Поняття «інформаційні потреби» є одним з головних понять наукових дисциплін, що вивчають феномен інформації. Проте не дивлячись на те, що воно активно використовується в наукових колах, є певні суперечності щодо цієї дефініції, адже на сьогодні не існує загальноприйнятого визначення терміну.
Найбільше праць вітчизняних та російських науковців, які займаються дослідженням інформаційних потреб зосереджено в галузі бібліотекознавства. Найбільшого поширення в сучасній теорії інформаційних потреб отримав діяльнісний підхід, відповідно до якого в основі виникнення та задоволення інформаційних потреб лежить діяльність людини.
Багато науковців надаючи визначення поняттю інформаційні потреби, роблять одну і ту ж помилку: вдаються до тавтології у понятті та визначенні, що суперечить логічним правилам дефініції. Вони намагаються дати визначення поняттю «інформаційні потреби» через змістовно близькі поняття «необхідність», «дефіцит», «нестача». Наприклад, інформаційні потреби – це нестача інформації; або інформаційна потреба – це стан суб’єкта, що відображає дефіцит інформації; чи взагалі – це потреби особистості в інформації.
Серед науковців нема єдності у розумінні природи інформаційних потреб: чи можуть вони бути об’єктивними чи лише суб’єктивними. Також в теорії інформаційних потреб є невирішеним питання про усвідомленість інформаційної потреби, як ознаки її існування. Більшість науковців стверджують, що усвідомленість є важливою умовою, проте існує і протилежна думка про те, що інформаційні потреби можуть існувати в потенції та не усвідомлюватись людиною доки доти не будуть задоволені, або виявлені експертом.
Проаналізувавши різні думки щодо цього поняття, спробуємо подати своє розуміння та визначення інформаційних потреб. На нашу думку, базові потреби існують завжди. Якщо людина як система функціонує в нормальному стані, буде не вірно стверджувати, що в конкретний час у неї нема потреб. Потреба існує об’єктивно, не залежно від нас.
Демонстрацією цього твердження є випадки, коли людина свідомо відмовляється від їжі (тобто не усвідомлює реально існуючої об’єктивної потреби, не має бажання споживати їжу) та помирає. Ми не можемо сказати, що у цієї людини не було потреби, бо вона не була усвідомлена. Так, цей випадок є прикладом порушення нормального функціонування свідомості (психічної хвороби), але він дуже добре демонструє об’єктивну природу потреб.
Вище ми подали приклад, що стосувався біологічних потреб лише тому, що він є більш зрозумілим і близькими для нас. Так ми підходимо ближче до розуміння того, чим є потреба взагалі. Ми з’ясували, що потреба (а отже, й інформаційна потреба) все ж має об’єктивний характер та існує незалежно від того чи усвідомлює її людина.
З’ясувавши основні суперечні моменти, ми можемо спробувати надати власне визначення. Інформаційні потреби – це функціональна властивість живих систем активно реагувати на неузгодженість між наявними знаннями та об’єктивною реальністю. Виходячи з цього визначення, інформаційні потреби виникають тоді, коли суб’єкт помічає невідповідність між реальністю та знаннями. Причому ми не акцентуємо увагу на тому, що інформаційна потреба має бути усвідомлена. Вона може виражатись в підсвідомих сигналах, бажаннях тощо.
Таким чином, в сучасній науці у розумінні інформаційних потреб немає чіткого розмежування понять, багато науковців по-різному називають одні і ті ж, або дуже схожі явища. Оскільки ми сьогодні говоримо про перехід до інформаційного суспільства, а розвиток інформаційної сфери визначено пріоритетним напрямом діяльності багатьох країн світу, то ґрунтовні дослідження та формування єдиної термінології щодо інформаційних потреб, зараз на часі.