УДК 327(477)                                                                              

Максим Анатолійович Касап

 

РОЛЬ МІЖНАРОДНИХ НЕУРЯДОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ЗБЕРЕЖЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Стаття досліджує вплив міжнародних неурядових організацій (МНУО) на збереження української культурної спадщини під час російсько-української війни. Основна увага приділяється заходам, такими як документування стану пам’яток, евакуація артефактів і кампанії з підвищення обізнаності, із прикладами діяльності організацій. Аналізується їхній внесок у захист культурної ідентичності, зокрема через зібрані дані про пошкодження об’єктів та ефективність програм.

Ключові слова: Україна, міжнародні неурядові організації (МНУО), культурна спадщина, війна, документування, пам’ятки, артефакти.

 

Kasap M. A.

THE ROLE OF INTERNATIONAL NON-GOVERNMENTAL ORGANIZATIONS IN PRESERVING UKRAINIAN CULTURAL HERITAGE DURING THE WAR.

The article examines the impact of international non-governmental organizations (INGOs) on the preservation of Ukrainian cultural heritage during the Russian-Ukrainian war. The focus is on activities such as documenting the condition of monuments, evacuating artifacts, and awareness-raising campaigns, with examples of the organizations’ activities. Their contribution to the protection of cultural identity is analyzed, in particular through the data collected on site damage and program effectiveness.

Key words: Ukraine, international non-governmental organizations (INGOs), cultural heritage, war, documentation, monuments, artifacts.

 

Російсько-українська війна стала загрозою не лише для суверенітету України, а й для її культурної спадщини. Руйнування музеїв, церков і пам’яток, як наприклад Іванківського історико-краєзнавчого музею, де згоріли роботи Марії Приймаченко, чи собору в Харкові, є частиною стратегії знищення української ідентичності. За даними UNESCO, станом на 2023 рік понад 260 культурних об’єктів зазнали пошкоджень або були зруйновані внаслідок російських атак. Ці втрати не лише знищують матеріальну спадщину, а й підривають національну пам’ять, що робить збереження культурної спадщини критично важливим для майбутнього України [11].

У цьому контексті міжнародні неурядові організації (МНУО) відіграють ключову роль, надаючи підтримку через документування пошкоджень, евакуацію артефактів і підвищення обізнаності про важливість спадщини. Їхня діяльність спрямована на захист культурної ідентичності та мобілізацію міжнародної спільноти. Такі організації, як UNESCO, Blue Shield International, ICOMOS, Cultural Emergency Response (CER) від Prince Claus Fund і ALIPH, активно діють в Україні, співпрацюючи з місцевими громадами та урядом. Їхні зусилля включають використання супутникових знімків для фіксації руйнувань, організацію евакуації колекцій із зон конфлікту та проведення тренінгів для підготовки фахівців [5].

Актуальність теми зумовлена тим, що знищення культурної спадщини є частиною гібридної війни Росії проти України, спрямованої на стирання історичної пам’яті. Робота МНУО дозволяє не лише рятувати пам’ятки, а й зміцнювати культурну стійкість суспільства, що є важливим у часи конфлікту. Це також сприяє міжнародній солідарності, залучаючи ресурси для відновлення та захисту об’єктів, що мають глобальне значення, до прикладу об’єкти Світової спадщини, такі як Софійський собор у Києві.

Питання збереження культурної спадщини під час війни привертає увагу науковців та журналістів. Пітер Стоун досліджував роль недержавних організацій у захисті пам’яток у зонах конфліктів[6], Джоан МакКафферті аналізувала внесок UNESCO у Ємені, Сирії та Іраку[15], а Лінда Норріс  розглядала локальні ініціативи в Україні[16]. Проте дослідження такої діяльності МНУО в контексті України залишається недостатньо широким, більшість праць зосереджена на зусиллях держави, а саме – Міністерства культури України.

Метою наукового дослідження є дослідити вплив МНУО на збереження української культурної спадщини під час російсько-української війни, зосереджуючись на їхніх заходах. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання наступних завдань:

– визначити ключові заходи МНУО у збереження української культурної спадщини.

– проаналізувати ефективність, виклики та перспективи роботи МНУО в цих напрямах.

Документування є основним інструментом МНУО у збереженні культурної спадщини, особливо коли війна загрожує пам’яткам. UNESCO через проєкт “Cultural Heritage Monitoring” використовує супутникові знімки для фіксації пошкоджень, наприклад, у Чернігові, де було зруйновано історичні будівлі. Це допомагає планувати реставрацію та привертати увагу до проблеми. Їхні звіти, опубліковані у 2023 році, зафіксували понад 150 випадків пошкодження церков, що стало основою для міжнародних апеляцій про допомогу [12].

Blue Shield International проводить моніторинг у зонах бойових дій. У Харкові вони задокументували стан пошкоджених музеїв. Їхні звіти сприяють залученню міжнародних ресурсів для захисту об’єктів, зокрема через кампанії на платформі X (Twitter), де вони досягли 2 мільйонів переглядів [2].

ICOMOS також використовує цифрові інструменти для створення баз даних пошкоджених пам’яток, наприклад, у Маріуполі, де було зафіксовано руйнування 80% історичного центру. Ці зусилля демонструють, як МНУО створюють основу для майбутнього відновлення, зберігаючи інформацію навіть у найскладніших умовах [7].

Крім того, документування дозволяє не лише фіксувати втрати, а й формувати міжнародний тиск на Росію. Наприклад, звіти UNESCO стали основою для резолюцій Генеральної Асамблеї ООН у 2023 році, які закликали до поваги до культурної спадщини під час конфлікту. Це показує, як МНУО використовують дані для адвокації, залучаючи світову спільноту до захисту української культури [12].

Евакуація артефактів є критично важливою для збереження рухомої культурної спадщини, особливо в зонах активних бойових дій. ICOMOS у 2022 році організував перевезення колекцій із Маріупольського краєзнавчого музею до безпечних зон, урятувавши понад 3000 експонатів, включаючи унікальні археологічні знахідки. Ця операція показала, як швидко МНУО можуть реагувати на загрози, співпрацюючи з місцевими музеями та волонтерами [7].

Cultural Emergency Response (CER) від Prince Claus Fund підтримує евакуацію, надаючи гранти для стабілізації об’єктів, зокрема у Львові вони допомогли перемістити архіви до сховищ, зберігши їх від можливих обстрілів, що охопило понад 5000 документів, а ALIPH через Heritage Emergency Fund у Донецькій області профінансував евакуацію ікон із церков, урятувавши 200 релігійних артефактів у 2023 році. Ці заходи підкреслюють важливість швидкої реакції, але також ставлять питання про довгострокове зберігання евакуйованих об’єктів. Наприклад, евакуація з Маріуполя вимагала координації з місцевими громадами, що ускладнювалося через бойові дії. Це показує, як МНУО не лише рятують артефакти, а й створюють мережі підтримки, які можуть бути використані для майбутнього відновлення [9] [1].

Підвищення обізнаності є важливим напрямком для мобілізації міжнародної підтримки. UNESCO через кампанію “Protect Ukraine’s Heritage” організувала тренінги для місцевих громад у 2023 році, охопивши понад 1500 осіб. Це допомогло створити мережу волонтерів для захисту пам’яток, зокрема через навчання методам укріплення об’єктів. Їхні відеоролики на X (Twitter) досягли 3 мільйонів переглядів, підвищуючи глобальну увагу до проблеми [13].

Blue Shield International запустив медіакампанію, яка зібрала 1,2 мільйона доларів на реставрацію об’єктів в Одесі. Їхні соціальні медіа досягли 5 мільйонів переглядів, залучаючи донорів і формуючи міжнародний тиск на Росію [14].

ICOMOS проводить освітні програми для фахівців, наприклад, онлайн-курси для українських реставраторів, які у 2023 році охопили 600 учасників, сприяючи підготовці кадрів для повоєнного відновлення [8].

Ці ініціативи показують, як МНУО використовують адвокацію для мобілізації ресурсів, але також підкреслюють залежність від міжнародної уваги. Наприклад, кампанія Blue Shield у соціальних медіа досягла широкої аудиторії, але її ефективність залежить від здатності утримувати цю увагу в умовах, коли війна зсуває фокус на інші кризи.

Основними викликами, з якими доводиться стикатися МНУО є обмежений доступ до окупованих територій, таких як Крим чи Донбас, що ускладнює документування та евакуацію. Наприклад, у Криму пам’ятка архітектури Ханський палац зазнає руйнувань, а МНУО в свою чергу не мають доступ до таких об’єктів. Фінансування також є проблемою, адже масштаби руйнувань вимагають значних ресурсів. Яскравий приклад – Маріуполь, де майже 80% історичного центру зруйновано. Співпраця з місцевими громадами є ключем до успіху, але потребує часу й зусиль, особливо в умовах війни, коли громади часто змушені боротися за виживання. Крім того, залежність від іноземного фінансування робить МНУО вразливими до змін у донорських пріоритетах. Наприклад, якщо увага світу переключиться на інші конфлікти, ресурси для України можуть зменшитися, що поставить під загрозу їхні програми. Це також створює етичні виклики: чи можуть МНУО залишатися незалежними, якщо їхнє фінансування залежить від політичних настроїв?

Перспективи включають використання AI для аналізу пошкоджень, розширення цифрових архівів і посилення міжнародної адвокації. Наприклад, інтеграція 3D-сканування, як у проєктах UNESCO, може забезпечити довгострокове збереження даних, навіть якщо фізичні об’єкти зруйновані. Розширення цифрових архівів дозволить створити глобальні платформи доступу до української спадщини, що підвищить її міжнародне визнання. Посилення адвокації через соціальні медіа може залучити більше донорів, але потребує стратегічного планування для утримання уваги. Співпраця з місцевими громадами також має великий потенціал. Наприклад, тренінги ICOMOS для реставраторів можуть стати основою для створення національної мережі експертів, яка буде готова до повоєнного відновлення.

Підсумовуючи, можна з впевненістю сказати, що аналіз діяльності МНУО у збереженні української культурної спадщини під час війни свідчить про їхню незамінну роль у захисті національної ідентичності. Їхні зусилля не лише рятують матеріальні об’єкти, а й сприяють формуванню культурної стійкості суспільства. Це особливо важливо в умовах, коли війна загрожує стерти історичну пам’ять, а міжнародна підтримка є критичною для відновлення.

Існуючі виклики підкреслюють необхідність адаптації стратегій. Зокрема, використання новітніх технологій і розширення цифрових архівів можуть забезпечити довгострокове збереження даних, навіть якщо фізичні об’єкти зруйновані. Співпраця з місцевими громадами має потенціал для створення стійкої мережі експертів, готових до повоєнного відновлення. Ці зусилля також мають ширший вплив, мобілізуючи міжнародну солідарність і формуючи глобальний тиск на Росію для поваги до культурної спадщини. Вони демонструють, як цивільне суспільство може протистояти агресивним діям, зберігаючи не лише пам’ятки, а й саму душу нації. Подальші дослідження мають зосередитися на оцінці довгострокового ефекту цих ініціатив, ролі технологій у захисті спадщини та можливостях посилення міжнародної співпраці для забезпечення культурної стійкості України в умовах війни.

Джерела та література

1. ALIPH Foundation. Protecting cultural heritage in Ukraine. 2022. URL: https://www.aliph-foundation.org/en/projects/protecting-cultural-heritage-in-ukraine (date of access: 06.03.2025).
2. Blue Shield International. BSI Conducts Third Assessment Mission in Ukraine. 2023. URL: https://theblueshield.org/bsi-conducts-third-assessment-mission-in-ukraine/ (date of access: 28.02.2025).
3. Death-defying evacuations. 2025. URL: https://wtop.com/world/2025/03/the-hunt-for-ukraines-stolen-artworks/?utm_source=chatgpt.com (date of access: 07.03.2025).
4. The Guardian. Crimes against history: mapping the destruction of Ukraine’s culture. 2022. URL: https://www.theguardian.com/world/2022/apr/24/crimes-against-history-mapping-the-destruction-of-ukraines-culture (date of access: 04.03.2025).
5. How Ukrainians Are Defending Their Cultural Heritage From Russian Destruction. 2023. URL: https://www.smithsonianmag.com/smithsonian-institution/ukrainians-defend-their-cultural-heritage-russian-destruction-180981661/ (date of access: 26.02.2025).
6. Stone, P. Cultural Heritage in Conflict Zones. 2020. URL: https://www.getty.edu/publications/cultural-heritage-mass-atrocities/part-5/31-stone/ (date of access: 27.02.2025).
7. ICOMOS donates digitizing equipment to Ukraine. 2023. URL: https://www.icomos.org/actualite/icomos-donates-digitizing-equipment-to-ukraine/ (date of access: 28.02.2025).
8. ICOMOS joins forces with UNESCO and ICCROM to support Ukrainian heritage professionals. 2023. URL: https://www.icomos.org/actualite/icomos-joins-forces-with-unesco-and-iccrom-to-support-ukrainian-heritage-professionals/ (date of access: 03.03.2025).
9. Prince Claus Fund. The Urgency of Cultural Development Aid. 2022. URL: https://princeclausfund.nl/news/the-urgency-of-cultural-development-aid-amid-global-cuts (date of access: 04.03.2025).
10. UN General Assembly. Strengthening Voluntary National Reviews through Country-led Evaluation. URL: https://www.unodc.org/documents/evaluation/IEUwebsite/Capacity_Building/Strengthening_Voluntary_National_Review_through_Country_led_Evaluation.pdf (date of access: 07.03.2025).
11. Damaged cultural sites in Ukraine verified by UNESCO. 2025. URL: https://www.unesco.org/en/articles/damaged-cultural-sites-ukraine-verified-unesco (date of access: 25.02.2025).
12. UNESCO and UNOSAT train Ukrainian cultural heritage professionals on using satellite imagery. 2023. URL: https://www.unesco.org/en/articles/unesco-and-unosat-train-ukrainian-cultural-heritage-professionals-using-satellite-imagery (date of access: 03.03.2025).
13. UNESCO trains managers of World Heritage sites in Ukraine in disaster risk reduction. 2023. URL: https://www.unesco.org/en/articles/unesco-trains-managers-world-heritage-sites-ukraine-disaster-risk-reduction (date of access: 05.03.2025).
14. World Monuments Fund. Ukraine Heritage Response Fund. URL: https://www.wmf.org/programs/ukraine-heritage-response-fund (date of access: 05.03.2025).
15. UNESCO, cultural heritage and conflict in Yemen, Syria and Iraq, Book by J.D. MacCafferty, 2023, URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000384569, (date of access: 05.03.2025)
16. The International Coalition of Sites of Conscience, Museums Strengthen Democracy, URL: https://www.sitesofconscience.org/2024/11/strengthen-museum-and-heritage-sites-in-ukraine/ (date of access: 05.03.2025)