М.С.Кульбєрг
Одеський національний унніверситет ім. І.І.Мечникова, м.Одеса

Стаття присвячена проблемі навчання студентів швидко читати оригінальні професійні тексти іноземною мовою, тому що у наш час існує настільки багато джерел інформації різними мовами, що дуже важко прочитати усі книги, газети та журнали. В статті протиставляється відмінність між традиційним та швидким видами читання. Пропонуються визначення різних видів читання.
Ключові слова: традиційне читання, швидке читання, динамічне читання, раціональне читання, комунікативна компетенція.
 Статья посвящена проблеме обучения студентов быстро читать оригинальные профессиональные тексты на иностранном языке, так как в наше время существует настолько много источников информации на разных языках, что очень сложно прочитать все книги, газеты и журналы. В статье противопоставляется различие между традиционным видом чтения и скорочтением. Предлагаются определения различных видов чтения.
 Ключевые слова: традиционное чтение, скорочтение, динамическое чтение, рациональное чтение, коммуникативная компетенция.
The article deals with the problem of teaching students to read quickly original professional texts in foreign languages because nowadays there are so many sources of information in different languages that it is very difficult to read all books, newspapers and journals. The difference between traditional and quick kinds of reading is being opposed in the article. Definitions of different kinds of reading are being proposed.
Key words: traditional reading, quick reading, dynamic reading, rational reading, communicative competence.

У наш час, коли Україна приймає участь у Болонському процесі, особливо актуальним є навчання читанню з розумінням автентичних текстів за фахом іноземною мовою для формування професійно-орієнтованої комунікативної компетенції у майбутніх фахівців в різних галузях науки. Це вміння необхідно постійно розвивати, щоб студенти могли в майбутньому читати науково-технічну літературу іноземною мовою без особливих труднощів.
Зараз існує настільки багато друкованих матеріалів, які звичайна людина просто не може охопити. Велику кількість інформації ми отримуємо не лише з книг, журналів та газет, але й з Інтернету. В наш час надходить багато автентичної інформації англійською, німецькою та іншими мовами, з якою сучасний фахівець будь-якого профілю повинен ознайомитись. Слід обирати серед цих матеріалів ті, які дійсно потрібні та необхідні, а зайву і непотрібну інформацію треба просто відкидати, щоб не витрачати на неї свій час.
Традиційне читання і перекладання зі словником не дасть бажаного результату, читач просто не зможе охопити всю потрібну інформацію. Він просто буде повільно читати все під ряд і не зможе швидко знайти те, що йому в даний час справді потрібно. Саме тому, для набуття вміння швидко орієнтуватись у потоці інформації та переглядати необхідні матеріали, слід навчитись особливостям швидкого читання. Під час розвитку вмінь читання автентичних текстів на заняттях з іноземної мови викладачам слід знайомити студентів з деякими способами швидкого читання, а також складати вправи до текстів за фахом.
Дослідники визначають читання як «самостійний вид мовленнєвої діяльності, через яку розкривається зміст письмово зафіксованих висловлювань, активний аналітико-синтетичний процес рецепції друкованого тексту» [5;136; 7;252; 11;4].
Читання має дві форми: воно здійснюється вголос (зовнішнє читання) і про себе (внутрішнє читання). Психологічні процеси при читанні вголос та мовчки (про себе) відрізняються один від одного. Читання вголос – це вторинна форма, воно «діалогічне». Його призначення в основному у передачі інформації іншій особі. При навчанні метою швидкого, змістовного, гостро артикулятивного читання вголос є можливе досягнення іноземної вимови, відповідна фонетична реалізація письмових знаків, яка в основному пов`язана з правильним положенням язика, правильною інтонацією, концентрація на стандартному переміщенні. При читанні вголос часто відбувається тільки часткове розуміння значень.
Читання про себе – основна форма читання – має метою виокремлення інформації, воно «монологічне», здійснюється наодинці з собою. Читання про себе базується на наступних психофізіологічних процесах: зорове сприйняття, розпізнання письмових знаків (слів, речень); уловлювання, під час якого світло віддзеркалюється від написаного слова, сприймається оком, а потім через зоровий нерв пересилається до мозку; артикуляція – внутрішнє промовляння; сегментування тексту; антиципація, смислова здогадка, тобто інтуїтивний аналіз тексту за допомогою стереотипних фраз і текстових штампів, орієнтація на майбутнє, передбачення логіки тексту без докладного аналізу; внутрішня та зовнішня інтеграція, сприйняття змісту висловлювання, в ході якого відбувається зв`язок з попередніми знаннями, розміщення до життєвого досвіду, можливої цінності. Читач аналізує, критикує, оцінює, відбирає та відкидає набуті відомості; збереження, складування інформації; пригадування, тобто здатність вилучати необхідні знання у разі потреби; можливі нотатки важливого; комунікація, тобто негайне чи більш пізнє використання отриманої інформації [1;79; 2;36-37; 6;170-172; 10;203].
На відміну від традиційного читання, швидке читання – це швидке сприйняття текстової інформації з її оптимальним осмисленням та високим коефіцієнтом засвоєння змісту, це якісно інший стан, який читач отримує завдяки психологічної та фізіологічної організованості. Ефективно читати – це означає швидко читати, розуміти, запам`ятовувати.
Динамічне читання – зміна швидкості читання в залежності від характеру тексту. Це цілеспрямоване, високопродуктивне, активне, гнучке й розвивальне читання. Коли людина володіє динамічним читанням, вона отримує можливість, в межах своїх індивідуальних здібностей, обирати стратегію і тактику читання, довільно чи автоматично змінювати темп та рівень переробки інформації. При динамічному читанні знижується втомленість. Вміння читати мовчки в декілька разів швидше, ніж вголос, без шкоди для розуміння змісту – природна здібність кожної людини.
Раціональне читання – доцільність усіх компонентів процесу читання.
Швидке і інтенсивне читання – вміння маневрувати швидкістю читання з урахуванням стилю і жанру тексту (науковий, суспільно-публіцистичний, художній).
Швидко читати – це не стільки швидкість читання, скільки обсяг матеріалу, що сприймається, в момент фіксації. Завдання швидкого читання – знайти та обробити тільки основну змістовну частину тексту.
Мистецтво читання – це, перш за все, уміння обрати оптимальний режим читання в залежності від мети, характеру тексту і часових обмежень [3;132, 134-135, 151, 165; 4;10; 8;4].

Таблиця 1
Відмінність між звичайним і швидким читанням [1;151]
Звичайне читання Швидке читання
Читаються Літери, склади слова Блоки слів
Сприймаються слова думки
Канал доступу інформації Зоровий, мовленнєво- руховий, слуховий апарати Безпосередньо до мозку

При контролі розуміння прочитаного необхідно перевіряти в першу чергу не знання значення того чи іншого слова, а ступінь проникання до нової інформації тексту.
Розуміння окремих частин тексту можна перевіряти за допомогою вибіркового перекладу, а для перевірки розуміння смислу цілого тексту слід запропонувати питання до тексту, тести з чотирма варіантами відповідей з лише однією вірною, а також твердження до тексту, з яких слід обрати правильні та неправильні, і виправити останні.
Для того, щоб навчитись швидко читати, треба, перш за все, подолати шкідливі звички відскакування, засвоєння дуже малої кількості слів на одну зупинку, артикуляції, а також регресії – текст будь-якої труднощі слід читати лише один раз. Тільки після закінчення читання і осмислення прочитаного можна ще раз прочитати текст, якщо виникає необхідність. Читати текст краще за допомогою указки, яку треба рухати зверху донизу по середній частині сторінки. Якщо систематично тренуватись та використовувати більшість вправ, запропонованих вченими, то можна навчитись швидко читати літературу та збільшити розуміння прочитаного.
Таким чином, для формування професійно-орієнтованої комунікативної компетенції у студентів необхідно розвивати вміння швидко читати оригінальні тексти іноземною мовою за фахом для того, щоб майбутні фахівці могли вилучати необхідну їм інформацію з того потоку матеріалу, який їм треба переглянути.

Список літератури

1. Андреев О.А., Хромов Л.Н. Техника быстрого чтения / Андреев О.А., Хромов Л.Н. – Минск: Издательство «Университетское», 1988. – 204 с.
2. Бьюзен Тони. Учебник быстрого чтения / Бьюзен Тони – Минск: «Попурри», 2008. – 256 с.
3. Козловский О.В. Скорочтение: Современные методики обучения / Козловский О.В. – Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2006. – 304 с.
4. Козловський О.В. Швидкочитання. 800 слів за хвилину: Як одержувати максимум інформації при мінімумі витрат часу / Козловський О.В. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2004. – 304 с.
5. Ляховицкий М.В. Методика преподавания иностранных языков / Ляховицкий М.В. – М., «Высшая школа», 1981. – 159 с.
6. Ніколаєва С.Ю. Основи сучасної методики викладання іноземних мов (схеми і таблиці): Навчальний посібник / Ніколаєва С.Ю. – К.: Ленвіт, 2008. – 285 с.
7. Пассов Е.И. Учебное пособие по методике обучения иностранным языкам / Пассов Е.И. – Воронеж, 1975. – 283с.
8. Постоловский И.З., Семёнов Е.Г. Методика обучения динамическому чтению / Постоловский И.З., Семёнов Е.Г. – Одесса, 1979. – 46 с.
9. Смирнова Л.Н. К вопросу об использовании приёмов быстрого чтения в процессе обучения иностранному языку // Обучение иностранным языкам / Смирнова Л.Н. – Санкт-Петербург, Каро, 2003. – С.123-131.
10. Таланова Л., Лєбєдєва О., Камінська О. Підготовка майбутніх учителів до навчання читання англійською мовою у початковій школі під час проходження педагогічної практики // Формування професіоналізму майбутнього фахівця в контексті вимог Болонського процесу / Таланова Л., Лєбєдєва О., Камінська О. – Одеса, 2008. – С. 203-205.
11. Трубицина О.И., Смирнова Л.Н. Искусство быстро читать / Трубицина О.И., Смирнова Л.Н. – Санкт-Петербург, Каро, 2004. – 154 с.
12. Schreiter Ina. Lesen und Verstehen // Einführung in die Didaktik des Unterrichts. Deutsch als Fremdsprache. Band 1. / Schreiter Ina. – Schneider Verlag Hohengehren GmbH. – 1996. – S. 83-102.
13. Stiefenhöfer H. Übungen zum Leseverstehen // Bausch, K.-R.; Christ, H.; Hüllen, W.; Krumm, H-J. Handbuch Fremdsprachenunterricht / Stiefenhöfer H. – Tübingen, 1989. – S. 204-206.
14. Thiergen Oscar. Methodik des neuphilologischen Unterrichts / Thiergen Oscar. – Leipzig und Berlin. – 1910. – 159 S.