УДК 811.112.2 (161.2)

О.І. Лучик

ПВНЗ «Буковинський університет» (Чернівці)

У статті представлено результати вільного асоціативного експерименту, який дозволив виявити національно-культурну специфіку уявлень українців про німецьку мову, а також досліджено гендерні особливості концепту DEUTSCH.

Ключові слова: образ світу, вербальні асоціації, німецька мова, мовна картина світу, асоціативний експеримент.

В статье представлены результаты свободного ассоциативного эксперимента, который позволил обнаружить национально-культурную специфику представлений украинцев о немецком языке, а также исследованы гендерные особенности концепта DEUTSCH.

Ключевые слова: образ мира, вербальные ассоциации, немецкий язык, языковая картина мира, ассоциативный эксперимент.

The results of free associative experiment which allowed to find out Ukrainians’ national-cultural specific of presentations about German are presented in the article, and also the gender features of concept German are studied.

Key words: image of world, verbal associations, German, language world picture, associative experiment.

 

У сучасних лінгвістичних розвідках увага зосереджується на особливостях мовної свідомості того чи іншого ментального простору. Під мовною свідомістю розуміємо сукупність структур свідомості (образи, концепти), у формуванні яких були використані знання, які здатні до озовнішнення мовними засобами (лексемами, словосполученнями, фразеологізмами, текстами, асоціативними полями тощо). Концепти свідомості однієї культури аналізуються в процесі зіставлення з концептами іншої культури. Так «національний менталітет проявляє себе, дає про себе знати лише у присутності іншого менталітету, тобто в міжкультурному спілкуванні» [3], в якому концепт «фрагментує» уявлення про світ, має складну структуру, виражену різними мовними засобами, та здатний асоціюватися з вербальними чи символічними феноменами.

У даній статті ми розглядаємо концепт DEUTSCH / німецька мова у мовній свідомості представників української культури. Метою розвідки є виявлення концептуальних ознак концепту DEUTSCH у українській мовній свідомості, які об’єктивуються за допомогою мовних репрезентантів. Варто зазначити, що «у структурі концепту відображуються ознаки, функціонально значимі для відповідної культури» [1, с. 10]. Матеріалом дослідження є результати вільного асоціативного експерименту, який був проведений в режимі Інтернет зі 100 респондентами (50 чоловіків і 50 жінок, які знають чи вивчають німецьку мову як іноземну). Респондентам було поставлене питання «Якою є німецька мова?» і було запропоновано зафіксувати німецькою мовою першу асоціацію, яка прийшла на думку.

Відзначимо, що формування й способи вираження асоціацій мотивуються належністю індивідуума до певного етнокультурного об’єднання та до людства в цілому [5, с. 165], до того ж «усе надбання думки […] хоча й зумовлене зовнішнім світом, проте є витвором особистої творчості» [5, с. 195]. Тому й будь-який асоціативний процес має суб’єктивний характер, в основі якого лежить об’єктивна дійсність. Акцентуємо увагу і на універсальності асоціацій. Вони, як зазначає В. Телія, «завжди супроводжують процеси мислення, а у випадку вербального мислення вони мають мовно-розумову природу» [7, с. 95].

Асоціативний експеримент був застосований вперше у психології (Ф. Гальтон, К. Юнг, М. Вертгеймер, А. Лурія, А. Леонтьєв та інші) та спрямований на вияв асоціацій, які склалися в індивіда у його попередньому досвіді. Окрім того, «асоціативні експерименти виявляють особливості національної мовної свідомості народу – зв’язки слів у свідомості, їх смислову і ієрархічну підпорядкованість, яскравість тих або інших компонентів значення слова-стимулу, їх ціннісне навантаження в соціумі» [4, с. 42]. Розрізняють 3 види асоціативного експерименту (вільний, цілеспрямований та ланцюжковий), однак ми надаємо перевагу вільному асоціативному експерименту (далі – ВАЕ), який дає «живий» матеріал для побудови асоціативного поля та більш повне уявлення про концепт, не обмежуючись ні формальними, ні семантичними особливостями слова [2].

ВАЕ передбачає наступні етапи: 1) побудову асоціативного поля, під яким розуміємо «сукупність асоціатів на слово-стимул» [2] (на цьому етапі респондентам пропонується написати перше слово, яке спадає на думку, як реакцію на певний стимул); 2) статистику кількісних показників отриманих реакцій (після проведення експерименту спочатку підраховується загальна кількість реакцій на запропоноване слово-стимул, а потім виокремлюються ті, які збігаються); 3) когнітивна інтерпретація асоціатів (виділені на попередньому етапі реакції згруповуються за окремими когнітивними ознаками, «мінімальними структурними компонентами концепту, які відображають його певні риси» [6, с. 131]).

На запропоноване респондентам запитання «Was für eine Sprache ist Deutsch?» отримано 100 різних реакцій:

Deutsch 100: schwierige / schwere Sprache (24), sehr kompliziert, aber nicht die schwierigste Sprache (15), viele Schwierigkeiten (Kasus und Deklinationen) (14), Groß- und Kleinschreibung (10), Ч einfache Sprache (5), schwierigе Grammatik (4), Ч viele Dialekte (3), klingt ziemlich grässlich (3), Ж die Antwort hängt von den Leuten ab (ihrer Muttersprache) (3), Ж nicht einfach zu lernen (3), Ч Ausnahmeregeln (2), sehr interessant (2), Ж nein, mit Fleiß und Interesse lernst du es schnell (2), Ч nicht komplizierter als Japanisch, Arabisch (2), Ч keine leichte Sprache, aber Übung macht den Meister (2), Ч sehr reich (1), Ч sehr direkt (1), Ж hat einen sehr großen Wortschatz (1), Ж hat einen lernpsychologischen Grund (1), Ч fantastisch (wegen ihren vielfältigen Ausdrücke) (1), Ч schwer zu sprechen (1).

Примітка: буквами Ч та Ж позначені ознаки, виділені тільки чоловіками чи тільки жінками.

 

Згідно отриманих даних проведемо когнітивну інтерпретацію результатів експерименту. Слова-асоціати при цьому виступають як мовні засоби вербалізації, озовнішнення тих чи інших когнітивних шарів і окремих когнітивних ознак [4, с. 42]. Згідно експерименту виявлено 100 реакцій. Для всіх була підрахована частотність уживання. Найбільш вживані реакції стали ядерними, менш – периферійними в асоціативному полі концепту Deutsch. Так, до ядра відносяться прототипічні шари з найбільшою чуттєво-наочною конкретністю, первинні більш яскраві образи; а більш абстрактні ознаки складають периферію концепту. Периферійний статус тієї або іншої концептуальної ознаки зовсім не свідчить про її малозначність або маловажність в полі концепту, статус ознаки вказує на міру її віддаленості від ядра [1, с. 12].

До ядра концепту Deutsch відносимо: schwierige / schwere Sprache; sehr kompliziert, aber nicht die schwierigste Sprache; viele Schwierigkeiten (Kasus und Deklinationen); Groß- und Kleinschreibung. Ближню периферію досліджуваного концепту представляють асоціати: einfache Sprache, schwierigе Grammatik, viele Dialekte, klingt ziemlich grässlich, die Antwort hängt von den Leuten ab (ihrer Muttersprache), nicht einfach zu lernen. Інші реакції (з частотністю 1-2) складають дальню периферію: Ausnahmeregeln; sehr interessant; mit Fleiß und Interesse lernst du es schnell; nicht komplizierter als Japanisch, Arabisch; keine leichte Sprache, aber Übung macht den Meister; sehr reich; sehr direkt; hat einen sehr großen Wortschatz; hat einen lernpsychologischen Grund; fantastisch (wegen ihren vielfältigen Ausdrücke); schwer zu sprechen.

Гендерна специфіка концепту Deutsch виявляється у наступному.

Ч, 50 осіб: schwierige Sprache (14), Groß- und Kleinschreibung  (5), sehr kompliziert, aber nicht die schwierigste Sprache (3), einfache Sprache (3), viele Dialekte (3), Grammatik schwierig (2), nicht so schwer  (2), nicht komplizierter als Japanisch, Arabisch  (2), Ausnahmeregeln  (2), klingt ziemlich grässlich  (2), sehr interessant (1), sehr reich (1), sehr direkt (1), viele Schwierigkeiten (Kasus und Deklinationen) (1), die schrecklichen bestimmten Artikel (2), Nominativ + Genitiv + Dativ + Akkusativ = Kopfschmerz (1), die komischе Geschlechter (das, die, der) (1), fantastisch (wegen ihren vielfältigen Ausdrücke) (1), am Anfang kompliziert  (1), keine leichte Sprache, aber Übung macht den Meister (1), schwer zu sprechen  (1).

Ж, 50 осіб: ziemlich kompliziert (12), schwere Sprache (10), das Schwere ist : der, die, das (8), groß oder klein mitten im Satz (5), nicht einfach zu lernen (3), die Antwort hängt von den Leuten ab (ihrer Muttersprache) (3), wirklich schwierig (Grammatik und auch Rechtschreibung) (2), nein, mit Fleiß und Interesse lernst du es schnell (2), hat einen sehr großen Wortschatz (1), nicht unbedingt schön klingt (1), große Probleme (1), hat einen lernpsychologischen Grund (1), sehr interessant (1).

Спільними для чоловічого та жіночого сприйняття являються негативні асоціати (schwierige / schwere Sprache, sehr kompliziert, viele Schwierigkeiten (Kasus und Deklinationen), Groß- und Kleinschreibung), які є ядерними в асоціативному полі концепту Deutsch. Однак наявні і позитивні. У комунікативній свідомості жінки присутні такі ознаки німецької мови як наявність великого словникового запасу та навчально-психологічне підґрунтя (einen sehr großen Wortschatz, einen lernpsychologischen Grund). Окрім того, жінки вважають, що нелегко вивчати німецьку мову, однак при наполегливості та старанні можливо (nicht einfach zu lernen; mit Fleiß und Interesse lernst du es schnell). Для чоловіків німецька мова характеризується тим, що вона має багато діалектів та винятків (viele Dialekte, Ausnahmeregeln), багата та пряма (reich, direkt), до того ж «фантастична» через велику кількість виразів.

Згідно проведеного дослідження ми прийшли до висновку, що стереотипним для української мовної свідомості є наступний образ німецької мови: важка, непроста при вивченні, складна при розмові та письмі, однак багата і цікава, при бажанні її можна вивчити. Аналіз результатів показав, що німецька мова і в чоловічій, і в жіночій свідомостях сприймається з точки зору трудності мови як складна та нелегка; з точки зору важливості – цікава; із акустичного боку – жахлива, не красива; а також – багата на «комічні» артиклі (der, die, das). Розбіжності між чоловічим і жіночим сприйняттям німецької мови полягає у наступному: у чоловічій мовній свідомості це мова як важка, так і для певних індивідів легка й цікава, а жінки номінують її тільки складною, однак також цікавою, попри труднощі (граматику, написання слів) її можна легко вивчити, доклавши трохи зусиль. Характерним для чоловічої свідомості є наявність діалектів та винятків, а для жіночої – асоціювання концепту Deutsch з великим словниковим запасом. Перспективним у даному напрямі вважаємо аналіз вікових відмінностей в асоціюванні досліджуваного концепту та вияв ґендерних особливостей у різних регіонах України.

 

Список літератури

1. Введение в когнитивную лингвистику: учебное пособие [Попова З. Д., Стернин И. А., Карасик В. И., Кретов А. А., Пименов Е. А., Пименова М. В.] / отв. ред. М. В. Пименова. – Кемерово : Комплекс «Графика», 2004. – 146 с.
2. Горошко Е.И. Интегративная модель свободного ассоциативного эксперимента : монография [Электронный ресурс] / Е. И. Горошко. – Харьков ; М., 2001. – Режим доступа : http://www.textology.ru/article.aspx?aId=91
3. Караулов Ю.Н. Показатели национального менталитета в ассоциативно-вербальной сети [Электронный ресурс] / Ю. Н. Караулов // Языковое сознание и образ мира. Сборник статей / отв. ред. Н. В. Уфимцева. – М. : ИЯ РАН, 2000. – Режим доступа : http://www.iling-ran.ru/library/psylingva/ sborniki/Book2000/html_204/4-1.html
4. Попова З.Д. Язык и национальное сознание / З. Д. Попова, И. А. Стернин. – Изд. 3., перераб. и доп. – Воронеж : Истоки, 2007. – 61 с.
5. Потебня А.А. Эстетика и поэтика / А. А. Потебня. – М. : Исскуство, 1976. – 614 с.
6. Рудакова А.В. Объективация концепта «быт» в лексико-фразеологической системе русского языка : дисс. … канд. филол. наук : 10.02.01 / Рудакова Александра Владимировна. – Воронеж, 2003. – 213 с.
7. Телия В.Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты / В. Н. Телия. – М. : Языки русской культуры, 1996. – 288 с.