У цій статті розглянуто авторську лексику, виявлену у романі Джорджа Орвела «1984». Насамперед, у статті висвітлено способи творення авторських неологізмів та особливості їхньої семантики. Ключові слова: Новомова, способи творення слів, основоскладання, акроніми, суфіксація, префіксація, абревіація, лексикологія, множина. This article deals with the author’s vocabulary in the novel ‘1984′ by George Orwell. The article explains the ways of creating the author’s neologisms and the peculiarities of their meanings. Key words: Newspeak, ways of word building, compounds, acronym, suffixation, prefixation, abbreviation, plurality, lexicology.

У художній літературі автори зазвичай використовують різноманітну лексику з метою досягти того чи іншого ефекту, враження у свідомості читача. Саме за допомогою такої лексики автор може реалізувати весь потенціал слова чи фрази та розкрити свою думку повністю. Потрібний ефект реалізовується через використання емоційно навантаженої лексики, жаргонізмів, поетизмів, термінологічної лексики, політичної  та побутової лексики, неологізмів [14, 6; 12]. Лексичними особливостями художньої літератури займались такі видатні науковці як І.В. Арнольд, Г.Б. Антрушина, І.Р. Гальпєрін та В.В. Віноградов.

Метою нашого дослідження є дослідити механізми творення авторських неологізмів у романі Дж. Орвелла «1984», завданням – встановити всі способи словотвору, якими скористався автор. Надзвичайно захопливою та цікавою сферою досліджень є авторська лексика, створена Дж. Орвеллом. Сам автор у додатку до «1984» «Принципи Новомови» розглядає ціль та засоби створення «нової мови». А саме, авторські неологізми у творі спрямовані не лише на максимально можливе звуження свідомості індивіда, його здатності зацікавитися будь-чим, що може бути за межами дозволених зацікавлень, але й знищення самої можливості думати про недозволені речі [1: 240-244]. Автор наголошує на тому, що він не лише створював слова різними методами, але й залишав у словниковому запасі новоствореної мови старі слова, при цьому позбавляючи їх другорядних значень та конотацій, або ж наділяючи їх новими значеннями.

Серед особливостей авторського словника Орвелла можна виокремити схильність до звуження значення. Звуження значення – це коли слово з більш широким та загальним значенням набуває більш вузького (спеціалізованого) значення. Наприклад слово free [1: 241] могло бути вжите у Новомові лише у значенні позбавлений чогось, але не у значенні вільний, як позбавлений неволі, тобто у політичному чи інтелектуальному значенні цього слова так як у політичних реаліях «1984» таких концепцій не існувало: ‘The field is free from weeds.’[1: 241]. Що ж до авторської лексики, а саме такої, що була створена самим автором, то ми поділили її за способом творення на префіксацію, суфіксацію, складення основ, абревіація та комбіновані способи, як то префіксація та складення основ, суфіксація та складення основ, абревіація та складення основ, а також виокремили групу слів з незвичайною будовою множини. Варто теоретично висвітлити основні моделі слово будови використані автором. Розпочнемо з надання визначення слову як морфологічному поняттю задля подальшого кращого розуміння принципів словобудови. Отже, слово у морфологічному сенсі – одиниця мови, що складається з одної чи більше морфем, кожна з яких складається з одного чи більше звуків мови або є їх графічного представлення.

Варто згадати поняття мотивації слова, а саме морфологічної мотивації, що позначає стосунки, що існують між морфологічною структурою слова та між морфологічною структурою та значенням. Морфологічна мотивація може бути достатньо сталою, хоча інколи службові морфеми можуть нести у собі кілька значень. Так, у «1984» Дж. Орвела, морфеми, як коренева так і службові завжди мають єдине та незмінне значення. Наприклад префікс un- завжди позначає заперечення і може бути вжитий лише коли мовцю треба заперечити щось, створити антонім: good – ungood [1: 243], free – unfree [1: 243]. Слова з заперечним префіксом un- за вказівкою самого автора варто перекладати антонімічним способом, наприклад: ungood [1: 245] – поганий, unfree [1: 243] – позбавлений . Отже, вищенаведені приклади вже продемонстрували явище префіксації. Суть його полягає у тому, що автор додає суфікс до кореня тим самим змінюючи його семантику. Сюди можна навести більше прикладів: plus-, doubleplus-, post-, up-, down- та інші, котрі, за замислом автора могли бути використані для утворення нового слова з майже усіма ЛО новомови: doublethink [1: 244], unlight [1: 245], unperson [1: 40]. Явище суфіксації полягає у тому, що до кореня слова додається суфікс тим самим змінюючи його семантику чи перетворюючи його у іншу частину мови. У «1984» це явище проглядається лише у переведенні іменників чи дієслів у частину мови прикметник за допомогою суфіксів -wise, -ful: speedful [1: 243], goodwise [1: 243]. Цікавою особливістю новомови є способи творення минулого часу та порівняльних способів прикметника – вони є спрощеними та не містять жодних винятків. Так, для творення минулого часу будь-якого дієслова потрібно було лише додати суфікс -ed: stealed [1: 244], thinked [1: 244]. Для утворення вищого та найвищого ступенів порівняння потрібно додати суфікси -er, -est: gooder, goodest; bader, badest [1: 243-244]. Складення основ – спосіб утворення нових слів, що може бути переданий моделлю «корінь+корінь» в результаті чого утворюється складне слово. У автора процесу складення основ можуть піддаватись лише прості основи: thoughtcrime [1: 19], bellyfeel [1: 241].

Спосіб складення основ є так званим нейтральним, мається на увазі основи просто додаються одна до одної без жодних інших допоміжних засобів. Частини мови, які автор використовує для утворення складних слів є прикметник, дієслово, іменник і слова можна розбити на три головні групи за моделлю складання: N+V (іменник+дієслово): bellyfeel [1: 241], speak-write [1: 9], prolefeed [1: 240], goodthink [1: 240]. N+N (іменник+іменник): thoughtcrime [1: 19], joycamp [1: 248], newspeak [1: 31], sexcrime [1: 242], crimestop [1: 169], facecrime [1: 53]. Adj.+N (прикметник+іменник): oldspeak [1: 32], ownlife [1: 69]. Окрема група слів була утворена методами скорочення, іншими словами – абревіації. Суть цього способу словотворення полягає у відсіченні тієї частини основи яка або співпадає з словом або являється словосполученням, пов’язаним спільним значенням. До лексичних скорочень відносять скорочені слова та акроніми. Різниця між ними полягає у тому, що у просто скорочених слів відсікається або кінець (кінцеві скорочення) або ж початок (початкові скорочення). Також виділяють кінцево-початкові скорочення, коли від слова відсікається і початкова частина і кінцева. Варто зауважити, що усічення слів не залежить від їх морфологічної будови. В той самий час, акроніми вчені пояснюють, як мовну одиницю, що формується з початкових букв слів, що входять я склад словосполучення, поєднаного спільним значенням. Також, у «1984» можна знайти  У творі Джорджа Орвела можна знайти приклади авторської лексики, що зазнала як усічення так і перейшла у категорію акронімів: акроніми: INGSOC [1: 5] (English socialism) – Adj.+N (прикметник+іменник), FFCC [1: 39]. кінцеве скорочення: polits [1: 183] (political) – N+Suf. (іменник+лексичний суфікс множини), refs [1: 40] (reference) – N+Suf. (іменник+лексичний суфікс множини). Також можна виокремити окрему групу слів, створених за моделлю складення основ+абревіація: artsem [1: 56] для artificial insemination [1: 56], Teledep [1: 247] для Tele-programmes Department [1: 247], Recdep [1: 240] для Records Department [1: 11], Miniluv [1: 7] для Ministry of Love [1: 7], Minipax [1: 7] для Ministry of Peace [1: 7], Ficdep [1: 240] для Fiction Department [1: 11]. Як бачимо, обидва слова у словосполученні перетерпіли кінцеві усічення: television+department, etc. Складення основ та префіксація також наявна у авторській лексиці. Загалом всі морфологічні зміни відбуваються тут без будь-яких інтерфіксів чи нульових букв, морфеми просто додаються одна до одної: un+belly+feel – Pref.+N+V (префікс+іменник+дієслово). Складення основ та суфіксація:  duckspeaker [1: 245], goodthinker [1: 240], goodthinkful [1: 240], oldthinker [1: 242], singlemindedness [1: 24]. Ці слова побудовані за моделями N/Adj.+N/V/Adj.+Suf. (іменник/прикметник+іменник/дієслово/прикметник+суфікс). Цікава категорія слів, що пройшли через складення основ та абревіацію, а також зазнали змін у кореневих голосних – Minipeace [1: 7], Minitruth [1: 241], Miniplenty [1: 7], Minipax [1: 7], Miniluv [1: 7]. як бачимо, перше слово ministry було скорочено методом кінцевого усічення, сполучник of з фрази було упущено, а слова love, pax були змінені до pax і luv. Такі зміни кореневої голосної пояснюються задумом автора, адже новомова повинна була звучати так я пишеться, а отже саме написання було спрощене до можливого мінімуму.

На кінець варто розглянути специфіку утворення множини у новомові. Відомо, що у сучасній англійській є винятки, такі як foot – feet, goose – geese, де відбувається зміна кореневої голосної; або зміна кореневої приголосної, як у leaf – leaves, wolf – wolves; ox – oxen, за якої до іменника додається нетипове закінчення замість звичного -s, -es; зміна слова по типу child – children; а також особливості утворення множини іменниками, запозиченими з латинської мови. Орвел пропонує модель утворення множини для усіх іменників -s, -es за якої жодних винятків немає, тобто не відбувається зміни кореневої голосної або приголосної чи самого слова: man – mans [1: 244]; life – lifes [1: 244], множина неправильних іменників також утворюється за єдиною для всіх у новомові іменників: ox – oxes [1: 244] і так далі.

Отже, автор користується такими механізмами словотвору як складання основ, префіксація та суфіксація, абревіація, автор створив незвичайний прошарок лексики. Дж. Орвелл також наділив нові слова специфічною семантикою, звузивши їх значення. Це було зроблено для досягнення атмосфери обмеженості, притиснення індивіда у суспільстві, описаному у романі.

Література:

1. George Orwell Nineteen Eighty-Four./George Orwell  – London: Penguin Books, 1972. – 256 p.
2. Sugayama Kensei Word Grammar: New Perspectives on a Theory of Language Structure./Sugayama Kensei, Hudson Richard – Continuum, 2006. – 251 p.
3. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка./Арнольд И.В. – М.: Высшая школа, 1986. – 295 с.
4. Артрушина Г.Б. Лексикология английского языка: Учебное пособие для студентов./Артрушина Г.Б., Афанасьєва О.В., Морозова Н.Н. – М.: Дрофа, 1999. – 188 с.
5. Виноградов В.В. О формах слов. – «Изв. АН СССР, Отд-ние лит. И яз.»/Виноградов В.В., 1944. – т.3 вып. 1.
6. Гальперин И.Р. Очерки по стилистике английского языка./Гальперин И.Р. – Москва: ИЗДАТЕЛЬСТВО ЛИТЕРАТУРЫ НА ИНОСТРАННЫХ ЯЗЫКАХ, 1958. – 460 с.
7. Гальперин И.Р. Стилистика английского языка. Учебник. Изд. 3-е./Гальперин И.Р. – М.: Высшая школа, 1981. – 334 с.
8. Елисеева В.В. Лексикология английского языка./Елисеева В.В. –  СПб: СПбГУ, 2003. – 44 с.
9. Єфімов Л.П. Стилістика англійської мови і дискурсивний аналіз. Учбово-методичний посібник/Єфімов Л.П., Ясінецька О.А. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. – 240 ст.
10. Знаменская Т.А. Стилистика английского языка. Основы курса: Учебное пособие. Изд. 2-е, испр./Знаменская Т.А.  – М.: Едиториал УРСС, 2005 – 208 с.
11. Казанцева О.М. Культура речевого общения. Учебное пособие./Казанцева О.М. – М.: Флинта: Наука, 2001 – 496 с.
12. Калиновська О.В. Проблеми лексикографічного опису ідеологічно забарвлених лексичних одиниць / О.М. Калиновська // Наукові записки. Том 85. Філологічні науки. – К: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – 35  -39 ст.
13. Кожина М.Н. Стилистика русского языка. Учебник для ВУЗов./Кожина М.Н.  – М.: Флинта, 2008. – 463 с.
14. Крючкова Т. Б. О методах описания и исследования идеологизированной лексики // Известия Академии наук СССР. Серия литературы и языка. – 1989. – Т. 48. – № 1.
15. Кухаренко В.А. Лингвистическое исследование английской художественной речи./Кухаренко В.А. – Одесса: Изд-во ОГУ, 1973. – 61 с.
16. Кухаренко В.А. Практикум з стилістики англійської мови: Підручник./Кухаренко В.А. – Вінниця: Нова книга, 2000. – 160 с.
17. Мацько Л.І. Стилістика української мови/Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. – К.: «Вища школа», 2003. – 463 с.
18. Потебня О.О. Естетика і поетика слова: Збірник./Потебня О.О. – К.: «Мистецтво», 1985. – 302 с.
19. Семчинський С.В. Загальне мовознавство./Семчинський С.В. – К.: «Вища школа», 1988. – С 98 – 151.
20. Скребнев Ю.М. Основы стилистики английского языка./Скребнев Ю.М. – М.: Высшая школа, 1994. – 324 с.
21. Скребнев Ю.М. Стилистика английского языка./Скребнев Ю.М., Кузнец М.Д.  – Л.: Учпедгиз. Ленинградское отделение, 1960. – 173 с.
22. Уфимцева А.А. Лексическое значение./Уфимцева А.А. – М., 1986.
23. Они получили по заслугам [Електронний ресурс] /А.Ляпидевский, В.Молоков, И.Доронини, М.Водопьянов // Известия – 1937. – 30 січ. (№ 27). – Режим доступу до журн.: http://www.oldgazette.ru/izvestie/30011937/text4.html
24. Новости дня «Радиопередача» [Електронний ресурс] / Редакционная колегія // Рабочая Москва – 1925. – 17 січ. (№14). – Режим доступу до журн.: http://www.oldgazette.ru/rmoskau/17011925/text7.html