Лукащук Н.А.

науковий керівник

к.психол.н., доц. Ковальчук І.В.

У статті запропонована характеристика явища фонетичної інтерференції в процесі вивчення студентами англійської мови, а також наведені приклади та способи уникнення фонетичних помилок в мовленні студентів.

Ключові слова: Інтерференція, англійська мова, рідна мова, мовленнєві помилки, фонетичні помилки, мовне середовище.

In this article is outlined  the characteristic of phonetic interference in the process of studying English language and are provided examples of how to avoid phonetic mistakes in communication process of students.

Key words: interference, English language, mother tongue, communicative mistakes, phonetic mistakes, communicative environment.

Актуальність теми. Інтерференція можлива на всіх рівнях мови. Основні відхилення від норм англійської мови на фонетичному, лексико-семантичному та граматичному рівнях пов’язані з типологічними відмінностями англійської і рідної мов, з особливостями впливу рідної мови, ступенем володіння англійською мовою, а також відсутністю природного англійського мовного середовища [1]. Передусім, явище мовної інтерференції в умовах сформованої штучної багатомовності стосується нижнього рівня мови – її фонетичного аспекту. Найбільш вираженою і поширеною фонетична інтерференція є на початковому етапі вивчення іноземної мови. Найбільш вразливими є звукові та інтонаційні особливості мови. Досліджуючи питання фонетичної інтерференції, було проаналізовано низку прикладів цього аспекту з мовлення студентів, що вивчають англійську мову як першу іноземну.

Стан дослідження та наукової розробки теми.Аналіз усного англійського мовлення студентів доводить, що більша частина відхилень від норм англійської мови (близько 49 %) відзначається саме на фонетичному рівні [4]. В напрямку дослідження порушено проблеми працювало низка науковців, серед них Р. Белл, S. Ervin-Tripp, F. Genesee, F. Grosjean, R. Titone, Є. М. Верещагін, Р. М. Фрумкіна, інші.

Виклад основного матеріалу. Прояви фонетичної інтерференції можна помітити практично на кожному занятті з англійської мови. Передусім – це зміна місця наголосу в деяких іноземних словах під впливом рідної мови: industry, botany, influence, collegue, magazine; це також вимова букв, що не вимовляються в англійській мові, як от у словах: comb, subtle, tomb, heiress, hour, knowledge, knife, palm, half, psychic, receipt, whistle, fasten. Такі помилки займають близько 28% від загальної кількості помилок, спричинених фонетичною інтерференцією.

Не менш поширеним є і неправильне наголошення: наголос падає на перший склад, якщо це іменники, і на другий склад, якщо це дієслова: súspect – suspéct, cónflict – conflíct, prógress – progréss, pérmit – permít.

Близько 13% складають помилки, спричинені неправильним читанням сполучень букв, наприклад: break, steakbutbleak, streak; kitchenbutlichen: warbutfar; roundedbutwounded; furybutbury .

Часто студенти оглушують букви в кінці слова. Тому на початковому етапі навчання студент може промовляти слово bed, як [bet], у той час як правильним варіантом вимови є [bed].

Викладачеві треба виправляти такі помилки починаючи з перших занять, незалежно від того, які фонетичні явища вже було вивчено, а які ще ні. У випадку виправлення таких помилок на самому початку навчання вони не перетворюються на навичку, виправлення якої надалі потребує більш часу, чим потрібно зразу [2].

Фонетичні помилки – це порушення у вимові окремих звуків, слів, словосполучень, пропозицій. Вони особливо помітні під час читання вголос. Серед фонетичних помилок досить часто є помилки неправильного озвучування відповідної букви.

Так, при вивченні англійської мови студенти тривалий час плутають слова do і go, слово with читають як [wid], закінчення минулого часу дієслова -ed після глухого звуку читають як [id] замість [t], наприклад [laikid] замість [laikt], і роблять інші фонетичні помилки. На початковому етапі навчання студенти досить часто переставляють у слові звуки. Так, англійське слово big читається як gib, слово dog читається як god [3].

Помилки фонологічної характеру, спотворюють звукову форму і сенс, ускладнюють, а також порушують акт комунікації. Потенційне поле фонетичної інтерференції визначають типологічні відмінності фонологічних систем української та англійської мов: наявність в англійській мові довгих голосних і їх відсутність в українській; наявність в англійській мові фонем, яких не має в українській, наприклад, [θ], [ð], [w] та ін.

Так, на фонетичному рівні інтерференція має місце, якщо розпізнавальна ознака, характерна для фонетичної системи однієї мови, відсутня в іншій мові. Наприклад, носій англійської мови не бачить особливої ​​близькості між [θ] в слові thin – тонкий і звуками [t] і [s] в словах tin – бляшанка і sin – гріх. Водночас, саме ця помилка є найбільш розповсюдженою серед українських студентів, які вивчають англійську мову як першу іноземну. За нашими підрахунками, змішування звуків [θ] з [t] або [s] складає близько 39% усіх проаналізованих фонетичних помилок.

Студенти допускають помилки в читанні англійських букв, що збігаються графічно з українськими літерами, але виражають інші звуки, наприклад: type [tup] замість [taɪp]; try [tru] замість [traɪ] та ін. На помилки такого типу припадає близько усіх проаналізованих фонетичних помилок, яких припускаються студенти, вивчаючи англійську як першу іноземну мову [5].

Явище фонетичної інтерференції зустрічається в англійському мовленні студентів досить часто, і в деяких випадках призводить до зміни сенсу слова.

Помилки фонетичного характеру мають місце, наприклад, при розбіжності наголосу в словах-інтернаціоналізмах: marketing [mɑ:r’ketɪŋ ] замість [‘mɑ: rkɪtɪŋ], product [prɒ’dukt] замість [‘prɒdəkt], monopolist [mənəpə’lɪst] замість [mə’nəpəlɪst] та ін.

Висновки. Таким чином, основними типами фонетичної інтерференції є неправильне наголошення, опущення звуків, яких не існує в українській мові, вимовляння звуків, які за правилами англійської фонетики повинні опускатися, неправильне читання буквосполучень, інші видозмінні прояви в фонетиці мови, які не лише викривляють правильне звучання мови, але й з часом додають її лексемам нехарактерних звуків, як наслідок – слів, що негативно впливає на чистоту мови, її самобутність.

Література:

1. Москалева Д. Р. Проблема языковой интерференции в преподавании английского языка в экономическом ВУЗе / Д. Р. Москалева // ВестникРоссийскогоэкономическогоун-та. – 2011. – № 4. – С. 40–47.
2. Кульчицька Н. О. Особливості явища інтерференції в процесі навчання англійської мови як другої іноземної у філологічному ВНЗі / Н. О. Кульчицька.– Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету Сер. Педагогічні науки. – 2010. – №3. – С. 241–245.
3. Почтарьова Л. Я. Характеристика труднощів, які виникають під час вивчення іноземної мови та рекомендації щодо їх подолання / Л. Я. Почтарьова // Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. «Дні науки-2012» (12-14 квітня 2012 року). – Прага, 2012. – С. 48–50.
4. Наумовець А. Імплементація англіцизмів в українській мові // Українськатермінологія і сучасність : Збірник наукових праць – Вип. IV. К.: КНЕУ, 2001. – С.19 – 20
5. Миськів В. А. Фонетична інтерференція як методична проблема у процесі вивчення англійської мови після німецької студентами факультету іноземних мов / В. А. Миськів // Наукові записки ТНПУ. Сер. Педагогіка. – 2011. – № 2. – С. 182–187.
6. Зимовець Г.В. Міжмовна інтерференція в умовах контактного білінгвізму „Загальне мовознавство” / Г. В. Зимовець. – К., 1997. – 19 с.
7. Карпенко Ю. О. Фонетика и фонологія сучасної української мови / відп. ред М. М. Фащенко. – Одеса: Чорномор’я, 1996. – 144 с.
8.