У статті розкрито питання впливу економічних криз України на зміну доходів та витрат домогосподарств. Проаналізовано рівень, динаміку заробітної плати, доходів і витрат населення та виділено проблемні моменти цієї тематики. У статті подано окремі рекомендації щодо вдосконалення джерел формування доходів та напрямів здійснення витрат домогосподарств України в умовах економічних криз.
Ключові слова : домогосподарство, економічна криза, джерела формування доходів, напрями здійснення витрат.

Постановка проблеми. Домогосподарства відіграють провідну роль в сучасній економіці. Споживання матеріальних благ в першу чергу відбувається в секторі домогосподарств і, разом з тим, домогосподарства виробляють певну частку внутрішнього продукту.
Економічні ситуації, викликані кризовими процесами в Україні, мали безпосередній вплив на стан доходів та витрат українських домогосподарств, адже доходи та витрати домогосподарств є своєрідними індикаторами розвитку даного суб’єкта та його участі у суспільному виробництві. Відбулося зменшення реальної заробітної плати та зниження купівельної спроможності населення внаслідок інфляційних процесів. Внаслідок цього потерпають і підприємства, виробництво яких орієнтоване на внутрішній ринок.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Періодичні фінансово-економічні кризи, проблеми макроекономічних циклів та їх вплив на формування доходів та витрат домогосподарств постійно займали важливе місце в полі зору дослідників.
Пошуку причин та методам прогнозування цих явищ присвятили свої праці такі видатні зарубіжні вчені, як Кейнс Дж., Рубіні Н., Мендельсон Л.. Дослідженню фінансів домогосподарств присвячено також немало праць вітчизняних учених, серед яких слід виділити праці Карпінського Б.А., Герасименко О.В., Кізими Т.О., Лондара С.Л., Терещенко О.В., Юрія С.І., тощо. Теоретичні аспекти формування доходів і витрат домогосподарств знайшли відображення в працях цих учених. Однак практичні проблеми, зокрема в умовах економічних криз, залишаються недостатньо вивченими.
Метою дослідження є визначення впливу економічних криз на динаміку доходів та витрат домогосподарств України та вироблення основних напрямів підвищення рівня життя нашої держави.
Виклад основного матеріалу. Кризові явища, що виникають у фінансовій сфері, закономірно трансформуються в загальноекономічні та характеризуються скороченням виробництва, банкрутством промислових, торговельних підприємств, а також зростанням безробіття, різким зниженням життєвого рівня населення. Вплив кризових явищ на величину і структуру доходів домогосподарств здійснюється через такі напрями і конкретні канали, як інфляція і безробіття, внутрішній і зовнішній борг держави, стійкість національної валюти, сальдо зовнішньо-торгівельного і платіжного балансу.
В кризових умовах економіки одним із найважливіших завдань державної політики є реалізація заходів щодо збереження достатнього рівня матеріального стану домогосподарств, зокрема доходів, забезпечення належного рівня оплати праці, а стабільне підвищення доходів домогосподарств є першорядним підґрунтям виходу країни з кризи [3].
Економіці нашої країни не вдалося уникнути світової фінансової кризи 2009 року, коли реальний внутрішній продукт зменшився порівняно з попереднім роком на 14,8 %. У 2010 році відбулося певне зростання цього показника (на 4,2%), однак досягнути передкризового рівня не вдалося. Все це позначилося на доходах та витратах українських домогосподарств.

Рис. 1. Зміна доходів та витрат домогосподарств України протягом 2004-2013 рр.
Аналізуючи доходи та витрати домогосподарств спостерігаємо стабільні темпи зростання доходів та витрат, проте в 2009 та 2013 роках, внаслідок кризового становища економіки, темпи приросту дещо зменшилися. У 2013 році в порівнянні з 2012, доходи та витрати збільшилися на 71,542 млрд. грн., тоді як у 2012 році приріст становив 191,111 млрд. грн. Аналогічна ситуація спостерігалася у 2009 році, коли доходи та витрати зросли на 48,645 млрд. грн., відповідно в 2008 приріст становив 222,352 млрд. грн.(рис.1) [1] .
Порівнюючи темп росту наявного доходу домогосподарств з темпами інфляції (табл.1), у 2009 році наявний доход зріс на 4,32%. З урахуванням того, що індекс споживчих цін становив 12,3%, в реальному вираженні доходи зменшилися на 7,98 %. Також у 2013 році є помітним зменшення темпу росту наявного доходу населення у реальному вираженні в порівнянні з попередніми роками. Так у 2013 році враховуючи темпи інфляції дохід зріс лише на 3,08%, коли у 2012 році цей показник становив 16,8%. Вражаючим є рівень інфляції за 2014 рік. Вже у листопаді він зріс на 20,7% в порівнянні з минулим роком, що однозначно негативно вплине на доходи та витрати населення. [1]
Табл. 1
Темп росту наявного доходу домогосподарств та індекс споживчих цін протягом 2005-2013рр.

2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 (листопад)
Темп росту наявного доходу, % 40,67 21,90 29,53 34,73 4,32 28,11 16,63 16,20 3,58
Індекс споживчих цін 110,3 111,6 116,6 122,3 112,3 109,1 104,6 99,8 100,5 121,2
За структурою доходів можна судити про середній рівень життя населення. Розрахунок структури доходів домогосподарств (рис.3) демонструє, що основним ресурсом доходів є заробітна плата, але її частка в середньому не становить навіть 50 % доходів і залишається на рівні попередніх років. Джерела доходів, якими володіє людина різноманітні, але основна їх складова – заробітна плата. В Україні ж її частка у доходах домогосподарств надзвичайно низька. Разом з тим спостерігається зменшення частки заробітної плати в структурі доходів домогосподарств на 2,5 % в умовах кризи 2009 року та в 2014 році на 0,68 %, в умовах погіршення економічного становища країни.
На тлі зростання номінальної заробітної одночасно фіксується значне падіння реальної заробітної плати (рис.3). Так у 2008 році коли номінальна заробітна плата збільшилася на 33,7%, то реальна всього на 6,3 %. Також, помітним є те, що у 2012-2013 роках як і в 2009 році темп зростання номінальної і реальної заробітної плати зменшується. [1]

Рис. 2. Темпи зростання номінально та реальної заробітної плати та заборгованості із виплати заробітної плати в Україні протягом 2005-2013 рр.
Значною залишається заборгованість виплати заробітної плати. Найбільше збільшення заборгованості заробітної плати спостерігається в період загострення економічної ситуації в країні. Так у 2008 році він зріс на цілих 77,76% за рік. У 2012 році заборгованість зменшилася на 8,66%, тоді як у 2011 році цей показник становив 19,76%, що засвідчує тут прямий негативний вплив кризової ситуації економіки.
Другою за об’ємом часткою доходів домогосподарств є частка соціальної допомоги, поточних трансфертів, яка в умовах загострення економічного становища, зростає у 2009 році на 2,97 % та у 2014 році на 1,77 %, в порівнянні з попереднім роком (рис.3). Проте, значна частка соціальних виплат населенню збільшує витратну частину бюджету держави, що в свою чергу впливає на необхідність збільшення доходної бази, а від так має вплив на всіх господарюючих суб’єктів, в тому числі – на домогосподарства. Тому, збільшення соціальної допомоги населенню діє як складова підтримки в періоди кризових процесів, що орієнтована на подальше залучення членів домогосподарства саме до отримання доходів від факторів виробництва [1] .
Також, помітним є зменшення частки прибутку та змішаного доходу домогосподарств в умовах кризи, у 2009 році на 1% в порівнянні з попереднім роком та у 2014 році на 1,61% відповідно. Ті зміни у структурі, що відбуваються, в цілому демонструють оптимізацію джерел формування доходів домогосподарств, свідчить про достатньо високий рівень самозабезпечення. Але, враховуючи вплив наслідків кризи, можна стверджувати, що сформована структура ресурсів є вимушеною відповідно фінансовому потенціалу держави в період антикризового управління.

Рис. 3. Зміна структури доходів домогосподарств України за 2004-2014 рр.
Останнім часом одним і вагомих чинників зростання доходів домогосподарств (особливо на заході України) стала трудова міграція за кордон. Статистика свідчить, що у середньому один мігрант, який перебуває в Італії, щорічно пересилає додому близько б тис. дол. США, а по Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській і Чернівецькій областях щорічні доходи тільки сільських домогосподарств від трудових мігрантів сягають 9 тис. дол. США. Враховуючи, те що масштаби зовнішньої трудової міграції становлять 14-15 % від загальної чисельності населення, можна стверджувати, що суттєвим джерелом формування сукупних доходів домогосподарств в сучасних умовах є доходи від трудової міграції [5]. Заробітки трудових мігрантів витрачаються в основному витрачаються на споживання. Сильний приплив коштів трудових мігрантів відчувають ринки житла, освітніх послуг, автомобілів, і ціни на них стають невиправдано високими. Проте, враховуючи все це, в Україні практично не використовується інвестиційний потенціал величезних коштів, зароблених за кордоном.
Доходи домогосподарства формують матеріальну базу для можливості здійснення витрат. Структура витрат домогосподарств є одним із найважливіших показників розвиненості економіки країни. В нерозвинених країнах населення витрачає більшу частину своїх доходів на продукти харчування, в розвинених економіках ця частка не перевищує 20-25 % [2] .
Аналізуючи структуру витрат українських домогосподарств за 2004-2014 роки (рис.4), помітним є те що частка витрат на придбання товарів та послуг в структурі витрат українських домогосподарств з 2011 року починає збільшуватися, що свідчить про помірну стабілізацію після кризи 2008-2009 років. Як спостерігаємо, у 2009 році частка на придбання товарів та послуг у структурі витрат скоротилася на 2,98 % в порівняні з попереднім роком.
Помітним є зростання частки поточних податків на доходи, майно та інші сплачені поточні трансферти в структурі витрат домогосподарств в період погіршення економічного становища. У 2008 році ця частка становила майже 8%, у 2009 році 7,5%, у 2013 та 2014 році також зросла до 7,02%.
Також, спостерігається тенденція нестійкої динаміки темпів приросту заощаджень, фінансових активів, накопичення нефінансових активів в період 2004-2014рр. Зокрема, відбувалося зниження показника частки заощаджень в 2008-2009 році, коли він складав всього 6,15% і 8,99% відповідно, що можна пояснити наслідками фінансово-економічної кризи 2008-2009 рр. З 2011 року частка витрат на заощадження знову знижується, населення демонструє пасивну фінансову поведінку, невисоку схильність до заощаджень. У 2013р. тільки 6,96% загальних доходів населення було спрямоване на приріст фінансових активів та 1,71% на нагромадження нефінансових активів, тобто 8,67% доходів населення склали активні заощадження, що пояснюється загостренням економічної ситуації в країні.

Рис. 4.Зміна структури витрат домогосподарств України за 2004-2014 рр.
Тому, можна сказати, що скорочення в 2009 та 2013 роках реальних доходів населення (на що було вказано вище) вплинуло на зміни у структурі витрат. За нинішніх доходів населення та рівня інфляції можна лише незначним чином покращувати структуру споживання, проте реально не може досягнути іншого(вищого) рівня благополуччя.
Стан фінансів домогосподарств залежить не тільки від загальноекономічної ситуації та ефективності державної політики у сфері доходів населення. Він визначається також економічною поведінкою самих домогосподарств. Аналіз видатків домогосподарств засвідчує, що в них надто високою є питома вага коштів, які спрямовуються на споживання. Значна частина домогосподарств дотримується не зовсім ощадливого типу формування видаткової частини своїх бюджетів. Органам державного управління необхідно проводити відповідну роз’яснювальну роботу серед населення з метою формування ресурсно-ощадного типу господарювання не лише на рівні підприємств, але й на рівні домогосподарств. Крім того, слід стимулювати інвестиційну та заощаджувальну діяльність домогосподарств [3] .
Висновок. Аналіз динаміки складу і структури домогосподарств України, продемонстрував прямий вплив економічних криз на зміну доходів і витрат домогосподарств України, проте зміни у структурі є несуттєвими. Частка заробітної плати у доходах залишається на такому ж низькому рівні, домогосподарства не дотримуються ощадливого типу формування видаткової частини, а економічні кризи тільки загострюють ці та інші проблеми. Тому, для покращення ситуації з формуванням доходів та витрат домогосподарств, особливо в умовах економічних крих, влада повинна ураховувати головні пріоритети:
– збільшення трудових доходів і доходів від інших видів фінансово-господарської діяльності домашніх господарств за рахунок: 1) збільшення мінімальної заробітної плати до рівня прийнятого в ЄС; 2) мінімальна заробітної плати повинна перевищувати прожитковий мінімум як мінімум в 2 рази; 3) збільшення доходів населення у сфері освіти, медицини; 4) зменшення нерівності населення по доходах за рахунок адресних дотацій, субсидій. Ці заходи будуть здійснені за рахунок бюджетних коштів.
– розвиток соціальних інститутів по збереженню людського капіталу і розвитку людського потенціалу за рахунок ефективного використання бюджетних ресурсів на медицину, освіту, соціальну допомогу і соціальне забезпечення.
– здійснення заходів щодо подолання інфляції, яка включає: зменшення дефіциту державного бюджету, збалансована експортно-імпортна політика, раціональне використання і управління кредитними ресурсами домогосподарствами, боротьба з корупцією, розкрадання бюджетних коштів.
Список використаних джерел
1. Державний комітет статистики України: www.ukrstat.gov.ua.
2. Жуковська А. Соціальні стандарти у сфері доходів населення та проблематика їх запровадження в Україні // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – №11(101). – с.184.
3. Кізима Т.О. Фінанси домогосподарств: сучасна парадигма та домінанти розвитку / Т.О.Кізима. – К.: Знання, 2012. – с. 431.
4. Лондар С. Л. Фінанси: Навч. посібн. / С.Л.Лондар, О.В.Терещенко. – Вінниця: Нова Книга, 2011. – с. 384.
5. Соціальний захист населення: Статистичний збірник / Державний комітет статистики України. – К., 2013. – с. 152.
6. Чечель О. Пріоритетні засади формування національної концепції добробуту населення // Інвестиції: практика та досвід. – 2011. – №2. – с.87.
7. Юрій С. І. Фінанси домогосподарств: теоретичні підходи до трактування сутності / С. І. Юрій, Т. О. Кізима // Фінанси України. – 2009. – № 8. – с. 3–10.