Стаття присвячена опису аналізу лексичних одиниць словника «Oxford Guide to British and American Culture».

Подано класифікацію лексичних одиниць, зокрема: топоніми, оніми та терміни.  В статті деталізовано роль вищезазначених конотативних власних назв, найменувань об’єктів місцевості, військових та політичних понять.

Ключові слова: лексична класифікація, топоніми, оніми, терміни.

 

ЛИНГВО-КУЛЬТУРНЫЙ АНАЛИЗ ЛЕКСИЧЕСКИХ ЕДИНИЦ НА МАТЕРИАЛЕ СЛОВАРЯ «OXFORD GUIDE TO BRITISH AND AMERICAN CULTURE»

Статья посвящена описанию анализа лексических единиц словаря «Oxford Guide to British and American Culture».

Представлена классификация лексических единиц, в частности: топонимы, онимы и сроки. В статье детализирована роль вышеуказанных конотативних имен, наименований объектов местности, военных и политических понятий.

Ключевые слова: лексическая классификация, топонимы, онимы, термины.

 

LINGVO-CULTURAL ANALYSIS OF LEXICAL UNITS BASED ON THE DICTIONARY «OXFORD GUIDE TO BRITISH AND AMERICAN CULTURE»

The article describes the analysis of lexical units of the dictionary «Oxford Guide to British and American Culture».

The classification of lexical units into the following groups is presented, in particular: toponyms, onyms and terms. The article also specifies the above mentioned connotative names, names of area objects, military and political concepts.

Keywords: lexical classification, place names, onyms, terms.

Постановка проблеми. Британський словник «Oxford Guide to British and American Culture» як об’єкт лінгвістичного дослідження, актуалізує коло проблем, спрямованих на аналіз лексичних груп, їхнє тлумачення та з’ясування частоти використання певної лексичної одиниці і її актуальність серед мовців у британському та американському суспільствах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Словник «Oxford Guide to British and American Culture» ніколи не був безпосереднім об’єктом наукових досліджень, проте багаторазово виступав в якості посилання для обґрунтування певної ідеї та служив джерелом прикладів для її підтвердження.

Попередні дослідження, що частково базувалися на словнику, включають роботи Мачхеляна Г.Г. «Рівень та якість життя у Великобританії: проблема вільного часу (соціально-економічне та лінгвістичне дослідження)» [5 Г.Г. Мачхелян, 87]; Петрашової Т.Г. «Словник як засіб формування міжкультурної компетенції майбутнього спеціаліста» [6 Петрашова Т.Г., 371]; Губик С.В. «Стадії експресивності в економічному медіа дискурсі (на матеріалі журналу «The Economist»)» [4 Губик С.В., 116] та ін..

Ми дослідили лише окремі лексичні групи словника, проте певні категорії все ще вирізняються перспективою виокремлення та подальшого дослідження.

Метa статті полягає в описі тематичної класифікації лексики, поданої у словнику «Oxford Guide to British and American Culture» та її частковому тлумаченні.

Укладання словників – однин із способів акумулювання результатів пізнавальної діяльності соціуму. Вони збагачують індивідуальний словесний та фразеологічний запас, знайомлять із нормами конкретної мови, застерігають від неправильного використання слів, їхніх граматичних форм, вимови. Словники поглиблюють наші знання та сприяють розвитку логічного мислення.

На окрему увагу заслуговують словники, укладені з метою висвітлення особливостей культури певної країни. Вони знайомлять нас із традиціями, звичаями, визначними архітектурними пам’ятниками й перлинами живопису, роблять короткий екскурс у життя відомих людей, що свого часу зробили вагомий вклад у розвиток нації. Британський словник «Oxford Guide to British and American Culture» розкриває суть та головні відмінності між культурами Великобританії та США, щоб під час відвідин тієї чи іншої країни (або ж у звичайній бесіді) Ви зуміли проявити свою обізнаність та компетентність у питаннях, що стосуються політичної, культурної, соціальної сфер тощо. Отож, варто звернути уваги на окремі лексичні групи словника з метою диференціації типових для кожної групи ознак та їхніх кількісних характеристик.

Найчисельніша лексична група словника – топоніми. Український лексикограф М. Т. Янко визначає топоніміку як «науку про походження географічних назв. Таким чином, топоніми –  це назви континентів і океанів, країн та областей, міст і вулиць, річок і озер, природних об’єктів і т.д. Походження і смислове наповнення, історичні корені і зміна протягом століть вимови і написання назв географічних об’єктів – це і є об’єкт вивчення топоніміки.  [8 Yanko M.T., 30].

Сьогодні за всіма географічними об’єктами закріплені назви, проте у сиву давнину народи, що населяли певну територію, називали відомі нам міста й країни зовсім по-іншому. Наприклад: найдавніша назва Великобританії, – Albion [1 Crowter J., 10]. Це слово кельтського походження, що в перекладі означає «туманний». Тому зовсім не дивно, що перші асоціації із вищезгаданою країною у нас пов’язані саме із її непривітними погодніми умовами.

Іншим прикладом топоніму слугує назва:

Big Apple. Чому одне з найбільш відомих міст США нарекли саме так? Існує багато теорій. Дехто свідчить, що ця назва виникла через продавців яблук в часи Депресії, нічному клубу в Гарлемі, а також популярному танцю 1930-х, під назвою «Big Apple». Згідно із останнім проведеним дослідженням, своє прізвисько місто отримало в 1920-і роки завдяки спортивному коментатору New York Telegraph Джону Фіцджеральду. Він почув це звернення в Новому Орлеані на іподромі: коні полюбляють яблука, а скачки в Нью-Йорку, за словами жокеїв, – це «велике яблуко» [1 Crowter J., 53].

Таким чином, конотативні найменування, назви, прізвиська, що їх отримали географічні пункти чи то в давнину, чи то сьогодні, мають свою етимологію і пов’язані із характерними особливостями цих місць.

Окрім топонімів не менш чисельною за своїм кількісним навантаженням є група онімів.  За визначенням В. Виноградова, оніми (власні назви) – це слова, що називають дійсний чи вигаданий об’єкт, особу чи місцевість єдину в своєму роді [3 Vinogradov V., 38].  М. Кочерган зазначає, що власні назви, на відміну від загальних, служать для виділення названого ними об’єкта з низки подібних, його індивідуалізації та ідентифікації. Наприклад :

Yahoo вигадав саме Джонатан Свіфт. Дещо неправдоподібно, еге ж? Адже усі ми звикли сприймати Yahoo як назву пошукової системи, а не ім’я героя із «Мандрів Гулівера». Варто зауважити, що цей сервіс запозичив назву саме із твору письменника. Yahoo здобув ще одне трактування: так називають огидну, набридливу людину із неприємними звичками [1 Crowter J., 594].

Lilliputs – назва нації «маленьких людей». Загальновідомим фактом є, що ліліпутом називають неприродно малу на зріст людину (карлика). Це визначення збагатило словник теж завдяки «Мандрам Гулівера».

Отже, вищезгадані імена літературних героїв, що є складовою групи онімів, змінили свою семантику і наразі використовуються з метою характеристики людей, які володіють певними якостями, що були притаманні вигаданим персонажам.

Вигадати доцільну назву музичної групи, яка б вміщувала в себе суть творчості, іноді важче, аніж зібрати сам музичний колектив. Тим не менш, виконавці, які вважаються ідолами рок-сцени, подолали ці труднощі. Всесвітньо відома рок-група Nirvana, яка кардинально перевернула уявлення про справжній грандж, отримала свою назву від однойменного поняття, яке означає кондицію, за якої відсутні будь-які страждання. За своєю сутністю це – трансцендентний стан вічного спокою й умиротворення, відчуття «вищого щастя». Цілком можливо, що учасники групи асоціювали ефект, який створює їхня музика при прослуховуванні фанатами, із виходом з себе та доторком до чогось ірраціонального й недосяжного [1 Crowter J., 381].

Pink Floyd – перлина британського симфонічного та прогресивного року. Назва виникла після низки перейменувань: T–Set, Meggadeaths, The Screaming Abdabs. Спочатку колектив називався The Pink Floyd Sound, і лише потім просто – The Pink Floyd – на честь двох блюзових музикантів із Пн. та Пд. Кароіни – Пінка Андерсона (Pink Anderson) та Флойда Кансіла (Floyd Council).

Таким чином, незважаючи на структуру найменування музичного колективу, кожен гурт має своє символічне значення,  історію створення та становлення.

Остання виокремлена група – терміни. Академічний тлумачний словник української мови пояснює термін як «..слово або словосполучення, яке позначає поняття певної галузі знань чи діяльності людини [7]. Термінологія, у свою чергу, розділ мовознавства, що займається вивченням термінів.

У досліджуваному нами словнику Oxford Guide to British and American Culture ми виокремили підгрупи політичної та військової термінології. Цілком закономірно, що у згаданих вище сферах є певні визначення, явища та поняття, з якими не знайома пересічна людина (за винятками жителів США та Великобританії). Нашим завданням є розкрити зміст вибраних термінів, вичерпно розтлумачивши їхні значення. Наприклад:

У 1978-79 рр. у Великобританії панувала Winter of Discontent (дослівно – зима невдоволення) – період економічних і політичних потрясінь [1 Crowter J., 586]. Страйки досягли такого рівня, що Трафальгарська площа тонула у купах сміття, і навіть померлих відмовлялися хоронити. Під таким аморальним, бунтарським і брудним знаменом у Британії розпочалася епоха Маргарет Тетчер.

Phoney War у перекладі означає «Дивна війна» або ж «Сидяча війна»: період Другої світової війни з 3 вересня 1939 р. по 10 травня 1940 р. на Західному фронті [1 Crowter J., 413]. Вперше цей термін було використано американськими журналістами. У «Сидячу війну» були залучені Франція і Великобританія, що протистояли загарбницькій Німеччині. Чому «сидяча»? – Таким чином був підкреслений характер бойових дій між ворогуючими сторонами – майже повна їх відсутність, за виключенням бойових дій на морі.

Отже, у досліджуваному нами словнику спостерігаємо наявність військової та політичної термінології, семантика якої не зрозуміла читачам, не посвяченим в історію Великобританії та США. Oxford Guide to British and American Culture пояснює поняття, типові для сфери військової  та політичної діяльності обох країн.

Підсумовуючи, для більш легкого і кращого засвоєння інформації, укладають словники різної тематики, мета яких – дати тлумачення невідомими лінгвокультурним лексичним одиницям, що відображають особливості США та Великобританії: явищам, поняттям, термінам; навести коротку характеристику життєдіяльності відомих культурних, громадських та політичних діячів тощо. Словники виконують інформативну та нормативну функцію, даючи своєрідну «консультацію» стосовно конкретних мовних норм та невідомих лексичних одиниць.

Ми виявили топонімічні одиниці –  найменування міст та країн. Здійснили семантичну інтерпретацію. Крім того, було виокремлено групу онімів, що охоплює імена казкових героїв, музичні гурти та торгові марки. Також ми дослідили та описали деякі поняття та явища політичної і військової сфер. Проаналізовану нами термінологію було умовно поділено на три групи відповідно до фокусу асоціацій.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Crowter J. Oxford Guide to British and American Culture / Crowter J. – China: Oxford University Press, 1999. – 600 p.
2. Oxford Advanced Learner’s Dictionary / Joanna Turnbull, Patrick Phillips, Michael Ashby та ін.]. // Oxford University Press. – 2010. – С. –1796.
3. Виноградов В. С. Введение в переводоведение (Общие и лексические вопросы) /  В. С. Виноградов. – М. : ИОСО РАО, 2001. – 224 с.
4. Губик С.В. Стадії експресивності в економічному медіа дискурсі (на матеріалі журналу «The Economist») // Филологические науки / С.В. Губик – Л., 2011. – С. 91–101.
5. Мачхелян Г.Г. Рівень та якість життя у Великобританії: проблема вільного часу (соціально-економічне та лінгвістичне дослідження) / Г. Мачхелян. – Москва: Всероссийский центр уровня жизни, 2013. – С. 87-91.
6. Петрашова Т.Г. Словник як засіб формування міжкультурної компетенції майбутнього спеціаліста. Вестник Вятского государственного гуманитарного университета. / Т. Петрашова. – Москва: ИздатЦентр, 2010. – 76 с.
7. Словник української мови. Академічний тлумачний словник. / Енциклопедія [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://sum.in.ua/s/encyklopedija
8. Янко М.Т. Гомін землі: Загадки топоніміки: Для середнього та старшого шкільного віку. – К.: Веселка, 2000. — 128 с.