У даній розвідці подано коротку характеристику шляху отримання Україною спрощеного візового режиму з країнами ЄС. Охарактеризовано проблеми, які стоять на заваді лібералізації візового режиму.

В данной разведке дана краткая характеристика современному получению Украиной упрощенного визового режима со странами ЕС. Охарактеризованы проблемы, которые препятствуют либерализации визового режима.

In this article was provided a brief description of the modern obtaining a simplified visa regime byUkrainewith EU countries. We characterize the problems that stand in the way of liberalization of visa regime.

Співпраця України з ЄС ґрунтуються на чималій кількості угод, найважливішими з яких є Угода про партнерство та співробітництво, що набула чинності в березні 1998 року, та План Дій Україна-Європейський Союз, прийнятий у лютому 2005 року. Угодою окреслюються рамки для політичного діалогу, запроваджуються основні спільні цілі для досягнення сталого розвитку, співробітництва в ряді галузей та підтримки зусиль України в напрямку утвердження демократії, а також створення інституційної мережі для досягнення цих цілей. На сьогоднішній день в України одним із  найбільш актуальних завдань у контексті європейської інтеграції є запровадження безвізового режиму з ЄС поряд з укладенням угоди про асоціацію та створенням зони вільної торгівлі з Євросоюзом.

Проблемі лібералізації візового режиму України з ЄС присвячено достатню кількість наукових праць. Зокрема М. Рудь «Україна «проспала» безвізовий режим з ЄС» [5], О.Саліженко «Безвізовий режим з ЄС: Надскладний іспит України» [6], М.Ярошкевич «Лібералізація візового режиму між ЄС та Україною: оцінка готовності України» та інші [9].

Результатом переговорів між Україною та ЄС у візових питаннях стало підписання угоди про спрощений візовий режим у 2008 році, у 2010 на саміті в Лісабоні одним із питань обговорення була подальша лібералізація візового режиму між Україною та країнами ЄС. Проте чи насправді настільки реальним і швидким є поступ в даному питанні?

Отже, одним із аспектів підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС є візове питання. В ході переговорного процесу щодо Угоди сторони дійшли згоди щодо початку “візового діалогу”, кінцевою метою якого є запровадження симетричного безвізового режиму між Україною та ЄС. На саміті Україна-ЄС 22 листопада 2010 р. Україна отримала довгоочікуваний План дій щодо безвізового режиму з ЄС[3].

План дій  складається з 4 основних блоків:

• безпека документів;
• нелегальна міграція і реадмісія;
• громадський порядок і безпека;
• зовнішні зносини і фундаментальні права[4].

На першому етапі Євросоюз вимагає від України назвати точні терміни введення в обіг біометричних закордонних паспортів і терміни повної відмови від закордонних паспортів старого зразка для забезпечення належного рівня захисту персональних даних. Крім того, Україні необхідно було створити незалежний орган з питань захисту персональних даних. Україна також мала укласти угоди про співпрацю з європейськими агентствами Європол і Євроюст.

Перший звіт Єврокомісії, в цілому позитивний. Україна більше, ніж на 80% виконала першу фазу плану лібералізації візового режиму, але ще залишається ряд важливих питань для її завершення і переходу до другої фази [1].

Другий етап Плану дій щодо безвізового режиму з ЄС передбачає здійснення практичних кроків з імплементації зазначених законодавчих та програмних документів.

Як відомо, що у грудні 2011 року пройшов саміт Україна – ЄС, де Європейська комісія попередила, що питання підготовки до лібералізації візового режиму гальмується з вини української сторони [8].

Україна отримала «незалік» за такими пунктами, як зовнішні відносини, громадський порядок і безпека. Досі Київ не може похвалитися й успіхами в боротьбі з корупцією, погано справляється з організованою злочинністю, торгівлею людьми та наркоманією і т.д.

Також варто погодитися з думкою багатьох аналітиків, що Україна сама винна у провалі саміту. Спочатку слід розібратися чи прагне Україна, а точніше діюча влада, втілювати у реальність задекларований зовнішньополітичний курс, який стосується вступу України в ЄС. На думку Тейшейри сьогодні Янукович сам хоче зірвати підписання угоди про асоціацію з Європою. “Великі олігархи, виступають за Європу заради того, щоб отримати доступ на її ринок. Але вони хочуть зберегти свої монополії в українській економіці”. Угода являє собою єдине ціле і внесення змін до неї не обговорюється[7].

Як повідомлялося раніше, віце-президент Єврокомісії Гюнтер Ферхойген пообіцяв безвізовий режим для України, як тільки Київ виконає усі вимоги з безпеки кордонів. Він уточнив, що йдеться перш за все про співпрацю в прикордонних пунктах і впровадженні відповідної системи технічного контролю. Також Ферхойген зазначив, що ЄК готова надати Україні технічну допомогу для впровадження відповідних технічних стандартів безпеки на кордоні.

На нашу думку саме прагнення помсти політичним опонентам і будь-якою ціною утримати владу і призвело до провалу переговорів. Останнє є найголовнішим, так як засудивши Ю.Тимошенко, Янукович «прибрав» у наступних президентських виборах свого головного конкурента. Нащо європейська дипломатія відреагувала роздратовано і заявила, що після надій, які вселила «помаранчева революція» 2004р., Україна розчарувала Європу[7].

Також представник лондонського Кінгс Коледжу Фрідберт Пфлюґер на форумі «Україна та ЄС на порозі нової угоди про асоціацію» заявив: «Я не бачу жодних ознак, що ситуація із угодою Україна-ЄС зміниться, якщо не буде змін в Україні. Справа Тимошенко є символом, і месидж ЄС був дуже чітким. Євросоюз зрадив би принципам свого існування, якби змінив свою позицію». «Протистояння із ЄС не зникне, прогресу не буде, допоки не зміниться ситуація із Юлією Тимошенко», – додав Фрідберт Пфлюґер[2].

Отже, головною причиною провалу саміту є не тільки, як зазначає Єврокомісія та Європейська служба зовнішньої діяльності на відсутність прогресу в трьох напрямках:

• прийняття Закону, яким вводяться біометричні документи для виїзду за кордон;
• прийняття Закону про створення окремого антикорупційного органу;
• та затвердження Стратегії боротьби з дискримінацією в Україні та прийнятті окремого антидискримінаційного закону

а найголовнішою причиною є порушення Києвом прав людини (зазначається про справу Ю.Тимошенко), принципів ринкової економіки та правової держави, що є несумісними зі зближенням з Євросоюзом. І поки Україна не вирішить цих проблем, ворота до ЄС не відчиняться.

Список використаної літератури

1.  ЄС не поспішає спрощувати візовий режим для українців [Електронний ресурс]: Кореспондент/ Р. Демчак. – 2012. – Режим доступу: http://blogs.korrespondent.net/business_blogs/blog/demchak/a56305. – Заголовок з екрану.
2. Західні експерти: після провалу саміту Україна-ЄС нічого не змінилося [Електронний ресурс]: ВВС Україна/ С. Дорош. – Режим доступу: http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2012/01/120126_eu_ukraine_forum_sd.shtml. – Заголовок з екрану.
3. Нова посилена угода “Україна – ЄС”: здобутки та перспективи для України/ О. Бабанін [Електронний ресурс]: Економічна та соціальна стратегія. – Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/Monitor/mart2009/1.htm. – Заголовок з екрану.
4. Новий базовий договір між Україною та ЄС: пропозиції українських експертів. – К., 2007. – 28 с.
5. Рудь М. «Україна «проспала» безвізовий режим з ЄС» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/~/2/0/all/2011/06/17/242206– Заголовок з екрану
6. Саліженко О. Безвізовий режим з ЄС: Надскладний іспит України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://novynar.com.ua/analytics/government/145444 – Заголовок з екрану
7.  Україна втрачає нагоду зблизитись з європою [Електронний ресурс]: Преса. – Режим доступу: http://newsru.ua/press/20dec2011/ukraina.html. – Заголовок з екрану.
8. Як Україна виконує План дій з візової лібералізації? Підсумки громадського моніторингу [Електронний ресурс]: Європа без бар’єрів. – 2012. – Режим доступу: http://novisa.org.ua/analitic/evropa-bez-bareriv-opriludnila-rezyltati-gromadskogo-monitoringy-vikonannya-ykrainou-pliny-dii-z-vizovoi-liberalizacii/ua. – Заголовок з екрану.
9. Ярошкевич М. Лібералізація візового режиму між ЄС та Україною: оцінка готовності України/ М. Ярошкевич [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://inozmi.glavred.info/articles/5049.html – Заголовок з екрану.