У статті розглянуто метафору як інструмент емоційної оцінки в аргументативному дискурсі. Проаналізовано наукові семінари Кента Ховінда, в яких лектор торкається проблеми появи всесвіту. Досліджується група метафор ОПИС ТЕОРІЇ ЕВОЛЮЦІЇ, що репрезентує критичне ставлення науковця до цієї теорії.
Ключові слова: аргументативна риторика, прагматична аргументація, метафора, еволюція.
В данной статье предпринята попытка рассмотреть метафору как инструмент эмоциональной оценки в аргументативном дискурсе. Проанализированы научные семинары Кента Ховинда, где лектор касается проблемы возникновения вселенной. Исследуется группа метафор ОПИСАНИЕ ТЕОРИИ ЕВОЛЮЦИИ, которая репрезентует критическое отношение ученого к этой теории.
Ключевые слова: аргументативная риторика, прагматическая аргументация, метафора, эволюция.
The article reviewed metaphor as an instrument of emotional evaluation in argumentative discourse. The object of investigation were scientific seminars of Kent Hovind who speaks about the problem of the origin of the universe. The author investigates the group of the metaphors THE THEORY OF EVOLUTION, which represents critical attitude of the scientist towards this theory.
Key words: argumentative rhetoric, pragmatic argumentation, metaphor, evolution.
Аргументативна риторика – це напрямок неориторики, що має на меті відкриття та розвиток різних способів аргументації в публічних виступах [2, с. 176]. Аргуменативну риторику варто розуміти як монологічне висловлювання, яке не перебивається опонентами, і в процесі якого оратор відстоює свою точку зору представленої проблеми. Деякі дослідники стверджують, що здійснюючи аргументативну промову, адресант зацікавлений в першу чергу в тому, щоб закріпити своє домінуюче положення в межах комунікативного акту, а обмін інформацією відходить на другий план [3, с. 17].
Аргументація трактується як інтелектуальна діяльність, спрямована на пошук підстав та доказів, аналізу та відбору тих чи інших версій для переконання адресата, та є наріжним каменем будь-якої інформаційної роботи та комунікативних процесів [6, с. 3]. Як мовна дія, аргументація є системою тверджень, призначених на виправдання чи спростування думки. Вона перш за все напрямлена до розуму людини, яка здатна мислити [1, с. 274]. Зміст аргументації укладається таким чином, щоб у слухача склалось уявлення про дійсність відповідно до задуму мовця [5, с. 118].
Аргументація вважається одним із шляхів вербального впливу на когнітивний аспект свідомості людини через переконання опонента у слушності своїх міркувань. В теорії аргументації розпізнають логічну та прагматичну аргументацію. Оскільки перша має відношення до раціонального мислення, а друга – до емоцій, то найбільш прийнятними вважаються терміни раціональна та емоційна аргументації [7].
При емоційній аргументації мовець доводить власну точку зору, у правильності якої він прагне переконати аудиторію. Мовний рівень емоційної аргументації характеризується використанням емотивно-оцінних атрибутів або стилістичних прийомів [4, с. 17].
Метафора є важливим засобом прагматичної аргументації, так як «володіє високим оцінним потенціалом, образністю, тобто здатністю ефективно реалізувати авторську інтенцію і справити вплив на аудиторію. Вона привертає і утримує увагу, насичує текст виразними образами, здатними надовго зберегтися в пам’яті, будучи одним з інструментів впливу» [7].
У своїх семінарах Кент Ховінд торкається теми зародження всесвіту та організовує свою аргументацію навколо двох найвідоміших теорій зародження життя на Землі: еволюція та креаціонізм. Кожну теорію науковець детально розбирає на називає їх сильні на слабкі сторони.
Після пояснення теорії створення Кент Ховінд тлумачить основні постулати теорії еволюції, спираючись та шкільні підручними та наукові видання. Такі метафори ми об’єднали у групу ОПИС ТЕОРІЇ ЕВОЛЮЦІЇ, що у свою чергу поділили на такі підгрупи: еволюційна концепція людини, походження життя та фальсифікація фактів. Група нараховує 19 одиниць. Об’єктом дослідження стали 6 наукових семінарів Кента Ховінда: “The Age of the Earth”, “The Garden of Eden”, “Dinosaurs”, “Lies in the Textbooks”, “The Dangers of Evolution” та “The Hovind Theory”.
До першої підгрупи КОНЦЕПЦІЯ ЛЮДИНИ ми віднесли метафоричні переноси, які являють собою сходинки розвитку людини відповідно до теорії еволюції. Образи еволюційних ланок, які за теорією еволюції передували виду Homo sapiens, Ховінд метафрично використовує для позначення сучасної людини, тим самим філософськи виміряючи її цінність. Підгрупа об’єднує в собі 7 метафоричних одиниць.
So if evolution is true you are just a bit of protoplasm washed up on the beach [8]. У порівнянні із концепцією людини з точки зору креаціонізму, еволюційна концепція досить знецінює людину. Метафоричний зворот описує людину на її ранній стадії еволюційного розвитку як «купку протоплазми». Така номінація акцентує увагу на випадковості її виникнення.
Метафори підгрупи ПОХОДЖЕННЯ ЖИТТЯ описують процеси, що відбувалися у всесвіті, з точки зору теорії великого вибуху. Метафори цієї групи мають іронічний характер, адже емоційно підсилюють критику Ховінда щодо постулатів еволюції. Підгрупа нараховує 6 одиниць.
Точкою відліку історії з еволюційної точки зору став Великий Вибух, що спричинив утворення вселеної та нашої планети зокрема, де пізніше зародилося життя:
Well, if evolution is true, you came from a cosmic burp about 20 billion years ago [8]. Ховінд приписує Великому Вибуху вторинну номінацію a cosmic burp. Пряме значення слова burp – відрижка, тобто вихід газів або їжі із травного тракту через рот, що супроводжується характерним звуком та запахом. Через цю метафору лектор висловлює огиду до теорії Великого Вибуху та до гіпотези походження життя таким способом.
До даної підгрупи метафор ми віднесли також і сталі наукові метафоричні терміни, які використовує Ховінд. Варто зазначити, що науковець використовує такі еволюційні терміни із іншим тоном:
So, their theory says, “20 billion years ago – Big Bang, 4.6 billion years ago – the Earth cooled down. It rained on the rocks for millions of years, turned them into a soup, and the soup came alive” [9]. Словосполучення «первісний бульйон» є метафоричним терміном, що позначає, за теорією радянського біолога Опаріна, невеликі водойми із амінокислот, поліпептидів тощо. Опарін стверджував, що саме в таких водоймах зародилися живі організми шляхом склеювання органічних речовин. Посилаючись на цю теорію, Ховінд описує хід подій за гіпотезою Опаріна наступним чином: за мільйони років дощ перетворив каміння в бульйон, і бульйон ожив. Хоча такий метафоричний термін існує в науці, в даному контексті він передає скептичне ставлення Ховінда до вищезгаданої теорії.
Остання підгрупа метафор, ФАЛЬСИФІКАЦІЯ ФАКТІВ, допомагає зрозуміти невідповідності еволюційних постулатів, що викладаються у навчальних закладах, природничим законам, які навчають у тих же стінах. До підгрупи належать 6 одиниць.
Провідною темою у цій підгрупі є пропаганда еволюції у шкільних підручниках:
I’ve been studying the inflation above the age of the Earth. You know, in 1770 the textbook says the Earth was seventy thousand years old. You gotta 1905 textbook; they say the Earth is 2 billion years old. And 1969 textbook says the Earth is three and a half billion years old. Today, it says 4.6 billion [9]. Кент Ховінд провів дослідження шкільких підручників з 1770 року на вказаний у них вік планети Земля. Через кожні кілька десятків років число досить зростало. Збільшення віку Землі на кілька мільярдів років за два століття Ховінд називає інфляцією. Цей економічний термін, що використовується для позначення швидкого зросту вартості товарів, в даному контексті має критичний підтекст, але наука потребує точних чисел, а не постійно змінних даних.
Отже, у наукових семінарах Кента Ховінда трапляються метафоричні переноси як інструменти прагматичної аргументації. Вони сприяють успішному досягненню переконання аудиторії. На мовному рівні такий стилістичний засіб допомагає лектору здійснити емоційну оцінку концепції, що заперечується. Завдяки сугестивному насиченню тексту метафоричні переноси є чудовими засобами для посилення переконання слухача.
Література:
- Горохова І. Історія осмислення проблематики аргументації/ І. Горохова // Гілея: науковий вісник. – 2015. – Вип. 95. – С. 273 – 278.
- Колотілова Н.А. Риторика: навч. пос. / Н.А. Колотілова. – К.: Центр учбової літератури. – 2007. – 232 с.
- Куликова О.В. Структура дискурса и проблемы инференции (на примере аргументативного дискурса) / О.В. Куликова // Вестник Московского государственного лингвистического университета. – 2007. – № 521. – С. 8‑28.
- Малишенко А.O. Одиниці аналізу англомовного рекламного дискурсу / А.O. Малишенко // Новітня філологія. – 2009. – № 13 (33). – С. 14–26.
- Пригарина Н.К. Риторические характеристики аргументативных моделей некоторых видов дискурса : [Електронний ресурс] / Н.К. Пригарина // Электронный научно-образовательный журнал ВГСПУ: Грани познания. – 2015. – № 1 (35). – С. 116‑121. – Режим доступу до журн. : www.grani.vspu.ru.
- Теория и практика аргументации : [науч. Издание / отв. ред. И.А. Герасимова]. – М. : ЦОП Института философии РАН. – 2001. – 184 с.
- Торговець Ю. І. Метафора як засіб емоційної аргументації у текстах сучасного американського соціально-політичного есе [Електронний ресурс] / Ю. І. Торговець – Режим доступу до ресурсу: http://studiap.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/viewFile/79/87.
- Hovind, Kent. Creation Seminar 1. The Age of the Earth : [Electronic resource] // Kent Hovind. ‑ Access to the source : https://www.youtube.com/ watch?v=szBTl3S24MY&noredirect=1.
- Hovind, Kent. Creation Seminar Dinosaurs : [Electronic resource] // Kent Hovind. – Access to the source : https://www.youtube.com/watch?v=Hs QlF7Yh3hl.