Практика реалізації основних підходів до мотивації службовців Острозької міської ради

У статті визначено вплив мотивації посадових осіб органів місцевого самоврядування на ефективність їх діяльності. Для досягнення об’єктивних результатів дослідження мотивації службовців Острозької міської ради було проведено опитування посадових осіб органів місцевого самоврядування шляхом соціологічного дослідження.

Протягом багатьох років проблеми мотивації персоналу є одним із основних предметів дослідження спеціалістів з теорії управління соціально-економічними системами. Ключовим завданням, яке стоїть перед керівниками це вибір оптимальних та дієвих методів мотивації працівників, які б дозволили розробити ефективну систему мотивації та підвищити соціальну й творчу активності кожного працівника. Побудова ефективної системи мотивації вимагає вивчення теоретичних та практичних основ мотивації, які можна застосовувати в різних ситуаціях. Практика діяльності органів місцевого самоврядування в Україні свідчить, що не завжди у повсякденній діяльності використовуються всі елементи мотивації. Водночас для ефективною симулювання праці необхідно розробляти і впроваджувати нові моделі мотивації трудової діяльності, які, своєю чергою, будуть сприяти підвищенню продуктивності праці службовців конкретних органів місцевого самоврядування в Україні.

Відтак, розгляд цієї проблематики є актуальним і для Острозької міської ради, адже комплексний аналіз мотиваційних складових за рахунок емпіричних досліджень дозволяє відслідковувати компоненти мотиваційного процесу, на які доцільно звертати якомога більшу увагу як керівництву органу місцевого самоврядування, так і службам, що займаються роботою з кадрами.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проаналізувавши наукові дослідження, важливо зазначити, що існує велика кількість праць вітчизняних і зарубіжних науковців, які стосуються мотивації. Вагомий внесок у створення та розвиток теоретичних основ та прикладних аспектів систем мотивації службовців зробили українські вчені в сфері державного управління: Л. Артеменко, В. Бойчук, В. Бондар, С. Занюк, М. Вуйчик, М. Кравченко, О. Машков, С. Озірська, М. Пашкова, А. Сіцінський та ін.

Значний внесок у розроблення теоретичних і практичних засад трудової мотивації зробили вітчизняні та зарубіжні вчені: О. Богуцький, В. Бойчук, В. Григорьєв, В. Воронкова, С. Занюк, М. Пашкова, Н. Поліщук, В. Семиченко, М. Семінська, А. Сіцинський, В. Сладкевич, Н. Стивенсон, А. Колот, Р. Шелевій, М. Шкатулка та ін.

Метою статті є аналіз практик реалізації основних підходів до мотивації службовців Острозької міської ради.

Виклад основного матеріалу дослідження. Мотивація в широкому розумінні – це динамічний процес фізіологічного і психологічного управління поведінкою людини, що визначає її спрямованість, організованість, активність і стійкість [4].

Мотивація працівників органів місцевого самоврядування – це сукупність внутрішніх та зовнішніх мотиваторів, які реалізуються через систему позитивних та негативних способів впливу на мотиваційне поле посадових осіб місцевого самоврядування з метою досягнення соціально значимих результатів в їх діяльності [1].

Нормативно-правовими документами, які забезпечують мотиваційну діяльність службовців органів місцевого самоврядування є: Конституція України, Європейська хартія місцевого самоврядування, Закон України “Про місцеве самоврядування”, Закон України “Про службу в органах місцевого самоврядування”, Закон України “Про статус депутатів місцевих рад”, Закон України “Про засади запобігання і протидії корупції”.

Мотивація у місцевому самоврядуванні є специфічним явищем, яке пов’язане з багатьма труднощами. Для кращого вивчення мотивації в Острозькій міській раді Рівненської області нами було проведено соціологічне дослідження у період з грудня 2013 року по лютий 2014 року. Його метою було розкрити відношення службовців Острозької міської ради до матеріального та нематеріального стимулювання трудової діяльності та визначити вплив мотивації праці на підвищення ефективності діяльності.

Для реалізації мети дослідження було поставлено такі завдання:

– окреслити відповідність матеріальної та нематеріальної мотивації;

– визначити мотиви, які в діяльності службовців є керуючими;

– з’ясувати які потреби є домінуючими для посадових осіб.

Об’єктом дослідження – службовці Острозької міської ради.

Відповіді респондентів було опрацьовано єдиним масивом та отримано такі узагальнені результати дослідження. Для дослідження за генеральну сукупність взято службовців Острозької міської ради кількістю 31 особа за штатним розписом, віком від 23 до 62 років. Одиниця відбору у нашому дослідженні – це службовець.

У своєму дослідженні будемо використовувати випадкову вибірку, а саме імовірнісну вибірку. Імовірнісну вибірку будемо формувати лотерейним методом. Обсяг вибіркової сукупності складає 20 опитувальних, тобто частина службовців Острозької міської ради за штатним розписом .

Під час соціологічного дослідження були опитані службовці Острозької міської ради у період з грудня 2013 по лютий 2014 рр., у кількості 20 чоловік: 9 представників чоловічої статі (45%), 11 – жіночої (55%); віком від 22 – 60 років.

Основними соціально-демографічними показниками дослідження є:

1) опитано 45 % чоловіків та 55 % жінок, що не суперечить загальному співвідношенню чоловічої та жіночої статей ;

2) основна група опитаних належить до вікової категорії від 22 до 60 років (61 %), респонденти, що належать до молодіжної вікової групи – 23 %.

Зробивши аналіз необхідно зазначити, що задоволених розміром своєї заробітної плати мало – 1 чол. (5% від загальної сукупності). Певна частина службовців частково задоволена – 3 чол. (15% від загальної кількості). Певна кількість службовців – 7 чол. (35%) частково є не задоволена заробітною платою, половина – 10 чол. (50%) не задоволені оплатою праці і бажає покращення матеріального стимулювання своєї праці.

Варто зазначити, що на думку службовців, матеріальні чинники є найважливішими для 70% опитаних, 30% вважає, що важливими є нематеріальна мотивація. На запитання «Чи бачите Ви перспективи в подальшому кар’єрному рості?» 60% опитуваних відповіли, що бачать перспектив в подальшому кар’єрному рості, і лише 40% відповіли, що ні.

Проаналізувавши соціологічні дані, можна зробити висновок, що пріоритетними виявилися такі основні мотиватори як: визнання результатів роботи 40%, успішне завершення завдання 35% та можливість творчого і ділового росту 25%. На запитання «Як Ви оцінюєте ставлення керівника до підлеглих?» відповіді респондентів розділились таким чином: задоволені – 80%, швидше задоволені – 15%, швидше не задоволені – 1% та тих, хто не задоволений ставленням керівника до підлеглих не виявлено.

Щодо оцінювання на рахунок оцінки мотивації в Острозькій міській раді, то слід зазначити, що лише 35 % респондентів оцінили її на 5 балів, а 65 % опитаних відповіли більше 5 балів. Таке відсоткове співвідношення відповідей респондентів є оптимістичним, адже в сучасних умовах мотивація в міській раді є на достатньо високому рівні.

На запитання «Які дії керівництво Острозької міської ради застосовує для підвищення мотивації співробітників?» 45% опитуваних дали відповідь, що керівництво надає перевагу преміюванню службовців, усна похвала – 25%, можливість кар’єрного росту – 10%, поліпшення умов праці – 10%, пільги – 10% та лише 5% респондентів дали відповідь – підвищення заробітної плати. 35% опитуваних дотримуються думки, що найдієвішим метолом підвищення мотивації співробітників за рахунок підвищення заробітної плати, 15% – можливість кар’єрного росту, 15% – поліпшення умов праці, 5% – усна похвала, а 30% вважає, що премії.

Відповідні відповіді було отримано від запитання «Чому Ви надаєте перевагу?»: 60% додатково працювати у вихідні, для того, щоб отримати більшу заробітну плату та 40% респондентів надали перевагу не працювати у вихідні дні. На запитання «Чи маєте Ви додатковий заробіток крім заробітної плати у Острозькій міській раді?» 100% респондентів дали одноголосну відповідь – ні.

На запитання «Що Вас більше всього турбує на сьогодні?» розподіл відповідей респондентів в основному відбувся між варіантами: задоволення своїх фізіологічних потреба та фізіологічних потреб своїх рідних – 80 %, світова економічна криза – 10 % та зниження добробуту населення – 10%. Це розпорошення викликане раціональними причинами: зацікавленість власними справами та долею дітей є однією з найважливіших проблем.

Провівши соціологічне дослідження ми підтвердили гіпотезу, що службовці Острозької міської ради надають перевагу матеріальній мотивації.

При стимулюванні працівників за рахунок заробітної плати надається велике значення, однак постійне підвищення заробітної плати не сприяє підтриманню робочої активності на належному рівні, так і зростанню продуктивності праці. Використання цього методу може бути корисним при досягненні короткострокових завдань, тому що відбувається звикання до даного виду впливу [3, с. 10].

Заробітна плата повинна залежати виключно від результатів праці і в той же час виконувати ряд економічних і соціальних функцій. При цьому, на наш погляд, необхідно врахувати, що високий професіоналізм службовців складається із необхідних знань, умінь і навичок та із певних моральних рис.

Оплата праці є одним з найбільш мотивуючих факторів, яка безпосередньо пов’язана з результатами праці. Працівники впевнені в існуванні стійких зв’язків між отриманою матеріальною винагородою та продуктивністю праці. В заробітній платі є складова, що залежить від досягнення результатів. Також працівники установи отримують і додаткову оплату. Однак, більш дієвим стимулом є премії.

Безпосередньо у закладі здійснюється зовнішня мотивація, яка пов’язана із змістом відповідної діяльності, але зумовлена зовнішніми факторами (розмір заробітної плати, можливість кар’єрного зростання, умови праці, система пільг, тощо).

Під час проведення соціологічного дослідження у Острозькій міській раді, на запитання, що саме стимулює їх до праці, було названо: підвищення заробітної плати, підвищення рівня кваліфікації та певні премії. Така мотивація призводить до більш ефективної праці робітників та їх стимулювання. Адже мотивація персоналу є основним обов’язком керівника.

Керівник має достатньо можливостей для стимулювання позитивних мотивів підлеглих, створюючи мотиваційне поле, яке спонукає кожного працівника робити те, що від нього очікують. Керівник формулює мету, дає завдання, щоб особиста мотивація спрацювала на користь міської ради.

Також в закладі діють такі принципи мотивації, як розкриття перспективи службового росту. Службовець, який щойно розпочав свій кар’єрний шлях, володіє більшим запасом сил та енергії, ніж людина старшого віку. Якщо він бачить перед собою перспективу службового росту, він намагатиметься спрямувати свої сили, енергію на підвищення кваліфікації, якщо він бачить перед собою перспективу службового росту.

Наступним принципом є справедлива оплата праці, адже ефективній мотивації сприяє дотримання принципу справедливого розподілу фонду оплати праці. Тому у міській раді застосовуються однакові параметри для оцінювання роботи всіх працівників.

Висновки. З метою виявлення найбільш ефективного виду мотивації у міській раді було проведено соціологічне дослідження. Під час проведення анкетування працівників Острозької міської ради, на запитання, які дії керівництво міської ради застосовує для підвищення мотивації співробітників, більша половина опитуваних надали перевагу матеріальному стимулюванню трудової діяльності над психологічним.

В даний час гостро стоїть питання матеріального стимулювання. Тому важливим є визначення особливостей стимулювання праці, обґрунтування шляхів підвищення її дієвості. В процесі створення мотиваційної системи необхідно враховувати, що для 80% службовців Острозької міської ради найбільше значення має власне майбутнє та майбутнє рідних.

Отже, для вдосконалення і підвищення ефективності діяльності службовців в Острозькій міській раді застосовується матеріальний та нематеріальний стимули мотивації. Помітно, що заохочення активізують бажання, і надалі використовувати схвалений спосіб поведінки діє позитивно. У закладі діють такі заохочення, як: вдячність, вітання, визнання професійного зростання, надання відпустки, матеріальна винагорода тощо.

 Список використаних джерел та літератури

  1. Бондар, В.Д. Мотивація діяльності органів місцевого самоврядування: поняття та основні теоретичні положення [Електронний ресурс] / В.Д Бондар. – Режим доступу: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=435 – Загол. з екрану (03.05.2014).
  2. Занюк, С. Психологія мотивації [Текст]: навч. посіб / С. Занюк. – К.: Либідь, 2002. – с. 10.
  3. Колот, А. Мотивація персоналу [Текст] / А. Колот. – К.: КНЕУ, 2002. – с. 49.
  4. Цветаев, В.М. Управление персоналом [Текст]/ В.М. Цветаев. – СПб: Питер, 2002 – 563 с.

 

Залишити відповідь