Било Світлана Михайлівна

Студентка 6 курсу, спеціальність «Міжнародні відносини»

Науковий керівник

Сидорук Тетяна Віталіївна

д-р політ. наук, професор, завідувач кафедри міжнародних відносин

Анотація. У статті проаналізовано співробітництво України та Естонії у сфері цифрових трансформацій і впровадження електронного урядування. Досліджено етапи здійснення цифрових трансформацій в Україні. Здійснено аналіз нормативно-правової бази для розбудови електронного врядування. Визначено проекти, як фінансує Естонія в Україні. Охарактеризовано сучасний стан і подальшу співпрацю у даній сфері.

Ключові слова: Естонія, Україна, електронне врядування, цифровізація, Держава в смартфоні

Abstract. The article analyzes the cooperation between Ukraine and Estonia in the field of digital transformations and implementation of e-government. The stages of implementation of digital transformations in Ukraine are studied. An analysis of the legal framework for the development of electronic governance was carried out. The article identifies the projects financed by Estonia in Ukraine. The current state and further cooperation in this area are characterized.

Key words: Estonia, Ukraine, e-governance, digitalization, A State in a smartphone

Уряди в усьому світі все частіше шукають способи використання цифрової трансформації для підвищення ефективності та покращення доступу для громадян – і Україна не виняток. Завдання на створення сучасного інформаційного суспільства було покладено через декілька років після отримання незалежності. Проте протягом багатьох років покладені завдання так і залишились лише на папері.

Зрозуміло, що для здійснення конкретних дій для діджиталізації потрібно залучитися досвідом і підтримкою зарубіжних країн. Для України найяскравішим прикладом запровадження електронного урядування стала Естонія, яка є лідером із впровадження новітніх технологій в сфері управлінні і має великий досвід побудови уряду 21-го століття та цифрового суспільства.

У науковій літературі приділяють мало уваги тому, як Естонія допомагає Україні у розбудові цифрової держави. Натомість автори зосереджуються на загальній характеристиці досвіду Естонії в побудові електронної держави та як його можна використати в Україні. Такий підхід у дослідженні було використано Архиповою Є. і Дмитренко Н. [1], які у своїй роботі аналізували досвід Естонії і його імплементацію в Україні. Такі дослідники як Кулага І., Ткаченко О., Клівак В. проводили порівняльний аналіз розвитку електронного урядування в Україні та Естонії. [2]

Метою статті є аналіз співпраці Естонії та України у сфері цифрових трансформацій. Для досягнення зазначеної мети в роботі поставлено такі завдання:

• Проаналізувати правову базу для розбудови електронного врядування;
• Прослідити етапи здійснення цифрових перетворень в Україні;
• Окреслити проекти, в межах яких Естонія надає підтримку Україні;
• Охарактеризувати співробітництво двох держав щодо протидії кіберзагрозам.

Кроки із впровадження цифрової трансформації в Україні були зроблені ще у кінці 90-х років із прийняттям у 1998 р. закону «Про національну програму інформатизації», який передбачав створення завдань, спрямованих на створення сучасної інформаційної інфраструктури.[1] Саме з цього року починається перший етап з впровадження цифрових перетворень, який характеризується побудовою нормативно-правової бази.

Фактично Україна приєдналася до цього процесу у 2002 р., коли було запущено центральну частину єдиного веб-порталу Кабінету Міністрів України. Наступного року була розроблена програма «Електронна Україна» на 2003-2010 роки, проте жодних конкретних дій за цією програмою не було зроблено. У 2007 р. було прийнято закон «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», який був прийнятий для вдосконалення державного управління, відносин між державою та громадянами, формування електронних форма взаємодії між органами державної влади та місцевого самоврядування. Після цього було прийнято багато інших законодавчих та нормативних актів, таких як Закон України «Про електронний цифровий підпис», Закон України «Про доступ до публічної інформації».

У 2010 р. було схвалено Концепцію розвитку електронного урядування в Україні, проте вона мала дещо декларативний характер, оскільки її цілі не були реалізовані через брак досвіду, корупцію та недостатньо розвинуту нормативно-правову базу.[2]

Для Естонії співпраця у сфері цифрових трансформацій з Україною є пріоритетною, що підтверджується стратегічним документом МЗС Естонії від 2019 р. про співпрацю з Україною.[11] Ще у 2002 р. за спільної ініціативи Уряду Естонії Інституту відкритого суспільства (OSI) та Програми розвитку ООН було створено e-Governance Academy (eGA). Дана ініціатива допомагає урядам як на національному, так і на місцевому рівнях розробляти політику та стратегії електронного урядування, пов’язані з дорожньою картою впровадження та фінансовими планами. [9]

З 2012 року e-GA працює в Україні – з цього моменту простежується другий етап  з впровадження цифрових перетворень, який характеризується вже здійсненими конкретними кроками. У підготовці розвитку електронного урядування e-GA співпрацювала з Державним агентством з питань електронного урядування і на сьогоднішній день Україна є найбільшою країною, де eGA та її технологічні партнери успішно розробили, протестували та запровадили проекти цифрової трансформації.[5]

Ханнес Асток, директор з розвитку та член правління eGA, сказав ERR News, що Україна є «найважливішим» і «найбільшим» партнером з розвитку для Естонії. Організація почала розвивати послуги на регіональному рівні, перш ніж перейти переважно на національний рівень у 2014 році після революції. Асток каже, що з тих пір йде “безперервна робота”. [14]

Так, eGA започаткувала проект «Підтримка е-урядування для України», який охоплював регіональні та місцеві органи влади західної України, які висловили зацікавленість і підтримку інтеграції ІКТ у своє управління. Мета проекту – покращити спроможності органів влади щодо впровадження ІКТ для ефективного і прозорого управління та місцевої демократії, а також створення прикладів для органів центрального рівня та подальшого впровадження процесу в інших областях. Проект включав стратегічну підтримку та навчання державних службовців. [5]

У 2016 році інновації в державному секторі набрали обертів більш рішуче завдяки великій європейській програмі U-LEAD з Європою. У рамках даної програми Естонія та Швеція започаткували проект EGOV4Ukraine, який покращив надання державних послуг в Україні та сприяв цифровій трансформації шляхом розробки та впровадження комплексної та ефективної системи обміну даними «Трембіта» та інформаційної системи «Вулик» для центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП). [12]

«Трембіта» – це система обміну даними, яка забезпечує взаємодію між державними та місцевими органами влади. Понад 80 різних організацій беруть участь в екосистемі, забезпечуючи основу для більш ефективного та комплексного надання державних послуг. Вона була розроблена на основі власної єдиної біржової платформи (UXP) естонської IT-компанії Cybernetica, яка брала участь у створенні багатьох ключових цифрових сервісів Естонії, серед яких X-Road. На даний момент «Трембіта» об’єднує понад 160 українських органів влади та місцевого самоврядування, створюючи основу для електронних послуг. [9]

Відтоді прогрес був дуже швидким. Перший обмін даними через систему відбувся навесні 2019 року. Вже існують навіть «найпопулярніші» електронні послуги, такі як «є-Малятко» для реєстрації новонароджених і допомоги по догляду за дитиною, а також ID-14 для молодих людей, щоб отримати свій перший унікальний ідентифікаційний номер платника податків у цифровому вигляді. Цікаво, що «єМалятко» – це унікальний проект не лише в Україні, але й у світі. [3]

Окрім «Трембіти», був створений «Вулик» — це інформаційна система, яка створена для підтримки цифровізації діяльності місцевих центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП). Мета полягає в тому, щоб розгорнути його в 600 різних центрах по всій країні, створених U-LEAD разом з європейськими партнерами проекту. [13]

У 2019 р. зі зміною влади і перемогою Володимира Зеленського, діджиталізація була визначена державним пріоритетом політики. Розвиток е-урядування мав на меті підвищити прозорість, підзвітність та чуйність у державному управлінні. Такий пріоритет політики позначає третій етап впровадження цифрових трансформацій в Україні.

Того є року на форумі під назвою «Digital Society Sandbox», який відкрили Володимир Зеленський та Керсті Кальюлайд, було підписано Меморандум про співпрацю для побудови мережі, що включає екосистеми стартапів, ІТ-підприємців, глав держав і консультативні ради міністрів цифрових трансформацій. Співпраця держав здебільшого зосереджена на вдосконаленні мобільних пристроїв і цифрових навичок, щоб зробити електронну державу доступною скрізь і для всіх в Україні. Обслуговування людей через мобільні телефони також потребує суттєвих змін у існуючих сервісах, оскільки екран смартфона є набагато більш вимогливим з точки зору взаємодії з іншими каналами. [6]

У вересні 2022 р. міністр Міністерства цифрової трансформації України Михайло Федоров та Міністр підприємництва та інформаційних технологій Крістіян Ярван підписали рамкову угоду про співпрацю в сфері діджиталізації. Управління інформаційної системи Естонії та Міністерство цифрової трансформації України планують створити національний мобільний додаток на основі українського сервісу «Дія» в Естонії. [7]

Співпраця між Естонією та Україною у сфері кібербезпеки також є взаємовигідною. З початку війни влада Естонії підтримувала безперервність українських цифрових державних послуг і підвищувала стійкість України проти кібератак. Так, естонська e-GA керує впровадженням проектом «Підтримка ЄС у зміцненні кібербезпеки в Україні» із загальним бюджетом понад 10 мільйонів євро. [4] За словами заступника міністра з питань цифрової трансформації Естонії Луукаса Крістіяна Ільвеса, така співпраця також приносить користь Естонії: «Допомагаючи відбивати атаки на Україну, ми також підвищуємо нашу власну здатність захищатися від кібератак. Ми також вчимося з досвіду України як забезпечувати безперебійне функціонування комунікаційних мереж і електронних послуг в умовах воєнного стану». [7]

Крім того, Україна, на запрошення Естонії, вперше взяла участь у комітеті Спільного центру кіберзахисту НАТО у Таллінні, після того як у березні 2022 р. її заявку одноголосно підтримали всі члени Керівного комітету організації. [11] Це підтверджує готовність України приєднатися до даної структури.

Отже, Україна та Естонія мають довгу історію співпраці у розробці цифрових рішень. Станом на сьогодні дана сфера співпраці є найуспішнішою, а використання естонського досвіду у впровадженні електронного урядування в Україні має відчутні результати.

Джерела та література

1. Архипова Є.  Дмитренко Н. Досвід впровадження електронного урядування в Естонії та його імплементація в Україні. «Молодий вчений». №11 (26). 2015. С. 148-152. URL: https://www.academia.edu/33354754/ДОСВІД_ВПРОВАДЖЕННЯ_ЕЛЕКТРОННОГО_УРЯДУВАННЯ_В_ЕСТОНІЇ_ТА_ЙОГО_ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ_В_УКРАЇНІ
2. Кулага І., Ткаченко О., Клівак В. Компаративний аналіз упровадження та розвитку електронного урядування в Україні та Естонії. Стратегія економічного розвитку України. №46. 2020. С. 36-52. URL: https://www.academia.edu/81444844/Comparative_analysis_of_formation_and_development_of_electronic_government_in_Ukraine_and_Estonia
3. eBaby: nine services in one to bypass bureaucracy at birth, EU4Digital. 2020. URL: https://eufordigital.eu/ebaby-nine-services-in-one-to-bypass-bureaucracy-at-birth/ (last accessed: 19.11.2022)
4. eGA helps to keep Ukraine online, E-governance academy. 2022.URL: https://ega.ee/news/ega-helps-keep-ukraine-online/ (last accessed: 19.11.2022)
5. E-Government support to Ukraine. Presentation. E-governance academy. 2015. URL: https://issuu.com/e-governanceacademy/docs/ukraina-a5-landscape-12lk-bleed3mm-_b8fc0119cd732c (last accessed: 13.11.2022)
6. Estonia and Ukraine to develop e-states together, ERR news. 2019. URL: https://news.err.ee/1007667/estonia-and-ukraine-to-develop-e-states-together (last accessed: 19.11.2022)
7. Estonia to pilot a national mobile app based on the Ukrainian Diia application, e-Estonia. 2022. URL: https://e-estonia.com/estonia-to-pilot-a-national-mobile-app-based-on-the-ukrainian-diia-application/ (last accessed: 19.11.2022)
8. Estonia to pilot a national mobile app based on the Ukrainian Diia application, e-Estonia. 2022. URL: https://e-estonia.com/estonia-to-pilot-a-national-mobile-app-based-on-the-ukrainian-diia-application/ (last accessed: 19.11.2022)
9. Plantera F. The path towards e-governance in Ukraine, E-governance academy. URL:https://ega.ee/success_story/path-towards-egovernance-ukraine/ (last accessed: 19.11.2022)
10. Russel N. Democracy Promotion by Small States: The Case of Estonia’s ‘Niche Diplomacy’ Approach in Ukraine, IFAIR. 2020. URL: https://ifair.eu/2020/04/05/democracy-promotion-by-small-states-the-case-of-estonias-niche-diplomacy-approach-in-ukraine-2/ (last accessed: 13.11.2022)
11. Ukraine joins its first NATO cyber defense center meeting, The Hill. 2022. URL: https://thehill.com/policy/cybersecurity/3507026-ukraine-joins-its-first-nato-cyber-defense-center-meeting/ (last accessed: 19.11.2022)
12. U-LEAD support project EGOV4UKRAINE, E-governance academy. URL: https://ega.ee/project/u_lead/ (last accessed: 19.11.2022)
13. U-LEAD with Europe: new Vulyk information system makes it easier to access public services, EU Neighbours East. 2021.URL: https://euneighbourseast.eu/news/latest-news/u-lead-with-europe-new-vulyk-information-system-makes-it-easier-to-access-public-services/ (last accessed: 19.11.2022)
14. Wright H. How Estonia is helping Ukraine develop e-governance, ERR news. 2020. URL: https://news.err.ee/1117599/feature-how-estonia-is-helping-ukraine-develop-e-governance (last accessed: 13.11.2022)