О.В. Дунаєвська,
Київський національний медичний університет імені О.О.Богомольця

У статті йдеться про специфіку лінгвокультурного концепту «Хрещення дитини», як основи однойменного ритуалу. Стаття висвітлює особливості основних компонентів концепту «Хрещення дитини» та їх значення в британській лінгвокультурі.
Ключові слова: когнітивна лінгвістика, лінгвокультурологія, ритуал, концепт, Хрещення дитини.
В статье рассматривается специфика лингвокульторного концепта «Крещение ребенка» как основы одноименного ритуала. Статья затрагивает особенности основных компонентов концепта «Крещение ребенка» и их значение в британской лингвокультуре.
Ключевые слова: когнитивная лингвистика, лингвокультурология, ритуал, концепт, Крещение ребенка
The article highlights the specific aspects of linguacultural concept “Infant Baptism” as a core element of the same ritual. The article also deals with the special component issues of the concept “Infant Baptism” and its significance for British liguaculture.
Key words: cognitive linguistics, linguaculturology, ritual, concept, Infant Baptism.

Постановка наукової проблеми та її значення. Рушійним важелем лінгвістики кінця ХХ – початку ХХІ століть є розуміння мови, як динамічного утворення, притаманного людині. Саме цим пояснюється її антропоцентричне вивчення та сприйняття [2, 31]. З часом антропоцентрична «лихоманка» охоплює не лише лінгвістичні cтудії, але й низку інших наук. У цю лакуну потрапляє й лінгвокультурологія, яка вивчає мову в тісній взаємодії зі свідомістю, мисленням людини та її духовним світом [8, 28]. Таким чином, в межах даного наукового напрямку враховуються зв’язки мови з іншими сферами, котрі разом забезпечують прагнення людини пізнати себе і світ навколо [4, 380 – 384 ].
Вивчення ритуалу Хрещення передбачає розгляд особливостей британської лінгвокультурної спільноти, в межах котрої він відбувається. Дане дослідження потребує залучення термінологічної бази лінгвокультурології, основою якої є явище культурного або лінгвокультурного концепту.
Аналіз досліджень із цієї проблеми. Проблематикою культурного концепту займалися В. І Карасик, С. Г. Воркачов, В. А. Маслова, Ю. С. Степанов, С. Д. Лихачов, Г. Г. Слишкін, Р .М. Фрумкіна, Н. Д. Артюнова, В. М. Телія та ін. Лінгвокультурний концепт англомовного середовища привертає неабияку увагу науковців, про що свідчить наявність низки досліджень з цієї проблематики, серед них: концепт «шлях» (Пальчевська О.С.), концепт «жіночність», концепт «чоловік» (Бондаренко О.С. ), концепт «жінка» (Васюк В.В., Бондаренко О.С.), концепт «торг» (Петлина Ю.В.), концепти «індивідуалізм», «процвітання», «свобода», «сім’я», «дім», «демократія», «мир», «клас», «рівність» (Городецька О.В.) та інші. Серед переважної більшості досліджуваних концептів практично відсутні концепти, що пов’язані з ритуальною діяльністю людини.
Мета дослідження – вивчення ролі, структури та значення лінгвокультурного концепту «Хрещення дитини» шляхом аналізу однойменного ритуалу – визначила необхідність розв’язання таких завдань: 1) структуризація лінгвокультурного концепту «Хрещення дитини»; 2) виявлення та опис основних складових ситуації реалізації концепту «Хрещення дитини»; 3) виокремлення типових шарів концепту «Хрещення дитини»; 4) встановлення та опис ядерних і периферійних елементів концепту «Хрещення дитини» 5) опис специфіки розподілу функціональних ролей ядра концепту «Хрещення дитини».
Концепт, як термін, є поліфункціональним явищем, адже залучається до термінологічного інструментарію відразу кілька наукових напрямків. В рамках лінгвокультурологічної парадигми термін «концепт» отримує такі дефініції як: певне відображення результату симбіозу національних традицій і фольклору, релігії та ідеології, життєвого досвіду й творів мистецтва, відчуттів та систем цінностей, що є нічим іншим як практичною філософією людини, котра є посередником у зв’язку «людина-світ» [1, 3]; згусток культури в свідомості людини, за допомогою котрого культура входить в свідомість людини, а людина – в культуру [11, 40-41]; напрямок від культури до індивідуальної свідомості [6, 144]; одиниця колективної свідомості, котра має мовне вираження та відзначається особливою культурною специфікою [3, 68], носій колективного значення, базова одиниця культури, котра спочатку транслюється в різноманітні сфери людського буття, а вже після цього стає надбанням індивіда й активізується в процесі спілкування за допомогою вербальних та невербальних знаків [5, 23]. За В. І. Карасиком ми схиляємось до думки, що концепт, як первинне культурне утворення, поєднує в собі особливості поняттєвого, образного та діяльнісного характеру, що знаходить відображення в науці, в мистецтві й буденному житті [6, 153].
На формування культури та лінгвокультури народу мають вплив багато чинників, одним із яких є релігія. Щодо британської лінгвокультури, то у даному випадку, варто зазначити присутність такого вагомого фактору як Англіканська церква. Назва «Англіканська Церква» ( the Сhirch of England, Anglican Chirch) почала використовуватись у 1951 році. Церква має статус державної в Англії з 16 століття, стоїть на чолі протестантської конфесії Англіканства (Аnglicanism), заснованої у 1534 році, незалежної від папи і очолюваної королем Генріхом VІІІ (1509 – 1547) [9, 27]. У церкві співвіснують католицьке вчення про спасенну місію церкви та протестантські догми про спасіння власною вірою [10, 20]. Англіканська церква є членом Англіканського співтовариства (Anglican Communion) куди входять 37 церков з Уельсу, США, Канади, Австралії, Вест Індії, Уганди, Судану та ін.
Англіканство можна охарактеризувати як компромісне утворення, оскільки воно є певним поєднанням католицьких та протестантських рис, що робить його особливою формою протестантизму, з включенням реформаторського католицизму [7, 18 – 22].
Прийняття в англіканську громаду символізується таїнством Хрещення, котре в рамках даної конфесії позначає час, коли особа відрікається від джерел гріха (диявола, плотських та інших земних спокус), визнає віру і отримує прощення гріхів [13].
Особливістю англіканського суспільства є те, що ритуал «Хрещення дитини» позначає не лише вступ до релігійної конфесії, але й соціальний статус християнина як людини, яка прийняла те чи інше віросповідання. Таким чином, характерною якістю ритуалу «Хрещення дитини» є наявність релігійних та світських елементів, котрі можна об’єднати у релігійну та світську складові.
Релігійна складова передбачає процес здійснення ритуалу Хрещення, який, згідно Книги Загальних Молитв, може відбуватись в межах різних частин богослужіння. В ході аналізу можливих варіантів здійснення ритуалу «Хрещення дитини», які входять до релігійної складової, доцільною стала можливість виокремлення ядерних та периферійних елементів присутніх у даній ситуації. До перших, обов’язкових, котрі становлять опору ритуалу слід віднести такі як:
– Привітання / The Greeting. Згадуються слова Ісуса, котрий запросив усіх приходити до Царства Небесного, але для цього порібно повторно народитись від води і Духа, що відбувається у ритуалі Хрещення [16, 63];
– Представлення кандидатів / Presentation of the Сandidates. Відбувається представлення батьками, хрещеними батьками або спонсорами дітей церковній громаді. Цим вони засвідчують готовність взяти на себе відповідальність за християнське виховання хрещеної дитини [14, 299 – 311]. Окрім цього, обґрунтовується значення Хрещення та даються настанови батькам і хрещеним батькам, пояснюються їх обов’язки [16, 66];
– Зречення / The Decision. Відбувається процес зречення від диявола і всього, що суперечить Богові. Обов’язковим є визнання Христа як Спасителя, поклоніння Христу як Господу [16, 67];
– Благословення знаком Хреста / Signing with the Сross. Священник та хрещені батьки благословляють кандидатів в ім’я Отця і Сина і Святого Духа, в знак того, що Христос кличе їх до своєї пастви. На кандидатів накладаються обов’язки боротися проти всього гріховного, земних утіх (world), диявола, залишатися вірними Христу до кінця своїх днів [16, 68];
– Процес Хрещення / Process of Baptism. Процес хрещення відбувається у купелі (font) і включає три етапи: 1) визнання віри: кандидат (хрещені батьки) повинен засвідчити, що він/вона вірує; 2) занурення у воду або обливання водою (вода стікає по тілу) в ім’я Отця, Сина і Святого Духа; 3) одягання білого вбрання (новоохрещеного одягають у білий одяг на знак Христа). Під час звершення самого Хрещення відбувається відновлення дитини у Святому Дусі та поєднання з Христом [16, 71];
– Проповідь / Commission. Пояснення значення таїнства Хрещення та роз’яснення ролі батьків, хрещених батьків та парафіян в житті новоохрещеного, спільна молитва за благословення для новоохрещених і присутніх [16, 72 ];
– Отримання запаленої свічки / Giving of a Lighted candle. Новоохрещені отримують свічку як символ Христа;
– Відпуст / The Dismissal. Відбувається благословення новоохрещених та всіх присутніх на подальше мирне і світле життя [16, 77].
Такі елементи як Вступне слово / Introduction, Спеціальна молитва перед Хрещенням / The Collect, Молитва над водою / Prayer over the Water, Визнання віри / Profession of Faith, Молитва про заступництво / Prayer of Intercession, Благословення / The Blessing можна характеризувати як опційні, оскільки вони є необов’язковими для виконання [16, 60-61].
Керуючись розподілом елементів релігійної складової концепту Хрещення дитини та їх навантаженням можна виділити певні культурні пріоритети англіканців. Згідно лексичного наповнення складників ядра ритуалу «Хрещення дитини», прослідковується певна динамічність лінгвокультурного концепту Хрещення. Починаючи з рішення «І do», яке кандидат висловлює на етапі Зречення / Decision, можна прослідкувати певний рух об’єкта, позначений опозиціями die↔born (померти↔народитись), darkness↔light (темрява↔світло), де посередниками руху є parents, godparents, God / Lord, Christ, Holy Spirit (батьки, хрещені батьки, Бог, Христос, Святий Дух).
Відносно об’єкта Хрещення нами було виділено наступні його стани:
Активний об’єкт:
To die (померти) (devil / диявол, sin / гріх, all rebellion / все нечестиве, darkness / темрява) ↔ to be born (народитись), to enter (вступити), to shine (сяяти) ( new life / нове життя, light / світло, saints / святі). Таким чином, у концепті хрещення ми маємо змогу прослідкувати рух знизу вверх, керуючись наповненням ядра концепту, де під час хрещення кандидат помирає для диявола, гріха, всього нечестивого, темряви і, народившись, вступає в нове життя, сяючи світлом як святі. Для звершення цього процесу необхідна присутність таких дієвих осіб як батьки, хрещені батьки, Бог, Святий Дух, Христос, Церква.
Пасивний об’єкт:
1) Хрещені батьки / godparents, parents / батьки (ставати прикладом / to set an example, охороняти / to guard, допомагати / to help); 2) Бог / God / Lord (кликати / to call, забирати / to deliver, відновлювати / to restore, проводити / to lead); 3) Святий Дух / Holy Spirit (омити / to wash, збагати / to pour the riches); 4) Христос / Christ (підняти / to rise, одягнути / to clothe); 5) Отець / Father, Син / Son, Святий Дух / Holy Spirit (хрестити / to baptize); 6) Церква / Church (прийняти /to receive).
Щодо елементів, відносно яких кандидат є пасивним, то вище зазначений розподіл демонструє їх роль в русі концепту «Хрещення дитини». Зокрема, батьки та хрещені батьки сприяють розвитку християнина шляхом допомоги та заступництва. Їх можна виокремити як матеріальну складову лінгвокультурного концепту «Хрещення дитини». Іншою, невід’ємною частиною лінгвокультурного концепту, яка може бути охарактеризована як нематеріальна, є невидимі сили, котрі приймають безпосередню участь у здійсненні таїнства Хрещення дитини – це Бог, Христос, Святий Дух – Свята Трійця. За ними закріплена основна мета таїнства – вивести з темряви, омити, відновити, подарувати світло, підняти, тобто охрестити. Церква (церковна громада) виступає для новоохрещеного домівкою, яка отримує нового мешканця. Не менш цікавим елементом концепту «Хрещення дитини» є священник, оскільки він виконує функцію інструменту церкви та Святої Трійці, здійснюючи ритуал за їх посередництва та від їх імені.
Отже, лінгвокультурний концепт «Хрещення дитини» передбачає присутність двох начал – матеріального та нематеріального, взаємодія котрих спричиняє рух, що характеризує дане утворення як динамічне. Особливістю динамічності концепту є спрямування догори. Концепт «Хрещення дитини», не випадково займає особливу позицію у британській культурі. Це є очевидним завдяки його особливому місцю та значенню у житті британців. Адже з наведених вище прикладів спостерігаємо, що характерною особливістю британської культури є виділення членства у церковній громаді як необхідного елементу життя особистості й ритуал «Хрещення дитини» є невід’ємною частиною початку життя, оскільки засвідчує прийняття дитини у ряди християн. У свою чергу церква, продовжуючи почате, покладає на батьків та хрещених батьків роль опори, наставника, прикладу. Церква також наділяє їх обов’язками бути духовними наставниками та виховати дитину згідно релігійних канонів. Цим зумовлюється значущість батьків та хрещених батьків під час першого в житті таїнства. Доцільним, на даному етапі дослідження, є виділення значення церковної громади. Невипадково однією із вимог проведення таїнства «Хрещення дитини» є присутність церковної пастви у храмі. Прихожани храму засвідчують обітниці, дані батьками та хрещеними батьками під час таїнства, і зобов’язуються приймати участь у вихованні новоохрещеного. Таким чином, ми бачимо відвертість церкви з громадою та присутність спільних обов’язків, у нашому випадку перед кожним новоохрещеним, що призводить до єдності мирян та духовенства.
Релігійна складова досліджуваного концепту тісно переплітається зі світською, адже Хрещення дитини передбачає не лише здійснення самого таїнства, але й попередню підготовку та святкування поза церковною громадою. Таким чином, можна умовно поділити світські елементи на етап підготовки та власне святкування [12].
Підготовка: вибір хрещених батьків, встановлення часу і дати, заповнення необхідної документації, при необхідності проходження інструктажу у священника, складання списку гостей та розсилка запрошень (christening invitations), вибір місця святкування, вибір хрестильного одягу (christening dress) та одягу для батьків на період проведення таїнства, узгодження меню, замовлення святкового торта та прикрас, купівля подарунків для хрещених батьків, вибір подарунків для хрещеників.
Святкування: виголошення промов, тостів, читання віршів, дарування подарунків.
Аналіз поданого вище матеріалу дає змогу прослідкувати три ключові фігури, які є формотворчими елементами структури світської складової ритуалу «Хрещення дитини» у британській лінгвокультурі: батьки (parents), хрещені батьки (godparents), гості (guests). У якості селекційної константи ми обрали розподіл ролей та обов’язків відносно кандидата на хрещення. Кожна фігура розвиває свою окрему підструктуру, наприклад:
• Батьки: 1) Вибір хрещених батьків; 2) Запрошення гостей; 3) Організаційні моменти.
• Хрещені батьки: 1) Прийняття пропозиції; 2) Відповідність вимогам; 3) Промови, тости, вірші; 4) Подарунки.
• Гості: 1) Промови, тости, вірші; 2) Подарунки.
Батьки/Parents:
Choosing a godparent. Бажано, щоб це були родичі або близькі друзі. Хрещені батьки повинні відповідати наступним вимогам: бути охрещеними англіканцями, пройти конфірмацію та отримати схвалення парафіяльного священика.
Підбір гостей / Selecting Guests . Серед гостей, як правило, хочуть бачити близьких родичів та друзів. Англіканці охоче запрошують дітей [http:// christenings.wordpress.com].
Організаційні моменти / Arrangements. Батьки мають потурбуватися про вигляд своєї дитини і, в першу чергу, вибрати вбрання для хрещення. Цей момент є особливо важливим для англіканців, тому існує ціла індустрія та модні тренди, котрі займаються виготовленням хрестильного вбрання [15].
Необхідно також потурбуватися про місце проведення святкування, скласти список гостей та розіслати запрошення, купити подарунки хрещеним батькам і приготувати для них спеціальні сертифікати. Особливою рисою в організаційному моменті є планування всього до найменших дрібниць.
Хрещені батьки / Godparents / Хрещені батьки.
Оскільки англіканська церква покладає велику відповідальність на хрещених батьків, це дає можливість зайвий раз задуматись над своєю вірою. Окрім того, хрещені батьки мусять обґрунтувати свій вибір, що, як правило, знаходить своє вираження у текстах спеціальних віршів, промов, тостів під час святкування і передбачає відповідну підготовку. У таких текстах бажаними є побажання для своїх хрещеників, наприклад: «May the Lord cradle you in his hand, but never close His fist too tight. May your pockets always be heavy and your heart always be light » [17]. Аналізуючи змістове наповнення цього побажання, можна виділити пріоритетні елементи відносно інших, це: опіка Господня (Lord, cradle), достаток (heavy pockets), чисте серце (light heart). Не менш важливим моментом є вибір подарунка для хрещеної дитини. Найбільшою популярністю у таких випадках користуються Біблії, книги біблійних історій, молитовники, срібні й золоті хрестики та ланцюжки, маленькі дерев’яні хрестики, малюнки, постери Біблійних історій, іконки і т.д. [12], що свідчить про серйозне ставлення до релігійного виховання хрещеників і відповідний підхід до його початку. Особливу увагу привертає факт наявності серед найпопулярніших подарунків речей зі спеціалізованою релігійною тематикою, що засвідчує сприяння суспільства та держави церковному вихованню з раннього дитинства, яке неодмінно відображається у культурі та бере участь у формуванні майбутнього громадянина як глибоко віруючого християнина.
Гості / Guests.
Вибір гостей покладається на батьків. Як правило, це родичі та близькі друзі. Бажаними на такому святі є діти. Під час самого святкування гості мають змогу висловитись, тому не завадить підготувати певну промову, вірш чи тост з побажаннями для новоохрещеного, батьків та хрещених батьків. Гості дарують найрізноманітніші подарунки новоохрещеним. Запрошення людей з найближчого оточення свідчить про дуже особистий характер святкування, з чого можна зробити висновок, що Хрещення дитини у світському плані є великою подією, оскільки потребує багато попередніх приготувань з боку батьків, хрещених батьків, всіх запрошених осіб і одночасно святом обмеженого кола людей, котрі згодом нестимуть особливу відповідальність за виховання кандидата на хрещення.
Висновки і перспективи подальших досліджень. Хрещення дитини позначає вхід до церковної громади, що має неабияке значення у духовному та соціальному плані. Новоохрещена дитина отримує Божу благодать, духовних наставників та статус члена певної релігійної конфесії. Важливість такої події для британців англіканської конфесії зайвий раз підкреслюють масштаби підготовки та проведення ритуалу. Тому кожен елемент структури концепту «Хрещення дитини» – як світський, так і релігійний, наповнений глибоким змістом і є окремою базою для дослідження.

Список використаної літератури
1. Артюнова Н.Д. Логический анализ языка. Культурные концепты / Артюнова Н.Д. – М.: Наука, 1991. – 204 с.
2. Бацевич Ф.С. Духовна синергетика рідної мови. Лінгвофілософські нариси / Бацевич Ф.С. – К.: Академія, 2009. – 192 с.
3. Воркачев С.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентричной парадигмы в языкосознании / С.Г. Воркачев // Филологические науки, 2001. – №. 1. – С. 64 – 81.
4. Гумбольдт В. фон. Язык и философия культуры., М.: Прогресс, 1985. – 450 с.
5. Евтушенко Е.Н. Концепт «пространственная ориентация» в английской и русской лингвокультурах : дис. … канд. филол. наук : 10.02.20 / Евтушенко Евгений Николаевич. – М., 2004. – 180 с.
6. Карасик В.И. Языковой круг: Личность, концепты, дискурс / Карасик В.И. – Волгоград: Перемена, 2002. – 477 с.
7. Козыренко Л.В. Англиканская церковь как конфессиальный феномен : дис. … канд. филос. наук : спец. 09.00.13/ Козыренко Людмила Владиславовна. – М., 2006. – 173 с.
8. Постовалова В.И. Лингвокультурология в свете антропологической парадигмы/ Постовалова В.И. // Фразеология в контексте культуры., М.: Наука , 1999. С. 28 – 31.
9. Религиеведение: словарь / Е.С. Элбакян. – М.: Академический проект, 2007. – 637 с.
10. Релігієзнавчий словник / [ред.-упоряд. А. Колодний, Б. Лобовик]. – К.: Четверта хвиля, 1996. – 392 с.
11. Степанов Ю.С. Константы, словарь русской культуры. Опыт
исследования / Степанов Ю.С. – М.: Школа «Языки русской культуры», 1997. – 824 с.

Джерела ілюстративного матеріалу
1. Becoming a Godparent [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.churchofengland.org/
2. Baptism Theology [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www. equip.org/
3. Book of Common Prayers [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.bcponline.org/
4. Christening Ceremony [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.ehow.com/
5. Christening [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www. christenings.wordpress.com
6. Christian Initiation [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.churchofengland.org/