Мунтян Руслан Миколайович

ПОЗИЦІЯ УГОРЩИНИ ЩОДО ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ (1991-2024 РОКИ)

Анотація. Стаття присвячена аналізу українсько-угорських відносин в контексті євроінтеграційного процесу України. В роботі розглядаються основні виклики, що стоять перед двосторонніми відносинами між Україною та Угорщиною, зокрема в рамках європейської інтеграції, а також перспективи розвитку співпраці в умовах сучасних політичних і економічних реалій. Особливу увагу приділено питанням, пов’язаним з впливом зовнішньополітичної ситуації на взаємодію двох країн, а також ролі Угорщини у підтримці європейських прагнень України. 

Ключові слова: українсько-угорські відносини, євроінтеграція, європейська політика, зовнішня політика, співпраця, двосторонні відносини, стратегічне партнерство, Угорщина, Україна, європейський шлях.

Вступ. Україна та Угорщина, як сусідні держави Центрально-Східної Європи, мають спільну історію та геополітичні інтереси, що створює підґрунтя для співпраці в рамках європейської інтеграції. Після здобуття Україною незалежності в 1991 році обидві країни встановили дипломатичні відносини, прагнучи до розвитку партнерства в політичній, економічній та культурній сферах. Угорщина, ставши членом Європейського Союзу в 2004 році, підтримувала євроінтеграційні прагнення України, надаючи протягом років експертну та технічну допомогу в адаптації українського законодавства до європейських стандартів.  

З 1991 року відносини між Україною та Угорщиною пройшли шлях від дружнього співробітництва та підтримки до періодів напруженості, зумовленої, зокрема, питаннями прав національних меншин. Попри ці виклики, обидві країни прагнули знаходити компроміси та підтримувати добросусідські відносини.

Метою дослідження є аналіз українсько-угорських відносин в контексті євроінтеграційного процесу України, визначення основних викликів і можливостей для подальшої співпраці між двома країнами, а також вивчення впливу європейської інтеграції на політичні, економічні та соціальні аспекти двосторонніх відносин. Дослідження спрямоване на виявлення перспектив розвитку співпраці, а також на визначення ролі Угорщини у підтримці євроінтеграційних прагнень України.

Відносини між Україною та Угорщиною завжди мали складний і неоднозначний характер, обумовлений історичними, культурними та політичними чинниками, розуміння яких важливе для розуміння підґрунтя становлення позиції Угорщини щодо євроінтеграції України.

Так, на початку ХХІ століття відносини між Києвом та Будапештом розвивалися досить стабільно. Угорщина була однією з перших країн, які ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, активно підтримувала проєкти прикордонного співробітництва та сприяла обміну досвідом у сфері реформування державного управління. Однак, із середини 2010-х років почали з’являтися перші ознаки напруженості, які згодом переросли у дипломатичні суперечки [1].

Серед ключових проблем у взаєминах між країнами постало питання мовної політики, а саме забезпечення прав угорської національної меншини, що проживає на Закарпатті. У 2017 році Верховна Рада України ухвалила зміни до Закону України «Про освіту». Нововведення обмежували викладання мовами національних меншин після початкової школи, передбачаючи перехід на викладання українською мовою. Це викликало незадоволення з боку Угорщини, оскільки значна угорська меншина проживає в Закарпатті, і вони побоюються, що новий закон обмежує їхні права на освіту рідною мовою. Це призвело до блокування Угорщиною засідань комісії Україна-НАТО, що серйозно вплинуло на безпекову співпрацю між двома країнами [7]. 

Попри те, що у 2023 році Україна внесла певні зміни до законодавства, зокрема щодо можливостей використання угорської мови в освіті [15], питання залишається відкритим.

Окрім мовного питання, ще одним важливим викликом стала енергетична політика. Угорщина традиційно має тісні зв’язки з Росією в енергетичній сфері та активно виступала за отримання російського газу в обхід України. У 2021 році Будапешт підписав довгострокову угоду з «Газпромом», що дозволяє отримувати газ в обхід території України [16]. Це спричинило гостру реакцію Києва, оскільки угода послаблює роль України як транзитної країни і завдає економічних збитків. Крім того, Угорщина отримала російські інвестиції в енергетичний сектор, зокрема в розширення АЕС «Пакш» за підтримки Росатому, що викликало критику з боку Європейського Союзу та США [8]. Водночас, Угорщина намагається диверсифікувати енергетичні джерела, укладаючи угоди з іншими країнами, такими як Румунія, для постачання газу без участі Росії [9].

Таким чином відносини Угорщини та України перебувають у кризі ще з часу ухвалення українського освітнього закону у вересні 2017 року, який в Будапешті оцінили як наступ на права угорської нацменшини на Закарпатті.

Пік протистояння між країнами припав на 2017-2018 роки, але й надалі відносини суттєво не поліпшилися – Україна неодноразово забороняла в’їзд угорським політикам, а Угорщина продовжувала постачання газу з Росії в обхід України [22].

Повномасштабна російсько-українська війна стала новим етапом у взаємній критиці, адже Угорщина періодично блокує застосування деяких санкції проти Росії [5, с. 737]. Така позиція контрастує із загальним курсом ЄС на підтримку України та створює додаткові труднощі у взаєминах між двома країнами.

Угорщина відкрито зберігає економічні зв’язки з Москвою та утримується від постачання зброї Україні, що додає напруженості не лише у її відносинах з Україною, а й у відносинах з НАТО та ЄС [18]. У вересні 2024 року міністри закордонних справ України та Угорщини провели «відверті переговори, обговорюючи розбіжності, що виникли внаслідок російського вторгнення в Україну [6], зокрема й питання, що стосується транзиту російської нафти територією України до Угорщини.

Отримання дешевої нафти з Росії вже стало частиною внутрішньої політики Орбана [22], однак Україна, зі свого боку, зупинила транзит нафти від російського «Лукойлу» в червні 2024 року на нафтопереробні заводи в Угорщині та Словаччині, що змусило угорську компанію MOL переглянути умови поставок через Білорусь та Україну [6]. Незважаючи на ці обмеження, загальний транзит російської нафти через Україну не був повністю припинений та Україна має чинний контракт з російською компанією «Транснєфть» на транзит нафти до 2030 року. Україна втратить близько 0,5% ВВП від розірвання транзитного контракту і ризикує підірвати свою стратегічну роль як енергетичного партнера Європи. За транзит газу ми отримували близько $800 млн на рік, а за транзит нафти – $200 млн. [28]. У свою чергу експерти зазначають, що без російської нафти Угорщині загрожує паливна криза, але у такий спосіб Україна намагається придушити ключове джерело прибутків для військового бюджету Кремля [27]. За 12 років при владі Орбан інтегрував російський гібридний вплив в поняття угорський національний інтерес і це означає насамперед дешевий російський газ і нафта і залежність від них [22].

Європейський Союз відіграє ключову роль у пошуку компромісів між Україною та Угорщиною. Брюссель неодноразово намагався стати посередником у переговорах щодо мовного законодавства, закликаючи Київ і Будапешт до діалогу [4, с. 654]. У 2020 році Венеціанська комісія оприлюднила рекомендації щодо Закону України «Про освіту», закликавши враховувати інтереси національних меншин. Хоча Україна здійснила певні зміни в законодавстві, це не повною мірою задовольнило угорську сторону. 

Позитивно вплинуло на українсько-угорські відносини, зокрема у аспекті мовного питання в Україні, прийняття Верховною Радою України у 2023 році закону, який, серед іншого, передбачає можливість використання мов національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу, в освітньому процесі поряд з державною мовою [15]. Реакція Угорщини на цей закон була неоднозначною. Угорський уряд відзначив готовність України враховувати рекомендації міжнародних організацій щодо захисту прав національних меншин, що сприяло покращенню двосторонніх відносин між країнами та зменшенню напруженості, пов’язаної з мовним питанням в освіті [17]. Але у той же час держсекретар Міністерства закордонних справ Угорщини Тамаш Менцер заявив, що, на його думку, ухвалене рішення «далеке від відновлення прав 2015 року» та наголосив на необхідності ретельної оцінки та контролю за його реалізацією [19]. ​

Водночас група послів держав-членів Європейського Союзу, відвідавши Закарпаття, відзначила позитивне сприйняття нового законодавства місцевою владою та лідерами національних меншин у Береговому. Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова назвала цю поїздку «продуктивною та обнадійливою», підкресливши важливість цього сигналу напередодні засідання Європейської ради [20].

Європейська комісія продовжує наполягати на тому, що всі країни-кандидати мають відповідати європейським стандартам, включаючи зобов’язання щодо захисту меншин. Це означає, що питання угорської громади на Закарпатті залишається однією з умов для подальшого просування України в євроінтеграційному процесі.

21 червня 2024 року Рада Європейського Союзу ухвалила переговорні рамки для початку перемовин про вступ України та Молдови до ЄС [24]. 

Угорщина – одна з небагатьох країн Європейського союзу, яка вже довгий час блокує вступ України до ЄС. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан неодноразово заявляв про необхідність проведення національних консультацій перед тим, як Угорщина підтримає вступ України в ЄС. Він висловлює побоювання, що це може вплинути на економіку країни та створити додаткове навантаження на європейський ринок праці. Зокрема, Орбан зазначав, що Україна є великою країною зі значним сільськогосподарським потенціалом, що може стати викликом для фермерів у країнах-членах ЄС, включаючи Угорщину [9]. Крім того, офіційний Будапешт часто висловлює критику щодо рівня корупції в Україні, використовуючи це як один із аргументів проти прискореного вступу.  У лютому 2025 року Орбан заявив, що Угорщина буде вирішальним фактором у питанні членства України в ЄС, підкресливши, що без згоди Угорщини це не відбудеться. У березні 2025 року Орбан оголосив про намір провести в Угорщині референдум щодо підтримки вступу України до ЄС, аргументуючи це необхідністю врахування думки громадян у такому важливому питанні. Він підкреслив, що не бажає, щоб рішення ухвалювалося без участі народу [7]. 

Відповідні заяви та ініціативи свідчать про обережний підхід Угорщини до питання євроінтеграції України, зосереджуючи увагу на потенційних економічних та соціальних наслідках для країни та ЄС загалом.

Вплив внутрішньої політики Угорщини на її ставлення до України є ще одним значним фактором. Орбан та його партія «Фідес» дотримуються політики, спрямованої на посилення національного суверенітету, що часто вступає у протиріччя з позицією Брюсселя щодо санкцій проти Росії та підтримки України. Крім того, угорська внутрішня риторика містить елементи проросійської пропаганди, що формує негативне ставлення до України серед частини угорського суспільства. Водночас, Будапешт намагається зберігати баланс у відносинах, щоб не допустити серйозного погіршення контактів з Києвом, особливо у контексті європейської інтеграції [7]. У цьому контексті позитивним сигналом стало звернення угорських громад Закарпаття до уряду Віктора Орбана з проханням підтримати переговори про вступ України до ЄС, що свідчить про готовність до діалогу з Києвом [10].

Таким чином, відносини між Україною та Угорщиною залишаються напруженими через низку факторів, серед яких питання прав національних меншин, європейська інтеграція України, енергетична співпраця з Росією та вплив внутрішньої політики Угорщини. Вирішення цих питань вимагає подальшого діалогу та компромісів з обох сторін [10].

Офіційна позиція Угорщини щодо вступу України в ЄС залишається неоднозначною. З одного боку, Будапешт підтримав надання Україні статусу кандидата, з іншого – висловлює сумніви щодо швидкості цього процесу, апелюючи до необхідності захисту прав угорської меншини в Україні. Водночас інші країни-члени ЄС, зокрема Польща та Литва, активно виступають за прискорення інтеграції України [11].

Тож Україна хоч й здійснила значні кроки для приведення свого законодавства у відповідність до європейських стандартів щодо національних меншин, реакція угорської сторони свідчить про наявність певних застережень та необхідність подальшого діалогу для досягнення взаєморозуміння та згоди.

Також одним з механізмів сприяння ЄС у вирішенні конфліктних питань між Україною та Угорщиною є тристоронні консультації за участі України, Угорщини та представників Європейської комісії. Ще одним важливим механізмом є програми фінансування спільних проєктів на Закарпатті, що реалізуються за підтримки ЄС. Це включає фінансування освітніх і культурних програм, що сприяють інтеграції угорської громади в українське суспільство без втрати їхньої національної ідентичності [21].

Крім того, важливим інструментом є політичний тиск з боку Брюсселя. Угорщина, як країна-член ЄС, залежить від фінансування з боку Євросоюзу, що дає Брюсселю можливість впливати на позицію Будапешта щодо України. Наприклад, у 2023 році ЄС тимчасово заморозив частину фінансування для Угорщини через її проблеми з верховенством права, що стало додатковим важелем впливу на політику Орбана [12].

Незважаючи на певну позитивну динаміку у відносинах України та Угорщини, зокрема 2 липня 2024 року під час зустрічі Президента України Володимира Зеленського та прем’єра Угорщини Віктора Орбана у Києві політики домовилися працювати над глобальною угодою, яка враховуватиме всі аспекти співпраці двох країн [25], але 25 березня 2025 року глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що Угорщина обіцяє блокувати прогрес зі вступом України в ЄС доки угорцям Закарпаття не повернуть «відібрані в 2015 році права», наголошуючи, що це неприпустимо, абсолютно суперечить спільним європейським правилам і цінностям та поки ця сумна ситуація зберігається, прогресу щодо переговорів про вступ України до ЄС не може бути [26].

Таким чином, питання щодо євроінтеграції України залишається невизначеним, адже невідомо, чи знайде ЄС шляхи подолання позиції Угорщини у питанні України, або ж чи зміниться позиція Угорщини щодо українських євроінтеграційних процесів та яким чином ситуація між країнами буде вирішуватися надалі. 

Загалом, якщо прибрати фактор війни, у подоланні кризи в українсько-угорських відносинах немає нічого надскладного, зауважує директор Інституту центральноєвропейської стратегії Дмитро Тужанський. За його словами, раніше Будапешт мав напружені відносини з іншими сусідами – Румунією, Словаччиною та Сербією, але з усіма врешті було знайдено порозуміння [23]. Для налагодження відносин між країнами мають бути комплексні рішення, адже це глибока криза, яка триває десятиліття. Але ключовий фактор – це російська агресія, яка змінює всю реальність та ускладнює Києву та Будапешту завдання помиритися.

Водночас кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський вважає, що радикальні зрушення в українсько-угорських відносинах можуть відбутися лише «після зміни влади в Угорщині на більш помірковану, ліберальну та проєвропейську» [23]. 

Отже, перспектива налагодження взаємовідносин між Україною та Угорщиною залишається реалістичною. Діалог на високому рівні, міжнародне посередництво та співпраця в межах ЄС можуть допомогти подолати конфліктні питання. 

Одним із перспективних напрямів є розширення транскордонного співробітництва у сфері економіки, інфраструктури та екології. Наприклад, у рамках програми ENI CBC реалізуються спільні проєкти з модернізації прикордонної інфраструктури, розбудови доріг та посилення культурних зв’язків [3].

Також важливим інструментом нормалізації відносин можуть стати міжпарламентські комісії, які сприятимуть відкритому обговоренню проблемних питань. Київ неодноразово пропонував Будапешту створення спільних робочих груп для моніторингу стану угорської громади в Україні, але поки що ця ініціатива реалізується повільно [2].

Висновки. Відносини між Україною та Угорщиною зазнали певних випробувань у минулому через політичні та культурні розбіжності. Однак існують реальні можливості для їх покращення, зокрема через спільні інтереси в регіональній стабільності та економічному розвитку [13]. Обидві країни можуть скористатися своїм географічним положенням для розвитку транскордонної співпраці та зміцнення економічних зв’язків. Важливим кроком у цьому напрямку є активізація діалогу на високому рівні та створення спільних робочих груп для вирішення актуальних питань.

Дипломатія відіграє ключову роль у врегулюванні суперечностей між державами. Регулярні консультації на рівні міністерств закордонних справ, а також залучення міжнародних організацій для медіації можуть сприяти зниженню напруженості. Використання «м’якої сили» через засоби публічної дипломатії сприятиме формуванню позитивного іміджу держави та налагодженню нових політичних контактів [14]. Спільні культурні та освітні проекти можуть служити платформою для зміцнення взаєморозуміння між народами.

Економічна співпраця є фундаментом для зміцнення двосторонніх відносин. Розвиток інфраструктурних проектів, спільних підприємств та інвестиційних програм може суттєво покращити економічні показники обох країн. Культурна співпраця, включаючи обміни в галузі мистецтва, освіти та науки, сприятиме поглибленню взаєморозуміння та поваги між народами. Співпраця між органами влади та організаціями громадянського суспільства є стратегічно важливим завданням для розбудови демократії та ефективного врядування. 

Громадянське суспільство відіграє важливу роль у формуванні зовнішньої політики та зміцненні міждержавних відносин. Співпраця між неурядовими організаціями, академічними установами та бізнес-спільнотами може стати каталізатором позитивних змін. Міжнародні конференції, форуми та спільні дослідницькі проекти сприяють обміну досвідом та кращими практиками. Важливим є пошук нових партнерів та розширення мережі контактів для реалізації спільних ініціатив. 

Відносини між Україною та Угорщиною відзначаються низкою викликів, серед яких найбільш значущими є питання національних прав угорців на Закарпатті та мовна політика. Угорщина активно підтримує права національних меншин, що інколи спричиняє політичні суперечності з Україною, де питання автономії та мовних прав є дуже чутливими. Крім того, обидві країни мають спільні інтереси в енергетичній безпеці, однак відмінні підходи до реалізації енергетичних проектів створюють додаткові труднощі у співпраці.

На геополітичному рівні, Угорщина не завжди співпрацює з Україною в усіх питаннях, зокрема через певну схильність до підтримки більш проросійських ініціатив у ЄС, що не відповідає інтересам України, яка прагне євроінтеграції. Це також ускладнює розвиток двосторонніх відносин та створює напруженість у контексті зовнішньої політики.

Незважаючи на це, існують можливості для конструктивного діалогу між країнами. Враховуючи важливість стратегічних інтересів, зокрема у сфері енергетики та безпеки, обидві країни можуть знайти спільну мову для вирішення деяких суперечностей. Важливим аспектом може стати поглиблення співпраці в рамках Європейського Союзу, де Україна, незважаючи на труднощі, продовжує рухатися в напрямку євроінтеграції. Угорщина, хоча і має певні сумніви щодо деяких аспектів європейської політики, все ж може зіграти роль важливого партнера України в її євроінтеграційному процесі, зокрема через підтримку в питаннях транскордонного співробітництва та забезпечення прав національних меншин.

Прогноз щодо подальшої євроінтеграції України передбачає поступовий прогрес, однак шлях до повноправного членства в ЄС буде нелегким і вимагатиме значних реформ, особливо в економічній та правовій сферах. Угорщина може стати важливим посередником у цьому процесі, але її підтримка залежатиме від вирішення існуючих політичних і національних розбіжностей.

Список використаних джерел

1. Лукашенко А. В. Українсько-угорські відносини в контексті євроатлантичної інтеграції України. Наукові записки студентів та аспірантів. URL: https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/8274/1/18.pdf
2. Голош М. Українсько-угорські відносини новітньої доби та їх вплив на європейську інтеграцію. Збірник наукових праць. URL: https://www.uzhnu.edu.ua/en/infocentre/get/19957
3. Сучасна гуманітарна політика Угорщини: виклики для України. Національний інститут стратегічних досліджень. URL: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/gumanitarniy-rozvitok/suchasna-gumanitarna-politika-ugorschini-vikliki-dlya-ukraini
4. Тодоров І. Українсько-угорські відносини у вимірі євроатлантичних прагнень України. Українська дипломатія: історія, теорія, практика. URL: https://ud.gdip.com.ua/wp-content/uploads/2020/12/59.pdf
5. Стоян Є.О Є., Артеменко К., Пишенкова О. Санкційна відповідь ЄС на повномасштабну війну в Україні (політико-правовий аспект). Юридичний науковий електронний журнал. 2023. № 4. С. 735–738. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2023-4/178
6. Hungary and Ukraine ministers hold ‘frank’ talks amid Russia strains. Reuters, 2024, 30 вересня. URL: https://www.reuters.com/world/europe/hungary-ukraine-ministers-hold-frank-talks-amid-russia-strains-2024-09-30/
7. AP News. Hungary’s Orban says Ukraine’s EU membership bid must be approved by Hungarians, 2024. URL: https://apnews.com/article/d06e7c4c00437cf5fb0c7fe0ccd4a556
8. Угорщина дала Росії добро на розширення АЕС «Пакш». URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/08/26/7145618/
9. Huffington Post. Los vecinos de Ucrania firman un acuerdo histórico sobre el gas ruso, 2024. URL: https://www.huffingtonpost.es/global/los-vecinos-ucrania-firman-acuerdo-historico-gas-ruso.html
10. Zaxid.net. Угорські громади Закарпаття попросили Орбана підтримати вступ України в ЄС. URL: https://zaxid.net/ugorski_gromadi_zakarpattya_poprosili_orbana_pidtrimati_vstup_ukrayini_v_yes_n1576194
11. AP News. Орбан проведе консультації щодо членства України в ЄС. URL: https://apnews.com/article/d06e7c4c00437cf5fb0c7fe0ccd4a556
12. BBC Україна. ЄС заморозив фінансування для Угорщини через проблеми з верховенством права. URL: https://bbc.com/ukraine/news/2024
13. Державна служба етнополітики та свободи совісті України. Вплив війни, шляхи партнерства та виклики: експерти обговорили українсько-угорські відносини на круглому столі. URL: https://dess.gov.ua/vplyv-viyny-shliakhy-partnerstva-ta-vyklyky-eksperty-obhovoryly-ukrainsko-uhorski-vidnosyny-na-kruhlomu-stoli/
14. Центр Формування Політики. Україна та Угорщина: перспективи та виклики добросусідських відносин. URL: https://www.cpm.org.ua/post/ukraine-hungary-partnership
15. Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів стосовно прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах : Закон України від 08.12.2023 № 3504-IX // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/3504-20 (дата звернення: 24.03.2025)
16. «Слово і діло». Газ в обхід України: в чому суть нового українсько-угорського конфлікту. URL: https://www.slovoidilo.ua/2021/09/28/stattja/polityka/haz-obxid-ukrayiny-chomu-sut-novoho-ukrayinsko-uhorskoho-konfliktu
17. BBC News. Україна пішла на поступки Угорщині у мові та освіті. Навіщо і як змінили закони про нацменшини. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c72vl7zrrr8o
18. LB.ua. Угорщина не підтримує санкції ЄС проти Росії у сфері енергетики.URL:https://lb.ua/world/2022/03/21/510525_ugorshchina_pidtrimuie_sanktsii_ies.html?utm_source=chatgpt.com
19. Факти. В Угорщині заявили, що незадоволені законом України про розширення прав нацменшин. URL: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20231209-v-ugorshhyni-zayavyly-shho-nezadovoleni-zakonom-ukrayiny-pro-rozshyrennya-prav-naczmenshyn/?utm_source=chatgpt.com
20. Європейська правда. Посли ЄС на Закарпатті дізнались, що угорська громада думає про закон про нацменшини. URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2023/12/11/7175374/
21. Карпатський об’єктив. Закарпатці спільно з румунськими та угорськими освітянами розпочали проєкт з інклюзивної освіти. URL: https://life.ko.net.ua/?p=178845&utm_source=chatgpt.com
22. BBC News. Чому в Угорщини така політика щодо України і чи можна її змінити. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-62472746
23. Заборона. Світлана Гудкова. Завдання із 12 зірочками: як примирити Україну з Угорщиною Орбана, яка має амбіції, але обмежені можливості URL: https://zaborona.com/yak-prymyryty-ukrayinu-z-ugorshhynoyu-orbana-yaka-maye-ambicziyi-ale-obmezheni/
24. Відносини Україна — Європейський Союз. (2025, березня 6). Вікіпедія.URL:https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0_%E2%80%94_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7
25. Слово і діло. Україна та Угорщина можуть підписати новий договір про двосторонні відносини. URL: https://www.slovoidilo.ua/2024/07/02/novyna/polityka/ukrayina-ta-uhorshhyna-mozhut-pidpysaty-novyj-dohovir-pro-dvostoronni-vidnosyny
26. Європейська правда. Сійярто: Угорщина не зніме вето на вступ України в ЄС через права угорців Закарпаття. URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2025/03/23/7207808/
27. Укрінформ. Угорщині без російської нафти загрожує паливна криза – Politico. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3887298-ugorsini-bez-rosijskoi-nafti-zagrozue-palivna-kriza-politico.html
28. НафтоРинок. Стали відомі подробиці законопроєкту Порошенка про заборону транзиту нафти і газу. URL: https://www.nefterynok.info/novosti/stali-vdom-podrobic-zakonoproktu-poroshenka-pro-zaboronu-tranzitu-nafti–gazu?utm_source=chatgpt.com