В даній статті розглянуто речення розповідного типу у заголовках англомовної та німецькомовної реклами. Визначено основні складові рекламних повідомлень, проаналізовано рекламні тексти із журналів «Marie Claire» та «Der Spiegel», досліджено види розповідного речення та їх вплив на свідомість покупців.

       Ключові слова: реклама, заголовок, розповідне речення, товар, споживач.

       В данной статье рассмотрены предложения повествовательного типа в заголовках англоязычной и немецкоязычной рекламы. Определены основные составляющие рекламных сообщений, проанализированы рекламные тексты из журналов «Marie Claire» и «Der Spiegel», исследованы виды повествовательного предложения и их влияние на сознание людей.

       Ключевые слова: реклама, заголовок, повествовательное предложение, товар, потребитель.

       In this article the type of declarative sentence in the titles of English and German-language advertising is reviewed. The main components of advertising messages are defined, advertising texts from such magazines as «Marie Claire» and «Der Spiegel» are analyzed, the declarative sentence types and their impact on customers’ consciousness are researched.

      Keywords: Advertising, title, declarative sentence, product, customer.

       У зв’язку з повномасштабним розвитком інформаційного ринку, реклама стала невід’ємною частиною сучасного життя. Застосовуючи широкий спектр прийомів для побудови рекламного тексту, рекламодавці маніпулюють свідомістю людини для заохочення потенційних покупців придбати товар.

       Загалом рекламні тексти створюються за чітко встановленою структурою і ґрунтується на п’яти основних складових. Елемент, котрий займає одну з основних позицій і має здатність привертати увагу покупця називається заголовком. Як правило, заголовок складається не більше ніж з десяти слів, адже запорукою успіху рекламного тексту є лаконічне формулювання.

       Наступний елементом є підзаголовок, котрий визначається, як більш конкретизована частина заголовку. Підзаголовок можна умовно назвати мостом між загальним заголовком та основним текстом. Основне завдання підзаголовку полягає у підготовці читачів до сприйняття усіх деталей повідомлення та у виокремленні можливих споживачів із кола пасивних читачів. Варто зазначити, що наявність підзаголовку є не обов’язковою, особливо якщо заголовок містить більше 7 слів. Після підзаголовка потенційний клієнт переходить до сприйняття основного тексту, котрий, як правило, надає більш розширену інформацію про продукт чи послугу. У цій частині рекламного тексту зазвичай подано деталі, зміст яких формується у залежності від специфіки товару чи послуги.

      У ході досліджень було виділено три типи речень, що найчастіше використовуються у рекламних заголовках: розповідні, окличні та питальні речення. Кожен вид речення має свої цілі, власну структурну характеристику інтонації та по-різному здійснює вплив на реципієнтів.

      Для побудови заголовка у англомовних та німецькомовних рекламних текстах використовуються різні способи, різні лексичні та синтаксичні структури та смислові акценти. Беручи до уваги результати досліджень, можна стверджувати, що найбільш типовим видом речення, котре використовується для побудови рекламних заголовків є розповідне речення. Водночас структура розповідного речення варіюється, а саме у заголовках застосовується розповідне речення про користувача, розповідне речення про товар та наслідки його використання.

       Прикладом заголовка про товар та його дію знаходимо в англомовній рекламі крему для шкіри «Nivea» [5, p. 24]. Заголовок «Feeling at ease with your sensitive skin» (ніжна шкіра) формує у потенційного покупця прихильність до запропонованого товару та викликає зацікавлення, наголошуючи на позитивних особливостях товару. Неабияке значення відіграє образне означення «sensitive», адже цей прикметник вказує на результат використання товару та його дію на шкіру. У заголовку реклами косметичного мила «Dove» [5, p. 12] використано інший тип розповідного речення: «Soap strips your skin. «Dove is different». За допомогою протиставлення звичайного мила і продукту, який рекламується, покупець має можливість порівняти дію вищезгаданих засобів гігієни. Важливу роль відіграє у цьому заголовку означення «different» (інший), що наштовхує потенційного покупця спробувати новий продукт, який відрізняється від інших.

      Прикладом використання такого типу речення може слугувати реклама гелю для душу «Lavera», де за допомогою застосування антонімчних дієслів покупець чітко бачить переваги запропонованого продукту. У реченні «Andere Duschgels trocknen die Haut, aber Lavera befeuchtet sie» такі слова як «trocknen» (сушити) та «befeuchten» (зволожувати) підсилюють вплив на свідомість покупця, що є підтвердженнням дослідження Лена Мастермана про високоефективне використання засобів протиставлення в PR-технологіях [6, p. 56].

      Серед розповідних речень у заголовку реклами також виокремлено такі, в яких інформація надається від імені користувача, який активно використовує товари або звертається до послуг, що рекламуються. Яскравим прикладом такого виду розповідних речень у заголовках є реклама веб-ресурсу американських лікарень, де ми бачимо речення «I find the right hospital, clicking away» [5 p. 13]. У цьому випадку користувачем запропонованих послуг є людина, яка зареєстрована на сайті usnews.com, що надає велику кількість послуг у сфері медицини.

       Ще одним прикладом речень у заголовку реклами, де інформація подається від імені споживача є рекламний заголовок пива «Bud» [5 p. 32]: «Time flies, when I am having Bud». Очевидно, що текстове повідомлення, яке представлене у рекламі, написано від першої особи, тобто від імені споживача цього напою. Такий метод побудови тексту є ефективним, адже потенційний клієнт отримує інформацію про продукт від людей, котрі вже спробували його.

       Отже, для побудови більшості англомовних та німецькомовних рекламних текстів використовується розповідне речення. Застосовуючи інформацію про товар та наслідки його використання або безпосередньо про споживача, рекламодавці урізноманітнюють розповідне речення. Такого роду варіації сприяють підвищенню ефективності рекламного тексту та позитивно впливають на вибір споживачів.

Література:

1. Бахтін М. Проблема тексту у лінгвістиці, філології та інших гуманітарних науках // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів, 1996.

2. Леонтьев А. А.. Психолингвистика и проблема функциональных единиц речи // Вопросы теории языка в современной зарубежной лингвистике. М.,1961.

3. Сорокин Ю. А. Психолингвистические аспекты изучения текста. – М.,1985.

4. Büchner W. Der Spiegel / Wolfgang Büchner. // SPIEGEL-Verlag. – 2010. – №50. – 45 p.

5. Marie Clarie. Magazine / Graham Wood. – Washington : Condé Nast International Ltd, 2014. – 102 p.

6. Masterman L. Teaching The Media / Len Masterman. – London: MK Media Press, 1996. – 248 p.