У статті визначено та описано основні сучасні засоби і заходи як інструменти промоушн-кампанії при просуванні кінопродукту. Також виділено канали промоушн, через які відбувається просування кінострічок. Систематизовано інструменти промоушн фільму за каналам їх поширення.

The article defines and describes the basic modern facilities and measures of film promotion as tools of promotion campaign. Also the promotion channels are allocated. All the tools of film promotion according to the promotion channels are systematized.

Відсутність системи у класифікації засобів і заходів промоушн кінопродукту зумовлює проблеми у створенні теоретичних засад, які б дали можливість науково обґрунтувати методику використання заходів і засобі промоушн у сфері кінематографа. Сьогодні існує безліч засобів і заходів промоушн, а також каналів їх розповсюдження. У теоретичному аспекті інструментам промоушн відводиться другорядна роль, адже немає їх чіткої систематизації. Практика останніх років в Україні показує, що без відповідної популяризації, яка проводиться виважено і системно, кінопродукція як результат мистецтва кіно приречена. Тому проведення аналізу заходів і засобів промоушн, їх взаємодії дасть можливість забезпечити подальший розвиток мистецтва кіно, оскільки фільм, який не побачив глядач рівносильний тому, який не відзняли.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідження засобів і заходів промоушн кінопродукту в Україні розпочалося порівняно недавно. Базою для вивчення та аналізу засобів і заходів промоушн фільму послужили праці таких відомих закордонних та вітчизняних дослідників у сфері реклами та PR як К.Л. Бове [1], И.Л Викентьев [2], Д. Делл [3], Ю.Е. Черешньова [4], А.Н. Чумиков [7], які розглядають численні засоби, заходи, способи і канали промоушн фільмів, їх роль та ефективність використання у промоушн-кампанії кінопродукту.

Метою статті є визначення та аналіз наявних засобів і заходів промоушн кінопродукту, які є важливим інструментарієм для проведення майбутньої промоушн-кампанії фільму.

Виклад основного матеріалу дослідження. Промоушн фільму – це застосування усіх можливих засобів промоушн у кіноіндустрії, важлива частина випуску фільму на екран, пов’язана з високим фінансовим ризиком. Кіностудії роблять інвестиції в дорогі маркетингові кампанії, щоб максимально збільшити прибутки на ранніх стадіях прокату кінострічки.

Для того, щоб фільм став касовим, прибутковим, його промоутери використовують і комбінують усі можливі засоби і заходи промоушн через різні канали поширення масової інформації (на телебаченні, радіо, у друкованих ЗМІ, через Інтернет), у кінотеатрах, метро, а також через спеціалізовані PR-заходи. У сучасному кінематографі використовуються найрізноманітніші заходи просування фільму через різні канали поширення масової інформації (у кінотеатрах, на телебаченні, радіо, у друкованих ЗМІ, в Інтернеті тощо).

Одним із найбільш ефективних способів промоушн фільму є реклама у кінотеатрах. Їх відвідує майже одна і та сама сформована аудиторія, яка має мистецький смак, тому краще бажає провести час, переглядаючи фільм на широкому екрані. На таких глядачів розраховані наступні засоби і заходи промоушн:

• трейлер – невеликий відеоролик (2 хвилини 30 секунд) із коротких і зазвичай найбільш видовищних фрагментів фільму. Як показують дослідження, ролик, показаний перед кіносеансом, характеризується високою запам’ятовуваністю;
• постер – рекламний засіб у вигляді оголошення, плаката, афіші, що повідомляє про фільм. Зазвичай складається із зображення з текстом, який містить назву фільму великими літерами та імена головних акторів. А також ім’я продюсера, режисера, директора, дату випуску;
• афіша – великогабаритне рекламне видання, що розміщується на вулицях і в концертних залах.
• слайд-шоу – короткий відеокліп, створений на основі фотографій із фрагментами кінофільму, що супроводжуються приємною музикою;
• сценічний стенд – це реклама фільму, продукту або події, що представлена великими за розмірами постерами або трьохвимірними конструкціями із рухливими частинами й освітленням у театральних вестибулях або музичних крамницях напередодні випуску фільму на екран [1, с. 87-93].

Крім традиційних, використовуються і нові кінотеатральні методи промоушн: віконні стікери, підлогові стікери, реклама на квитках, підвісні об’ємні конструкції, настільні паперові стійки, голографічні картини, фірмові стакани для поп-корну і напоїв, одяг для персоналу [12].

Незаперечним є той факт, що на сьогоднішній день телебачення є основним джерелом інформації. Його перевага полягає в комплексній дії: інформацію ми чуємо і бачимо. З моменту своєї появи телебачення було і залишається найефективнішим ринком просування кінопродукції. Якщо порівняти ставки з розподілу прибутку за кінокартину, то кінотеатральний прокат забезпечує продюсерові 30-35% прибутків від реалізації фільму (50% залишається у кінотеатрах, 20% – у дистриб’ютора), телевізійний продаж – 65-70% прибутків, а інколи всі 100%, якщо промоушн кінокартини проводила продюсерська компанія [6].

Саме на телебаченні можна задіяти такі засоби промоушн фільму:

• телезаставка – відео-, фото- чи мальована заставка, яка подає зображення логотипу телекомпанії, часто супроводжується музикою чи текстом і з’являється перед початком чи після закінчення фільму;
• стрічка новин – короткий текст, що містить певну пропозицію та реквізити і рухається внизу або зверху екрана. Його перевага в тому, що рядок може з’являтися не в рекламному блоці, а під час показу передачі, охоплюючи таким чином глядацьку аудиторію. Таким чином, стрічка новин не перериває кінопоказ чи програму, на відміну від телевізійних роликів;
• відеоролик – це зображально-звукова комерційна інформація про фільм, яка створюється з використанням відео- та аудіоресурсів;
• кліп – інформаційно-рекламний матеріал, побудований за принципом калейдоскопічного чи мозаїчного відображення об’єкта;
• анімаційний ролик – це мальований, ляльковий чи з використанням комп’ютерної графіки відеоматеріал;
• телеоголошення – лаконічна усна інформація (від 10-ти до 30-ти секунд) про фільм. Ведуча коротко виголошує суть звернення, подаються реквізити, слоган тощо;
• пілот – цей жанр використовується для реклами продукції, яка ще у процесі створення (фільму, програми ще немає, але вже робиться на них реклама і подається в ефір) [2, с. 156-159].

Радіо – традиційне, доступне і популярне джерело інформації для різних груп населення. Це один із найдієвіших способів донесення інформації до слухачів. Але рекламодавець повинен враховувати ефірний час виходу радіоролика у відповідності з цільовою аудиторією і стратегією просування фільму [11].

Якісно розроблені ролики, правильно підібрані диктори сприяють промоушн фільму під час таких рекламних заходів на радіо:

• пряма реклама (радіоролик) – найпоширеніший вид радіореклами, що транслюється у рекламних блоках під час прямого ефіру між паузами у музичних композиціях чи всередині програм;
• рекламний текст, виголошений голосом ді-джея у прямому ефірі, а не записаний заздалегідь;
• джингл – музична радіозаставка, у якій звучить пісня із фільму;
• спонсорська реклама (оголошення ведучого, спонсорський ролик) – добровільна матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними і юридичними особами будь-якої діяльності з метою популяризації виключно свого імені, найменування, свого знака для товарів чи послуг (відносно нестандартна форма подачі реклами, що добре купляється на радіо і користується великою довірою у слухачів) [2, с. 178].

Найдавніший і найпростіший захід радіореклами, який не потребує жодних технічних засобів, – так зване «сарафанне радіо»: самі люди діляться між собою інформацією, враженнями про побачене і почуте. Ті, хто переглянув фільм, розповідають про нього тим, хто ще не дивився, а вони вже приймають рішення щодо перегляду фільму. У  дистриб’юторів існують рецепти, які дозволяють за рахунок «сарафана» збільшити ефект від рекламної кампанії. Є методи, які направлені на «хороший сарафан». Реліз дається меншим числом копій, без широкої реклами. Коли ті глядачі, котрі встигли першими подивитися фільм і спрацювали «контактерами», починають розповсюджувати інформацію серед друзів і знайомих, дистриб’ютор включає звичайний процес інформування: коли ви бачите рекламу фільму вже після того, як хороший знайомий розказав про нього, ви цій рекламі більше довіряєте. Та у даній рекламі не обов’язково, щоб думки були лише позитивні – і тоді глядач піде на фільм. Частіше навпаки, розмаїття вражень від фільму, розходження думок стимулюють збільшення потенційної глядацької аудиторії. Людина завжди прагне сама переконатися і тому йде на перегляд кінострічки [3, с. 87-88].

Промоушн кінокартини в Інтернеті – це можливість охопити найширшу цільову аудиторію за короткий час і з мінімальними фінансовими витратами. Більшість відвідувачів кінотеатрів у мережі переглядають відгуки, читають рецензії і анонси на фільми, що їх зацікавили. Таким чином, он-лайнові механізми здатні результативно впливати на рішення щодо вибору кінокартини [9].

Крім суб’єктивних відгуків, можливе застосування таких Інтернет-засобів:

• медійна реклама – розміщення текстографічних матеріалів про фільм на сайтах, які служать рекламною площадкою;
• банер – невеликий рекламний щит, який знаходиться у будь-якому місці Інтернет-сторінки і передає суть рекламованого фільму. Це найпоширеніший і найдорожчий інструмент у мережі Інтернет, якщо для розміщення банера про кінострічку були вибрані справді рейтингові веб-сайти.  Інколи банери демонструють фільми або мультфільми, які супроводжуються музикою [4];
• рекламний сайт або веб-сторінка – це інформаційний мультимедіа продукт, який розташовується на сервері, підключеному до мережі Інтернет. Зазвичай створюється одразу ж на початковому етапі виробництва фільму. Він анонсує інформацію про перебіг зйомок, тут можна переглянути кадри зі знімального майданчика, інтерв’ю з акторами та режисерами, а також взяти участь в обговоренні кінокартини, яка лише створюється. Саме тут можна вперше переглянути трейлер до фільму;
• cross promotion – суть цього інструменту полягає у спільному просуванні авторитетного бренду і фільму, що має хороший комерційний потенціал. У цьому випадку бренд запускає новий продукт, який пов’язується із кінострічкою дизайном або іншими характеристиками, використовує у своїй рекламі кадри, слоган фільму;
• контекстна реклама – це порівняно новий вид реклами в Інтернеті. Прикладом вважається компанія Google з її системою контекстної реклами [7, с. 118-119];
• електронна пошта – служба, яка дозволяє користувачам обмінюватися повідомленнями або документами без застосування паперових носіїв. Для промоушн за допомогою еmail використовують наступні методи:

–  розсилка передплатникам – нагадує користувачам про сайт, інформує і стимулює наступні візити;

– індивідуальні листи – інструмент директ-маркетингу, що потребує часу і персоналізації повідомлення. Листи попадають саме тим представникам аудиторії, в чиїй увазі ініціатор розсилки найбільш зацікавлений [2, c. 195-196].

Актуальним залишається просування фільму через заходи у друкованих ЗМІ:

• прес-анонс – попереднє повідомлення про фільм, а також концерт, спектакль, про випуск книги чи комп’ютерної програми у газеті, журналі;
• прес-реліз – звіт про виконану роботу або проведену акцію, призначений для ЗМІ;
• спеціалізовані журнали, які містять інформацію про продукцію (короткий огляд фільму, інтерв’ю з акторами, продюсером тощо);
• флаєр – невеликий одноаркушевий носій і розповсюджувач інформації про продукт (кінострічку, книгу, виставу тощо);
• буклет – компактний недорогий віддрукований  із двох сторін лист з одним або декількома згинами, розрахований на масову аудиторію, що дозволяє вигідно та масово подати інформацію про кінокартину [5, c. 69-71].

У просуванні фільму важливою є зовнішня реклама, адже вона мимоволі привертає увагу потенційного глядача (для цього не потрібно прикладати навіть найменших зусиль). Популярними є такі види зовнішньої реклами:

• білборд 3х6 – найефективніший рекламний носій. Це статична реклама як із підсвічуванням, так і без нього, що використовується для просування кінопродукції;
• city-лайт – один із основних видів зовнішньої реклами зі стандартним розміром 1.2х1.8 м., що комплектується двостороннім зображенням та підсвічуванням із середини. Зазвичай, вони розміщені біля зупинок громадського транспорту, магазинів, торгівельних центрів, де їх можна добре роздивитися;
• лайтбокс – це об’ємна світлова коробка, якій часто надають форму товару, що рекламується. У випадку промоушн фільму це можуть бути силуети головних акторів картини. Лайтбокси встановлюють у вітринах магазинів, у торгових центрах, кінотеатрах, ресторанах і т.д.;
• транспаранти-розтяжки – це роздруковані на банерній тканині рекламні зображення або пластикові плакати, які розміщують над міськими вулицями на тросах, що кріпляться до будівель або ліхтарних стовпів. Невелике зображення з коротким повідомленням розраховане на мінімальний час сприйняття, тому складні рекламні сюжети у даному випадку є недоцільними;
• трьохсторонні тумби (пілари) – носій, що складається з трьох сторін, на кожній з яких розміщується реклама. Рекламні повідомлення наклеюються на пластмасові щити, закріплені на тумбі. Ці конструкції стоять на ніжках, тому їх легко пересунути з місця на місце і демонтувати, не спричиняючи руйнації поверхні тротуару;
• брандмауери – це конструкція, що являє собою металевий каркас, обтягнений банерною тканиною, на якій розміщена реклама. Їх встановлюють на стінах будівель і споруд у місцях великого скупчення людей [13].

Особливою площадкою для просування фільму є метрополітен. Найчастіше усередині та ззовні вагонів метро розміщують стікери (наклейки) із зображенням акторів фільму. На станціях, у вестибюлях, пішохідних переходах і на ескалаторних спусках використовують зовнішню рекламу (рекламні щити). Крім того, встановлюють табло «стрічка новин» та аудіовізуальні пристрої, які транслюють рекламні ролики. Через великий пасажирський потік реклама у метро вважається ефективним способом донесення фільму до масового глядача [10].

Надзвичайно поширеним і розвинутим заходом просування кінокартини є сувенірна продукція: календарі, пакети, візитки, запальнички, брелоки, записні книжки, кулькові ручки, блокноти, папки для документів, аташе-кейси, мініатюрні стільникові телефони і т.д. На сувеніри наноситься назва та інформація про фільм, кадри із кінокартини, фотографії акторів та ін. Ефективність такої реклами полягає у тому, що сувеніри можна зберігати і використовувати, отже, вони сприяють повторному рекламному контакту [13].

Промоушн-тур – захід, під час якого актори фільму, директори і продюсери виступають на телебаченні, радіо, у друкованих ЗМІ, зустрічаються з глядацькою аудиторією, дають інтерв’ю віч-на-віч, на відстані чи безпосередньо на знімальному майданчику. Після випуску кінострічки на екран команда фільму бере участь у різноманітних прес-конференціях [8].

Висновки. Отож, у своєму арсеналі промоушн має надзвичайно велику кількість заходів і засобів просування товару або послуги на ринку. Це дає можливість у кожній галузі вибирати саме ті з них, що є для неї найефективнішими. Специфічними є сучасні канали і засоби промоушн у кінематографа, що завойовують потенційного глядача, який має сформовані смаки, знаходиться в пошуку або є неперебірливим у виборі. Пропозиція величезної кількості фільмів найрізноманітніших жанрів та напрямків відбувається через рекламу у кінотеатрах, на радіо, телебаченні, у пресі, Інтернеті, залучаючи зовнішню рекламу. Усі вищеназвані заходи взаємодоповнюють один одного і є повноправною складовою цілісної системи промоушн. Ці засоби і заходи ефективні, оскільки вироблені на практиці і перевірені досвідом. Але часом і їх недостатньо для просування фільму. Тоді виникає необхідність у вироблені чіткої стратегії спеціального комплексу дій, спрямованих на промоушн фільму.

 Список використаних джерел та літератури

1. Бове, К. Л. Современная реклама [Текст] / К. Бове, У. Ф. Аренс. – Тольятти: Довгань, 1995. – 393 с.
2. Викентьев, И. Л. Приемы рекламы и public relations: 215 примеров, 130 учебных задач и 15 практических приложений [текст] / И. Л. Викентьев. – СПб.: Консалтинговая фирма «ТРИЗ-ШАНС», 1997. –   227 с.
3. Делл, Д. Учебник по рекламе [текст] / Д. Делл, Т. Линда. – М.: ИООО «Современное слово», 1997. 185 с.
4. Оксентюк, Р. Особливості методів просування інформаційного продукту в мережі Інтернет [Текст] / Р. Оксентюк // Соціально-економічні проблеми і держава. – Тернопіль: ТНТУ ім. І. Пулюя, 2011. – Вип. 1(4). –     С. 109-111.
5. Черешнева, Ю. Е. Промоушн печатных СМИ [Текст] / Ю. Е. Черешнева. – М.: изд-во «РИП-холдинг», 2006. – 262 с. – (Серия «Академия реклами»).
6. Черкасова, Н.О. Специфіка кінематографа і кінопрокатної системи [текст] / Н.О. Черкасова // Культура України: [зб. наук. праць] / Харківська державна академія культури; ред. кол.: В.М. Шейко, М.В. Дяченко, З.І. Алфьорова та ін. – Х.: Вид-во ХДАУ, 2012. – Вип. 36. – С. 230-236.
7. Чумиков, А.Н. Связи с общественностью: теория и практика [текст] / А.Н. Чумиков, М.П. Бочаров. – М.: Дело, 2008. – 272 с.
8. Кино – это бизнес [Электронный ресурс] / Студенческий журнал о рекламе. – Режим доступа: http://startwrite.ru/kino-jeto-biznes/. – Название с экрана. (27.01.2013).
9. Особенности продвижения кинопремьер [Электронный ресурс] / Advertology «Наука о рекламе». – Режим доступа: http://www.advertology.ru/article97218.htm. – Название с экрана. (26.01.2013).
10. Реклама в метро [Электронный ресурс] / Рекламное агентство «Fontana». – Режим доступа: http://www. fontana.com.ua/reklama-v-metro-kiev. – Название с экрана. (26.01.2013).
11. Рекламное продвижения фильмов [Электронный ресурс] / ProfiCinema. – Режим доступа: http://www.proficinema.ru/services/progress-of-films.php. –  Название с экрана. (29.03.2013).
12. Розмова про проблеми кінематографічної освіти та якість національного телепродукту [Електронний ресурс] / Національна спілка кінематографістів України. – Режим доступу: http://www.ukrkino.com.ua/news.php?id=2018&backp=www.ukrkino.com.ua%2Fnews.php%3Fstart%3D30%26page%3D3. – Назва з екрану. (20.03.2013).
13. ТойХтоПройшовКрізьВогонь [Електронний ресурс] / Інтернет-крамниця фільму. – Режим доступу: http://store.firecrosser-movie.com/. – Назва з екрану. (02.03.2013).