інтeрнeт пoчинає диктувати мoду на пeвні культурні, сoціальні ціннoсті, фoрмує сприйняття, внаслідок чого виникає залежність від мережі. Саме тому дослідження інтернтет–залежності є важливим науковим напрямком на сьогодні.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблемою інтернет-залежності займалися такі зарубіжні вчені, як А. Войскунський, А. Голдберг, Д. Грінфілд, А. Єгорова, К. Янг та інші. Серед українських фахівців, що в різних аспектах досліджують феномен інтернет-залежної поведінки: Н. Бугайова, Г. Пілягина, О. Чабан, Л. Юр’єва та ін.

Метою статті є дослідження рівня інтернет-залежності у студентів на основі методики К. Янг.

Виклад основного матеріалу. Значну кількість вільного часу сучасна молодь витрачає на спілкування у мережі Інтернет. Якщо не заглиблюватись у питання корисності Інтернету очевидним стає, що він має більше позитивних рис, ніж негативних. Сучасна молодь настільки звикла спілкуватись за допомогою мережі Інтернет, що можна сказати вона «живе» у ній. Із стрімким ростом популярності Інтернету та віртуального життя, молодь поступово забуває про реальне спілкування, елементарні правила етикету та виховання та повністю занурюється у віртуальний світ.

Швидке поширення нових інформаційних технологій стало одним з атрибутів сучасності. З розвитком всіх нових технологій, а особливо комп’ютерних ігор, в яких можливо повністю відтворити модель свого реального життя за допомогою симуляторів, у сучасної молоді починає розвиватись інтернет-залежність. Практично вся молодь проходить стадію природної захопленості та зацікавленості всіма «ноу-хау» та певна її частина переходить у категорію інтернет-залежних. Саме тому дослідження цієї тематики є досить актуальним, та вимагає привернення уваги до цієї проблеми та пошуку шляхів її вирішення.

Інтернет-залежність – це психологічний феномен, який полягає у тому, що у людини виникає нав’язливе бажання постійно перебувати у всесвітній мережі [5]. Більш точним, є визначення М.І. Дрепи, яка розглядає інтернет-залежність як різновид технологічних адикцій, що виявляються зміщенням цілей особистості у віртуальну реальність для заповнення фрустрованих сфер реального життя [2, с. 34].

Науковець А. Голдберг поряд з поняттям інтернет-залежності використовує термін «патологічне використання комп’ютера». Це поняття розглядається в більш широкому контексті, а інтернет-адикція – як один з його видів, специфіка якого полягає в використанні комп’ютера для встановлення соціальної взаємодії [4, с. 28–29].

Значна роль інтернет-комунікації в житті сучасного суспільства пояснюється тим, що комунікація є не механічним процесом обміну повідомленнями, а феноменологічним простором, де досвід наповнюється значенням та смислом, набуває структурної зв’язності і цілісності.

Також сьогодні чітко простежується різкий спад інтересу до читання не тільки студентів, але й серед дітей підліткового віку, адже з’явилась велика кількість аудіо- та відео- ресурсів, які задовольняють їх інформаційні потреби та набагато спрощують процес сприйняття потрібної для них інформації.

Саме в такі моменти чітко визначаються негативні риси мережі Інтернет, яка містить масив інформації абсолютно непотрібної для підростаючого покоління. Відповідно, наслідки такого процесу відображаються на культурі мовлення такого покоління, які не тільки не засвоюють елементарної грамотності і все більше використовують у повсякденному житті сленг, нецензурну та знижену лексику.

Отже, інтернет-залежність ґрунтується на основі використання Інтернету як засобу задоволення людиною певних власних потреб, які не можна задовольнити в реальному житті.

Впродовж останніх років проблема інтернет-залежності стала об’єктом вивчення багатьох вчених. Серед них можна виділити професора Кімберлі Янг, яка розробила тест на визначення рівня інтернет-залежності людини.

Тест Кімберлі Янг на інтернет-залежність («Internet Addiction Test») – тестова методика, розроблена і апробована у 1994 році доктором Кімберлі Янг , професором психології Пітсбургського університету в Бретфорді. Він являє собою інструмент самодіагностики патологічної пристрасті до Інтернету (незалежно від форми цієї пристрасті), хоча сама діагностична категорія інтернет-адикції досі остаточно не визначена [6, с. 190].

Задля визначення впливу інтернет-залежності на особистість було проведено емпіричне дослідження за допомогою методики К. Янг. Більшість oпитaних були визнaчені, відповідно дo обраного критерію, інтeрнeт-зaлeжними. Виявилoся, щo пoширeність цьoгo рoзлaду схожа з поширеністю патологічної азартності і склaдaє від 1 дo 5 відсотків користувачів Інтeрнeту.

Внутрішня структура тесту початково була проста. Спочатку тест складався з 8 питань на які потрібно було відповідати за принципом Так / Ні. У разі п’яти і більше позитивних відповідей респондент вважався інтернет-залежним. На даний час повна версія опитувальника складається з 40 пунктів (хоча популярністю користується тест з 20 запитань). На кожне питання респондент повинен дати відповідь відповідно до 5-бальної шкали Ліккерта. Бали з усіх питань сумуються, визначаючи підсумкове значення.

Тест призначений для самостійного заповнення випробуваним, а також у формі численних онлайн-версій. Як варіант, питання тесту можуть піддаватися професійній оцінці фахівцем під час напівструктурованого інтерв’ю, тому що питання тесту абсолютно прозорі, і відповіді можуть бути установочними.

Таким чином, методика К.Янг дозволила нашій дослідницькій групі провести дослідження інтернет-залежності у студентів Національного університету «Острозька академія» завданнями якого було встановити характерні особливості інтернет-залежності в студентському віці в конкретному навчальному закладі. Дослідження складалося з чотирьох основних етапів.

На першому етапі була сформована вибірка дослідження. В неї увійшло 240 студентів. Дослідження проводилося на базі Національного університету «Острозька академія» серед студентів всіх шістьох факультетів.

На другому етапі були обрані методики дослідження. Для виявлення власне ступеню залежності від мережі була обрана методика Кімберлі Янг «Діагностика ступеню залежності від Інтернету». Цей тест завдяки п’ятибальній системі дає змогу визначити рівень інтернет-залежності у студентів.

На третьому етапі було проведено дослідження. Дослідження проводилося серед студентів всіх курсів у індивідуальній формі: кожен студент заповняв форму самостійно. Процедура проведення зайняла 10 днів. Перед початком проведення тестування кожного студента було проінформовано, на яку тему проводиться дослідження, а також коротко ознайомлено з основними поняттями та їх суттю, зокрема, було доведено до відома, що таке інтернет-залежність, які бувають типи особистості та для чого проводиться дане дослідження. Це дало змогу уникнути недбалого ставлення до тестування, а також допомогло викликати зацікавленість у студентів.

На четвертому етапі була проведена статистична обробка даних. Спочатку результати тестування, анкетування та протоколу оброблювалися вручну та за допомогою комп’ютерної програми Microsoft Excel.

Серед опитаних студентів була однакова кількість з всіх факультетів та Інституту права ім. І. Малиновського. Всього було опитано по 40 студентів цих структурних підрозділів. Таким чином загальна кількість опитаних респондентів становила 240 чоловік.

Серед опитаних студентів 52 навчались на першому курсі, 58 – на другому, 60 – на третьому, 42 – на четвертому та 28 на п’ятому. Такий поділ був вибраний з огляду на меншу кількість студентів-магістрів в університеті.

Гендерна складова дослідження була розподілена наступним чином: 138 осіб жіночої статі та 82 – чоловічої.

Провівши дослідження, було з’ясовано такі результати.  Результати тесту показали практично однакову кількість інтернет-залежних на різних факультетах: факультет політико-інформаційного менеджменту – 4, гуманітарний факультет – 8, факультет романо-германських мов – 4, економічний факультет – 5, факультет міжнародних відносин – 5, Інститут права ім. І. Малиновського – 4.

Таким чином з’ясувалось, що в Національному університеті «Острозька академія» є певна категорія з високим рівнем інтернет-залежності, однак значну більшість опитаних склали студенти з середнім рівнем залежності. Однак наявність такої значності кількості свідчить про те, що ці люди можуть як покращити свої показники, так і перейти в категорію інтернет-залежних.

Висновки. Отже, здійснивши дослідження можна зробити певні висновки. Насамперед йдеться про те, що існує інтернет–залежність в студентському середовищі. Аналіз показує, що ця проблема є як і представників жіночої, так і в чоловічої статей. Інтернет-залежні є представленими на всіх факультетах та у всіх курсах. Тому актуальним є вирішення цієї проблеми через вироблення рекомендацій для зменшення інтернет-залежності.

 Список використаних джерел та літератури

  1. Арский Ю. М. Инфосфера: Информационные структуры, системы и процессы в науке и обществе [Текст] / Ю. М. Арский, Р. С. Гиляревский, И. С. Туров, А. И. Черный. – М. : ВИНИТИ, 1996. – 489 с.
  2. Дрепа М. И. Психологическая профилактика Интернет-зависимости у студентов [Текст] / М. И. Дрепа. – Ставрополь: КУБ, 2010. 277 с.
  3. Еляков А. Д. Благо и зло : жгучий парадокс Интернета [Текст] / А. Еляков // Философия и общество. – 2011. – № 2 (62). – С. 58-76.
  4. Интернет-зависимость: психологическая природа и динамика развития [Текст] / Ред.-сост. А. Е. Войскунский. – М. : Акрополь, 2009. – 279 с.
  5. Петрунько О. Діти і медіа: соціалізація в агресивному медіа середовищі [Текст] / О. Петрунько: Монографія. – Полтава: ТОВ НВП «Укрпромторгсервіс», 2010. – 480 с.
  6. Соціально-психологічні аспекти інтренет-залежності [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.psiho.com/Burova_Valentina/socialnopsyhologicheskieaspekty.html. – Назва з екрану.

Залишити відповідь