Анотація. В статті розглянуто теоретичні аспекти дослідження фінансової стійкості комерційних банків, на прикладі ПАТ КБ «ПриватБанк», здійснено аналіз фінансової стійкості, запропоновано заходи щодо покращення фінансової стійкості комерційного банку.
Ключові слова: фінансова стійкість.
Постановка проблеми. Забезпечення фінансової стійкості функціону-вання комерційного банку є запорукою стійкої банківської системи, основою макроекономічного розвитку та позитивних економічних перетворень. Забезпеченість фінансовими ресурсами всіх сфер народного господарства має залежність від особливостей діяльності банківської системи, її надійності, високого рівня платоспроможності. Потреба в розвитку економіки України та необхідність швидкого нарощення внутрішнього валового продукту може бути здійснено за рахунок високої концентрації фінансових ресурсів і сталого розвитку банківської системи.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженням фінансової стійкості комерційних банків приділяли увагу такі вітчизняні науковці, як Дзюблюк О. В., Михайлюк Р. В., Кривенко Л. В., Ступка Н. М., Мороза А.М., Онищенко С. К., Пересади О.А., Савлук М.І., Шаповалова А.В. та інші. Проте ця проблематика потребує подальшого визначення поняття фінансової стійкості та її оцінки на конкретному суб’єкті дослідження.
Мета та завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні сутності фінансової стійкості комерційних банків її оцінки на ПАТ КБ «ПриватБанк».
Відповідно до мети необхідно визначити теоретичні основи фінансової стійкості комерційного банку; провести оцінку фінансової стійкості ПАТ КБ «ПриватБанк»; запропонувати напрямки покращення управління фінансовою стійкістю комерційного банку.
Виклад основного матеріалу. Фінансова стійкість відіграє значну роль у плануванні діяльності комерційних банків , в загальному її показники відображають рівень ризиковості функціонування суб’єкта банківської системи. Управління фінансовою стійкістю має значний вплив на функціонування банків. Саме тому створюються відділи її контролю. Фінансова стійкість банку — це головна умова його існування та активної діяльності[1]. Аналізуючи вітчизняну літературу науковці виділяють як зовнішні так і внутрішні фактори впливу на фінансову стійкість банку.
До зовнішніх факторів впливу відносяться:
– стабільність національної валюти;
– ефективний розподіл державних фінансів;
– рівень інфляції;
– довіра громадян до фінансових посередників;
– сприятлива ситуація до інвестицій;
До внутрішніх факторів впливу відносяться:
– ефективний розподіл праці;
– кредитна політика банку;
– дисконтна політика банку;
– правильно продумана стратегія банку;
– якість маркетингу і менеджменту банку;
– професійні якості керівників;
– дотримання нормативів, які установив НБУ[1].
Для оцінки фінансової стійкості використовується безліч різних показників, якщо звертатись до праць І. М. Парасій-Вергуненко, то вона розподіляє усі показники фінансової стійкості на такі групи:
– показники, що базуються на структурі та достатності капіталу банку;
– показники, що базуються на структурі залучених та запозичених коштів;
– показники, що базуються на якості активів банку.
– показники, що характеризують динаміку (поведінку) окремих складових активу та пасиву.
Більшість коефіцієнтів, які характеризують фінансову стійкість банку орієнтуються на визначені достатності капіталу для покриття банківських ризиків та на оцінці структури капіталу, яка визначає якісний склад балансового капіталу.
До основних показників, що використовуються при оцінці фінансової стійкості банківської установи, належать:
– коефіцієнт надійності (визначається співвідношенням власного капіталу до зобов’язань і показує залежність банку від залучених коштів);
– коефіцієнт фінансового важеля (співвідношення зобов’язань банку і капіталу);
– коефіцієнт мінімального статутного фонду;
– коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні ділових активів (розкриває достатність сформованого власного капіталу в активізації та покритті різних ризиків);
– коефіцієнт захищеності власного капіталу (співвідношення капіталізованих активів і власного капіталу. Він показує, яку частину капіталу розміщено в нерухомість);
– коефіцієнта мультиплікатора капіталу (характеризує ступінь покриття активів акціонерним капіталом за оптимального співвідношенні 12,0 -15,0 разів) [2].
Зупинимось на аналізі фінансової стійкості ПАТ КБ «ПриватБанк» за першою групою показників, які базуються на визначені достатності капіталу і його структури.
Як свідчать дані таблиці 1, коефіцієнт надійності банку, що характеризує відношення власного капіталу до запозичених коштів, протягом звітного періоду перевищує нормативне значення та за 2011-2013 рр. становить відповідно у 2011році – 13,5%, у 2012році – 11,87% та у 2013 році – 10,46% , що свідчить про надійність банку та низький ступінь вразливості щодо зовнішніх впливів. Здатність банку залучати кошти на фінансовому ринку (коефіцієнт фінансового важеля) значно перевищує допустимі межі і свідчить про низьку здатність до залучення зовнішніх коштів.
Коефіцієнту мінімального статутного фонду банку притаманні незначні коливання: якщо у 2011 році його величина становила 7,67%, то у 2012 році порівняно з попереднім роком, його значення підвищилось на 0,76 % і становило 8,42 %, а у 2013 році коефіцієнт ще збільшився з попереднім роком на 1,14 % і становив 9,56 %, що свідчить про достатній розмір наявного статутного капіталу банку, необхідного для забезпечення його фінансової стійкості. Сформований банком статутний капітал є достатнім для активізації та покриття ризиків, свідченням чого є перевищення коефіцієнтом участі капіталу у формуванні ділових активів встановлених меж. Але вже у 2013 році цей коефіцієнт знизився нижче допустимої норми , це свідчить про негативну тенденцію.
Коефіцієнт захищеності власного капіталу коливався: у 2011 році частка капіталу, розміщена у майні становила 12 % , у 2012 році – 14 %, а у 2013 р. – 13 %. Що стосується коефіцієнта мультиплікатора капіталу, який характеризує ступінь покриття активів акціонерним капіталом, то за оптимального співвідношенні 12,0—15,0 разів у 2011 році він становив 8,67 раза , у 2012 році – 9,42 раза. Проте у 2013 році величина коефіцієнта мультиплікатора зросла на 3,7 раза і він становив 13,2 раза , це значення є оптимальним. Це свідчить насамперед про те, що темп зростання активів перевищує темп зростання капіталу, а також про наявність тенденцій зниження використання «потужностей» із залучення їх з капіталу.
Таблиця 1
Динаміка показників фінансової стійкості ПАТ КБ «ПриватБанк»
за 2011-2013 рр.
Джерело: розраховано автором за даними джерела 5.
Отже, аналізуючи все вищезазанчене можна зробити висновок, що фінансова стійкість банку достатньо забезпечена його капіталом і останній може захищати банк від імовірних ризикованих втрат сьогодні і в близькому майбутньому, однак банку слід покращити управління власним капіталом.
Аналізуючи все вищезазначене, можна запропонувати для ПАТ КБ «ПриватБанк» певні напрями покращення рівня фінансової стійкості:
– створення відділу контролю кредитних ризиків;
– покращення проведення внутрішнього аудиту;
– запровадити планування і прогнозування обсягів по залученню й розміщенню ресурсів;
Отже, фінансова стійкість є важливою в функціонуванні банку і вона залежить від стратегії розвитку банку, його політики. Для того, щоб підтримувати високий рівень фінансової стійкості, банку необхідно завжди удосконалювати свою роботу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Парасій-Вергуненко І. М. Аналіз банківської діяльності: Навч.- метод. посібник для самост. вивч. дисц. / І. М.Парасій-Вергуненко – К.: КНЕУ, 2003. – 347 с.
- Кочетков В. М. Основи аналізу банківської діяльності / В. М. Кочетков. – К.: ЄУФІМБ, 2005. – 116 с.
- Кочетков, В.М. Забезпечення фінансової стійкості сучасного комерційного банку : Теоретико-методологічні аспекти [Текст]: монографія / В.М. Кочетков. – К.: КНЕУ. – 2002. – 238 с.
- Волик, Н.Г. Напрями зміцнення фінансової стійкості банківських установ [Текст] / Н.Г. Волик, О.О. Мацька // Фінанси, Грошовий обіг і кредит. – 2010. – №3. – С. 203.
- Офіційний сайт Національного банку України . – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua.