У статті проаналiзовано актуальні питання проектної діяльності громадських організацій в Україні, наголошено на вагомості їх діяльності у процесі побудови громадянського суспільства. Особливу увагу зосереджено на специфіці проектної діяльності громадських організацій, визначено причини, які перешкоджають їх плідній діяльності в Україні та запропоновано шляхи їх вирішення.

The paper explores the current issues of the project activities of NGOs in Ukraine, stressed the importance of their work in the process of building a civil society. Particular attention is focused on the specifics of the project activities of NGOs, said the reasons that prevent the efficient activity of public organizations in Ukraine and the ways to solve them.

Вагомим чинником побудови громадянського суспiльства в Українi є активне функціонування громадських організацій, їх співпраця з урядом держави та населенням з метою реалізації суспільно важливих проектів. У 1992 р. прийнято Закон України «Про об’єднання громадян», що вводить в правове поле України поняття «громадська організація». Хоча в законодавчих рамках обумовлені права та обов’язки громадських організацій, особливості їх функціонування, проте, існує безліч проблем, що негативно впливають на їх діяльність, що в свою чергу гальмує процес побудови громадянського суспільства на демократичних засадах. Тому вивчення специфіки проектної діяльності громадських організацій є особливо актуальним питання сьогодення в Україні.

Метою дослідження є проаналізувати проектну діяльність громадських організацій у контексті побудови громадянського суспільства в Україні.

Відповідно до мети, поставлено такі завдання:

– визначити сутнiсть проектної діяльності та прослідкувати за динамiкою розширення сфери діяльності проектів громадських організацій;

– виявити проблеми в проектній діяльності громадських організацій та запропонувати шляхи їх вирiшення.

Вивченню теми проектної діяльностi громадських організацій приділяли увагу такі науковці та вчені: А. Колодій [1], М. Тарасюк [6] та ін. На особливу увагу в дослідженні побудови громадського суспільства заслуговують українські дослідники: В. Балабін О. Клименко,А. Левченко,   О. Михайловська [3], О. Тарасов та ін.

Говорячи про проектування можна сказати, що воно не є новим видом людської діяльності. Адже проявляючи свою творчість винахідники та науковці створюючи архітектурні споруди ,або ж художні твори також проектували в певній галузі людської діяльності. Але поступово таку діяльність пов’язують з науково-технічними системами.

Нині проектна діяльність виходить далеко за межі сучасного виробництва і тісно пов’язана з науковою, мистецькою, політичною та суспільною діяльністю людини. Вона має низку спільних ознак, що характеризують її як проектну діяльність. Це, зокрема, такі ознаки: 1) вирішення певної проблеми; 2) спрямованість на досягнення конкретної мети; 3) взаємопов’язані дії, що ведуть до кінцевого результату; 4) діяльність, пов’язана з плануванням (обмеженість у часі виконання, визначеність дати початку і закінчення); 5) наявність бюджету; 6) що характеризується новизною, унікальністю і неповторністю [7].

Відповідно, проектна діяльність – це діяльність по вирішенню певної проблеми спрямована на досягнення конкретної мети, реалізована шляхом виконання запланованого проекту, характеризується новизною, унікальністю і неповторністю.

Проект (від лат. project — «кинутий уперед задум») – це сукупність певних дій, документів, попередніх текстів, задум чи план створення матеріального об’єкта, предмета, різного роду теоретичних продуктів. Проект неможливо створити й реалізувати без творчої діяльності. Поняття «проект» усе частіше вживається в загальнонауковому значенні, оскільки в ширшому його розумінні це – обґрунтоване конструювання системи параметрів майбутнього об’єкта, процесу чи явища в поєднанні зі способами його досягнення. Саме таке багатогранне тлумачення проекту відкриває широкі можливості для його використання в різних сферах наукових досліджень, виробництва і життєдіяльності людини [6].

Проектуванням називають діяльність, під час якої обґрунтовується й розробляється проект. Для здобуття певного результату  потрібно в заданий проміжок часу реалізувати його за наявності певних ресурсів. Тому невід’ємною умовою виконання проекту є наявність в його структурі бюджету.

Проектна діяльність в більшості випадків спрямована на зменшення рівня соціальних проблем. Проте роль громадських організацій не заключається лише у вирішенні певної проблеми: соціальної, політичної, економічної, релігійної, а, у більшій мірі, у стимулюванні, розвитку потенціалу кожної окремої людини на вирішення своїх особистих проблем та проблем суспільства, актуальних проблем для рівнян. Діяльність громадських організацій шляхом реалізації проектів, донесення інформації до широких верст населення про ту чи іншу проблему, повинна стати поштовхом до об’єднання народу для вирішення проблем та мотивуванні їх до дій.

За останні роки було розроблено значну кількість проектів, спрямованих на ліквідацію проблем, що виникають в суспільстві. Багато з них втілено в життя і досягнуто запланованих результатів (в лікарні було закуплено обладнання, дитячі будинки забезпечено усім необхідним, закуплено вакцини від правця). На сьогодні, багато проектів спрямовані на вирішення проблем глобального характеру: боротьба зі СНІДом, голодом, тютюнопалінням, наркотичною та алкогольною залежністю.

Наприклад на Рівненщині зареєстровано 412 громадських організацій, серед яких переважають молодіжні організації. Молодіжна громадська платформа «Яскраво» займає помітне місце серед діяльності інших молодіжних організацій Рівненщини. Ця громадська організація практично живе проблемами молоді. Соціальні проекти платформи «Яскраво» («Вечір К», «Яскраве Рівне», «Кухня Ідей», «Година в МЕТРО», «Співанка», «Духовка», «Мафія», «DEBATtle») спрямовані на культурний розвиток та приємний відпочинок рівнян. Молодіжна громадська платформа «Яскраво» реалізовує також партнерські проекти, до яких з вище перелічених належать проект «DEBATtle, «Співанка» та «Година в МЕТРО».

У тлумаченні виникнення громадських об’єднань сенс існування визначається як спільна життєдіяльність людей, що передбачає їх взаємну залежність і потребу одне в одному, забезпечує збереження і розвиток соціального організму. Це життя людей безпосередньо в колективі, соціальній групі, де відбуваються спільна діяльність, спілкування, обмін послугами, користування спільними речами і вартостями [9, с. 47].

Здійснювати проектування громадські організації починають з мети проекту й безпосереднього обґрунтування проблеми чи ідеї, яку реалізують у майбутньому. Обґрунтування здійснюють на основі собівартості проекту та витрат часу для виконання відповідних робіт. Якщо ці показники є високими у фінансовому еквіваленті, то повертаються до мети і завдань, щоб переглянути ідею [2].

Громадські організації в Україні діють на підставі Закону України «Про об’єднання громадян» від 16 червня 1992 року. Стаття 1 визначає громадську організацію як об’єднання громадян, незалежно від своєї назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) [4].

Варто відзначити, що поняття «громадські організації» широко використовується в українській науковій літературі, а іноземній правовій літературі його аналогом є наступні терміни: недержавні організації, неурядові організації, неприбуткові та волонтерські організації, які є синонімічними і відображають антикомерційний статус громадських організацій, їхню неприбутковість та добровільний характер об’єднання [3].

Особливістю громадських організацій в Україні є те, що за масштабністю діяльності лише 5 % з них носять міжнародний характер, 10 % – загальнодержавний, а 85 % – мають місцевий та обласний рівень. За статутними даними 15 % громадських організацій відносять себе до благодійних організацій, а 85 % – до громадських організацій [8, с. 134-139].

Громадянське суспільство є невід’ємною частиною демократичного суспільства. Адже об’єднуючись громадяни насамперед виконують своє соціально – політичне призначення , як розв’язують проблеми повсякденного життя ,так і відкривають широкі можливості для виявлення суспільно -політичної ініціативи.

А. Колодій визначає громадянське суспільство як сфери спілкування та солідарності, спонтанної самоорганізації і самоврядування вільних індивідів на основі добровільно сформованих асоціацій громадян, яка захищена необхідними законами від прямого втручання і регламентації з боку держави. [1]

Зокрема учена зазначає, що громадянське суспільство характеризується виконанням наступних функцій:

1) самоорганізованого громадянського механізму для виконання суспільних справ;

2) противаги владним структурам, головного заборола проти можливих спроб узурпації влади;

3) засобу соціалізації, що зменшує відчуженість індивідів та орієнтує їх на «суспільно корисні справи»;

4) сприятливого суспільного середовища для поширення громадянської політичної культури і через неї — для зміцнення демократичного ладу, надання процесові демократизації незворотного характеру [1].

Підсумовуючи можна сказати, що громадянське суспільство це історичний тип розвитку суспільства, що реалізує потреби та інтереси вільних індивідів через систему відносин ( економічних, соціальних і тд.) Елементами якого є різні об’єднання, що охоплюють всі сфери суспільного життя і є своєрідним регулятором свободи людини.

В Україні кількість зареєстрованих громадських організацій з кожним роком кількість зростає. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України кількість громадських організацій, зареєстрованих Державним комітетом статистики України, сягнула 60 479 (станом на квітень 2009 року). Що стосується організацій з міжнародним та всеукраїнським статусом, в Україні діє 2838 об’єднань громадян, що були легалізовані Міністерством юстиції України (станом на травень 2009 року) [5].

Загалом органами юстиції в Україні впродовж 2009 року зареєстровано близько 4 тис. громадських формувань. З них 81,5 % становлять місцеві, всеукраїнські та міжнародні громадські організації, 0,3 % політичні партії, 17,7 % місцеві, всеукраїнські, та міжнародні благодійні організації. [5].

Громадські організації є дієвим інструментом захисту прав українців. Проте суспільство поки що це не усвідомлює. Причинами цього є:

‑ громадські організації практично неспроможні мобілізувати широку громадськість навколо проблемних питань, на вирішення яких спрямована їх діяльність;

‑ помітно низька активність співпраці та взаєморозуміння між громадськими організаціями та державними органами. Влада часто ігнорує правові механізми захисту прав громадян і їх участі в прийнятті рішень;

‑ відсутня деталізована інформація про діяльність громадських організацій;

‑ недостатня координація діяльності з іншими громадськими організаціями по горизонталі;

‑ нерозвиненість вітчизняної бази фінансування громадських організацій;

‑ недостатній рівень кваліфікації керівних кадрів громадських організацій;

‑ нерозвиненість системи навчання та перепідготовки працівників громадських організацій.

З цих причин більшість громадян нашої країни вважає, що громадянське суспільство не настільки потужне ,щоб вирішити  широкого спектра проблеми суспільного життя України.

Отже, проектна діяльність громадських організацій – діяльність задля реалізації проектів, шляхом донесення інформації до широких верст населення про ту чи іншу проблему, яка стає поштовхом до об’єднання народу для вирішення проблем та мотивуванні їх до дій.

Участь громадських організацій в суспільному бутті є дієвою складовою демократизації суспільства, а також шляхом до розбудови громадянського суспільства. Вміле державне регулювання проектної діяльності громадських організацій та свідоме сприйняття громадянами України громадських організацій як дієвого інструменту захисту своїх прав і вирішення важливих соціальних проблем шляхом проектування та реалізації проектів є ключовими підставами для побудови громадянського суспільства в Україні.

Список використаних джерел та літератури:

1. Авторський сайт Антоніни Колодій. Думки з приводу розвитку громадянського суспільства [Електронний ресурс]. – Режим доступу до каналу: :www.URL:  http://political-studies.com/?page_id=178. – Дата доступу: 10.11.12. – Назва з екрану.
2. Верба, В.А. Проектний аналіз [Електронний ресурс] / В.А. Верба,.– Режим доступу : www.URL: http://slv.com.ua/books/134.html. – Дата доступу: 10.11.12.– Назва з екрану.
3. Держалюк О. Динаміка та розширення спектру  діяльності громадських організацій як складові демократизації українського суспільства [Електронний ресурс] / О. Держалюк. – Режим доступу : www.URL: //  http://www.niss.gov.ua/Monitor/May08/03.htm. – Дата доступу: 10.11.12. – Назва з екрану.
4. Закон України «Про об’єднання громадян» [Електронний ресурс]. – К., 16 червня 1992 року. – Режим доступу : www.URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2460-12. – Дата доступу: 10.11.12.– Назва з екрану.
5. Офіційний сайт Міністерства юстицій України [Електронний ресурс]. – Режим доступу до каналу: :www.URL:  http://www.minjust.gov.ua/0/news/11489. – Дата доступу: 10.11.12. – Назва з екрану.
6. Тарасюк, М.В. Управління проектами [Електронний ресурс] / М.В. Тарасюк. – Режим доступу :www.URL: http://slv.com.ua/books/66.html. – Дата доступу: 10.11.12. – Назва з екрану.
7. Управління проектами [Електронний ресурс] / Л.П. Батенко, О.А. Загородніх, В.В. Ліщинська. – Режим доступу : www.URL:http://library.if.ua/book/96/6586.html. – Дата доступу: 10.11.12. – Назва з екрану.

8. Шевцов А. І , Міжнародні неурядові організації як фактор впливу на ситуацію в Україні [Текст] / А. І. Шевцов, Г. І. Мерніков // Стратегічна панорама. – 2002. – № 4.

9. Шрейдер, В.Г. Теорія комунікацій [Текст] / В.Г. Шрейдер. – К. : Ваклер, 1998. – 395 с.