УДК 378.147
Гречок Л.М.
Чернігівський національний технологічний університет
ВИКОРИСТАННЯ ПРИЙОМІВ ТА МЕТОДІВ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ У РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ПРИ ВИВЧЕННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
Анотація
У даній роботі подано теоретичний та практичний матеріал використання інтерактивних прийомів та методів як одного з напрямків удосконалення навчального процесу та розвитку комунікативної компетенції при вивченні англійської мови.
Аннотация
В даннойработепредставлентеоретический и практическийматериалиспользованияинтерактивныхприемов и методовкак одного из направлений совершенствованияучебногопроцесса и развитиякоммуникативнойкомпетенции при изучениианглийскогоязыка.
Annotation
Thispaper presentsa theoreticalandpractical materialof using interactivetechniquesandmethodsas oneof the improvement directions ofthe learning processand the developmentof communicativecompetence inlearning of English language. Постановка проблеми.Інтерактивненавчання – цеспосібпізнання, здійснюванийуформахспільноїдіяльностістудентів. Всіучасникиосвітньогопроцесувзаємодіють один з одним, обмінюютьсяінформацією, спільновирішуютьпроблеми, моделюютьситуації, занурюються в реальну атмосферу діловогоспівробітництва з вирішення проблем. При цьомувідбуваєтьсяпостійназмінарежимівдіяльності: бесіди, ігри, дискусії, робота в малихгрупах, невеликий теоретичний блок, презентації, «мозкова атака», метод «круглого столу». Аналіз публікацій і досліджень. Термін „інтерактивна педагогіка” відносно новий: до наукового обігу його ввів у 1975 р. німецький дослідник Ганс Фріц. У своїхдослідженняхвінвизначив мету інтерактивногопроцесу – цезмінайполіпшення моделей поведінкийогоучасників. Аналізуючивласніреакції та реакції партнера, учасникзмінює свою модель поведінки і свідомозасвоюєїї. Цедозволяєговорити про інтерактивніметоди як процесінтерактивноговиховання. Лінгвістичнезначення слова «interactive», представлене в іншомовних словниках, розтлумачуєпоняття „інтерактивності”, „інтерактивного” як взаємодіюабо того, щовзаємодіє,впливає один на одного. Н.А. Ахметова сформулювала ціль інтерактивного процесу як зміну і покращення моделей поведінки та діяльності учнів педагогічної взаємодії. Аналізуючи власні реакції та реакції партнерів, учасник змінює свою модель поведінки і свідомо засвоює її [1]. О.Пометун вважає, що інтерактивними можна вважати технології, які здійснюються шляхом активної взаємодії студентів у процесі навчання. Вони дозволяють на підставі внеску кожного з учасників у ході заняття спільною справою отримати нові знання й організувати корпоративну діяльність, починаючи від окремої взаємодії двох-трьох осіб поміж собою й до широкої співпраці багатьох [4,5]. Мета інтерактивногонавчання – створення умов, в яких студент сам буде відкривати, набувати і конструюватизнання. Це є принциповоювідмінністюцілейінтерактивногонавчаннявідцілейтрадиційноїсистеми. Прийоми і методи інтерактивного навчання можна умовно розділити на: дискусійні (діалог, групова дискусія, рольова дискусія, розбір ситуацій з практики, аналіз ситуацій морального вибору, метод «круглого столу», колективні рішення творчих завдань);ігрові(дидактичні і творчі ігри, ділові та рольові ігри, організаційно–діяльні);тренінгові(проведення занять, які можуть включати в себе дискусійні та ігрові).Інтерактивне навчання побудоване на груповій взаємодії, співробітництві та спільній діяльності. Сенс груповоїроботиполягає в тому, щопридбанийв спеціальностворенихумовахдосвідстудент може перенести в реальнемовнесередовищезуспішнимйоговикористанням.В умовах сучасності перед викладачем поставлено завдання – навчити основам іншомовного спілкування і забезпечити такий рівень володіння розмовними нормами мови, що вивчається, який дозволить використовувати її як засіб комунікації. Вміння спілкуватися іноземною мовою в реальних життєвих ситуаціях – один з найважливіших показників якості володіння мовою. Зіткнувшись з проблемою низького рівня активної мовленнєвої діяльності, виникла необхідність аналізу причин недостатньої результативності комунікативної діяльності студентів. Серед них: – Використання моделі комунікації «викладач – студент»; – Комунікативні вправи, пропоновані авторами підручників не завжди повною мірою орієнтовані на особистість кожного учня, його мотиваційну сферу, самостійну діяльність; – Недостатність колективної співпраці на занятті; – Відсутність реальних життєвих ситуацій в змісті заняття. Проведенеспостереження показало, що рішення комунікативних завдань сьогодні можливо тільки при розширенні та розмаїтті використання інтерактивних форм і методів навчання, так як вони надають можливість входження в реальну мовне оточення, дозволяють їм опановувати вміннями мовленнєвої діяльності в рамках сучасних мовних норм та соціокультурної ситуації, в якій вони можуть бути застосовані. Одним з головнихперевагінтерактивногонавчання є мовленнєвавзаємодіяйогоучасників і створення ресурсу комунікації. На уроках англійськоїмовистворюютьсянавчальніситуації, якідопомагаютьздобуватизнання, вміння та навички в різних видах мовленнєвоїдіяльності. Прийоми і методиінтерактивногонавчання для формування та вдосконаленнямовленнєвоїкомпетенції.
Читання1) Урок – симуляція з теми «NegativeEconomicImpactofTourism», «Негативнийвплив туризму на економіку» проходить у вигляді засідання членів організації і складається з трьох етапів. На I етапікоженотримуєкартку з йогороллю і з опорнимиключовими словами, а такожстаттю, яка допоможевирішитипоставлену задачу. Студенти читаютьсвоїтексти і визначаютьпослідовністьвиступів. II етап уроку – симуляція: голова відкриваєзасідання, оголошує порядок денний і надає слово кожному учаснику.Коженстудент розповідає про свою економічну проблему і пропонує шляхи їївирішення ,прагне бути переконливим і довести, щойого проблема становить найбільшунебезпеку для економіки. III етап – підведенняпідсумків, рефлексія. Цей етап допомагаєусвідомитивідповідальність кожного за майбутнє національної економіки, а такожпроявитисвоїораторськіздібності. Аудіювання 1) Рольові дискусії доцільно проводити після контролю сприйняття і розуміння мови на слух, коли текст дає емоційний поштовх до пошуку подальшого вирішення обговорюваної проблеми. Рольові дискусії імітують реальні ситуації спілкування, де кожен виступає у відповідності з певною роллю. Так, рольова дискусія «Theconnectionbetweenmarketingandpromotion», «Зв’язок між маркетингом та рекламно-пропагандистською діяльністю»проходить після контролю розуміння прослуханого тексту «Promotionintourism», «Рекламно-пропагандистська діяльність в туризмі». Розподіляємо ролі серед студентівз описом їх характеристик (interviewer, provider, customer), даємо час на підготовку,студенти висловлюють свою думку у відповідності зі своєю роллю. Такі дискусії вимагають імпровізації і розвивають спонтанне непідготовлене говоріння. 2) Метод «Круглий стіл». Після контролю розумінняпрослуханого тексту за допомогоювідкритихпитань, якіідеальнопідходять для початку дискусії, проводимозасідання «Круглого столу» за темою «The impact of tourism on the environment», «Впливтуризмунанавколишнєсередовище». Така форма груповогоспілкуванняформує культуру спілкування, толерантність до думки інших ,дозволяєузгоджуватисвої точки зору і вчить конструктивномудіалогу. Говоріння1)Інтерактивна екскурсія Заняття- екскурсія – це така форма навчання, при якій студенти сприймають і засвоюють знання на місці розташування досліджуваних об’єктів (країн, історичних місць і пам’ятників тощо) та безпосереднього ознайомлення з ними. Головна перевага віртуальних екскурсій – не покидаючи аудиторії ознайомитися з об’єктами, розташованими за межами кабінету, міста і навіть країни. Це підвищує інформативність і продуктивність навчальної діяльності. В ході екскурсії глядачі не тільки бачать об’єкти, на основі яких розкривається тема, чують про ці об’єкти необхідну інформацію, а й опановують практичними навичками самостійного спостереження та аналізу. Віртуальні екскурсії – це новий ефективний презентаційний інструмент, за допомогою якого можлива наочна і захоплююча демонстрація будь-якого реального місця широкого загалу – будь то країна, місто, національний парк, музей, курорт , виробничий об’єкт і т.д. В рамках занять «Інтерактивна екскурсія» було проведено:відкритий урок-презентацію “TravelLiveandWorkabroad”,вікторину “Howdifferenttheworldis!”,відкритий урок-семінар “Throughourexperienceswecouldknowtheworldbetter”,відкритий урок-семінар “OvertheArabEmirateswherealldreamsbecomereality”,відкритий урок-презентацію “10 TopEnglish-SpeakingCountries”. 2. Основну частину «Круглого столу» з будь-якої тематики становлять дискусія та дебати. Дискусія – це всебічне обговорення спірного питання в публічному зборах, у приватній бесіді, суперечці. Цілі проведення дискусії можуть бути дужерізноманітними: повчальна, тренінг, діагностика, перетворення, зміна установок, стимулюваннятворчості та ін. У проведенні дискусії використовуються різні організаційні методики. Методика «питання – відповідь». Дана методика – це різновид співбесіди; відмінність полягає в тому, що застосовується певна форма постановки питань для співбесіди з учасникамидискусії – діалогу. Процедура «Обговорення напівголосно». Дана методика передбачає проведення закритої дискусії в мікрогрупах, після чого проводиться загальна дискусія, в ході якої думку своєї мікрогрупи доповідає її лідер і ця думка обговорюється всіма учасниками. Методика «клініки». При використанні «методики клініки» кожен з учасників розробляє свій варіант рішення, попередньо представивши на відкрите обговорення свій «діагноз» поставленої проблемної ситуації, потім це рішення оцінюється як керівником, так і спеціально виділеної для цієї мети групою експертів за бальною шкалою або заздалегідь прийнятої системи «приймається – не приймається». Методика «лабіринту». Цей вид дискусії інакше називають методом послідовного обговорення, він являє собою своєрідну крокову процедуру, в якійкожнийнаступнийкрокробитьсяіншимучасником. Обговоренню тут підлягаютьвсірішення, навітьневірні (тупикові). Методика естафети.Коженучасник, якийзакінчиввиступможепередати слово тому, кому вважає за потрібне. Вільноплаваючадискусія.Сутністьданого виду дискусіїполягаєв тому, щогрупа до результату не приходить, але активність дискусіїтриває за рамками заняття. Восновітакоїпроцедуригруповоїроботилежить «ефект Б.В. Зейгарник», щохарактеризуєтьсявисокоюякістюзапам’ятовуваннянезавершенихдій, тому учасникипродовжують «домислювати» наодинціідеї, яківиявилисянезавершеними. Дебати, в основі «круглого столу» – це вільне висловлювання, обмін думками щодо запропонованого тематичного тезису. Учасники дебатів наводять приклади, факти, аргументують, логічно доводять, пояснюють, дають інформацію і т.д. Процедура дебатів не допускає особистісних оцінок, емоційних проявів. Обговорюється тема, а не ставлення до неї окремих учасників. Основна відмінність дебатів від дискусій полягає в наступному: ця форма «круглого столу» присвячена однозначній відповіді на поставлене питання – так чи ні. Причому одна група є прихильниками позитивної відповіді, а інша група – прихильниками негативної відповіді. Суть гри полягає в тому, щоб переконати нейтральну третю сторону, суддів, в тому, що ваші аргументи краще (переконливіше), ніж аргументи вашого опонента.
Кожен етап дебатів має власну структуру і систему використовуваних методів і прийомів. Висновок. Головним результатом використання інтерактивних методів стало підвищення рівня комунікативної компетенції, що привело до підвищення якості знань студентів з англійської мови.Створення відкритих уроків з використанням інтерактивних методів на заняттях занглійської мови.Участь студентів у олімпіадах інституту та науково-досліднійроботі.
Література:
- Ахметова Н.А. Модульно-рейтинговая технология обучения: Научный подход. Алматы, 2001. – 341с.
- Гейхман Л.К. Искусствобыть и общаться с Другим (Интерактивноеобучение). – Пермь: Центр развитияобразования, 2001.
- Полат Е.С. Метод проектов на урокеиностранногоязыка/ Иностранныеязыки в школе.М,2000 N 2
- Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивнітехнологіїнавчання: теорія, практика, досвід. – К., 2002.
- Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок: Інтерактивнітехнологіїнавчання. – К., 2004.