Руднік Оксана Олексіївна
студентка спеціальності «Фінанси і кредит»
Науковий керівник: Шулик Юлія Віталіївна
старший викладач, кандидат економічних наук
Національний університет «Острозька академія»
ЗАХОДИ ПОКРАЩЕННЯ БОРГОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
У статті визначено сутність поняття «боргова безпека». Проаналізовано основні індикатори боргової безпеки України. Сформовано рекомендації щодо підвищення рівня боргової безпеки України.
Ключові слова: державний борг; боргова безпека; боргове навантаження; індикатори боргової безпеки.
МЕРЫ УЛУЧШЕНИЯ ДОЛГОВОЙ БЕЗОПАСНОСТИ УКРАИНЫ
В статье определена сущность понятия «долговая безопасность». Проанализированы основные индикаторы долговой безопасности Украины. Сформированы рекомендации по повышению уровня долговой безопасности Украины.
Ключевые слова: государственный долг; долговая безопасность; долговая нагрузка; индикаторы долговой безопасности.
MEASURES FOR UKRAINE’S DEBT SECURITY IMPROVING
The article defines the essence of the concept of “debt security”. The main indicators of Ukraine’s debt security are analyzed. Recommendations on increasing the level of debt security of Ukraine have been formed.
Key words: state debt; the debt security; debt’s burden; debt security indicators.
Постановка проблеми. В умовах ринкової економіки все більшого поширення набуває така економічна категорія як «державний борг». Здійснення запозичень є абсолютно нормальним явищем для економіки будь-якої країни, в тому числі і для України, що зумовлено нестачею власних фінансових ресурсів, необхідних для виконання боргових зобов’язань, покриття дефіциту державного бюджету, фінансування проектів.
Лише при раціональному розподілі залучених ресурсів можна досягти економічного зростання та забезпечити виконання державою покладених на неї завдань та функцій, а також забезпечити фінансову стабільність країни і закріпити за нею імідж надійного позичальника.
Неефективність управління державним боргом спричиняє боргове навантаження на бюджет, що прямо пов’язано з проблемою боргової безпеки країни, а також економічної загалом. Таким чином, важливого значення набуває питання управління та обслуговування державного боргу в контексті тих економічних труднощів, які переживає Україна протягом останніх років, формування заходів покращення боргової стійкості країни.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науковці вже багато років досліджують проблематику боргової безпеки країн. Серед зарубіжних вчених значний внесок у розвиток цієї проблематики зробили Д. Рікардо, Дж. Б’юкенен, Дж. Кейнс, Т. Вахненко, А. Лернер та ін.
До вітчизняних дослідників боргової безпеки та стійкості країни відносять Омельченко Л.С., Суміна І.В., Фатюха Н. Г., Журавльова Т.І., Дідур С. В. та ін.
Незважаючи на безліч наукових праць присвяченій цій тематиці, український уряд все ще не продемонстрував ефективність боргової політики та фінансову безпеку, що підсилює актуальність дослідження у аспекті формування практичних заходів для покращення боргової безпеки в країні, особливо в умовах переходу на євроінтеграційний розвиток.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні заходів покращення рівня боргової безпеки України на основі вивчення теоретичних та оцінки практичних аспектів обраної проблематики.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати ряд завдань:
1) дослідити сутність боргової безпеки країни;
2) визначити основні індикатори боргової безпеки;
3) оцінити боргову безпеку України на основі порівняння із критичними значеннями;
4) обґрунтувати шляхи підвищення рівня боргової безпеки України.
Виклад основного матеріалу. За сучасних умов в економіці України використання державою позик є обґрунтованим та зрозумілим явищем і пояснюється через брак у держави коштів, необхідних для виконання її функцій. Причиною зростання розміру запозичень останніми роками є складна політично-економічна ситуація в країні на фоні економічної кризи та окупації сходу країни.
Найбільш вдало і повно економічну сутність державного боргу описано у ст. 2 Бюджетного Кодексу України. Так, державний борг — загальна сума заборгованості держави, яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань держави, включаючи боргові зобов’язання держави, що вступають у дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов’язань, що виникають на підставі законодавства або договору [4].
Фінансова стабільність країни передбачає дотримання певного рівня фінансової безпеки, важливою складовою якої є боргова. У широкому розумінні під борговою безпекою держави розуміють певний рівень внутрішньої і зовнішньої державної заборгованості з урахуванням вартості обслуговування та ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень й оптимального співвідношення між ними, достатній для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втраті суверенітету та руйнуванню вітчизняної фінансової системи [2].
У вузькому розумінні боргову безпеку держави можна визначити як оптимальне співвідношення між внутрішніми та зовнішніми запозиченнями з урахуванням сумарної величини державного боргу та вартості обслуговування його складових [2].
На сучасному етапі розвитку Україна переживає значні економічні зміни, як позитивні, так і негативні. Зростання зовнішнього та внутрішнього державного боргу свідчать про недосконалу економічну політику та створює загрозу борговій безпеці країни. Ця проблема потребує вирішення і на це може посприяти ефективне управління державним боргом, а саме правильне використання запозичених коштів та встановлення стійкості боргового навантаження.
На рівень боргової безпеки впливають такі чинники:
− ступінь інформаційного та нормативно-правового забезпечення боргової політики держави;
− стратегія боргової політики держави;
− структура державного боргу;
− рівень соціально-економічного розвитку;
− напрямок політичного та економічного курсу держави;
− «борговий досвід» держави тощо [3].
Оцінити вплив усіх цих факторів на боргову безпеку України складно, особливо провести якісний аналіз, проте існує певна низка індикаторів та їх граничних (порогових) значень за допомогою яких можна проаналізувати рівень боргової безпеки країни.
Така широка гама індикаторів та їх граничних значень зумовлена різноманітністю методик, що застосовуються для їх розрахунку, а також специфікою розрахунку та застосуванням певних макроекономічних показників кожною окремою державою, родом заборгованості (державна, приватна, гарантована державою) і джерелами її погашення.
Протягом досліджуваного періоду 2014-2016 рр. борг, номінований у іноземній валюті постійно переважав у динаміці над боргом, що номінований у національній валюті. Так, таблиця 1 демонструє, що борг у іноземній валюті збільшився на 6,8 % у 2015 р. (2,9 млрд.дол.) та у 2016 р.(3,1 млрд.дол.) порівняно з попередніми роками відповідно (табл 1).
Таблиця 1
Динаміка державного боргу України, номінованого в національній та іноземній валютах за 2014-2016 рр.
|
Показники |
Значення, млрд.дол |
Абсолютний приріст, млрд.дол | Темп приросту, % | ||||
| 2014 | 2015 | 2016 | 2015-2014 | 2016-2015 | 2015-2014 | 2016-2015 | |
| Борг, номінований в іноземній валюті | 43,1 | 46,0 | 49,1 | 2,9 | 3,1 | 6,8 | 6,8 |
| Борг, номінований в національній валюті | 26,7 | 19,5 | 18,4 | -7,2 | -1,1 | -27,0 | -5,6 |
| Загальна сума | 69,8 | 65,5 | 67,5 | -4,3 | 2,0 | -6,2 | 3,1 |
Розраховано автором на основні джерела: [5]
Борг, у національній валюті зменшувався: спочатку у 2015 р. на 7,2 млрд.дол.(27,%), а потім у 2016 р. на 1,1 млрд.дол. (5,6%). Загальна сума боргу України у доларовому еквіваленті зазнала зменшення на 6,2 % у 2015 р. (4,3 млрд.дол) та збільшення на 3,1 % (2 млрд.дол.), що пояснюється різкими змінами валютного курсу протягом останніх трьох років (табл 1).
Основною причиною таких змін є девальвація національної валюти, курс якої по відношенню до долара США зріс з близько 15,77 грн./дол. США на кінець 2014 року до близько 27,76 грн./дол. США на кінець лютого 2015 року.
Щоб оцінити боргову ситуацію в країні, розглянемо певні індикатори боргової безпеки, що були розраховані на основі методичних рекомендації щодо розрахунку рівня економічної безпеки України.
Аналізуючи показники боргової безпеки України варто відмітити зростання показника боргового навантаження, що протягом досліджуваного періоду 2014-2016 рр. перевищував граничну межу в 60 % ВВП, передбачену Бюджетним кодексом України [1].
Рис. 1. Показник боргового навантаження України протягом 2014-2016 рр., % ВВП
Розраховано та складено автором за даними [5], [6].
Так, співвідношення сукупного державного боргу до ВВП за підсумками 2014 року становило 70,3%, перевищуючи допустиму межу на 10,3 %. У 2015 році даний показник становив 79,4 %, що на 19,4 % більше нормативного значення, а у 2016 році аналогічний показник зріс 80 % ВВП. Значне збільшення цього показника вказує на загрозливе зростання боргового ризику та нестійку боргову позицію держави (рис.1).
Проаналізуємо вплив окремих складових сукупного державного боргу (внутрішнього та зовнішнього) на боргове навантаження країни.
Індикатор відношення зовнішнього боргу до ВВП характеризує співвідношення боргу з ресурсною базою, визначаючи можливість заміни виробництва на випуск експортної продукції з метою зміцнення потенціалу погашення боргу. Показник відношення зовнішнього боргу до ВВП у 2014 р. перевищував норматив на 14,1% , у 2015 р. знову було більшим за бар’єр на 27,7% та у 2016 р. – на 27%, що пояснюється тісною співпрацею України з міжнародними фінансовими організаціями у сфері кредитування (табл. 2).
Таблиця 2
Зміна індикаторів боргової безпеки України протягом 2014-2016 рр.
| Індикатори боргової безпеки | Норматив | Роки | Відхилення від нормативного значення,% | ||||
| 2014 | 2015 | 2016 | 2014 | 2015 | 2016 | ||
| Відношення загального обсягу зовнішнього боргу до ВВП, % | менше 25 | 39,1 | 52,7 | 52,0 | 14,1 | 27,7 | 27,0 |
| Відношення обсягу внутрішнього боргу до ВВП, % | менше 30 | 39,1 | 52,7 | 52,0 | 9,1 | 22,7 | 22,0 |
| Рівень зовнішньої заборгованості на одну особу, дол. США | менше 200 | 1108,0 | 986,1 | 935,6 | 908,0 | 786,1 | 735,6 |
| Відношення державного зовнішнього боргу до річного експорту товарів і послуг, % | менше 70 | 1135,4 | 2736,8 | 3406,6 | 1065,4 | 2666,8 | 3336,6 |
| Відношення обсягу сукупних платежів з обслуговування зовнішнього боргу до доходів державного бюджету, % | менше 20 | 14,8 | 23,8 | 2,3 | – | 3,8 | – |
Розраховано автором за даними [5], [6].
Відношення обсягу внутрішнього боргу до ВВП характеризує та узагальнює внутрішні боргові зобов’язання країни. Так, відношення внутрішнього боргу до ВВП, % відхилялось від нормативу у 2014 р. на 9,1%, у 2015 р. на 22,7%. та у 2016 р на 22%, що свідчить пронизький рівень довіри до боргових цінних паперів країни, які розміщуються на внутрішньому ринку країни (табл. 2).
Щодо рівня зовнішньої заборгованості на одну особу в Україні можна констатувати про порушення гранично допустимих меж. Занепокоєння викликає зростання даного показника протягом 2014–2016 рр. і перевищення допустимого значення на 908 дол. у 2014 р., 786,1 дол. у 2015 р. та на 735, дол у 2016 р., що пов’язано із зворотніми темпами зростання зовнішнього боргу та зменшення кількості населення (табл. 2).
Показник відношення державного зовнішнього боргу до експорту товарів і послуг використовується як динамічний індикатор, тісно пов’язаний з потенціалом країни у сфері погашення боргу та характеризує спроможність країни покрити заборгованість валютними доходами від експорту. У 2014 р. дана норма обслуговування зовнішнього боргу становила 1135,4%. Показник перевищував норму і у 2015 та 2016 рр. на 2666,8% та 3336,6% відповідно. Зважаючи на значне перевищення критичного значення, тобто 70 %, така ситуація свідчить про неплатоспроможність України (табл. 1).
Оптимальне значення відношення обсягу сукупних платежів з обслуговування зовнішнього боргу до доходу державного бюджету, за європейськими та українськими нормативами, не повинне перевищувати 20%. Протягом досліджуваного періоду значення даного показника мало нестійкий характер і перевищувало гранично допустимі межі лише у 2015 р. на 3,8%. Так, платежі за зобов’язаннями країни показують, наскільки обтяжливою зовнішня заборгованість була для бюджету (табл. 1).
Показник, що графічно відображений на рис.2 не перевищував допустиму норму протягом 2014-2016 рр. Проте варто відмітити, що у 2015 р. індикатор відношення обсягу сукупних платежів з обслуговування внутрішнього боргу до доходів державного бюджету був на 0,2% близький до межі у 25%. Тому можна констатувати факт, що внутрішній борг є менш обтяжливий для державного бюджету, аніж зовнішній (рис.2).
Рис. 2. Індикатор відношення обсягу сукупних платежів з обслуговування внутрішнього боргу до доходів державного бюджету України протягом 2014-2016 рр., % ВВП
Розраховано та складено автором за даними [5], [6]
Низькі темпи економічного зростання та їх невідповідність потребам країни призводять до збільшення державного боргу, через необхідність додаткових коштів та дефіцит бюджету. Також значний вплив на показники мала стрімка девальвація гривні, яка значно знецінилась (з 2013 по 2015 р. відносно долара вона подешевшала майже втричі). Переоцінка позик за новим курсом значно збільшила їх вартість та сукупну суму боргу. Запозичені кошти держава повинна спрямовувати в економіку для її розвитку, що дало б змогу збільшити доходи держави та отримати кошти для виплати позик. Також держава повинна стимулювати реальний сектор економіки та спонукати інвесторів вкладати в нього кошти [1].
Аналіз індикаторів боргової безпеки показав, що майже всі вони значно перевищують свої граничні значення в 2014-2016 рр. Крім того, об’єктивним є твердження, що боргове навантаження в Україні є досить загрозливим для економіки країни, а процес залучення державних позик значно посилює тиск на державний бюджет. Звідси висновок, що безпечного рівня боргу уряд недотримувався.
На нашу думку, для підвищення рівня боргової безпеки, покращення структури державного боргу та вдосконалення боргової стійкості України необхідне запровадження та реалізація наступних стратегічних заходів:
1) Вдосконалення відповідної законодавчо-нормативної бази. Український уряд повинен переглянути організаційні засади управління державним боргом, а також нормативно-правове забезпечення у сфері боргової політики країни, оскільки наразі воно майже відсутнє. Особливої уваги заслуговує питання впровадження Закону України «Про державний борг», що повинен містити положення щодо врегулювання механізму управління боргом та здійснення боргової політики держави.
2) Контролювати цільове використання запозичених коштів та спрямовувати їх на реалізацію масштабних національних проектів, розвиток інфраструктури та перспективних галузей економіки.
3) Зміна моделі управління державним боргом. Перехід на агентську модель управління державним боргом полягатиме у створенні певного відокремленого підрозділу, який хоч і буде під контролем уряду, проте матиме широкий спектр прав щодо управління та обслуговування державного боргу самостійно. Така модель, на відміну від існуючої, урядової, дасть змогу знизити ризик втручання корупції у боргову ситуацію країни.
4) Необхідність оптимізації структури державного боргу. Під час взяття позик потрібно віддавати перевагу довгостроковим позикам, а не короткостроковим, які ми не можемо вчасно віддати через відсутність належного економічного зростання. Через інфляційні процеси зовнішні позики не є доцільними, через їх високу вартість повернення, тому ефективніше залучати більше внутрішніх позик, наприклад через випуск державних цінних паперів [1].
5) Стимулювання зовнішньоекономічної діяльності України, тобто скорочення державного боргу за рахунок зростання обсягів експорту, що призведе до нарощення грошової маси у вигляді надходжень до бюджету.
На нашу думку, реалізація запропонованих заходів може стати рушійною силою не лише для покращення боргової ситуації та боргової політики, але й для скорочення видатків бюджету, зростання ВВП і розвитку економіки країни. Для цього варто звернути увагу на посилення ролі внутрішнього інвестиційного та споживчого попиту країни, скорочення адміністративних витрат та витрат на утримання системи державного управління. Шляхом встановлення обмежень на зовнішні запозичення уряду можна забезпечити збалансованість складових державного боргу та досягти скорочення обсягів гарантованого державою боргу.
Висновки. Покращення боргової безпеки України можна досягнути шляхом оптимізації структури державного боргу, збільшення обсягів експорту, а також вдосконаленням нормативно-правової бази, яка б враховувала передові досягнення боргової теорії та практики здійснення боргової політики. Необхідно створити потужний підрозділ, який би забезпечив виконання всього комплексу завдань з управління зовнішнім боргом країни і сприяв би цільовому використанню запозичених коштів.
Здійснення ефективної стратегії управління державним боргом сприятиме ефективному використанню запозичень і створить належні умови для забезпечення належного рівня боргової безпеки країни.
Список літератури.
1. Дідур С. В. Аналіз і оцінка боргової безпеки України. Глобальні та національні проблеми економіки. 30.10.2016. №13. С. 506–510.
2. Омельченко Л.С., Суміна І.В. Боргова безпека України та аналіз її сучасного стану. Збірник наукових праць НУДПУ. 02.03.2012. №1. С. 309–320.
3. Фатюха Н.Г., Журавльова Т.І. Аналіз боргової безпеки України. Ефективна економіка. 20.10.2017. №10.
4. Бюджетний Кодекс України: Верховна Рада України; Кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI (із змінами і доповненнями). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2456-17.
5. Структура державного та гарантованого державою боргу в розрізі типів кредиторів станом на 31.12.2016. Міністерство фінансів України.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.minfin.gov.ua./news/borg/derzhavnyi-borh-ta-harantovanyi-derzhavoiu-borh
6. Україна в цифрах 2016. Статистичний збірник Державної служби статистики.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ukrstat.org/uk/druk/publicat/Arhiv_u/01/Arch_zor_zb.htm