УДК 811.112.2’367.6:17.021.1

С. І. Липка

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

м. Івано-Франківськ

ЕПІДИГМАТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ НІМЕЦЬКОГО

ІМЕННИКА FLEGEL

 (на лексикографічному та публіцистичному матеріалі)

Стаття присвячена опису епідигматичних характеристик німецького іменника Flegel,встановленню ієрархії значень у його семантичній структурі на основі епiдигматичного аналізу етимологічних і тлумачних словників та публіцистичних текстів.

Ключові слова:епідигматика, семантична структура слова, сема, семний комплекс, семема.

Статьяпосвящяетсяописаниюэпидигматических характеристик немецкогосуществительного Flegel, установлению иерархии значений в егосемантической структуре на основеэпидигматическогоанализаэтимологическихитолковыхсловарей,а такжепублицистическихтекстов.

Ключевые слова:эпидигматика, семантическая структура слова, сема, семный комплекс, семема.

The article deals with the investigation of epidigmatic characteristicsof the word. Epidigmatics has been studied on the example of the German noun “Flegel“. The hierarchy of meanings in the semantic structure of the word “Flegel“has been distinguished with the use of the thesauruses and the texts of German newspapers.

Key words:epidigmatics, semantic word structure, seme, seme complex, sememe.

Останнім часом у лінгвістиціпростежуютьсясуттєвізмінищодорозуміннямови як системно-структурного явища. Важливоюзміною у розвиткусучасної семантичноїтеоріїє переосмисленняприродисемантичноїструктури слова. Як відомо, значущість кожного лінгвістичногоелементавизначаєтьсяйогопарадигматичними і синтагматичнимизв’язками, якіформуютьсистемнівідношення у мові. Разомізвивченнямлінійного та парадигматично-асоціативного плану вираженнязначення слова сучасні дослідники приділяють великуувагудослідженню асоціативно-дериваційнихзв’язківза формою і змістом, які виявляються на рівніслів та окремихзначень і позначаютьсятерміномепідигматичнівідношення. На думку Д. М. Шмельова[4, с.50-55], який запропонував поняттятрьохвимірів лексики –парадигматику, синтагматику і епідигматику, всі три типизв’язківмаютьміж собою певнеспіввідношення.Цепідтверджуєтьсяформуваннямновихслів та лексичнихзначень. Якщо синтагматика і парадигматика відображаютьрозміщенняденотатів у просторі, тоепідигматика – це третійпросторовийвимір, якийохоплюєвнутрішньо-структурніінтегральнівідношення в семантичнійсистемізначеньполісеманта (Д. М. Шмельов, О. Д. Огуй та ін.) абовідношенняміждериваційнопов’язанимиелементами одного значення, щовідображаютьрізніреференти (предмети) чиденотати (класипредметів) дійсності[3, с.34].

У наш час вивченнюепідигматикиприсвячують свої праці Н.Г. Іщенко, Л.О. Кудрявцева, Е.В. Кузнєцова, Л.М. Мурзін, О.Д. Огуй та їхні учні (С. Баланюк, І. Буяр, Р. Угринюк, Ж. Черська та ін.). Актуальністьнашого дослідження зумовлена потребою глибшого аналізу проблем лінгвопрагматики, наукова новизнавбачається в тому, що попри зростаючий інтерес до вивчення епідигматики,епідигматичні характеристики іменникаFlegelдосіне поставали предметом окремих досліджень.

Метоюнашого дослідження є здійснення опису епідигматичних аспектів іменника Flegelіз врахуванням його етимології та принципів визначення семем у лексикографічних джерелах, тому у процесі роботи ми послуговувалися етимологічними та тлумачними словниками німецької мови, оскільки саме у них оптимально фіксуютьсяепідигматичні відношення, в яких перебувають внутрішні ознаки денотата[3].

З метою встановлення інформації, наскільки самостійними можуть бути в мові семантичні компоненти значенняданої лексеми, вважаємо доцільниманаліз прояву цих сем і семних комплексів у текстовому оточенні. Матеріалом для розглядуреалізаціїепідигматичнихвідношеньупубліцистичних текстах слугувалинімецькі інтернет-виданняза 1995-2012 р. р. [10; 13; 15; 16].

Для аналізу епідигматичних характеристик лексеми Flegelіз 6 тлумачних словників ми виписалисемеми, позначені арабськими цифрами, та в їх межах відповідні компонентам тлумачення семи й семні комплекси, яківиокремленісемиколоном. У статті під семою у словникурозуміємоодиницю, яка умовновиражена одним повнозначним словом (словоформою), а комплексом  сем–словосполучення, якщо вони компактно передають ту чиіншузмістовусемантичнуознаку семем [1].Потімми визначили ієрархію повторюваних сем і семних комплексів та уточнили її за допомогою проаналізованих текстів, зазначаючи кількісні випадки вживання тої чи іншої семи або семного комплексу. На завершальному етапі ми узагальнилидані та проаналізувалиописсемантичноїструктури словаFlegel в тексті.

Отже, як показали попередньо здійснені нами за допомогою формалізованих методик інвентаризація та парадигматичний аналіз лексико-семантичної групи(ЛСГ) іменників на позначення особи, що проявляє зухвалу, нахабну поведінку, іменникderFlegelє домінантою зазначеної ЛСГ, оскільки найповніше репрезентує це значення. Українською мовою він перекладається як „нахаба, хам, грубіян“ [2]. Етимологічний словник німецької мови інформує, що слово derFlegel (althochdeutschflegil) утворилося у Х ст. як похідне від латинського flagéllum (dieGeißel) (батіг, ціп). У ХVI ст. цепоняттянабулозначеннялайливого слова „Bauernflegel“. Так поміщики за аналогією з робочимінструментомназивали селян, простолюдинів[8, c. 353]. Слідзазначити, що у деякихрегіонахНімеччини для позначення особи, щохарактеризуєтьсягрубоюповедінкою, поряд з іменникомFlegel уже протягом 200 роківзастосовується слово Buttje(такожBottjeчиButtscher) (Кіль, Бремен, Гамбург). У МекленбурзіButtjeназиваютьгамбуржця з його типовою поведінкою–гультяйством і марнотрацтвом(„HamborgerButtjer – Geldverswutscher“). Ниніце слово більшевживається для позначеннявуличниххлопців та шахраїв, протечастіше ним лагідноназиваютьпустотливихдітей [DieWelt, 11.06.07].

Про сучаснерозуміннялексемиFlegelу німецькомовномусередовищібільшедізнаємосязістатті Франка Герберта „DieFlegelkommen“(Хаминаступають) [9]. Автор публікації привертає нашу увагу доглобальноїпроблемизанепадулюдськоїввічливості, вихованості, поширення хамства, яка загрожуєзгуртованості, єдностісучасногосуспільства. Вінназиває осіб, щовтілюютьтакий тип поведінки, „DieGattungFlegelundFlegelähnliche: вид хамів і хамоподібних“, іподіляєїхна 3 групи. Перший тип – „DergemeineRüpel: простолюдин, хам“, якийвирізняєтьсятим, що у публічнихмісцях, на площах, у громадськомутранспортітиснеться, штовхається, „розсідається“, проривається, чихає й позіхає, не прикрившись рукою, залишає за собою поганий запах тощо. Другий тип, „DerPsycho-Flegel: психо-нахаба“, трохи „приємніший“ за попередній, „гніздиться“ вприміщеннях. Такі особи не вітаються з іншими, аболишеледьвітаються, в розважальних закладах так гучно розмовляють про професійнісправи та інтимністосунки, щоїхмаєслухатипівзали. На роботінахабацього типу перериваєрозмову з клієнтами, коли йомухтось приватно телефонує,і змушуєїхдовгочекати, зовсім не звертаючи на них уваги. До третього, „найбільшприємного“, типу – „DerManieren-Muffel: невихований, неотесаний хам“ – Ф. Герберт відносить людей з недостатніми манерами, які не вміютьспілкуватися, зазнаючистресу при соціальномуконтакті, неправильно вітаються, невлучно й недоречножартують, не вміютьповодитися за столом, без смаку одягаються. Автор висловлюєпобоювання, що „людина з манерами стаєвимираючим видом, а до владипрориваютьсягрубі, невиховані, нетактовні хами“, якізахоплюютьмайжевсісферилюдськоїдіяльності (політику, науку, літературу, культуру, спорт тощо) [9].

ЗдійснившилексикографічнийаналізіменникаFlegel[5; 6; 7; 11; 12; 14], ми визначили для нього тількиодин семний комплекс: „(abwertend) EinMannoderJunge,dersichunanständig,grobundrücksichtslos,zusaloppbenimmt,deralsungeschliffen,schlechterzogenangesehenwird;Lümmel:чоловікчихлопець, який поводиться непристойно, грубо, нешанобливо, занадторозв’язно, фамільярно і вважаєтьсянеотесаним, погано вихованим; хам“. Цей комплекс сем ми зафіксували у 139 зі 157 слововживань (СВ), виявлених у зазначенихперіодичнихвиданнях. Зауважимо, що, як з’ясувалося, аналізованийіменникрідкозастосовується авторами публіцистичних статей,ймовірно через йогопейоративнуконотацію.

Тож, як засвідчує вивчення контекстів, слово Flegelпозначає чоловіка з грубими манерами, поведінка якого викликає неприязнь, несхвалення оточуючих. Проте ми знайшли 2 приклади, де цим словом позначають особу жіночої статі:

Bis er zurückkehrt und Sie schimpfend zur Seite schiebt, weil Sie ungehöriger Flegel (bzw. Sie unverschämtes Weib)seinen Automaten benutzen, sind Sie dran [ZEIT ONLINE, 31.03.2008].

В іншому контексті слово Flegelвиступаєзасобомперсоніфікації. Хамськіриси характеру людинипереносяться на неістоту (містоБерлін), характеризуючиморальний стан сучасногосвіту, вказуючи на людськубездушність та байдужість, особливо у мегаполісах:

Dem großen Flegel Berlin blieb das herzlich schnuppe. Berlin liebte nicht zurück [DIE WELT, 25.08.2003].

Знаступногоприкладубачимо, щотлумаченняповедінки такого типу інколи є цілкомсуб’єктивним, те, що для одних видається хамством, іншівважаютьпрямолінійністю:

Für die einen ist er ein Flegel, für die anderen einer, der kein Blatt vor den Mund nimmt[WELT ONLINE, 02.10.2008].

Синтагматичнодосліджуваналексемачастосполучaєтьсязіменникаминапозначенняімен, людейзапрофесієютародомзанять, особливопромінентнихосіб (Schröder, Sarkozy, Kahn; Flegeln von der Opposition, CSU-Europaexperte, Journalist), здієсловамиschimpfen, pöbeln. Атрибутивнимдоповненнямвиступаютьсловосполученняабонавітьреченняназразок: „mit einem Mangel an Eleganz“,„derabfällige Gesten macht“, „der keine vorzeigbaren Tischmanieren hat“,„bei deren Anblick die Raubtiere zahm werden und zartbesaitete Fräulein in Ohnmachtfallen“, „der ungehemmt beleidigt“, „die Regel der Rücksicht kräftig einbläuen“,„chronische Fälle“, характерологічніприкметникифіксованихнастановнакшталт: unverschämt, respektlos, ungehobelt, flachsend, wüst, arrogant, pubertierend, vorlaut, прикметникинапозначеннявіковиххарактеристк: „präpubertär“,„der 40-jährige“ тощо.Контекстуальнимисинонімамивиступаютьздебільшогонегативноконотовані (частолайливі, розмовні) іменникинапозначенняособи: Ganove, Kraftprotz, Lügner, Hallodri, Barbar, Bösewicht, Raubtier, синонімами–Rüpel, Lümmel.АнтонімічнупарадигмускладаютьіменникиHerr, Monsieur, Lord. ІменникFrechdachsводнихконтекстахвиступаєдужеблизькимсинонімом, авіншихвступаєвантонімічнийпарадигматичнийзв’язок (oder-Beziеhung):

Frechdachs oder Flegel[DIE WELT, 07.11.2002] ?

Проведенедослідження привело нас до висновку, що для перекладу на українськумову до вженаявних у словниках „нахаба, грубіян, хам“ можнадодатище низку іншихслів. Наприклад:„пацан“, „хуліган“,„хлоп“; „(неотесане) бидло“; „негідник“, „мерзотник“, „покидьок“. Незважаючи на їхнюлайливуконотацію, в деяких контекстах цііменники, на нашу думку, допоможутьбільш влучноекспресивнопередатизміствисловленого. Так, на наш погляд, у наступних прикладах приперекладіцілексемибули б цілком доречними:

Schließlich ist er ein “Herr” (Monsieur), Sarkozy ist ein Flegel (Voyou)(бидло)” [WELT am Sonntag, 09.04.2006] .

Herr Wichmann, der sich auf einer Podiumsdiskussion wie ein Flegel(хлоп)benimmt, dauernd hineinredet und abfällige Gesten macht [Die Welt, 11.04.2003].

У цьому контекстідляперекладу влучними видаютьсяукраїнськііменники „негідник“, „мерзотник“, „покидьок“:

Höfliche Zeitgenossen wiederum verwandelten sich in impulsive Flegel, die ihre Mitmenschen ungehemmt beleidigten [DER SPIEGEL, 02.02.2008].

Зазначимо, щовмежахцьогосемногокомплексумивиявилибагатоіменників (14), утворенихшляхомосновоскладання,дляпозначенняосібдосліджуваноготипуповедінкиурізнихсферахдіяльності, які, судячизкількостіїхзустріваності, стаютьокремимизначеннями: Flegel-Moderator, Prominenten-Flegel-Fraktion, Pop-Flegel, Rap-Flegel, Mittelklasseflegel, Tarnhosenflegel, Wohlstandsflegel, BMW-Flegel, Flegelgeld,  Grundschul-Flegel:

Das Lebensmotto des einstigen Fußball-Flegels (футбольнийбешкетник/хуліган) Eric Cantona lautet: “Die Verrückten haben der Welt mehr gebracht als die Vernünftigen” [Die Welt, 11.01.12].

Середпроаналізованихтекстівмивиділилинизкуприкладів(15 СВ), уякихдосліджуваналексемасприймаласянеякоднозначно негативноконотована, арадше, якдіалектнийваріантдляпозначенняосібчоловічоїстаті, щоведутьвеселий, безтурботнийспосібжиття. При цьомуїхняповедінка не завжди є неприємноючиобразливою для оточення, а інколи, навпаки, сприймається позитивно:

In dem “Struwwelpeter von heute”, der 1914 von Fried Stern gezeichnet wurde, begegnet man in diesem “Bilderbuch für die Großen” einem inzwischen geläuterten Struwwelpeter, einem “wackerenFlegel“, der die Tiere wie die Natur liebt …[DIE WELT, 13.06.2009].

Отже, наосновітекстовогоаналізумивиділилисемнийкомплекс 2: „ein freier Mann, der frivole Lebensweise bevorzugt: гульвіса,пройдисвіт, волоцюга;батяр, фраєр;піжон, стиляга“, якийпроявивсяу 15 CВлексемиFlegel:

Die Kellner verhielten sich mir gegenüber fast unverschämt, in ihrem Lokal hatte einst Pasolini gegessen, und jetzt kamen dieFlegel (батяри, фраєри, пройдисвіти)aller Provinzen daher, bloß weil sie in einem Stadtführer nachschlugen. [DIE ZEIT, 21.12.2005].

Schicke Autos, bunte Hemden und zwei Flegel (піжони, стиляги)in Top-Form: Roger Moore und Tony Curtis gehen Anfang der siebziger Jahre als Die Zwei in die Fernsehgeschichte ein [DIE ZEIT, 17.10.2007].

Особливонасзацікавила низкаприкладів (6 СВ), уякихзустрічаєтьсясполучення„Flegel der Nation“, „Flegel der Republik“,які можнавиділитияксемнийкомплекс  3: „Schande der Nation“ –ганьбанації“:

Für sittenstrenge Fernsehräte, auf Seriosität bedachte Intendanten und empfindsame TV-Zuschauer war Raab der Flegel der Nation, die Inkarnation der medialen Verflachung [Frankfurter Rundschau, 01.02.2010].

Варто згадати й про те, що у 2 прикладах ми виявилизастосуванняіменникаFlegelдля позначеннятварин та у 1 – дітей, де вінсемантично відповідаєукраїнськимдоброзичливим „шибеник“, „пустун“. Протецюкількістьприкладів ми не вважаємодостатньоюдлявиділенняокремогосемного комплексу.

Підсумовуючи, доходимо висновку, що на прикладі епідигматичного  аналізуіменника Flegelяскраво прослідковуєтьсявплив контексту на реалізацію семантики визначених на основісловників сем, якийнерідкопризводить до появинових сем чисемнихкомплексів, не зафіксованих словниками, та до зміни порядку ієрархічноїструктури семантики слова. Такізмінияскравопростежуються у публіцистиці, протеще не відтворені у лексикографії, щосвідчить про необхідністьудосконаленнянаявнихсловників.

У перспективідоцільноздійснитианаліз лексеми Flegelз ширшим використанням матеріалухудожньоїлітератури, що дасть змогу кращерепрезентуватидосліджений фрагмент у лексиконі.

 

Список використаних джерел та літератури:

1. Баланюк С. С. Прикметники зі значенням „особливий“ в англійській мові: парадигматика, синтагматика, епідигматика: дис. … канд. філол. наук: 10.02.04 / С. С. Баланюк. – Чернівці, 2009.
2. Великий сучаснийнімецько-українськийукраїнсько-німецький словник / уклад. О. В. Чоботар, В. Д. Каліущенко, В. В. Оліфіренко. – Донецьк : БАО, 2009. – 944 с.
3. Огуй О. Д. Полісемія в синхронії, діахронії та панхронії / О. Д. Огуй.– Чернівці: Золоті литаври, 1998а. – 370 с.
4. Шмелев Д.Н. Проблемы семантического анализа лексики / Д.Н.Шмелев. – М.: Наука, 1973. – 278 с.
5. BüntingK.D. Deutsches Wörterbuch.–Chur/Schweiz Gesamtherstellung: Isis Verlag AG, und Graphischer Großbetrib Pößneck, 1996.– 1504 S.
6. Deutsches Universalwörterbuch.– Mannheim; Leipzig; Wien; Zürich: Dudenverlag,2003.
7. Duden; Bd. 10. Bedeutungswörterbuch.– Mannheim; Leipzig; Wien; Zürich: Dudenverlag, 1985.
8. Etymologisches Wörterbuch des Deutschen / erarb. unter d. Leitung von W. Pfeifer. – [7. Auflage]. – München : Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 2004.- 1666 S.
9. FOCUS Magazin, Nr. 17 (1995)[Електронний ресурс]. –Режим доступу:http://www.focus.de/.
10. FrankfurterRundchau[Електронний ресурс].–Режим доступу: http://www.fr-online.de/.
11. Göttert K.H. Neues deutsches Wörterbuch.–by Helmut Lingen Verlag GmbH& Co. KG 50679 Köln, 2007.
12. Großwörterbuch Deutsch als Fremdsprache / [D. Götz, G.Haensch, H. Wellmann]. – Berlin, München, Langenscheidt KG, 2008.
13. Spiegelonline[Електронний ресурс].–Режим доступу: http://www.spiegel.de/.
14. Wahrig G. Deutsches Wörterbuch. Neu herausgeben von Dr. Renate Wahrig – Burfeind. Bertelsmann Lexikon Verlag GmbH, Gütersloh, München, 2001.
15. Weltonline[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.welt.de/.
16. Zeitonline[Електронний ресурс]. – Режим доступу:http:// www.zeit.de/index.