А. В. Адамець, студент 4 курсу

спеціальності «Економічна кібернетика»

Науковий керівник: Аверкина Марина Федорівна,  

 доктор економічних наук, професор

професор кафедри економіко-математичного

 моделювання та інформаційних технологій

ОЦІНЮВАННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ ЗА ДОПОМОГОЮ ТАКСОНОМІЧНОГО ПОКАЗНИКА

Анотація. У даній статті розглядається застосування таксономічного методу для визначення інтегрального показника оцінки фінансового стану комерційного банку на основі даних фінансової звітності АТ КБ «ПриватБанк».

Ключові слова: фінансовий стан, фінансовий результат, таксономічний показник, комерційний банк, фінансова стійкість, ліквідність, ділова активність, прибуток.

ОЦЕНИВАНИЕ ФИНАНСОВОГО СОСТОЯНИЯ КОММЕРЧЕСКОГО БАНКА С ПОМОЩЬЮ ТАКСОНОМИЧЕСКОГО ПОКАЗАТЕЛЯ

Аннотация. В данной статье рассматривается применение таксономического метода для определения интегрального показателя оценки финансового состояния коммерческого банка на основе данных финансовой отчетности АО КБ «ПриватБанк».

Ключевые слова: финансовое положение, финансовый результат, таксономический показатель, коммерческий банк, финансовая устойчивость, ликвидность, деловая активность, прибыль.

EVALUATION OF THE FINANCIAL CONDITION OF A COMMERCIAL BANK BY TAXONOMIC INDICATOR

Annotation. This article discusses the use of the taxonomic method for determining the integral indicator for assessing the financial condition of a commercial bank based on the financial reporting data of JSC CB PrivatBank.

Keywords: financial condition, financial result, taxonomic indicator, commercial bank, financial stability, liquidity, business activity, profit.

Постановка проблеми в загальному вигляді та зв’язок із найважливішими науковими чи практичними завданнями. Сучасний розвиток банківської системи унеможливлює здійснення стратегічного планування та менеджменту без проведення відповідної процедури оцінювання.Оцінювання банківського стану є фундаментом для подальшого прийняття ефективних управлінських рішень, досягнення надійності, стійкості та стабільності його функціонування. Це сприяє формуванню довіри інвесторів, партнерів, вкладників до банківської установи. Стійкий фінансовий стан банківської установи має забезпечуватися як короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Тому оцінювання фінансового стану є важливою складовою управління банком, оскільки без нього успішне довготривале функціонування банку не можливо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню оцінювання фінансового стану банків присвячено праці таких науковців, як: Герасимович А. М., Карась П. М., Косова Т. Д., Примостка Л. О., Черкасов В. Е., Жарковская П. Е., Иванов В. В., Гончаренко Л. П. Ознайомившись з методичною літературою про банківський аналіз, можна зробити висновок, що на даний момент єдиної системи оцінки, за допомогою якої в узагальнюючому вигляді характеризували б фінансовий стан, повністю ще не сформувалась.

Формування цілей статті (постановка завдання). Метою статті є застосування таксономічного методу для визначення фінансового стану комерційного банку.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Фінансовий стан (Ф. С.) банку є головним індикатором його конкурентоспроможності  використання капіталу і фінансових ресурсів, стійкість і стабільність розвитку та функціонування банку, виконання зобов’язань фізичними та юридичними особами (клієнтами), державою, та іншими банками. Ф. С. банку відображає усі аспекти його діяльності, оскільки формуванням та використанням коштів супроводжує рух будь-яких ресурсів банку.

У вітчизняній літературі більшість авторів поєднує показники, що дають змогу оцінити Ф. С. банку, представлені у вигляді чотирьох груп: показники фінансової стійкості, ділової активності, ліквідності та ефективність управління. Дані групи показників являють собою коефіцієнти, що розраховуються на основі даних балансу комерційного банку та звіту про прибутки і збитки.

До першої групи показники фінансової стійкості належать наступні коефіцієнти: надійності; фінансового важеля; участі власного капіталу у формуванні активів; захищеності дохідних активів власним капіталом; мультиплікатора капіталу.

Коефіцієнти ділової активності банку ділять на дві групи, перша група розкриває досягнутий рівень активності використання пасивів, а друга активів. У групі пасивів це показники: активності залучення позичених і залучених коштів; активності залучених строкових депозитів; залучення міжбанківських кредитів; активності використання залучених коштів у дохідні активи; активності використання залучених коштів у кредитний портфель. У групі активів коефіцієнти наступні: рівня дохідних активів;  кредитної активності; загальної інвестиційної активності в цінні папери, асоційовані і дочірні підприємства;  інвестицій у цінні папери і пайову участь у дохідні активи; проблемних кредитів.

Групу ліквідності банку представляють наступні коефіцієнти: миттєвої ліквідності; загальної ліквідності зобов’язань; відношення високоліквідних до робочих активів; ресурсної ліквідності зобов’язань банку; ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів; генеральної ліквідності зобов’язань.

Ефективність управління банком аналізується за допомогою показників, які розраховують рентабельність за доходом та рентабельність по чистому прибутку. Коефіцієнти рентабельності за доходом наступні: загальний рівень рентабельності; окупність витрат доходами; чиста процентна маржа; чистий спред; інший операційний дохід; «мертва точка» прибутковості банку; продуктивність праці. Коефіцієнти рентабельності по чистому прибутку такі: рентабельність активів; рентабельність дохідних активів; рентабельність загального капіталу; рентабельність статутного фонду(акціонерного капіталу); рентабельність діяльності за витратами; продуктивність праці середньорічного працівника.

Оцінювання Ф.С. банку буде здійснюватися на прикладі АТ КБ «ПриватБанк» та за допомогою таксономічного показника. Спочатку таксономічний показник в економіці використовувався для визначення рівня розвитку, що досягався певною групою країн. Проте даний метод універсальний, оскільки він може використовуватися при аналізі властивостей однієї одиниці.

Алгоритм методу наступний:

1. формування матриці спостережень;
2. стандартизація матриці;
3. формування еталона розвитку;
4. визначення відстані між елементами матриці та вектором – еталоном;
5. визначення таксономічного коефіцієнта розвитку.

Визначивши значення показників Ф. С., потрібно обрати головні для формування матриці спостережень. Оскільки обрані коефіцієнти поділені на групи та підгрупи за певними ознаками, то присутня сильна кореляція показників всередині кожної групи і підгрупи. Також слід зазначити, що між показниками з різних груп та підгруп спостерігається слабо зв’язок кореляції. Таким чином, якщо з кожної підгрупи вибрати по одному елементу (репрезентанту), то в результаті вийде набір показників з цінними властивостями. Дані ознаки будуть слабо корелювати між собою, проте сильно з показниками представлених ними груп та підгруп. Для цього використаємо метод центру тяжіння. Суть методу полягає у розрахунку відстаней кожного одиниці від інших одиниць даної групи. Репрезентантом обирають показник, в якого найменша сума відстаней. Коефіцієнти-репрезентанти наведені у табл.1 наступні: надійності(x1), захищеності дохідних активів власним капіталом (x2); активності залучених строкових депозитів (x3), проблемних кредитів (x4); миттєвої ліквідності (x5), генеральної ліквідності зобов’язань (x6); окупність витрат доходами (x7), рентабельність активів (x8).

Таблиця 1

Матриця спостережень коефіцієнтів Ф.С. за 2013 – 2017 рр.

Рік	x1	x2	x3	x4	x5	x6	x7	x8
2013	0,1275	0,1461	0,5423	0,2871	0,1846	0,1558	1,0453	0,0058
2014	0,1151	0,1301	0,4812	0,3591	0,1169	0,0927	1,0013	0,0002
2015	0,1064	0,1190	0,4833	0,4349	0,1875	0,1386	1,0052	0,0010
2016	-0,0043	-0,0043	0,6540	0,9119	0,1818	0,1656	0,2126	-0,6902
2017	0,0973	0,1078	0,5191	0,8626	0,1372	0,1244	0,6468	-0,0995

Джерело: розроблено автором

Наступним кроком буде стандартизація. Стандартизація дозволить звести різні одиниці виміру до безрозмірної величини, інакше кажучи, вирівняти значення ознак(дані наведені у таблиці 2.).

Таблиця 2

Матриця стандартизованих значень

Рік	x1	x2	x3	x4	x5	x6	x7	x8
2013	0,8241	0,8656	0,0991	-1,0807	0,7937	0,7943	0,8239	0,6019
2014	0,5638	0,5669	-0,8652	-0,8070	-1,5413	-1,6688	0,6860	0,5812
2015	0,3795	0,3605	-0,8323	-0,5183	0,8934	0,1262	0,6983	0,5839
2016	-1,9554	-1,9434	1,8649	1,2968	0,6971	1,1767	-1,7841	-1,9784
2017	0,1880	0,1504	-0,2665	1,1092	-0,8428	-0,4284	-0,4241	0,2114

Джерело: розроблено автором

Далі необхідно побудувати вектор-еталон P0. Для його побудови ділимо усі коефіцієнти на стимулятори та дестимулятори. Стимулятори – це множина ознак, зростання яких бажане з точки зору вибраного аспекту дослідження. А дестимулятори володіють протилежними властивостями. Найбільші значення стимуляторів і найменші значення дестимуляторів формують вектор-еталон. Для даного дослідження стимулятори – наступні показники: x1, x2, x3, x5, x6, x7, x8. Дестимулятор лише один – x4. Отже, для АТ КБ «ПриватБанк» вектор-еталон має наступний вигляд:

P0= (0,8241; 0,8656; 1,8649; -1,0807; 0,8934; 1,1767; 0,8239; 0,6019)

Визначивши вектор-еталон, приступаємо до визначення відстані між елементами матриці до даного вектора. Відстані визначаються за формулою (значення відстаней наведені в табл. 3):

де,  – стандартизоване значення показника i в період j.

Таблиця 3

Відстані між значеннями показників до вектора-еталона

Рік	x1	x2	x3	x4	x5	x6	x7	x8	Ci0
2013	0,0000	0,0000	3,1183	0,0000	0,0099	0,1462	0,0000	0,0000	1,8095
2014	0,0678	0,0892	7,4535	0,0749	5,9277	8,0971	0,0190	0,0004	4,6615
2015	0,1977	0,2550	7,2748	0,3163	0,0000	1,1035	0,0158	0,0003	3,0271
2016	7,7259	7,8903	0,0000	5,6527	0,0385	0,0000	6,8016	6,6583	5,8964
2017	0,4046	0,5115	4,5431	4,7957	3,0142	2,5765	1,5573	0,1525	4,1899

Джерело: розроблено автором

Визначивши відстані, переходимо до розрахунку таксономічного показника. Значення таксономічного показника зображені на рис. 1.

Інтерпретується даний показник наступним способом: Ф. С. кращий, чим ближче значення показника до одиниці. Протягом 2013 – 2017 років наявна тенденція до погіршення фінансового стану АТ КБ «ПриватБанк». У 2013 році таксономічний показник становив найкраще значення протягом аналізованого періоду 0,73.  Даний показник свідчить про відмінні значення усіх груп показників для аналізу, а отже банк перебуває у чудовому Ф. С. Наступного року показник значно впав і дорівнював 0,31, що говорить про незадовільний Ф. С. і необхідність його покращення. Падіння показника відбулося за рахунок погіршення ділової активності та ліквідності банку. У 2015 році Ф. С. банку став задовільним, таксономічний показник становив 0,55. Проте є ще проблеми з діловою активністю та ліквідністю. Таксономічний показник у 2016 році прийняв найнижче значення за аналізований період 0,12. Це говорить про критичний стан для банку, а отже він потребував поліпшення усіх чотирьох характеристик. У 2017 році банк покращив свій фінансовий стан, але він потребує удосконалення. Таксономічний показник за 2017 рік становив 0,36.

Висновки.  Нами було запропоновано методику оцінки Ф. С., яка є достатньо простою, доступною та легко реалізується в практичній діяльності. Значення таксономічного показника фінансового стану банку узагальнено описує динаміку основних показників для його характеристики. Це становить його найголовніше досягнення, так як за його допомогою досягається істотне спрощення опису дійсності при збереженні найбільш важливих її закономірностей, відображених в даному наборі ознак.

Важливим моментом проведення такого оцінювання є вибір оціночних показників Ф. С. банку. Оскільки значення таксономічного показника не тільки залежать від достовірності значень відображених у фінансовій звітності банку, але й від правильно підібраних показників характеристики діяльності банку. У даному досліджені для вибору показників ми опираємося на групи коефіцієнтів, які найчастіше пропонують вітчизняні науковці. З поміж цих груп, за допомогою метода центра тяжіння, ми обрали репрезентантів кожної групи. Також показники можна обирати на основі інших математичних методів та експертних оцінок.

Перспективним напрямком дослідження у цій сфері має стати обґрунтування використання конкретних показників характеристики Ф. С. банку для подальшого таксономічного аналізу. 

Література:

1. Герасимович А. М., Алексеєнко М. Д.,  Парасій-Вергуненко І. М. Аналіз банківської діяльності. К., 2004. 599 с.
2. Карась П. М., Приходько Н. В., Пащенко О. В. Банківська система. Х., 2015. 292 с.
3. Косова Т. Д. Аналіз банківської діяльності. К., 2008. 486 с.
4. Офіційний сайт АТ КБ «ПРИВАТБАНК». URL:  https://privatbank.ua/ (дата звернення:20.02.2019).
5. Плюта В., Сравнительный анализ в экономических исследованиях: Методы таксономии и факторного анализа. М., 1980. 151 с.