А.В. Боштан

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

У статті подано визначення функціонально-семантичного поля, охарактеризовано особливості функціонально-семантичного поля атрибутивності в художньому стилі сучасної німецької мови, а також пояснено специфіку його побудови за допомогою статистичних методів. 

Ключові слова: функціонально-семантичне поле, статистичні методи, парадигматичні відношення, ранжування, кореляція.

В статье подано определение функционально-семантического поля, охарактеризированы особенности функционально-семантического поля атрибутивности в художественном стиле современного немецкого языка, а также объясняется специфика его построения с помощью статистических методов. 

Ключевые слова: функционально-семантическое поле, статистические методы, парадигматические отношения, ранжирование, корреляция.

The article presents the definition of the functional-semantic field, characterizes the peculiarities of the functional-semantic field of attributes in the belles-lettres style of modern German and also describes the specific character of its construction by means of statistical methods.

Key words: functional-semantic field, statistic methods, paradigmatic links, ranking, correlation.

 Незважаючи на те, що у сучасній німецькій мові способи вираження атрибутивного зв’язку – зв’язку між предметом та його ознакою, – досить різноманітні [5; 11; 12; 13],  досінемаєпраці, вякійбулобздійсненокомплекснедослідженняатрибутив­ності. Тому метою нашого дослідження є розгляд усіх спо­со­бів вира­ження атрибутивного зв’язку в сукупності, як єдиної цілісної сис­теми. Така система, яка поєднує мовні засоби різних рівнів (морфологічних, син­таксич­них, словотвірних, лексичних, а також комбінованих – наприклад, лек­сико-синтаксичних), об’єднаних на основі спільності та взаємодії їхніх семантичних функцій, називається у мовознавстві функціонально-семантичним полем (ФСП) [1, с. 21–22].

В основі будь-якого ФСП лежить певна семантична категорія, яка є тим семантичним інваріантом, що об’єднує різнорівневі мовні засоби та зумовлює їхню взаємодію. Кожен семантичний варіант у межах певного ФСП пов’я­заний із певними засобами формального вираження. Так, семантичний інва­ріант атрибутивності, що виражається в передачі ознаки, розкрива­єть­ся в системі змісто­вих варіантів квалітативності (всі види атрибута), посесивності (атрибут із ро­до­вим відмін­ком, прийменниковий атрибут), квантитативності (прикметниковий, атрибут-прикладка), локативності (прислівниковий, прийменниковий атри­бут, підрядне означальне речення).

Польовий принцип вивчення мовних явищ передбачає, передусім, виділення ядра та периферії дослі­джу­ваних одиниць[6, с. 218]. Для ядра характерна максимальна концентрація полетвірних ознак, для периферії – неповний набір цих ознак при можливому послабленні їхньої інтенсивності. Ядро включає в себе мовні засо­би, які мають риси найбільшої спе­ціа­лізованості щодо вираження певних значень,однознач­ні в плані передачі змісту й систематично викорис­то­вуються [2, с. 10]. Сфера периферії характеризується послаб­ле­ним змістом, нерегулярністю форми, імпліцитністю, аномальністю, асис­тем­ністю тощо. Графічно поле, зазвичай, зображують у виг­ля­ді сфери, розміщуючи його елементи по колу на різній відстані від центру за ступенем їхнього семантичного зв’язку з ним. Ядро консолідується навколо компонента-домінанти, яка виражає загальний зміст елементів поля. Структура ФСПпарадигматична. [10, с. 451].

Побудова ФСП атрибутивності в художньому стилі здійснюватиметься на основі семантико-кореляційних відношень між різними видами атри­бу­тив­них конструкцій, що наведена в таблиці 1 (див. табл. 1). Як вже зазначалося вище, найважли­вішими характеристиками (ознаками) поля є ядро та периферія, тому, насамперед, доцільновиділити ці основні компоненти поля. Найваж­ли­вішою характеристикою ядерної семи є, якправило, її частота [4; 7],проте вона не дозволяєповністю розкрити парадигматичні відношення між досліджуванимиодиницями [3, с. 253]. Якщо поле – деяке парадигматичне утворення, то дляйого побудови й характеристики важливо знати саме парадигматичні властивості одиниць, які його складають. Уже доведено, що кількість парадигматичних зв’язків певної одиниці перебуває в певній залежності від частот її вживання[7, с. 9], проте вона незавжди прямо пропорційно відповідає цій частоті. Саме тому при виділенні ядра і периферії слід зважати на такікритерії: 1) частоту вживання атрибутів; 2) кількість статистично зна­чущих парадигма­тич­них зв’язків атрибута; 3) силу зв’язку з ядерним атри­бутом.

Оскільки найбільша частота вживання в текстах художньої літературизафіксована для відносних прикметників, то вважатимемо цей вид атрибута ядром поля атрибутивності в художньому стилі. Решта одиниць, з якими ядро зв’язане певними парадигматичними зв’язками, повинні розташовуватися навко­ло ядра на ближчій чи дальшій відстані від нього. Цю відстань можна визна­чити за величиною коефіцієнта кореляції:атрибути із сильними зв’язками з ядерною формою будуть безпосередньо прилягати до ядра. Це так звані навколо­ядерні атрибути. Одиниці із середніми статис­тично значущими зв’язками належатимуть відповідно до ближньої периферії. Компоненти зі слабкими статистично значущими зв’язками складатимуть дальню периферію.

 Недоліком такого підходу є те, що в поле зору потрапляють не всі наявні позитивні зв’язки різних видів атрибутів, а лише статистично значущі, що зменшує інформативність нашого конструкта. Зазна­чимо також, що атрибути з низь­кою частотою вживання (менше100 прикладів) слід відносити до дальньої пери­ферії, незважаючи на величини статис­тичних показників. Крім того, необхідно взяти до уваги ранг певного атрибута, під якими ми розуміємо його місце серед інших атрибутів відповідно до кількості його позитивних зв’язків з іменниками (методику ранжування див. [8; 9]).

До критеріїв визначення ФСП атрибутивності в художньому стилі слід також віднести середнє арифметичне значення всіх позитивних кореляційних зв’язків, яке можна обчислити, додавши всі позитивні зв’язки і поділивши отриману величину на кількість позитивних зв’язків.

Дані, необхідні для побудови ФСП атрибутивності в художньому стилі сучасної німецької мови, подано в узагальнювальній таблиці 2.

Таблиця 2

Критерії визначення ФСП атрибутивності в художньому стилі

Вид атрибута	Частота вживання	Ранг	Кількість позитивних зв’язків	Ранг	Сума r	Середнє значення	Ранг	Середній ранг
РВ	489	3	8	6,5	4,446	0,556	6	5,17
ІП	232	6	9	2	4,933	0,548	7	5
ЯП	729	2	9	2	5,299	0,589	5	3
ВП	842	1	8	6,5	5,084	0,636	2	3,67
І	31	9	1	11	0,675	0,675	1	7
dass/wo/ob	9	10	4	10	1,037	0,259	10	10
П	63	8	8	6,5	3,545	0,443	9	7,83
ДП 1	172	7	9	2	4,816	0,535	8	5,67
ДП 2	289	5	8	6,5	4,78	0,598	4	5,17
ПР	390	4	8	6,5	5,065	0,633	3	4,5
ПА	1	11	8	6,5	1,21	0,151	11	9,5

 

В останньому стовпчику таблиці 2 наведено величину середнього рангу кожного виду атрибутів, отриману в результаті порівняння рангів атрибутів стосов­но їхньої частоти, кількості позитивних зв’язків і середнього значення величини кореляційних зв’язків. Середній ранг певного атрибута буде орієнтовним критерієм його близькості до ядра ФСП атрибутивності: чим ближчий цей ранг до 1, тим сильніший зв’язок певного виду атрибутів з ядром. Так, на основі отриманих даних, найближче до ядра, вираженого відносним прикмет­ником, перебуватиме атрибут, виражений якісним прикметником, далі йтимуть атрибути у формі підрядного означального речення, прийменника з іменником,  іменника в родовому відмінку, дієприкметника минулого часу та дієприкметника теперішнього часу. На периферії розташовані атрибути, вира­жені інфінітивом, прикладкою, підрядними реченнями зі сполучниками dass, wo, ob та прислівниками.

Відповідно до описаної вище процедури, де найважливішим критерієм є частота вживання різних видів атрибутів, уважатимемо ядром ФСП атрибутивності в художньому стилі атрибути, виражені відносним прикметником. У цьому стилі за результатами кореляційного аналізу безпосередньо до ядра прилягають атри­бути, виражені якісними прикметниками і дієприкметниками минулого часу. Сильні парадигматичні зв’язки з ядром зафіксовано для атрибутів, виражених іменниками в родовому відмінку, прийменниковими конструкціями і дієприкметниками теперішнього часу. Їхні середні ранги дозволяють віднести їх до ближньої периферії. Сюди ж увійдуть атрибути у формі підрядних означальних речень, оскільки з урахуванням інших показ­ників – частоти вживання, кількості позитивних зв’язків і середнього значення вели­чини кореляційних зв’язків – цей вид атрибутів має середній ранг 4,5 при помірній позитивній кореляції з ядром. Решта атрибутів, виражених інфінітивними конструкціями, прикладками, підрядними реченнями зі сполучниками dass, wo, ob та прислів­никами, належатимуть до дальньої периферії.

Зобразимо ФСП атрибутивності в художньому стилі сучасної німецької мови схематично (див. рис. 1).

 

 

Рис. 1. Модель ФСП атрибутивності в художньому стилі сучасної німецької мови

Отже, в результаті проведеного дослідження нам вдалося створити модель ФСП атрибутивності в художньому стилі сучасної німецької мови. Перспективним вважаємо здійснення статистичних підрахунків та моделювання ФСП атрибутивності у публіцистичному та науковому стилях, для з’ясування подібностей та відмінностей між ними.

 

Список літератури:

1.      Бондарко А. В. Функциональная грамматика / А. В. Бондарко.– М. : Наука, 1984. – 136 с.

2.      Гулыга Е. В.Грамматико-лексические поля в современном немецком языке / Е. В. Гулыга, Е. И. Шендельс.  – М. : Просвещение, 1969. – 184 с.

3.      Кантемір С. Побудова мовного поля за допо­могою квантитативних методів / Кантемір С., Лучак М., Львова Н. // Проблеми квантитативної лінгвістики. – Чернівці : Рута, 2005. – С. 245–272.

4.      Капатрук М. Д. Дослідження парадигматичних зв’язків лексичних одиниць за допомогою статистичних методів / М. Д. Капатрук // Германська філологія: Науковий віс­ник Чернівецького університету. – Чернівці, 1997. – Вип. 12 (3). – С. 37–40.

5.      Кононенко В. І. Семантико-синтаксичний потенціал препозитивних та постпозитивних атрибутів (на матеріалі української та польської мов) / В. І. Кононенко // Мовознавство, 2007, № 3. – С. 39–47.

6.      Левицкий В. В. Семасиология / В. В. Левицкий. – Винница : НОВА КНЫГА, 2006. – 512 с.

7.      Мусурівська О. В. Структура семантичного поля «Міцність» в англійській мові / О. В. Мусурівська // Науковий вісник Чернівецького університету: Германська філологія. – Чернівці : Рута, 2004. – Вип. 188–189. – С. 86–100.

8.      Носенко И. А. Начала статистики для лингвистов / И. А. Носенко. – М. : Высшая школа, 1981. – 157 с.

9.      Перебийніс В. І. Статистичні методи для лінгвістів / В. І.  Перебийніс. – Вінниця: Нова книга, 2002. – 172 с.

10.  Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми / О. О. Селіванова. – Полтава: Довкілля – К, 2008. – 712 с.

11.  Суворина Е. В. Сложноподчиненные предложения с придаточным определительным в функционально-прагматическом поле атрибутивности (на материале современных немецких газет): Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.04 / Е. В. Суворина. – Самара, 2006. – 23 с.

12.  Schierholz S. Präpositionalattribute. Syntaktische und semantische Analysen / S. Schierholz. – Tübingen : Max Niemeyer Verlag, 2001. – 303 S.

13.  Son S. Die Attribuierung im Deutschen und im Koreanischen / S. Son. – Heidelberg : Julius Groos Verlag, 1998. – 264 S.