Досліджено сутність боргової безпеки держави, проаналізовано основні індикатори боргової безпеки за рівнем державної заборгованості, суть яких полягає у співвідношенні між державним боргом, витратами на його погашення і обслуговування та такими показниками, як: валовий внутрішній продукт, експорт товарів і послуг, доходи державного бюджету. Визначено напрями впливу заборгованості держави на економіку в цілому та запропоновано заходи з оптимізації боргової політики України.
Ключові слова: державний борг, боргова безпека, індикатори боргової безпеки, управління державним боргом.Исследована сущность долговой безопасности государства, проанализированы основные индикаторы долговой безопасности по уровню государственной задолженности, суть которых заключается в соотношении между государственным долгом, затратами на его погашение и обслуживание и такими показателями, как: валовой внутренний продукт, экспорт товаров и услуг, доходы государственного бюджета. Определены направления влияния задолженности государства на экономику в целом и предложены меры по оптимизации долговой политики Украины.
Ключевые слова: государственный долг, долговая безопасность, индикаторы долговой безопасности, управления государственным долгом.
Investigated the essence of the debt security, analyzed the basic indicators of the debt security in the level of public debt, the essence of which is the ratio between public debt, the cost of repayment and servicing and indicators such as gross domestic product, exports of goods and services revenues. Defined the direction influence of public debt on the economy and proposed measures to optimize debt policy of Ukraine.
Key words: public debt, debt security, debt security indicators, public debt management.
Постановка проблеми. Державна заборгованість відіграє значну роль у фінансово-економічному розвитку держави. З однієї сторони, за умови ефективного використання залучені ресурси можуть бути потужним фактором економічного зростання, а з іншої – неконтрольоване накопичення боргу поруч із неефективним використанням позикових коштів може призвести до фінансової кризи, порушити макроекономічну стабільність. Визначення індикаторів боргової безпеки є важливими показниками, які відображають спроможність країни виконувати свої зобов’язання щодо обслуговування та погашення державного боргу і показують на скільки обтяжливими для державного бюджету вони є.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідження проблеми боргової політики та боргової безпеки висвітлено у багатьох роботах зарубіжних та вітчизняних вчених, таких як: Дж. Бюкенен, Дж. Кейнс, Д. Рікардо, Р. Барро, А. Лернер, П. Харрод О. Барановського, Т. Вахненко, С. Корабліна, Т. Бондарчук, О. Рожко, В. Федосова, Д. Головачев, С. Юрій, О. Короткевич, О. Царука, Ю. Пасічник, Н. Зражевська, Л. Красавін, Ю. Алексєєва, В. Козлюк. Незважаючи на велику чисельність наукових праць, які висвітлюють питання боргової безпеки, актуальним залишається аналіз стану боргової безпеки та пошук напрямів її оптимізації.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначені індикаторів боргової безпеки та впливу заборгованості держави на економічну ситуацію в країні на основі вивчення теоретичних та оцінки практичних аспектів обраної проблематики. Для досягнення мети були визначені наступні завдання: обгрунтовано сутність боргової безпеки держави, охарактеризовано основні індикатори вимірювання боргової безпеки та запропоновано заходи з оптимізації боргової політики України.
Виклад основного матеріалу дослідження. У теорії та на практиці не існує жорстко фіксованого універсального переліку показників для оцінювання критичності обсягів державних запозичень, який підходив би для країн із різним рівнем економічного розвитку. Так само не існує єдиної методики визначення граничних рівнів індикаторів боргової безпеки. Відтак порогові значення боргових показників не потрібно сприймати як догму, тому що, як свідчить світова практика, задовільні значення боргових індикаторів ще не гарантують відсутності у позичальника боргових проблем [1].
В Україні для визначення економічно безпечного рівня державного боргу використовують індикатори, які систематизовано та затверджено наказом Міністерства економіки України “Про затвердження Методики розрахунку рівня економічної безпеки України” № 60 від 02.03.2007 р.
Таблиця 1
Аналіз стану боргової безпеки України протягом 2010-2013 років згідно методики Міністерства економіки України

Джерело: cформовано автором на основі даних джерел[2,3,4]
В цілому, майже всі індикатори боргової безпеки знаходяться в нормі, проте це не є запорукою абсолютної боргової безпеки, оскільки у світовій практиці існують приклади того, що країни-боржники із значним перевищенням граничних значень легко справляються зі своїми зобов’язаннями, у той час як країни із значним запасом міцності не змогли розрахуватися з кредиторами в строк і були вимушені реструктуризувати свій борг. Тобто також потрібно враховувати кредитний рейтинг державних цінних паперів, а також кредитну позицію України на світовому ринку.
Єдиний показник боргової безпеки, який значно перевищував порогове значення протягом 2010-2013 років, був рівень заборгованості на одну особу, який за оцінками Міністерства фінансів не мав перевищувати 200 дол. США на одну особу. Цей показник мав стійку тенденцію до зростання, та на кінець досліджуваного періоду досягнув 827,49 дол. США на одну особу. Це негативна динаміка, оскільки збільшення зовнішньої заборгованості на 1 особу відволікає значні фінансові ресурси з державного бюджету на обслуговування та погашення заборгованості замість ефективного використання вилучених коштів.
Оцінка боргової безпеки була б неповною без врахування критеріїв та індикаторів напрацьованих фахівцями міжнародних фінансових організацій. Розглянемо систему показників для оцінки боргової безпеки держави, яку пропонує Світовий банк, використовуючи мінімальну стандартну модель і, відповідно до неї, визначимо основні боргові індикатори (таблиця 2).
Таблиця 2
Аналіз стану боргової безпеки України протягом 2010-2014 років згідно методики Світового банку

Джерело: cформовано автором на основі даних джерел[2,3,4]
Основною відмінністю методики Світового банку є те, що при розрахунку показників боргової безпеки враховується Валовий національний продукт, а не Валовий внутрішній продукт. Як відомо, ВНП відрізняється від ВВП на величину чистих іноземних факторних доходів, тобто різниці між заробітками вітчизняних працівників за кордоном та заробітками іноземців у наявній країні. Перевищення ВВП над ВНП свідчить про значну роль іноземної власності в розвитку економіки країни. Також методика Світового банку передбачає включення до експорту товарів та послуг і грошових переказів працівників-резидентів країни [6].
Керівництво статистики зовнішнього боргу МВФ пропонує іншу систему показників оцінки боргової безпеки держави, які наведені в таблиці 3.
Таблиця 3
Зміна стану індикаторів боргової безпеки України протягом 2010-2014 років згідно методики МВФ

Джерело: cформовано автором на основі даних джерел[2,3,4]
Система боргових індикаторів МВФ дозволяє оцінити не тільки платоспроможність та ліквідність держави, але й стан заборгованості державного, фінансового та приватного секторів економіки, що звісно вирізняє цю методику поряд з іншими.
Як бачимо, маючи такі результати боргових індикаторів, можна стверджувати, що Україна має високу ймовірність дефолту. Для розрахунку ймовірності дефолту суверенного позичальника використовується методика оцінки ризиковості контрактів CDS, які за своєю суттю є прототипом страхування на випадок неповернення позичених коштів [6].
Проте, проаналізувати ефективність цієї методики для України досить важко, адже інтерпретуючи за міжнародною шкалою значення вірогідності дефолту, можна зробити неправильні висновки. По-перше, в Україні слабо розвинутий ринок цінних паперів, а тим більше ринок похідних боргових інструментів. По-друге, цей факт свідчить про те, що для України особливо важко визначити реальну ціну на такий товар як кредитно-дефолтний своп, адже ні одна урядова установа не веде офіційної статистики за точним обсягом таких контрактів. Тому і надалі залишається відкритим питання, хто заплатить за невиплачені Україною боргові зобов’язання в разі неспроможності уряду здійснювати виплати за ними.
На нашу думку, в процесі удосконалення вітчизняного боргового менеджменту необхідно здійснити такі заходи:
• Оптимізувати структуру державного боргу у частині співвідношення між короткостроковими та довгостроковими запозиченнями. У процесі управління державним боргом пріоритет повинен надаватися середньо- та довготерміновим зобов’язанням. Це дасть змогу розподілити боргове навантаження у часі між різними групами інвесторів та забезпечить ефективніше управління ним.
• Забезпечити ефективне та прозоре управління умовними (гарантованими) борговими зобов’язаннями держави, що передбачає здійснення таких заходів: забезпечення суворого контролю та чітких правил надання гарантованих державою кредитів; здійснення належного розподілу ризиків між сторонами кредитної угоди; встановлення верхньої межі відповідальності держави за настання гарантійного випадку;
• запровадження інвестиційного напряму державних позик. На сьогоднішній день в Україні державні позики спрямовуються на забезпечення споживчих потреб, тобто мають місце так звані «споживчі кредити». Однак, фінансові потоки мають спрямовуватись у високоліквідні галузі та на розвиток промисловості [5].
Висновки. Оптимізація боргової політики уряду, в контексті зниження боргового навантаження на економіку України, вимагає розробки і впровадження цілісної стратегії, яка б поєднувала завдання вдосконалення нормативно-правового забезпечення, інструменти радикального підвищення ефективності інвестиційної складової бюджетних видатків та стратегічні завдання переорієнтації боргової політики. Зазначені заходи сприятимуть зниженню боргового навантаження на вітчизняну економіку та створять передумови для соціально-економічного розвитку країни.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Карапетян, О. Управління державним зовнішнім боргом: методологія оцінки боргової стійкості / О. Карапетян // Наука молода. – 2008. – № 10. – С. 101-109.
2. Офіційний сайт Державної казначейської служби України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://treasury.gov.ua
3. Офіційний сайт Міністерства фінансів України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua
4. Офіційний сайт Національного банку України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua
5. Руденко В. В. Сутність та особливості управління державним боргом у різних країнах світу // В.В. Руденко – Вінницький інститут економіки ТНЕУ. – 2013.
6. Стахів Ю. Я. Проблеми оцінки боргової безпеки країни / Ю. Я. Стахів // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. – 2013. – №1(61).