УДК 811.111′37:504
О.О. Жихарєва
Київський національний лінгвістичний університет, Київ
У статті, спираючись на проведений лексикографічний аналіз словникових дефініцій, виведено поняттєву структуру концепту ЕКОЛОГІЯ в сучасній англійській мові шляхом виокремлення її релевантних складників.
Ключові слова: концепт, екологія, лексикографічний аналіз, поняттєва структура.
В статье, опираясь на проведенный лексикографический анализ словарных дефиниций, выводится понятийная структура концепта ЭКОЛОГИЯ в современном английском языке с целью выделения её релевантных составляющих.
Ключевые слова: концепт, экология, лексикографический анализ, понятийная структура.
This paper infers, via the lexicographic analysis of dictionary items, the notional structure of the concept ECOLOGY in Modern English by way of determining its relevant constituents.
Key words: concept, ecology, lexicographic analysis, notional structure.
У сучасному глобалізаційному суспільстві серед основних тем, що потенційно впливають на дискурсивний простір людства, вирізняються як ключові: стан та погіршення екологічної світової та локальних ситуацій, екологічна криза, оптимізація охорони навколишнього середовища [3; 6; 7; 8]. Широке розповсюдження екологічно значущої проблематики сприяло виокремленню і виникненню нового типу дискурсу – екологічного в його різноманітних версіях (медійний, науковий, художній, біблійний) ключовими концептами якого є ПРИРОДА і НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ.
Актуальність вивчення концепту ЕКОЛОГІЯ, що є об’єктом цієї статті, зумовлена все більшою вагою екологічної проблематики серед категорій сучасності, життєво важливих для суспільства і, зокрема, людини.
Мета нашого дослідження – розкриття поняттєвої структури концепту ЕКОЛОГІЯ в сучасній англійській мові, що становить предмет статті, шляхом установлення лексико-семантичних варіантів відповідної лексеми. Досягнення зазначеної мети передбачає розв’язання таких завдань: 1) провести дефініційний аналіз імені концепту ЕКОЛОГІЯ; 2) дослідити історію розвитку досліджуваного концепту в англійській мові, спираючись на процедури етимологічного аналізу; 3) систематизувати релевантні для аналізованого концепту ЛСВ; 4) вивести поняттєву структуру концепту ЕКОЛОГІЯв англійській мові.
Перш ніж перейти до безпосереднього аналізу концепту ЕКОЛОГІЯ, обґрунтуємо методику нашого дослідження. Усталеним є тлумаченняконцепту як трикомпонентної структури, яка містить поняттєвий, образний і ціннісний [9, с. 91], чи значущістний [2, с. 4–5] складники. Акцент на поняттєву складову уможливлює, спираючись на словникові дефініції, виділення окремої поняттєвої структури концепту, у нашому разі концепту ЕКОЛОГІЯ. «Звернення до словників дозволяє розкрити зміст мовних одиниць, які виступають іменем концепту, і, відповідно, розглянути його поняттєву складову» [1], оскільки «поняттєвий елемент формується фактичною інформацією про реальний чи уявний об’єкт» [13, с. 38].
Базові ознаки досліджуваного концепту виявимо з огляду на етимологічний аналіз лексеми екологія. Слово ecology походить від грецьких слів oikos «дім, місце існування, житло» та –logia «наука про», тобто «наука про дім, місце існування» [21]. Як термін, лексема почала вживатися у ХІХ столітті (точніше датування − 1873 рік) після того, як у 1866 році німецький зоолог Е. Геккель вперше запропонував назву Okologie на позначення галузі науки, яка має справу зі зв’язками живих організмів та середовищ їх існування (“branchofsciencedealingwiththerelationshipoflivingthingstotheirenvironments“) [там само]. Значення слова розширилося, починаючи з 1960-х років, включаючи позначення діяльності проти забруднення навколишнього середовища. Таким чином, розглянувши базові ознаки концепту ЕКОЛОГІЯ, виводимо його поняттєве ядро, яке історично утворене такими ознаками: «зв’язок між живими організмами і середовищем їх існування», «наука про місце існування», «діяльність проти забруднення навколишнього середовища».
Спираючись на словникові дефініції аналізованого концепту, уточнімо похідні від нього ключові концепти англомовного екологічного дискурсу. Для цього розкладемо цілісне значення досліджуваної лексеми на значущі складники, які у мовознавстві, головним чином, представлені терміном сема [4, с. 294; 10, c. 115], а слова, представлені в дефініції, актуалізують семи, які складають значення, що витлумачується [11, с. 48]. У нашій статті, таким чином, будемо спиратися на семи, як окремі складники лексико-семантичного варіанту (ЛСВ). Виходячи з того, що лексичне значення слова є ідеальною сутністю, яка виступає «результатом пізнання людиною (соціумом) навколишнього світу та себе в ньому» [12, с. 88], тому у семантичній структурі лексеми екологія/ecology апріорі закладено сему екологічності.
Дослідження лексеми ecology ґрунтується на даних низки загальновідомих тлумачних словників англійської мови:CollinsEnglishDictionary (CED) [18]; RandomHouseKernermanWebster‘sCollegeDictionary(RHKWCD) [24]; Oxford English Dictionary (OED) [22]; TheAmericanHeritageDictionaryoftheEnglishLanguages(AHDEL) [16]; Longman Dictionary of Contemporary English (LDCE) [20]. У більш ранніх словниках, наприклад, у словнику OED [22], досліджувана лексема не була зафіксована.
Проведений аналіз тлумачень слова екологія в сучасній англійській мові дозволив виявити три лексико-семантичні варіанти, які вкладаються у дві групи значень: 1) наукові (ЛСВ1, ЛСВ3); 2) ненаукові, або повсякденні (ЛСВ2) мовні значення (див. Табл. 1):
Таблиця 1
Дефініції лексеми ecology
|
№ п/п |
ЛСВ |
Дефініції ЛСВ за словниками |
||||
|
OED |
AHDEL |
LDCE |
CED |
RHKWCD |
||
|
1. |
ЛСВ 1 наука про відношення в навколишньому середовищі (the science of relationships in the environment) |
відсутня |
1. a. The science of the relationships between organisms and their environments. Also called bionomics. 2. The branch of sociology that is concerned with studying the relationships between human groups and their physical and social environments. Also called human ecology |
The way in which plants, animals, and people are related to each other and to their environment, or the scientific study of this
|
1.The study of the relationships between living organisms and their environment 3. (Sociology) the study of the relationships between human groups and their physical environment Also called bionomics
|
1.The branch of biology dealing with the relations and interactions between organisms and their environment 3.Also called human ecology.The branch of sociology concerned with the spacing and interdependence of people and institutions |
|
2. |
ЛСВ 2 сукупність відношень у навколишньому середовищі (the set of relationships in the environment) |
– |
1. b. The relationship between organisms and their environment |
The way in which plants, animals, and people are related to each other and to their environment |
2.The set of relationships of a particular organism with its environment |
2.The set of relationships existing between organisms and their environment |
|
3. |
ЛСВ 3 охорона навколишнього середовища (environmentalism) |
– |
3. The study of the detrimental effects of modern civilization on the environment, with a view toward prevention or reversal through conservation. Also called human ecology |
– |
– |
4.The advocacy of protection of the air, water, and other natural resources from pollution or its effects; environmentalism |
Структуру ЛСВ1 лексеми ecologyскладають такі семи: «наука / галузь / вивчення (дослідження)» branch[24; 16], science [16], study[18], studying[16], scientificstudy[20]; «соціологія» sociology [16; 24]; «біологія» biology [24]; «причетність» concern [16; 24], dealing [24]; «простір» spacing [24]; «взаємозалежність» interdependence [24]; «відношення, зв’язок» relations, interactions[24], relationships[18; 16], related [20]; «життя» living [18]; «організми (жива істота)» organisms[18; 24; 16]; «навколишнє середовище» environment[18; 24; 16; 20]; «люди / група людей» human groups [16; 18], people [24; 20];institutions[24]; «фізичне середовище» physicalenvironments [16; 18]; «соціальне середовище» socialenvironments [16]; «рослини» plants [20]; «тварини» animals [20]; «спосіб» way [20].
Таким чином, ЛСВ1 стосується науки (соціології, біології) про зв’язок, відношення між організмами і навколишнім середовищем. Оскільки в усіх проаналізованих тлумачних словниках у дефініції ЛСВ1 лексеми ecology повторюються слова science, study, branch позначимо ЛСВ1 таким чином: «наука про відношення в навколишньому середовищі» (thescienceofrelationships in the environment).
Структуру ЛСВ2 складають такі семи: «цілісність, сукупність» set [18; 24]; «особливість, певність» particular[18]; «існування» existing [24]; «відношення, взаємодія (зв’язок)» relationship[16], relationships[18; 24]; «організми (жива істота)» organism[18], organisms[16; 24]; «навколишнє середовище» environment[16; 18; 24]. В окремих словниках, зокрема LDCE [20], до ЛСВ2 може належати і значення ЛСВ1, але без зазначення фрази про наукове вивчення зв’язку між рослинами, тваринами, людьми і їхнім навколишнім середовищем (“thescientificstudyofecologicalissues“). Отже, за даними тлумачних словників ЛСВ2 лексеми ecology вказує на знання мовців про екологію як «сукупність відношень у навколишньому середовищі» (thesetofrelationshipsin the environment).
ЛСВ3 зафіксована лише у двох словниках: RHKWCD [24] і AHDEL [16]. Структуру ЛСВ3 лексеми ecology складають такі семи: «дослідження» study [16]; «шкідливий, шкідник» detrimental [16]; «вплив» effects [16]; «сучасна цивілізація» moderncivilization [16]; «навколишнє середовище» environment[16]; «погляд» view [16]; «запобігання» prevention [16]; «зміна» reversal [16]; «охорона, захист» conservation[16]; «захист» protection [24]; «рух на захист довкілля» environmentalism [24]; «пропаганда» advocacy [24]; «повітря» air [24]; «вода» water[24]; «природні ресурси» naturalresources [24]; «забруднення» pollution [24]. Крім того, у структурі ЛСВ3 закладено подвійний аксіологічний компонент – позитивну оцінку, експліковану в дефініціях за допомогою слів protection, prevention, environmentalism, conservation, і негативну оцінку – pollution.
Зміст ЛСВ3 свідчить про серйозне ставлення до охорони навколишнього середовища в сучасному англомовному соціумі, тому позначимо ЛСВ3 як «охорона навколишнього середовища» (environmentalism). Оскільки інформація про охорону навколишнього середовища досліджується, вивчається, пропагується і розповсюджується в суспільстві, зараховуємо ЛСВ3 до наукового за характером значення.
Аналіз трьох ЛСВ слова ecology демонструє семантичну близькість між ними, яка виявляється в повторенні деяких сем в усіх ЛСВ. Найбільш частотними є семи environment «навколишнє середовище» і relationship (relation) (betweenorganismsandtheirenvironment) «відношення (зв’язок) (між організмами і їх навколишнім середовищем)», які, на наш погляд, і складають поняттєве ядро концепту ЕКОЛОГІЯ в англійській мові.
В англомовних словниках зазначаються не тільки загальні відношення організмів між собою, чи тільки тваринних і рослинних організмів, але і їхній стан на території, яку вони населяють, процес взаємодії живих істот, включаючи людину; згадується також вивчення шкідливих впливів сучасної цивілізації на навколишнє середовище та захист від забруднення.
Аналіз словників тезаурусного типу за методикою О.Й. Шейгал і Є.С. Арчакової дозволяє детальніше дослідити поняттєву структуру концепту ЕКОЛОГІЯ, оскільки, як стверджує С.А. Жаботинська, «концептуальний аналіз є аналіз одних концептів за допомогою інших» [5, с. 4]. Статті у тезаурусних словниках слугують підґрунтям для виявлення «зв’язку базового імені концепту з лексемами, які також можуть бути словами-репрезентантами досліджуваного концепту чи суміжних концептів» [14, с. 247]. Відомо, що концепти є проекціями явищ навколишньої дійсності у свідомості людини, тому вони не існують окремо від інших, подібних собі одиниць. «Як і зафіксовані в них феномени, концепти утворюють цілісну систему, компоненти якої взаємодіють між собою, встановлюють постійні зв‘язки, переплітаються» [15, с. 19].
Розглянемо базове ім’я концепту ЕКОЛОГІЯ і лексичні одиниці, об’єднані з ним спільним значенням відповідно до словників-тезаурусів, в яких матеріал представлено за тематичним принципом (OxfordThesaurusofEnglish (OTE) [23], CollinsThesaurusoftheEnglishLanguage (CTEL) [19]), і тезауруса синонімічного типу (ChambersPaperbackThesaurus (CPT) [17]). Ці лексеми складають найближчу периферію досліджуваного концепту. Як видно з таблиці (див. Табл. 2), у двох з цих словників OTE [23] і CPT [17] статті з лексемою ecology не зафіксовано. У словнику-тезаурусі CTEL [19] ключовим словом-синонімом є environment. Цей тезаурус був перевидано у 2002 році для сучасного користувача з урахуванням технічних та комунікаційних галузей і поняття про навколишнє середовище [19, p. vii].
Таблиця 2
Еквіваленти базового імені концепту ЕКОЛОГІЯ
|
№ п/п |
Словник |
Наявність синонімів |
|
1. |
OTE |
не зафіксовано |
|
2. |
CPT |
не зафіксовано |
|
3. |
CTEL |
Environment, conditions, situation, scene, surroundings, context, habitat |
Згідно з наведеним словниковим тлумаченням, основним лексичним репрезентантом концепту ЕКОЛОГІЯ в англійській мові можна вважати лексему environment, оскільки вона є домінантною і ключовою в синонімічному ряду.
Таким чином, концепт ЕКОЛОГІЯ містить такі ключові семи:
– науковість;
– зв’язок із навколишнім середовищем;
– існування у навколишньому середовищі;
– невід’ємність від живих організмів і людини;
– масштабність дослідження внаслідок життєвої необхідності захисту навколишнього середовища.
Визначення концепту ЕКОЛОГІЯ мало різняться у представлених словниках, хоча і містять неоднакові складники досліджуваного концепту. В більшості тлумачних словників концепт ЕКОЛОГІЯ представлено як «взаємовідношення між живими організмами і навколишнім середовищем». Зважаючи на те, що екологія є наукою, яка почала стрімко розвиватися лише у ХХ столітті, наразі зафіксовано невелику кількість тлумачень значення цього слова, що вказує на новизну відповідного поняття і його важливість для сучасного суспільства.
Подальші перспективи дослідження пов’язані з вивченням лексеми environment як репрезентанта поняттєвого ядра концепту ЕКОЛОГІЯ, а також образного і ціннісного компонентів цього концепту в англомовному біблійному дискурсі.
Список літератури
1. Ващеулова А.С. Дискурсная вариативность концепта HAPPINESS (на примере американского политического, религиозного и бытийного дискурсов) / А.С. Ващеулова // Филология, искусствоведение и культурология: актуальные проблемы: материалы международной заочной научно-практической конференции, 10 сентября 2012 г. – Новосибирск: Изд-во «Сибирская ассоциация консультантов», 2012. – Електронний ресурс. Режим доступу: http://sibac.info/index.php/2009-07-01-10-21-16/3762-happiness
2. Воркачев С.Г. Концепт СЧАСТЬЯ: значимостная составляющая / С.Г. Воркачев // Язык, коммуникация и социальная среда: Межвуз. сб. науч. тр. – Воронеж: Изд-во ВГТУ. – Вып. 2. – 2002. – С. 4–18.
3. Гардашук Т.В. Концептуальні параметри екологізму / Т.В. Гардашук. – К.: Вид. ПАРАПАН, 2005. – 200 с.
4. Гулыга Е.В., Шендельс Е.И. О компонентном анализе значимых единиц языка / Е.В. Гулыга, Е.И. Шендельс // Принципы и методы семантических исследований. – М.: Наука, 1976. – С. 291–314.
5. Жаботинская С.А. Когнитивная лингвистика: принципы концептуального моделирования / С.А. Жаботинская // Лiнгвистичнi студiï. – Черкаси: Сіяч. – Вып. 2. –1997. – С. 3–11.
6. Калинина И.О. Экология как наука, мировоззрение и учебная дисциплина / И.О. Калинина // Чтения памяти Алексея Ивановича Куренцова. –Владивосток: Дальнаука. – Вып. XXII. – 2011. – С. 176–180.
7. Капра Ф. Паутина жизни. Новое научное понимание живых систем. – Пер. с англ. / Под. ред. В.Г. Трилиса. – К.: «София»; М.: ИД “София”, 2003. – 336 с.
8. Капра Ф. Поворотный пункт. Наука, общество и зарождающаяся культура. / Перевод В.И. Постникова, 2005. – 411 с. –Електронний ресурс. Режим доступу: http://biospace.nw.ru/books/capra.pdf
9. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / В.И. Карасик. – Волгоград: Перемена, 2002. – 477 с.
10. Кузнецов А. М. От компонентного анализа к компонентному синтезу /
А. М. Кузнецов. – М.: Наука, 1986. – 125 с.
11. Луньова Т.В. Лексикалізований концепт ГАРМОНІЯв сучасній англійській мові: структура і комбінаторика: дис. … канд. філол. наук: 10.02.04 – германські мови / Луньова Тетяна Володимирівна. – К., 2006. – 348 с.
12. Манакин В.Н. Сопоставительная лексикология / В.Н. Манакин. – К.: Знання, 2004. – 326 с.
13. Маругина Н.И., Ламинская Д.А. Концепт «природа» в русской ианглийской языковых картинах мира. Статья 1 // Язык и культура. – 2010. – № 2 (10). – С. 36–45.
14. Тихонова С.А. Содержание концепта EVIL в современной англо-американской картине мира (по данным лингвистических словарей) // Концептуальные исследования в современной лингвистике: сборник статей / отв. ред. М.В. Пименова. – Санкт-Петербург-Горловка: Издательство ГГПИИЯ. – Серия «Концептуальные исследования». – Вып. 12. – 2010.– С. 245–251.
15. Шейгал Е.И., Арчакова Е.С. Тезаурусные связи и структура концепта / Е.И. Шейгал, Е.С. Арчакова // Язык, коммуникация и социальная среда: Межвуз. сб. науч. тр. – Воронеж: Изд-во ВГТУ. – Вып. 2. – 2002. – С.19–24.
16. American Heritage Dictionary of the English Language. –Houghton Mifflin Company, Fourth Edition, 2009. –Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.thefreedictionary.com/ecology
17. ChambersPaperbackThesaurus. – Edinburgh: Chambers Harrap Publishers, 2007. – 646 p.
18. Collins English Dictionary. – Complete and Unabridged HarperCollins Publishers, 2003. – Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.thefreedictionary.com/ecology
19. CollinsThesaurusoftheEnglishLanguage. – Glasgow: HarperCollins Publishers, 2008. – 1125 p.
20.Longman Dictionary of Contemporary English. – Longman: Pearson Education, 2009. – 2082 p.
21. Online Etymology Dictionary. –Електронний ресурс. Режим доступу: http: //www.etymonline.com/
22. Oxford English Dictionary: In 12 v. / Ed. by L. Urdang. – London: Clarendon, 1970.
23. OxfordThesaurusofEnglish. – Oxford: Oxford University Press, 2006. – 988 p.
24. Random House Kernerman Webster’s College Dictionary. –New York:Random House, 2010. –Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.thefreedictionary.com/ecology