Деркевич Н. А.
Національний педагогічний
університет ім.. В. Гнатюка,
м. Тернопіль

У статті здійснено характеристику семантики дієслів з префіксом zer-, представлено їх функцію у формуванні зв’язності художнього тексту, оскільки слово набуває свого повного значення саме у контексті.
Ключові слова: лінгвістика тексту, дієслівний префікс, дериват, похідне дієслово, словотворчий засіб, семантика.
В статье охарактеризирована семантика глаголов с префиксом zer-, представлено их функцию в формировании связанности художественного текста, поскольку текст приобретает свое полное значение именно в контексте.
Ключевые слова: лингвистика текста, глагольный префикс, дериват, производный глагол, словообразовательный способ, семантика.
The characteristic of the semantics of the verbs with prefix zer- is given in the article. Since a word acquires its complete meaning just in a context, these verbs function in function coherent formation is represented.
Key words: the linguistics of a text, verbal prefix, derivative, derivative verb, means of word building, semantics.

Звернення до текстової проблематики є явищем об’єктивним та закономірним і базується на зв’язку та взаємодії мовних одиниць у процесі їх функціонування. Результатом такої взаємодії є те, що у визначенні змісту мовних одиниць одного рівня, слід звертатися до одиниць вищого рівня – тексту, тому що спілкування відбувається не за допомогою окремих речень, а тексту, який є різновидом висловлювання [1, c. 68] і головним мовним елементом комунікації.
„Текст, як стверджує Г. В. Колшанський, є мовним комплексом, який утворений за правилами граматики, і який створює змістовно завершену, кінцеву, інтегровану, упорядковану послідовність речень, що забезпечують лінійне розгортання теми“ [3: 5]. Саме текст відображає процеси відбору, поєднання, вживання мовних, в тому числі словотвірних засобів. У теорії тексту вивчаються речення, перш за все їх зв’язки з іншими реченнями як частинами цілого тексту. Л. Бархударов вважає, що текст, будучи одиницею мови, є тим загальним, що лежить в основі окремих конкретних текстів, тобто схеми побудови тексту. Тому завдання лінгвістики тексту він визначає як виявлення та встановлення цих схем, або правил текстоутворення [2, c. 17].
Розгортання задуму для повного тексту повинно здійснюватися у певній послідовності, яка є одним із засобів реалізації комунікації. Зрозуміло, що зміст, відображений у тексті, не є таким, яким він існує в мисленні, тому цей зміст організовується на основі своїх закономірностей, спрямованих на забезпечення оперативності мислення; в тексті воно представлено у формі послідовності мовних одиниць. Це означає, що у породженні тексту існує певна схема, яка відображає порядок слідування елементів змісту, і ця схема є композицією тексту.
Повнозначна одиниця мови, тобто слово, виконує в тексті не тільки власне номінативну функцію, бо будь-який текст – це передусім послідовність номінативних знаків, серед яких, поряд з іншими, виділяється похідне слово, але також й комунікативну функцію.
Семантика похідного дієслова виконує в тексті номінативну, комунікативну та інформативну функції – це є метою статті.
Словотворення є одним із засобів формальної видозміни вихідного слова і, як стверджує Е. Кубрякова, “виникнення системи словотвору зі всіма її засобами та моделями чітко пов’язано із потребою у нових позначеннях, нових лексемах; одним із основних завдань словотвору є поповнення наявного словникового складу мови, необхідність узгодити форму та зміст вторинних одиниць номінації з їх майбутніми синтаксичними ролями, а також з їх функціями щодо всього тексту, його раціональною організацією” [4, c. 179]. Похідне слово, поряд з іншими мовними одиницями, виступає у ролі необхідного лексичного наповнення тексту, а текст є “резервуаром” наповнення похідними одиницями, джерелом породження їхньої семантики, тобто існує двобічний зв’язок між змістом похідного слова і загальним розумінням тексту. Тож, як зазначають Е. С. Кубрякова та М. М. Полюжин, на стику лінгвістики тексту і словотворення виникає низка питань, які пов’язані з використанням словотворення в “інтересах” тексту, а зі “службою” тексту словотворенню, що свідчить про розширення сфери вивчення функціонування похідного слова [5, c. 53; 8, c. 44].
Комплексний характер значення словотвірних одиниць, семантико-функціональна кореляція більшості похідних слів із відповідними синтаксичними структурами зумовлюють можливість і необхідність використання вторинних найменувань. Це пов’язано з тим, що похідне слово виконує в семантичній структурі тексту функції економії, раціональної подачі інформації, сприяє уникненню граматичної громіздкості та синтаксичного ускладнення. Постійне поповнення лексики тієї чи іншої мови похідними словами служить дуже придатним матеріалом для вивчення шляхів функціонування мови, її зв’язку з розвитком суспільства. Особливо широкі перспективи відкриває вивчення семантичної структури у контексті нового похідного слова, яке здатне фіксувати безпосередній акт словотворення, а також інтерпретувати вжите у ньому новоутворення [8, c. 20].
Дієслова виконують не лише номінативні функції – денотативно-репрезентативні чи сигнифікативні, а й служать для комунікації, є в реченні певним чином оформленою одиницею відповідно до її комунікативного завдання [6, c. 179].
Дериваційні форманти і твірні основи як елементарні словотвірні одиниці беруть участь у формально-семантичній організації тексту не самостійно, а у відповідних словотвірних структурах. Текстоорієнтована актуалізація невідокремлюваного префікса і похідного дієслова забезпечують єдність текстового ряду, сприяють його композиційній завершеності.
Тож, префікс zer- є продуктивним для дієслів та їх похідних. У періоди розвитку німецької мови zer- виконував функцію префікса зі значенням „розподілу, роздвоєння“, тому його семантика стала чіткою вже на ранніх етапах розвитку німецької мови. Префікс zer- є перфективно-інтенсифікуючим компонентом для твірних основ із двома модифікаціями – поділу та руйнації: zer-mahlen, zer-trümmern [10, c. 333] і, як стверджує Г. Марчанд, семантика третини дериватів із префіксом zer- зумовлена передусім префіксом [12, c. 426].
Структурна єдність тексту часто реалізується за допомогою простого повтору словотвірних конструкцій:
Dann verstand ich klar, die Christhofskirche konnte unmöglich bei einem nächtlichen Fliegerangriff zerstört worden sein. … auf der alle Gassen und Plätze abrasiert und zerstört waren [13, c. 49].
У наведеному прикладі похідні дієслова структурно зв’язують текст і вносять у зміст речення однакове значення, формуючи його змістово-структурну завершеність.
Текстоорієнтовані функції дериваційних одиниць проявляються завдяки специфічним прийомам їх текстового використання у складі відповідних словотвірних структур дериватів. Одним із важливих засобів структурування семантики тексту є актуалізація формантної частини словотвірної структури деривата. Актуалізація компонента словотвірної структури здійснюється внаслідок цілеспрямованого використання в одному тексті низки похідних дієслів з різними твірними основами, в яких виявляється один словотвірний тип:
Das Schwierigste war zwar getan, als die Eisdecke zerbrochen war, aber alle diese großen Schollen mussten noch zerkleinert und gegeneinander geschleudert werden, bis sie ganz zertrümmert, zerrieben und aufgelöst waren [9, c. 215].
Повтор префікса zer- у низці дієприкметників забезпечує тотожність категоріального значення “руйнації“ і, внаслідок цілеспрямованого використання в тексті, підсилює його.
Повтор однотипних дериватів zertrümmert, zerschmettert, zermalmt, передає значення “руйнація”:
Auch Brauns Tapetengeschäft, das mit der Familie in diesem Krieg verbrannt sein sollte, nachdem ihm im ersten Krieg nur die Schaufenster zertrümmert worden waren. Der Brunnen und alle Platanen waren wohl längst zerschmettert. … Er hielt sich mit seinem kurzen Schnurbart – bis ihn die Nachricht ereilte, dass sein Haus und seine Familie zermalmt worden waren [14, c. 49].
Використання похідних найменувань уможливлює конкретизацію мікротеми мовного висловлювання. У такому разі її значення розкривається змістом наступного мовного відрізка – фрази, логічної єдності, а інколи і всього тексту, коли словотвірна одиниця позначає “гіпертему” тексту і похідне слово перебуває в препозиції до висловлювання, катафорично задає спрямованість подальшого розгортання тексту:
Drei Millionen Kriegsversehrte zählt heute noch das Agrarland Vietnam, die ökologischen Zerstörungen von damals wirken nach … . …, die seit einem über einem Vierteljahrhundert mit zerstörter Gesundheit, zerrütteten Nerven und zerbrochenen Beziehungen leben müssen [11, c. 24].
Гіперонім Zerstörungen, уточнений гіпонімами zerstörte Gesundheit, zerrüttete Nerven, zerbrochene Beziehungen, пояснює загальний зміст мікротексту.
Явище гіперонімії виникає в тексті внаслідок упровадження описових найменувань предмета. Гіпер-гіпонімічні або родо-видові відношення – це співвідношення первинного/ вихідного і вторинного/ похідного значень. Використання такого явища в тексті сприяє його економному викладу, “інтерпретація похідних символів по-новому висвітлює механізм семантичної деривації” [7, c. 68].
Jeder fünfte der rund 22 Millionen Einwohner war betroffen. Die Fluten zerstörten Ernte und landwirtschaftliche Maschinen. 80 Prozent der Ernte wurde vernichtet. Im gleichen Jahr verwüstete ein Taifun die Nordwestküste des Landes und zerstörte zahlreiche Deiche. Wichtiges Ackerland wurde von Meerwasser versalzen [15, c. 17].
Для розкриття теми “руйнація”, автор використовує контекстуальну синонімію, тобто в певних випадках із великої кількості значень слів реалізується саме таке, яке за відповідних контекстуальних умов вступає у синонімічні відношення з іншим словом, яке не є його прямим синонімом:
Stießen versehntlich eine Vase um, eine zweite. Sie zerbrach. Einer nahm einen Pokal, ein kunstvolles Glas, schmiss es zu Boden; es zerbrach. Der Mensch, zornig jetzt, … schmetterte das Glas auf den Stein, es zersplitterte mit Lärm. … ihre Lust ging dahin, zu zerschlagen, zu zerstören [9, c. 404].
Синонімічні деривати zerrissen, zerbrachen, zerschlugen та відіменникове похідне дієслово zertrümmerten, підсилені прикметниками zornig, hingegeben, jubelnd формують не лише спільну тему, але й семантично подібні на позначення широкого понятійного поля цього явища:
Die Wut aller richtete sich gegen diese Dinge. Sie zerrissen, zerbrachen, zerschlugen, zertrümmerten, zornig, hingegeben, jubelnd [9, c. 405].
Також префікс zer- надає дериватам переносного значення “ламати голову, роздумувати” / zermartern:
Und er weiß, dass es nicht gut ist, sich dann jedesmal den Kopf zu zermartern [16].
У наступному прикладі дієслово з префіксом zer- вживається на позначення руйнації здоров’я людини – розбити/ zerschießen, zerfetzen:
Man kann die Seele eines Mannes so zerschießen und zerfetzen, dass sie für die ewigen Jagdgründe vollständig tot und verloren ist [17].
Отже, на основі прикладів із художньої та публіцистичної літератури ми спостерігали семантику лексичних одиниць, які об’єднані смисловими зв’язками, спільною темою – “руйнація”. Похідне слово створюється не тільки з лексичною метою, але й для здійснення складних граматичних, синтаксичних та номінативно-комунікативних функцій у процесі формування зв’язності тексту.

ЛІТЕРАТУРА

1. Адмони В. Г. Исторический синтаксис немецкого языка / В. Г.Адмони. – М. : Высшая школа, 1973. – 335 с.
2. Бархударов А. С. Текст как единица языка и единица перевода / А. С. Бархударов // Лингвистика текста. – М., 1974. – 150 с.
3. Колшанский Г. В. Коммуникативная функция и структура языка / Г. В. Колшанский. – М. : Наука, 1984. – 174 с.
4. Кубрякова Е. С. Общее языкознание: внутренняя структура слова. Словообразование / Е. С. Кубрякова. – М. : Наука, 1974. – 198 с.
5. Кубрякова Е. С. О связях между лингвистикой текста и словообразованием / Е. С. Кубрякова // Лингвистические проблемы текста : [сб. науч. труд.]. – М., 1983. – Вып. 217. – С. 50-58;
6. Кубрякова Е. С. Типы языковых значений. Семантика производного слова / Е. С. Кубрякова. – М. : Наука, 1981. – 224 c.
7. Новиков А. И. Семантика текста и ее формализация / А. И.Новиков. – М. : Наука, 1983. – 215 с.
8. Полюжин М. М. Функціональний і когнітивний аспекти англійського словотворення / М. М. Полюжин. – Ужгород : Вид-во Закарпаття, 1999. – 235 с.
9. Feuchtwanger L. Die Jüdin von Toledo / Leon Feuchtwanger. – Berlin : Aufbau Verlag, 1956. – 476 S.
10. Fleischer W. Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache / Wolfgang Fleischer. – Tübingen : Max Niemeyer Verlag, 1982. – 326 S.
11. Knaul S. Schützenhilfe für Scharon / Susanne Knaul // Die Welt. – 2003. – N 60. – S. 24.
12. Marchand H. Die Präpartikelverben im Deutschen: echte Präfixbildungen, synthetische Präfixbildungen, pseudo-präfixale Bildungen / Hans Marchand // Studies in Syntax and Word-Formation. – München : Wilhelm Fink Verlag, 1972. – S. 423- 439.
13. Seghers A. Zwei Geschichten aus Mexiko / Anna Seghers. – Darmstadt : Luchterhand Literaturverlag GmbH, 1982. – 110 S.
14. Seghers A. Das Ende / Anna Seghers. – Moskau, 1951. – 126 S.
15. Wirth A. Jeder zweite Deutsche ist wetterfühlig // Ariane Wirth // Franfurter Allgemeine Zeitung. – 2001. – N 88. – S 17.
16. Wortschatz Lexikon. zerfetzen : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://dict.uni-leipzig.de/cgibin/wort_www.exe?site=22&Wort_id= 8416030
17. Wortschatz Lexikon. zermartern : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dict.uni-leipzig.de/cgibin/wort_www.exe?site=22&Wort_id= 8416030