Постановка проблеми. На даний час в українському суспільстві одне з основних питань стратегічного розвитку – стале суспільно-економічне зростання, система оподаткування в якому відіграє визначальну роль.
За результатами першого етапу впровадження Податкового кодексу України точаться жваві дискусії як серед науковців, так і серед практиків щодо ефективності реалізації нововведень у сфері оподаткування.
Податок на прибуток підприємств останнім часом нерідко перебуває у центрі уваги українського уряду та бізнесу. Будучи за своєю природою потужним фіскальним інструментом для стимулювання інвестицій та економічного розвитку, у наших реаліях він перетворився на поле для маніпуляції громадською думкою.
Сучасна система оподаткування – це спроба адаптувати у вітчизняну практику підприємницької діяльності європейської Директиви з оподаткування. Відповідно, важливим є аналіз міжнародного досвіду та розрахунків з державою по основних податках (в першу чергу, по податку на прибуток).
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання щодо оподаткування прибутку підприємств досліджували в своїх роботах такі науковці, як Мельник В. М., Грицаєнко І. А., Іванишина О. С., Федосов В.М., Опарін В.М., П’ятаченко Г.О. та ін.
Постановка завдання. Мета статті полягає у визначенні перспективних напрямків впровадження міжнародної практики оподаткування податком на прибуток в Україні на основі дослідження теоретичних та оцінці практичних аспектів обраної проблематики.
Виклад основного матеріалу. З момeнту становлeння податкової систeми України, а цe починаючи з проголошeння її нeзалeжності, і до прийняття Податкового кодeксу було впроваджeно досить багато змін у систeму оподаткування. Досить складно було створити свою власну систeму, оскільки цe потрeбувало нe малий тeрмін часу та значну суму коштів на розробку податкової систeми. Різні за ідeологією політичні сили намагалися вдосконалити або рeформувати ту систeму оподаткування, яка вжe функціонувала в Україні починаючи з прийняття Закону України «Про систeму оподаткування» у 1991 році.
Україна, у побудові власної системи оподаткування багато в чому спирається на міжнародний досвід оподаткування. Вiдпoвiднo дo Пpoгpaми iнтeгpaцiї Укpaїни дo ЄC пpiopитeтним нaпpямoм в aдaптaцiї укpaїнcькoгo зaкoнoдaвcтвa дo зaкoнoдaвcтвa ЄC визнaнo aдaптaцiю зaкoнoдaвcтвa з oпoдaткувaння.
Пріоритетним напрямком впровадження міжнародного досвіду оподаткування податком на прибуток є запровадження в Україні диференційованої ставки цього виду податку в залежності від розміру отриманого доходу. Відмінним прикладом у цьому є досвід Канади, США, Іспанії тощо. В результаті, сплата податку буде здійснюватися за принципом «багатші підприємства платять більше». На нашу думку, це дозволить мінімізувати тінізацію доходів підприємств, оскільки для підприємств з низьким оборотом податкове навантаження зменшиться, а великі підприємства з відповідним оборотом буде легше контролювати державі, оскільки їх не так багато порівняно із малими, а отже, їм буде тяжче тінізувати свої доходи.
Міжнародний досвід пропонує і такий вид збирання податків, який здійснюється за принципом національної належності платника податку. Розподіл платників податків за цим принципом дає можливість уникнути подвійного оподаткування, але тут стикаються часто національні інтереси різних країн. Так, держави, у яких підприємства та громадяни отримують більшість прибутків від діяльності за кордоном та від капіталів, які також розташовані за межами держави, зацікавлені у розмежуванні юрисдикцій за критерієм резидентства. Країни, в економіці яких найбільша питома вага належить іноземним капіталам, зацікавлені натомість у критерії юрисдикції на принципах нерезидентства.
Сьогодні у деяких державах існують відмінності в правилах визначення резидентства для різних компаній. У більшості з них ці негаразди усуваються за допомогою такого критерію, як визначення місцезнаходження центру фактичного керівництва.
Важливе значення для системи оподаткування має також поняття “комерційна діяльність” та отримання доходу від неї. Як відомо, такий термін законом не встановлюється, він виводиться, виходячи з інших законодавчих документів держави (наприклад, у США та Великобританії), а також із рішень судів різних інстанцій у різних справах. У деяких державах (наприклад, у Франції) виходять із роз’яснень судових органів. У США, приміром, — це ділова активність, у Великобританії — будь-яка торгівля тощо. Але у більшості країн світу поняття «комерційна діяльність» визначається як центр діяльності, пов’язаний із отриманням прибутку. Визначення цього терміна має важливе значення при встановленні податку на прибуток та обкладання суб’єкта іншими податками.
Поетапне зменшення ставки податку на прибуток в Україні можна характеризувати як з позитивної сторони (зменшення податкового навантаження на платників) та і з негативної (зменшення дохідної бази бюджету, враховуючи наявний дефіцит бюджету). Проте, наша влада знайшла цьому вихід – збільшення бази оподаткування податком на прибуток. Звичайно, зменшення ставки податку (так як і надання «безпідставних» пільг для господарюючих суб’єктів) може призвести і до розвитку економіки, так як це сталося у США. У США податкова політика (як інструмент антициклічного регулювання) активно використовується із кінця 30-х років нашого століття. У 50-60 роках у США склалося доскональна система оподаткування особистих і корпоративних доходів, яка могла виконувати регулюючі функції. Зокрема у 1963 році, відбулася податкова реформа, яка передбачала поетапне скорочення особистих податків, а також знижувала у середньому на 10% рівень оподаткування корпорацій. Загальна сума зменшення податкових вилучень у 1964-1965 роках склала близько 25 млрд.$. Отже, ця податкова реформа мала позитивний вплив, тому що зниження податків мало значну стимулюючу дію на економіку.
Важливим питанням було і залишається надання пільг зі сплати податку на прибуток. Міжнародний досвід характеризується наданням пільг стосовно отриманого доходу, а в Україні, можна сказати, вони надаються безпідставно. Втрати бюджету від звільнення від оподаткування деяких господарюючих суб’єктів є досить великими. Акцент ставиться, в основному, на готелях, новостворених підприємствах і підприємствах, оборот яких не перевищує 3 млн. грн. На нашу думку, звільняти від оподаткування підприємства на тривалий термін є недоречним і для України потрібно скористатися досвідом розвинених країн у наданні пільг, а не рішеннями влади.
Найбільш ефективною реформою можна вважати звільнення частини оподатковуваного доходу підприємств, які здійснюють інноваційні розробки та модернізацію обладнання на своїх підприємствах. Такі дії зі сторони уряду в усьому світі завжди стимулювали розвиток науково-технічного прогресу та розвиток економіки країни в цілому.
Отже, податкова система будь-якої країни є продуктом не лише економічного, а й політичного розвитку суспільства. Вона віддзеркалює інтереси різних суспільних груп та політичних партій і є результат консенсусу, до якого прийшли ці сили у процесі ухвалення податкових законопроектів.
З огляду на досвід країн із розвиненою економікою, які теж здебільшого методом проб і помилок впроваджували податкове законодавство на своїх територіях, наша держава, зокрема, вимагає нетрадиційного підходу до кодифікації наявної податкової системи. Результатом такого підходу може бути передусім стабілізація основ оподаткування, закладення підвалин цілісної податкової бази, створення сприятливих умов для вдосконалення механізму нарахування і стягнення податків. Нині можна стверджувати, що в Україні створено податкову систему, яка дає змогу мобілізувати кошти в розпорядження держави, здійснювати їхній розподіл та перерозподіл на цілі економічного і соціального розвитку.
Висновки. Саме по собі зменшення ставки податку на прибуток та сумнівна практика пільг, які мають місце в Україні, не є гарантіями економічного зростання. Для реального стимулювання інвестиційного клімату потрібно провести значно глибші реформи та використати напрацьований світовий досвід.
Отже, найбільш оптимальними заходами подальшого реформування податкової системи можуть бути:
- впровадження диференційованої ставки податку на прибуток;
- надання меншої кількості пільг;
- зниження ставки податку (проте не збільшувати базу оподаткування);
- мотивація платників податків модернізувати обладнання на підприємствах шляхом зменшення нарахованої суми податку на прибуток тощо.
Впровадження даних заходів дасть змогу Україні зміцнити та вдосконалити чинну систему оподаткування. Нашому уряду є ще над чим попрацювати для того, щоб інтереси платників податків та формування дохідної бази бюджету були співставними, а економічна ситуація в Україні та її світові позиції зростали.
Література
1. Недоліки податкової системи України та необхідність її реформування у контексті антициклічної макроекономічної політики / Моряк Т., Буняк В. – Вісник Львівського Університету. – 2009. – Вип. 41. – С. 398-409.
2. Супруненко С.А. Вдосконалення податкового планування в інтересах держави і підприємства / С. А. Супруненко. – Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. – 2009.
3. Administers tax law for the federal and most provincial governments / Canada Revenue Agency. [Електронний ресурс]. – режим доступу: – http://www.cra-arc.gc.ca/menu-e.html
4. Global Property Guide. [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.globalpropertyguide.com/faq/guide-taxes
5. International Tax Advisory and Consulting / Schwartz International. – Publications. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.schwartzintl.com/category/publications