У статті обґрунтовується необхідність використання методу контент-аналізу для дослідження різноманітних явищ та процесів. Зроблено контент-аналітичне дослідження іміджу України в друкованих засобах інформації Росії.
Імідж держави постійно змінюється під впливом засобів масової інформації, як вітчизняний, так і закордонних. При тому, що імідж країни на сьогодні виступає тим ресурсом та потенціалом, що впливає на зовнішньополітичні та економічні відносини з іншими державами, на ставлення міжнародної спільноти до держави, розвиток туристичного сектору, просування брендів та товару на міждержавних ринках, він є особливо важливий на усіх етапах розвитку України як європейської держави.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченням специфіки формування іміджу займалися у своїх працях російські дослідники Е. Галумов, Ю. Кашлев, Н. Хачатуров та американські науковці С. Ангольт, Х. Дейл, С. Джонсон, Н. Сноу, Ф. Котлер та ін. В Україні наукові розробки з даної тематики є фрагментарними, більше публіцистичними, присвячені здебільшого прикладним аспектам, серед українських дослідників слід виділити С. Балюк, Є. Тихомирову, О. Щурко та ін.
Мета статті – дослідити зміну іміджу України в центральних друкованих засобах масової інформації Росії в період президентства В. Януковича.
Виклад основного матеріалу. При дослідженні проблеми іміджу науковці використовують якісні дослідження проблеми, при цьому не враховуючи кількісних характеристик складних понять. Метод контент-аналізу дає змогу виявити частоту вживання слів, символів у тексті з допомогою кількісного аналізу та зафіксувати мовні інтонації з розумінням цінності змісту повідомлення з допомогою якісного аналізу.
Метою нашого контент-аналізу є дослідження друкованих засобів масової інформації протягом двох періодів часу (крайніх точок) для того, щоб проаналізувати еволюції іміджу України в російському суспільстві.
Для того, щоб досягти мети нашого дослідження було поставлено наступні завдання:
- Відібрати необхідні для дослідження друковані ЗМІ Росії;
- Виявити наявність інформації про Україну, її обсяг і розташування у виданнях.
- Визначити у якому аспекті – позитивному чи негативному – здебільшого висвітлююються події в Україні.
- З’ ясувати відношення до діяльності України як держави, специфіку прикладів, що наводяться в публікаціях.
- Виявити характеристику України як держави за матеріалами публікацій.
- Прослідкувати динаміку зміни іміджу України на сторінках друкованих ЗМІ.
Об’єктом дослідження є щоденні друковані засоби масової інформації Росії загальнодержавного рівня
Предметом дослідження є характер оцінки іміджу України російськими засобами масової інформації.
Для проведення дослідження сформулювали такі категорії аналізу як:
- тип газети (територіальне охоплення газети);
- сфера (тематика статей у газеті);
- значущість теми (визначення головної та другорядної теми);
- згадуваність;
- відносини з Україною (стосунки, які має досліджуваний об’ єкт з Україною, як це висвітлено у тексті і під яким ракурсом);
- конкретність (про що саме йдеться у статті);
- час (коли саме відбувалась якась подія, або коли висвітлювалась інформація).
Одиниці аналізу – мовні одиниці в окремих статтях, що стосуються досліджуваної теми і відповідають характеру інформації та способи її оцінки авторами статей. Одиниці рахунку – кількість категорій та одиниць аналізу в текстах ЗМІ, які часто зустрічаються і задовольняють одиницям аналізу.
Якщо говорити про пресу Російської Федерації, то в засобах масової інформації постійно висвітлюються питання, що торкаються України, особливо, що стосуються політики та економіки нашої держави. Так, у 2010 році тема України у російських ЗМІ висвітлювалася:
– 599 раз у «Российская газета»;
– 469 раз у «Независимая газета».
Наступну кількість статей було видано у 2013 році:
– 625 раз у «Российская газета»;
– 498 разу газеті «Независимая газета».
Варто відмітити тенденцію росту тематичних статей по відношенню до України. Зростання відбулося на 0,2 %.
Рис. 1. Кількість статей, що стосуються української тематики, у газетах «Российская газета» та «Независимая газета» за 2010 та 2013 роки
Росія завжди цікавилася Україною. Будь-який новинний привід стає темою для написання статті або інформаційного повідомлення. Обов’язково подається експертна оцінка тієї чи іншої події.
Переглянувши графік, де вказується кількість згадувань про Україну, то побачимо, що основну частку займає тип жанру – стаття: 56 % – у 2010 році та 58 % із загальної частки повідомлень у 2013 році. Порівняно з 2010 роком у 2013 відбулося зменшення фрагментарних статей за участю України на 11 %.
Рис. 2. Кількість згадувань української теми у російських ЗМІ за 2010 та 2013 роки
Повідомлення розміщуються стало, тенденції до зменшення не має. З однієї сторони ми цікаві сусіднім державам, однак тональність повідомлень залишає бажати кращого. Основним семантичним навантаженням матеріалів є співпраця України та Росії, газове питання та про європейський напрямок політики України. Дестабілізуючим фактором є тональність повідомлень: частково або повністю негативна. Відповідно смислове навантаження статті автоматично переходить на уявлення про Україну.
Україна постає як бідна пострадянська держава, яка проїдає успадковані від СССР залишки економіки. «Крупная страна с тяжелыми социально-экономическими проблемами, сокращающимся населением, очень высоким уровнем коррупции и перекошенными политическими институтами – считать ее завидным трофеем как-то язык не поворачивается. В эпоху, когда Европа была главным театром всех возможных действий, Украина действительно занимала ключевое положение и в географическом, и в культурно-политическом смысле. За нее сражались, чтобы утвердиться в качестве великой державы. Но сейчас приз победителю немалая головная боль и незначительные стратегические преимущества, просто эта часть мира уже стала периферийной…» – розповідає «Российская газета» [3].
На рахунок інформаційних повідомлень основною темою висвітлення залишається політика, на другому місці – економіка. На графіку чітко видно ріст у 2013 порівняно з 2010 роком: з 42 % до 52 % стосовно політичної сфери, та з 25 % до 28 %, що стосується економіки. Також відбулося зменшення висвітлень тем культури (з 22% у 2010 році до 10 % у 2013), та навпаки збільшення по відношенню до спорту (з 7 % у 2010 до 11 % у 2013). Дану динаміку можна повязати з тим, що спортивні події та культурно – науковий розвиток держави освітлюються лише в період великих спортивних змагань (таких як Чемпіонат світу з футболу, Олімпіади), або приурочені до певних культурних подій чи візитів. Висвітлення тематики соціальної сфери впродовж досліджуваного часу не змінилося.
Рис. 3. Тематика статей, в яких було посилання на Україну, у газетах ««Российская газета» та «Независимая газета» за 2010 та 2013 роки
Щодо тональності повідомлень, то ситуація у досліджуваний період склалася наступним чином.
Рис. 4. Тональність повідомлень, які містили посилання на Україну, у газетах ««Независимая газета» та «Российская газета» за 2010 та 2013 рр.
Кількість статей, що не стосуються економічного та політичного життя України, (спорт, культура тощо) порівняно з 2010 у 2013 зменшилася. Також чітко простежується різке збільшення статей негативного характеру у 2013 році. Ріст становить 28 %. Різкий спад, що стосується позитивної та нейтральної тематики, відбувається у 2013 році. На 26 % відбулося зменшення статей нейтрального характеру, та на 47 % повідомлень з позитивним змістом. Це свідчить про цілеспрямоване формування негативного образу України, яку веде російська влада по відношенню до України.
Дана динаміка прослідковується і при деталізації тональності повідомлень. Щодо політичної тематики повідомлень картина наступна: різке збільшення статей негативного характеру та зменшення повідомлень позитивного змісту у 2013 році.
Рис. 5. Тональність повідомлень з політичної тематики, які містили посилання на Україну, у газетах ««Российская газета» та «Независимая газета» за 2010 та 2013 роки
Щодо висвітлення економічної тематики, спочатку переглянемо таблицю:
Рис. 6. Тональність повідомлень на економічну тематику, які містили посилання на Україну, у газетах ««Российская газета» та «Независимая газета» за 2010 та 2013 роки
Знову не можливо не помітити збільшення негативних статей у 2013 р. та зменшення позитивно та нейтрально налаштованих порівняно з 2010 р.
Висновки. Отже, для порівняння іміджу України було взято хронологічні межі президентства В. Януковича (2010–2013 рр.). Порівняно з 2010 р. у 2013 у друкованих ЗМІ зросла кількість повідомлень, що стосуються України. Дестабілізуючим фактором є тональність повідомлень: частково або повністю негативна. Відповідно смислове навантаження статті автоматично переходить на уявлення про Україну. Щодо змісту інформаційних повідомлень, то основною темою висвітлення залишається політика, на другому місці – економіка. Проте тональність висвітлення, зокрема політики України, порівняно з 2010 у 2013 р. погіршилася: різке збільшення статей негативного характеру та зменшення повідомлень позитивного змісту у 2013 році. Тональність тем, що стосуються економіки, у 2013 р. порівняно з 2010 р. змінилася в гіршу сторону: збільшення статей негативного характеру та зменшення позитивно та нейтрально налаштованих. Різкий перехід від домінуючих нейтральних повідомлень у 2010 році та наступаючий характер інформації негативного відтінку у 2013 році звертає на себе увагу. Це пов’язано зі сталим розповсюдженням інформації про переддефолтний стан України, величезний державний борг нашої держави та проблеми щодо поставок та оплати за газ.
Список використаних джерел та літератури
- Іванов, В. Ф. Формалізовані методи вивчення мас-медіа [Електронний ресурс]: електрон. текст. дані/ В. Ф. Іванов – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1283, вільний. – (Дата звернення: 15.03.2014). – Назва з екрану.
- Независимая газета [Електронний ресурс]: електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://www.ng.ru/, вільний. – Назва з екрану.
- Российская газета [Електронний ресурс]: електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://www.rg.ru/, вільний. – Назва з екрану.