У статті розглянуто суспільно-політичний аспект такого інструментарію як краудсорсинг. Зазначено основні напрямки та визначено комунікативну ефективність досліджуваної технології. На прикладі краудсорсингових проектів виявлено особливості використання суспільно-політичного краудсорсингу в українському досвіді.
Ключові слова: краудсорсинг, Інтернет, суспільно-політичний діалог, електронний уряд, веб-ресурс, громадські ініціативи, публічне обговорення.
На сьогоднішній день світове суспільство активно проявляє власну ініціативу щодо вирішення проблемних питань. Зважаючи на зростання Інтернет-аудиторії, з’являється вимога до створення та швидкого розповсюдження якісних та поліфункціональних інтернет-ресурсів. На тлі зміни комунікаційних, технологічних і соціальних парадигм, в умовах соціалізації бізнес-процесів, в соціально-політичній сфері, зростає необхідність мобільного реагування на запити суспільства. Відбувається пошук нових прозорих та ефективних технологій для взаємодії та роботи з громадськістю. Влада активно освоює віртуальний простір та сучасні інформаційні технології, покращуються канали зворотного зв’язку. Суспільство формує та виражає свої цілі та настрої, використовуючи сучасні комунікаційні можливості. Процеси, які посилюють зворотній зв’язок, впливають на структуру соціально-політичного діалогу, колаборації суспільства, в свою чергу, сприяючи становленню активної громадянської позиції. Одним із соціально-політичних інструментів, що наповнює новим змістом політично-комунікаційний простір є саме краудсорсинг.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Особливо актуальною інформацією з питань дослідження краудсорсингу в українському суспільно-політичному діалозі є праці таких науковців: Вершинин М., Долженко Р., Еміров Н., Косенко О., Левина Е., Мирошниченко И., Немченко О., Новек Б., Полторак К., Циганкова Т., Чугреев В. та інших, які зосереджують свою увагу на трактуванні поняття «краудсорсинг» та його особливостях в суспільно-політичних комунікаціях.
Метою статті є охарактеризувати особливості краудсорсингу як ефективного суспільно-політичного механізму розвитку демократії та електронного врядування в контексті українського досвіду.
Виклад основного матеріалу. На тлі зростаючої ролі соціальних мереж і розвитку інформаційно-комунікативних технологій у всіх сферах життєдіяльності людини, з’являються нові форми взаємодії влади і громадськості, до числа яких належить і краудсорсинг. Платформа краудсорсингу дозволяє координувати роботу влади та добровольців, які зацікавлені у вирішенні суспільно-важливих завдань без залучення фінансових ресурсів та часових обмежень.
Популярність використання краудсорсингових платформ обміну інформацією в суспільно-політичній сфері сьогодні є очевидною. Переваги технології дають можливість задовольнити вимоги як замовників, так і самих учасників. Сьогодні від моделі co-operation ми переходимо до моделі co-creation [6, c. 142]. На перший план в краудсорсингу виходить обмін ідеями та поглядами для досягнення найкращого результату. У зв’язку з цим потрібна розробка та впровадження нових механізмів і технологічних продуктів, що відповідають духу часу і максимально задовольняють потреби обох сторін комунікаційного процесу [2, c. 37].
Інформаційна революція вже зараз викликає серйозні зрушення в соціальних відносинах між організованою меншістю (державою) і неорганізованою більшістю (суспільством). У зв’язку з цим, з’являються нові елементи соціально-політичного діалогу.
Краудсорсинг є поширеним явищем в іноземних країнах, які залучають новітні технології для ефективного державотворення, зокрема електронного врядування. Чим вищий рівень розвитку електронного уряду, тим вищі показники демократичності та економічної стабільності в країні [5, c. 186]. Звичайно, що ці показники сприяють високому рівню життя громадян, в свою чергу, формуючи у них довіру до політичної верхівки країни. Технологія краудсорсингу допомагає утворенню та вдосконаленню різного роду державних реформ шляхом оприлюднення їх в Інтернет-середовищі і про особливості яких мають право знати громадяни країни. Вони ж можуть брати активну участь у їх коригуванні, адже ця можливість дозволить уряду побачити як оцінюється їх робота зі сторони суспільства, що і яким чином необхідно зробити, щоб досягнути бажаного результату в її реалізації.
Сучасна українська політична сфера стоїть на порозі формування електронного уряду вже багато років. Сприятливі можливості для впровадження в конкретних органах влади вже створюють не тільки доручення перших осіб держави, але подальший розвиток системи електронного уряду, яка придбала новий імпульс при формуванні нового електронного уряду України.
Особливість технології краудсорсингу в публічній політиці полягає в тому, що органи влади (на відміну від економічних суб’єктів) покладаються на користувачів не тільки в питанні формулювання потреб, а й у визначенні ефективних управлінських практик, які б задовольнили ці потреби з використанням інформаційних технологій. Цей напрямок створено з розрахунком на передбачуване бажання громадян безкоштовно або за невелику ціну поділитися своїми ідеями з владою, виключно з інтересу побачити ці ідеї втіленими в публічній практиці [1, c. 101].
На сьогоднішній день можна виділити три види краудсорсингової діяльності в суспільно-політичній сфері:
• створення краудсорсингових ресурсів в умовах надзвичайних ситуацій;
• законотворчий краудсорсинг;
• вікі-співпраця органів влади та громадянського суспільства в регіонах і муніципальних утвореннях [3, c. 36].
Краудсорсинг в сучасних суспільно-політичних процесах має особливе значення, тому що на даному етапі глобалізації влада намагається взяти максимум від нових медіа, які з’являються в середовищі електронних ресурсів. Технологія є практично однією із самих ефективних засобів взаємодії влади і громадськості, при тому, що не вимагає значних фінансових та часових затрат і залучає весь спектр людських ресурсів. Відкритий уряд та реальний діалог між владою та громадськістю можуть бути сформовані на основі якісної та ефективної реалізації краудсорсингу [4, c. 639].
Для дослідження технології краудсорсингу в сучасних суспільно-політичних процесах України було обрано Інтернет-ресурс під назвою «Зелена книга державної політики у сфері електронного урядування», на основі методу SWOT-аналізу визначено основні положення та особливості технології краудсорсингу. Так, SWOT-аналіз сайту є основою для подальшої розробки стратегії розвитку та просування веб-ресурсу, а також базою при побудові гіпотез перевірок.
Для здійснення SWOT-аналізу ресурсу було побудовано матрицю з основними цілями: виявити сильні сторони ресурсу; слабкі сторони; потенційні зовнішні загрози і сприятливі можливості для розвитку проекту. Особливістю SWOT-аналізу для Інтернет-ресурсу є те, що він не має на меті виявлення цілей на противагу конкурентам, адже основною метою краудсорсингового проекту є активна участь громадськості в обговоренні законопроектів.
Сильні сторони – це можливості забезпечення прискореного та ефективного розвитку ресурсу, досягнення його стратегічних цілей. Якщо говорити про сильні сторони веб-ресурсу, то можна зазначити, що ними виступають: розвиток електронного уряду, підвищення рівня інформованості громадян щодо законопроектів, колективний вплив громадян на владу, висока національна свідомість, відкрите публічне обговорення ключових проблем в тій чи іншій сфері державної політики, а також способів їх вирішення. З 2010 року, за даними дослідження ООН, Україна займала 54 місце в рейтингу країн із найрозвинутішим електронним врядуванням, однак 2015 року, вона опустилась на 33 сходинки нижче.
Рис 1. Рейтинг України у розвитку електронного урядування за даними ООН
Дослідження ООН відзначає надважливу роль е-демократії та е-урядування у розвитку конкурентоспроможності країни [7; 9]. Підтвердженням цього є високі місця у рейтингу щодо індексу розвитку е-урядування країн, які одночасно мають потужну сучасну економіку [7]. Тому, Україні необхідно створювати ресурси такого типу для того, щоб співпрацювати владі з громадянами, враховувати їх пропозиції, а також для забезпечення сильної та конкурентоспроможної економіки, чому і сприяє ресурс «Зелена книга».
Слабкі сторони – це властивості ресурсу, які визначають його гальмування та перешкоди в процесі досягнення стратегічних цілей. Синтез слабких сторін внутрішнього середовища із істотними загрозами зовнішнього середовища є істотною небезпекою на шляху до виконання приорітетних завдань. Основними слабкими сторонами веб-ресурсу є: не чітко сформована контент-стратегія, одномоментність ресурсу, що означає швидка втрата актуальності в Інтернет-просторі, недостатня обізнаність суспільства у формуванні електронного врядування. Громадськість є потужною колективною силою, яка сама не розуміючи своєї влади, може стати індиферентною до будь-якої проблеми зважаючи на складну ситуацію в країні. Тому, аналізуючи ресурс, можна сказати, що громадськість не є активною, а відвідуваність – незначною. Після втрати популярності, ресурс перестає існувати, як би якісно він не був побудованим та яка б активність не була раніше. Контент-стратегія ресурсу також є дуже важливим складником для досягнення бажаного результату, якщо неправильно визначити основні цілі або ж невірно побудувати контент-план, то наслідки будуть очевидними.
Можливості – це тенденції або події в зовнішньому середовищі на які орієнтується організація, а також на істотне просування до поставлених стратегічних цілей. Можливостей в ресурсу багато, тому що технологія краудсорсингу відносно нова, є висока можливість для здійснення досліджень на основі досвіду іноземних країн, які в цій сфері багато досягли. І на основі ж досліджень впроваджувати в практику новітні технологічні краудсорсингові розробки. Серед можливостей виділяються: розсилка про веб-ресурс для експертів у всі регіони країни, створення громадських слухань в регіонах, оприлюднення загальних звітів експертних груп та результатів онлайн-обговорень, створення аналогічних ресурсів в соціальних мережах для охоплення більшої частини аудиторії, надання більших повноважень громадськості. Зважаючи на те, що на вершині топ-5 технологій у сфері е-демократії знаходяться соціальні медіа, можна говорити про те, що велика частина свідомої аудиторії зареєстровані в соціальних мережах.
Рис 2. Найпопулярніші технології е-демократії в світі
Тому, при ефективній розкрутці «Зеленої книги», можна створювати сторінки / групи в соціальних мережах, які будуть аналогами ресурсу.
Загрози – це тенденції або події в зовнішньому середовищі, які під час відсутності відповідної реакції організації спричиняють значне погіршення стану організації на шляху до виконання своїх планів. Загрозами було виокремлено: байдужість з боку громадськості, відсутність ефективної взаємодії громадян із владою, латентний вплив з боку державних органів влади, не врахування пропозицій громадськості.
У грудні 2010 року було затверджено «Концепцію розвитку електронного урядування в Україні», яка передбачає впровадження електронного уряду до кінця 2015 року, але концепція досі знаходиться на етапі становлення, але не впровадження в дію. Ця загроза для ресурсу показує те, наскільки державотворення поступається в своєму розвитку на користь іноземних країн. Можна спроектувати цю ситуацію на сам ресурс, адже якщо в державі немає закріплення цього законопроекту і його впровадженні на практиці, можна сказати, що немає сенсу у створенні таких краудсорсингових проектів якщо вони не приносять жодних результатів [8].
Таким чином, провівши SWOT-аналіз краудсорсингового ресурсу «Зелена книга», виявилися помилки в стратегії ресурсу, які могли б привести до невдачі проекту.
Таблиця 1.1
Матриця SWOT-аналізу краудсорсингового ресурсу «Зелена книга»
Матриця SWOT-аналізу допомогла поглянути на сильні і слабкі сторони веб-ресурсу, проаналізувати можливості і загрози зовнішнього середовища, і в результаті створити нову стратегію для проекту. Таким чином, найбільш прийнятними для Інтернет-ресурcу «Зелена книга» є стратегії концентрації зусиль на взаємодії громадськості та влади, адже без цього чинника всі спроби запровадити е-уряд та збільшити рівень довіри до влади зводяться до мінімуму. Потрібно ставити акценти на прозорості, відкритості та, найголовніше, безпосередній участі громадян в державотворенні. Адже, державою керує не лише владна верхівка, але й суспільство загалом.
За результатами дослідження, можна вважати, що ресурс «Зелена книга державної політики у сфері електронного урядування» є краудсорсинговим проектом, який має на меті залучення активної громадськості до обговорень законопроектів, які видаються владною верхівкою. Основне, на що зосереджена увага – це створення взаємодії між владою та суспільством. При комплексному дослідженні електронного ресурсу, можна вважати, що утворення цієї комунікації не досягнуто, що пояснюється пасивністю користувачів, недостатнім ознайомленням громадськості в соціальних мережах, скептичним ставленням до того, що влада буде прислухатися до пропозицій та ідеї громадськості.
Проте реалізація краудсорсингу в Україні стоїть на етапі ефективного розвитку через так звані «низові» проекти та локальні громадські ініціативи. В Україні завдяки застосуванню краудсорсингової платформи популярними електронними ресурсами є: «Tabletochki», «Суспільна ланка», «УкрЯма», «Добродел», «Idea-X». Саме такі краудсорсингові проекти можуть показати, які наявні актуальні проблеми у громадян на місцях. Впровадження краудсорсингових проектів має на меті усунути проблеми та вирішити питання, які турбують суспільство в даний період часу, тут громадяни прокладаються на свої сили для того, щоб задовольнити власні потреби та покращити комфортні умови.
Висновки. Можна зробити висновок, що ресурс «Зелена книга» застосовує інструменти е-урядування, які сприятимуть вирішенню головних проблем України – це непрозорість, закритість та високий рівень корумпованості органів влади та повернення довіри громадськості до влади. Але недоліки ресурсу є – це неврегульованість питання електронної ідентифікації, відсутність електронної взаємодії між органами влади, брак довіри до електронного середовища серед суспільства та скептичне ставлення користувачів до ресурсу. Отже, вирішити проблеми локального рівня, з якими стикаються мешканці великих міст та регіональних центрів, все частіше дозволяють проекти, засновані на краудсорсингових технологіях. Зокрема, в Україні спостерігається тенденція до розвитку саме громадських ініціатив і платформ локального рівня, а не національних та державних, яких практично немає або ж їх популярність є незначною.
Список використаних джерел та літератури
1. Вершинин, М. С. Политическая культура как отражение политико-коммуникативной реальности общества [Текст] / М. С. Вершинин // Актуальные проблемы теории коммуникации. – 2004. – № 5. – С. 98–107.
2. Левина, Е. А. Применение технологий краудсорсинга в социальнополитическом диалоге [Текст] / Е. А. Левина // Проблемный анализ и государственно-управленческое проектирование. – 2012. – №4. – С. 36–41.
3. Мирошниченко, И. В. Модернизационный потенциал краудсорсинга в современной публичной политике [Текст] / И. В. Мирошниченко // Проблемный анализ и государственно-управленческое проектирование. – 2011. – № 6. – С. 31–39.
4. Немченко, О. А. Краудсорсинг как фактор повышения эффективности взаимодействия власти и общества и совершенствования систем электронного правительства [Текст] / О. А. Немченко // Экономика и социум. – 2014. – №3(12). – С. 638–642.
5. Новек, Б. Wiki-правительство. Как технологии могут сделать власть лучше, демократию – сильнее, а граждан – влиятельнее [Текст] / Б. Новек. – М.: Альпина Паблишер, 2012. – 288 с.
6. Хау, Дж. Краудсорсинг. Коллективный разум как инструмент развития бизнеса [Текст] / Дж. Хау. – М.: Альпина Паблишер, 2012. – 288 с.
7. Концепція розвитку електронного урядування в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2250-2010-%F0. – Назва з екрану.
8. Краудсорсинг в политике [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://crowdsourcing.ru/article/power-to-the-people-crowdsourcing-in-politics?link=themelist. – Название с экрана.
9. Шваль В. 5 примеров того, как ООН применяет краудсорсинг [Электронный ресурс] / В. Шваль – Режим доступа: http://crowdsourcing.ru/article/5_primerov_togo_kak_oon_primenyaet_kraudsorsing. – Название с экрана.