УДК 81’367.7
Л. П. Войналович
Житомирський державний університет імені Івана Франка
ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗАЙМЕННИКА IT В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
Стаття присвячена дослідженню особливостей функціонування займенника it в англійській мові. З’ясовано, що займенник it в англійській мові може виступати в ролі особового, вказівного, емфатичного та ввідного займенника, а також як особовий займенник в безособових реченнях, де він виступає підметом.
Ключові слова: особливості, займенник, особовий, вказівний, емфатичний, ввідний.
Статья посвящена исследованию особенностей функционирования местоимения it в английском языке. Установлено, что местоимение it в английском языке может выступать в роли личного, указательного, эмфатичного и вводного местоимения, а также как личное местоимение в безличных предложениях, где он выступает в функции подлежащего.
Ключевые слова: особенности, местоимение, личное, указательное, эмфатическое, вводное.
The article deals with the peculiarities of the functioning of the pronoun it in the English language. Emphasis rests on the fact that the pronoun it in the English language can function as a personal, demonstrative, emphatic and introductory pronoun, and also as a personal pronoun in impersonal sentences, where it serves as a function of the subject.
Keywords: peculiarities, pronoun, personal, demonstrative, emphatic, introductory.
Проблемою вивчення займенника як частини мови займалася велика кількість як зарубіжних, так і вітчизняних лінгвістів. Вона залишається актуальною і тепер у зв’язку з постійним розвитком мови.
Мета статті полягає у дослідженні особливостей функціонування займенника it в англійській мові.
У сучасній англійській мові дослідники виділяють такі розряди займенників, за якими вони розподілені відповідно до їх значення та функцій, які вони виконують: особові, вказівні, присвійні, зворотні, запитальні, взаємні, відносні, з’єднувальні, неозначені, загальні, заперечні. Виділяють також граматичні категорії займенників: категорія числа, відмінка та особи [1, с. 53; 3, с. 160-161]. Щодо категорії числа, то в англійській мові деякі групи займенників можуть утворювати однину та множину: I – we, that – those, this – that, other – others. Категорія відмінка виражена неоднаково, зазвичай займенники мають два відмінки: somebody – somebody’s, anyone – anyone’s, no one – no one’s, nobody – nobody’s. Особові та питальний займенник who мають називний та об’єктний відмінки: who – whom, I – me, he – him, she – her, we – us, they – them. Особові, присвійні та зворотні займенники мають категорію особи. Перша особа: I, we, my, our, myself, ourselves. Друга особа: you, ,your, yours,yourself, yourselves. Третя особа: he, she, it, him, her, they, them, their, theirs.
Особовий займенник it використовується в реченні для заміни неживих
істот, предметів чи абстрактних понять при їхньому повторному вживанні. В реченні цей займенник може виступати: 1) підметом: I have read a book. It’s interesting;2) додатком: He picked up a rose and looked at it. Відповідно до цього it має називний та об’єктний відмінки.
Аналіз наукової літератури з даної проблематики свідчить, що особовий займенник it використовується в безособових реченнях, які позначають явища природи та навколишнього середовища, виміри часу та відстані та опису загального стану речей. На відміну від української мови, де в безособових реченнях підмет відсутній, в англійській мові завжди існує підмет, виражений займенником it. В реченнях такого типу it виконує лише граматичну функцію формального підмета [2], наприклад:
It was extremely cold the day before yesterday. It was raining all day long.
It’s still 50 km from here to village. It’s 9 o’clock already. It’s time to get up.
It’s fantastic. It’ s useless. It’s OK.
З огляду на приклади, слід зазначити, що хоча граматичне значення формального підмета займеннику it в таких реченнях присутнє, лексичне значення він втрачає, та, як правило, на українську мову не перекладається.
Також займенник it має виразне вказівне значення та може вживатися в ролі вказівного займенника. У цьому випадку it ставиться на початку речення, за ним частіше всього слідує складений іменний присудок. Займенник може вказувати на особу, предмет або неживу істоту [2], наприклад:
It’s Sarah Smith. It’s my husband. It’s his house.
В англійській мові широкого вжитку також набули речення з емфатичним займенником it. Емфатичне або ж підсилююче it використовується в реченні для створення додаткового акценту для позначення того, на що потрібно звернути увагу у мовній ситуації. Воно використовується коли it вживається в реченні з іменною частиною складеного присудка (предикативом). Слово в предикативній позиції стає більш виразним, внаслідок цього воно перетворюється в інформаційний центр речення. Частина речення з емфазою вводиться вказівним займенником that або з’єднувальним займенником who:
It is Marry who told them about that. It was there that we got acquainted.
Займенник it також вживається в реченнях як ввідне it, яке виступає формальним підметом. Формальний підмет не позначає ані людину, ані істоту, ані предмет чи явище. Його головна функція – введення в речення повнозначного підмета [2]. Повнозначний підмет може бути виражений інфінітивом, інфінітивною фразою чи конструкцією, наприклад:
It gave him a reason to come. It was nice to see you. It was important for Ann to be there.
В сучасній англійській мові також зустрічається вираження повнозначного підмета герундієм, герундіальною фразою чи конструкцією:
It’s worth trying. It was useless trying to tell him. It was not important her reading the article.
У цьому контексті можлива заміна формального підмета повнозначним:
It’s necessary to learn German. – To learn German is necessary.
It’s useful reading books. – reading books is useful.
У нашій статті ми дослідили особливості функціонування займенника it в англійській мові на основі роману відомого ірландського письменника та поета О. Уайльда “Портрет Доріана Грея” [4]. Проаналізувавши кількісний склад виділенних займенників it, можна зазначити, що даний займенник виконує різні функції. Нами було виявлено такі випадки: в ролі особового, вказівного, емфатичного та ввідного займенника, а також як особовий займенник в безособових реченнях, де він виступає підметом. Найуживанішим виявилось вживання it як особового займенника. Другим за кількістю вживання є вказівний займенник it. Наступним за кількістю вживання є підсилювальний займенник it. Найменш вживаними виявились ввідне it та особовий займенник it в безособових реченнях.
Отже, розглянемо вищезазначені випадки вживання займенника it на матеріалі роману “Портрет Доріана Грея”.
Вживання it як особового займенника зумовлено необхідністю замінити назви предметів, тварин, рослин, певної ситуації чи думки. Найголовніша причина частого вживання займенників у мові – це прагнення уникнути повторів та урізноманітнення мови.
My wife is very good at it – much better, in fact, than I am [4, p. 10].
“I am quite sure I shall understand it”, he replied, gazing intently at the little golden white-feathered disk [4, p. 11].
He shall never know anything about it [4, p. 17].
Отже, така частота вживання особового займенника безсумнівно свідчить про його широку розповсюдженість та необхідність постійного використання у мові.
В опрацьованому матеріалі було виявлено випадки вживання it в безособових реченнях. Зазначений займенник виступає формальним підметом у реченнях такого типу для позначення стану природи та загального стану речей, наприклад:
Yes, I knew you would; but it is quite true, all the same [4, p. 8].
How pleasant it was in the garden! [4, p. 18].
It is horribly hot in studio [4, p. 25].
Отже, активність вживання займенника it в безособових реченнях найменша; це пояснюється тим, що вживання безособових речень, які описують явища чи стани природи доречне в обмежених ситуаціях.
Також у ході дослідження були виявлені випадки вживання it у ролі вказівного займенника. Займенник у цьому значенні може вказувати на особу, предмет або неживу істоту чи навіть ситуацію в цілому.
“It is your best work, Basil, the best thing you have ever done”, said Lord Henry languidly [4, p. 8].
It is a silly habit, I daresay, but somehow it seems to bring a great deal romance into one’s life [4, p. 10].
It was not a new world, but rather another chaos [4, p. 24].
З прикладів випливає, що вказівні займенники виступають у текстах як засіб звернення уваги до предмета чи особи, про яку йдеться у мовленнєвій ситуації. Основна функція it у даному випадку полягає в ідентифікації та індивідуалізації предмета чи особи, тобто вказівка на унікальність у даній комунікативній ситуації.
У ході дослідження також були виявлені випадки вживання займенника it для вираження емфатичності. Такі речення використовуються для емоційного забарвлення мовлення, що полягає у виділенні певного елемента висловлювання.
It seems to be the only thing that can make modern life mysterious or marvelous to us [4, p. 10].
It was not the conscience that made me do so [4, p. 12].
It is only shallow people who do not judge by appearance [4, p. 26].
Отже, як видно, вживання емфатичних речень робить висловлювання більш виразним, емоційним. Метою таких конструкцій є прагнення підкреслити або виділити якусь важливу думку, щоб привернути до неї увагу читача.
В опрацьованому матеріалі також були виявлені випадки вживання даного займенника в якості ввідного it. У такому випадку він виступає формальним підметом і призначений для того, щоб ввести в речення повнозначний підмет. У цьому випадку речення з формальним займенником it можуть розпочинатись вживанням сталих виразів типу: it’s necessary, it’s hard, it’s clear, it’s un/likely, it’s useful, it’s silly/important, it’s better etc., наприклад:
It’s better not to be different from one’s fellows [4, p. 9].
It was charming to have escaped all that! [4, p. 19].
It was absurd to be frightened [4, p. 26].
З прикладів випливає, що такі сталі вирази надають особливого значення реченню, а саме – значення необхідності, доречності, корисності. Таким чином вони доповнюють другу частину речення, яка містить в собі повнозначний підмет
Отже, в ході дослідження було виявлено, що займенник it в англійській мові може виступати в ролі особового, вказівного, емфатичного та ввідного займенника, а також як особовий займенник в безособових реченнях, де він виступає підметом. З’ясувалося, що головною метою функціонування даного займенника в реченні є заміна інших членів речення для уникнення повторів у тексті. Ввідне it вживається для введення в речення повнозначного підмета, а також має виразне вказівне значення і використовується для того, щоб вказати на особу чи предмет, індивідуалізувати його. Емфатичний займенник it в свою чергу вживається для більш емоційної забарвленості мовлення.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
- Каушанская В. Л., Ковнер Р. Л., Кожевникова О. Н. и др. Грамматика английского язика. Пособие для студентов педагогических институтов и университетов. 7-е издание / В. Л. Каушанская, Р. Л. Ковнер, О. Н. Кожевникова. – М., 2000. – 320 с.
- Кобрина Н. А., Корнеева Е. А., Оссовская М. И., Гузеева К. А. Грамматика английского язика: Морфология. Учеб. Пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2103 «Иностр. Яз.» / Н. А. Кобрина, Е. А. Корнеева, М. И. Оссовская, К. А. Гузеева. – М.: Просвещение, 1985. – 288 с.
- 3. Федоренко О. І. Граматика англійської мови. Теоретичний курс / О. І. Федоренко. – Львів: Видавничий центр ЛНУ І. Франка, 2006. – 360 с.
- Wilde O. The Picture of Dorian Gray / O. Wilde. – K.: Dnipro Publishers, 1978. – 232 p.