Анотація. В статті охарактеризовано загальні підходи до моделювання сільського господарства України. Проаналізовано особливості опису функціональних залежностей між параметрами системи сільського господарства, виявлено їх переваги та недоліки.

Abstract. In the article the author describes general|common| features of agriculture modeling of Ukraine. Were analyzed the peculiarities of functional dependences between the agricultural system parameters. Were  found|exposes| out their advantages and disadvantages|defect|.

Ключові слова. Сільське господарство, особливості сільського господарства, структурна модель, валова продукція.

Вступ. Для забезпечення життя населення кожної країни сільське господарство залишається найважливішою галуззю народного господарства. До того ж саме тут відбувається безпосередня взаємодія людини з природою, від якої значною мірою залежать здоров’я людини, її психологічний, нервовий, емоційний стан тощо. Сільське господарство — це важливе джерело нічим не замінних предметів споживання; додаткової робочої сили для несільськогосподарських галузей та чистого прибутку. І, нарешті, ця галузь суттєво впливає на соціально-економічний розвиток суспільства в цілому. Саме тут створюється більш як 30 % національного доходу та близько 75 % фонду споживання. Про місце галузі в економіці країни засвідчує і той факт, що у 2009 році населення України становило 46,14 млн. осіб, з яких 14,56 млн. або 31,56 % — сільське населення [1].

Проте хаотичне, непродумане, безсистемне реформування даної галузі останніх років призвело її до соціально-економічної кризи. А це, в свою чергу, зумовлює негайну активізацію пошуку шляхів виходу з неї. Організація управління сільським господарством за цих умов потребує розробки комплексів адекватних економіко-математичних моделей розвитку сільського господарства, що є необхідною й актуальною задачею.

Постановка проблеми. Оскільки сільське господарство є надзвичайно складною системою, а його розвиток визначається безліччю факторів, то постає питання підбору найбільш оптимальних підходів до моделювання сільського господарства, а також виявлення можливості їх використання саме в українській економіці.

Мета статті полягає в тому, щоб обґрунтувати основні підходи щодо побудови комплексів економіко-математичних моделей як сільського господарства України в цілому, так і його базових підгалузей рослинництва і тваринництва.

Виклад основного матеріалу. Під сільським господарством, як правило, розуміють одну з пріоритетних галузей господарського комплексу України, яка відіграє важливу роль у зміцнені економіки нашої країни, підвищенні життєвого рівня населення і розв’язанні соціально-економічних проблем. Сільське господарство як галузь матеріального виробництва має ряд особливостей, що позначаються на його функціонуванні, зокрема, до них належать наступні:

1. Аграрні підприємства працюють в умовах ризику і невизначеності, оскільки тут економічний процес відтворення тісно переплітається з природними (біологічними) процесами [2, с. 6].

2. На відміну від промисловості до процесу сільськогосподарського виробництва залучено не три, а чотири ресурси — основні й оборотні фонди, жива праця і земля, причому земля в сільському господарстві є головним засобом виробництва, тоді як в інших галузях (крім добувної) вона є лише просторовим базисом [7, с. 12].

3. Сільськогосподарське виробництво здійснюється в різних ґрунтово-кліматичних умовах, що безпосередньо позначається на результатах господарської діяльності підприємств.

4. Для сільського господарства характерною є сезонність виробництва, яка виявляється в нерівномірному, переривчастому використанні робочої сили і засобів виробництва, в нерівномірному надходженні продукції і доходів протягом року.

5. Сільське господарство – це кредитомістка галузь, яка не може повноцінно розвиватися без додаткових фінансових ресурсів.

6. Сільське господарство є менш інвестиційно привабливою галуззю порівняно з рядом інших галузей народного господарства, що спричинено тривалим періодом виробництва сільськогосподарської продукції

7. В сільському господарстві значно ускладнюється процес управління виробництвом [2, с. 9].

Щодо математичної моделі сільського господарства, то основними особливостями її побудови є врахування наступних моментів [6]:

n      Модель є макроекономічною;

n      Складається з підсистем рослинництва і тваринництва;

n      Кожна з підсистем складається з ряду|лави| субмоделей;

n      Кожна субмодель може бути представлена|уявляти| одним з екземплярів|примірників| колекції моделей, вибір якого залежить:

u    від наявності початкових|вихідних| даних;

u    від необхідної точності розрахунків;

u    від підтримуваних конкретною субмоделлю напрямів|направлень| потоку даних;

u    від наявних інструментальних засобів|коштів| реалізації моделі.

Власне, математична модель сільського господарства може бути представлена у вигляді формул, графів, блок-схем, алгоритмів, комп’ютерної реалізації. Кожен з перерахованих математичних методів використовує широкий арсенал математичних моделей. А вже при визначенні конкретних методологічних підходів до моделювання є сенс дослідити об’єкт (тобто сільське господарство України) з позиції системного підходу. Найчастіше в українській науковій літературі спрощена структурна модель сільського господарства включає наступні основні структурні елементи: «Продукція рослинництва», «Продукція тваринництва», «Валова продукція сільського господарства», «Зовнішнє середовище» [6].

Моделі розвитку сільського господарства є принципово динамічними, оскільки в них використовуються запізнілі або лагові змінні. Отримання більш менш достовірних та адекватних поточній ситуації результатів економіко-математичного моделювання прогнозування тенденцій розвитку можливо лише за наявності математичного опису системи сільського господарства та базових підгалузей «Продукція рослинництва» та «Продукція тваринництва», який  адекватно віддзеркалює внутрішню притаманну їм структурно-функціональну організацію.

Як зазначалося вище, до структурної моделі входить також валова продукція сільського господарства. Валова продукція сільського господарства — це сума продукції окремих галузей землеробства і тваринництва у грошовому виразі за певний період, звичайно за календарний рік [6, с. 423]. Вона характеризує загальний обсяг продукції сільського господарства і являє собою повну вартість виготовленого продукту, до складу якої входить раніше створена вартість і перенесена на продукт, і вартість, новостворена в даному році.

Внаслідок подальшої декомпозиції системи сільського господарства України в кожній із зазначених підсистем Цюпко С. В. виділяє такі елементи:

1. Виробництво продукції рослинництва: валовий збір зернових культур; валовий збір соняшника на зерно; посівні площі під зерновими культурами; посівні площі під соняшником; загальний обсяг посівних площ; випадковий фактор для цукрового буряка; випадковий фактор для картоплі; валовий збір цукрового буряка; валовий збір картоплі; посівні площі під цукровими буряками; посівні площі під картоплею; випадковий фактор для зернових; випадковий фактор для соняшника; проміжні змінні для часткових прогнозів продукції рослинництва від зборів чотирьох основних сільськогосподарських культур: зернових, цукрового буряка, соняшника, картоплі.

2. Виробництво продукції тваринництва: виробництво м’яса; виробництво  молока; виробництво яєць; витрати кормів для тварин та птиці; проміжні змінні для часткових прогнозів продукції тваринництва від трьох видів продукції тваринництва (м’ясо, молоко, яйця).

3. Валова продукція сільського господарства: валова продукція сільського господарства; валова продукція рослинництва; валова продукція тваринництва.

4. Зовнішнє середовище для системи сільського господарства України: обсяг добування нафти; обсяг добування газу; обсяг імпорту нафти; обсяг імпорту газу; виробництво електроенергії; виробництво мінеральних добрив.

На нашу думку, дану модель варто було б модифікувати наступним чином: блок «виробництво продукції рослинництва» включатиме: валовий збір (тис. т) наступних видів продукції: зернові та зернобобові культури (у вазі після доробки), цукрові буряки (фабричні), насіння соняшнику (у вазі після доробки), картопля, овочі, плоди та ягоди; посівні площі  вищеперерахованих основних сільськогосподарських культур (тис. га); випадковий фактор для продукції рослинництва.

Блок «виробництво продукції тваринництва» включатиме: виробництво м’яса  усіх видів  (у забійній вазі), тис. т; виробництво  молока всіх видів, тис. т; виробництво яєць від птиці всіх видів, млн. шт.; вовна всіх видів, т; випадковий фактор для видів продукції тваринництва.

«Валова продукція сільського господарства включатиме»: валова продукція сільського господарства; валова продукція рослинництва; валова продукція тваринництва.

Зовнішнє середовище для системи сільського господарства України містить наступні складові: обсяг добування нафти; обсяг добування газу; обсяг імпорту нафти; обсяг імпорту газу; виробництво електроенергії; виробництво мінеральних добрив; вплив погодніх умов – випадковий фактор, який дозволить розглядати два сценарії розвитку подій.

Дуже важливо звернути увагу на те, що при генерації регресійних рівнянь у більшості випадків використовують перехід від абсолютних значень показників до темпів їхнього зростання [6].

Функціональні залежності між параметрами системи сільського господарства України можуть бути як лінійні, так і нелінійні. Щодо застосування|вживання| традиційних лінійних економіко-математичних моделей в сільському| господарстві, то воно| обмежується чітко вираженим|виказувати| імовірнісним характером даної галузі|вдачею|. Запроваджувати|запроваджувати| оптимальний план досить|дуже| ризиковано, оскільки якщо врожайність, продуктивність опиняться з якої-небудь причини меншими закладених в модель, а втрати — вищими, порушаться виробничі баланси і план виявиться нереальним. Відомі наступні|слідуючі| способи подолання|здолання| цих недоліків [4]|нестач|: багатоваріантне моделювання; моделювання песимістичного сценарію, коли в модель закладаються|заставляють| якнайгірші|щонайгірші| очікувані|сподівані| значення економічних коефіцієнтів; трактування результатів вирішення моделі не як оптимального плану, а як аналітичного матеріалу для виявлення резервів; стохастичне|самодифузія| моделювання. На практиці також набули поширення лінійні стохастичні|самодифузія| двохетапні моделі [3, 5], що допускають|передбачати| два етапи ухвалення|прийняття| управлінського рішення: до і після реалізації випадкових умов. Основна ідея, закладена в пропонований альтернативний підхід до побудови|шикування| лінійних стохастичних|самодифузія| двохетапних моделей, полягає в тому, щоб|аби| гарантовано забезпечити| (якщо це можливо, тобто якщо модель має розв’язки) збалансованість виробництва при реалізації якнайгірших|щонайгірших| випадкових умов.

Формалізований опис взаємозв’язків кожного з елементів виділених підсистем сільського господарства України та їх зовнішнього середовища можна вважати блоком моделей прогнозування, який входить до загального комплексу економетричних моделей прогнозування розвитку сільського господарства України. Основним показником розвитку галузі є продукція сільського господарства (PRSG), яка розраховується як сума двох складових – продукції рослинництва (PROS) та продукції тваринництва (PTVAR):

                                              PRSG = PROS + PTVAR                                                        (1)

Зовнішні фактори розглядаються як екзогенні, тому не моделюються, а задаються експертним шляхом. Для аналізу достовірності параметрів згенерованих рівнянь та визначення ступеня адекватності їх реальним економічним процесам варто використати такі статистичні характеристики: SE – середня квадратична помилка рівняння; DW – критерій Дарбіна – Уотсона; R2 – коефіцієнт множинної детермінації, F- критерій Фішера, статистики Ст’юдента.

Робота із статистичними економічними даними виконується на різних етапах розбудови комплексу макроеконометричних рівнянь, за допомогою яких аналізуються механізми функціонування як системи сільського господарства України в цілому, так і її головних підсистем «Продукція рослинництва», «Продукція тваринництва». Визначаються основні тенденції їх розвитку, здійснюється параметризація теоретичної моделі, виробляються  методи оцінки параметрів та перевіряється адекватність розробленої економетричної моделі. Інформаційна база розбудованого комплексу економетричних моделей містить вартісні та натуральні показники.

Отже, відповідно до комплексного підходу до моделювання сільського господарства України основними структурними елементами моделі сільського господарства є: «Продукція рослинництва», «Продукція тваринництва», «Валова продукція сільського господарства», «Зовнішнє середовище». Формалізований опис взаємозв’язків кожного з елементів виділених підсистем сільського господарства України та їх зовнішнього середовища можна вважати блоком моделей прогнозування, який входить до загального комплексу моделей прогнозування розвитку сільського господарства України. Основним показником розвитку галузі є продукція сільського господарства, яка розраховується як сума двох складових – продукції рослинництва та продукції тваринництва.

Висновки. Проаналізовано комплексний підхід до моделювання сільського господарства України. Виявлено, що основними структурними елементами моделі сільського господарства є: «Продукція рослинництва», «Продукція тваринництва», «Валова продукція сільського господарства», «Зовнішнє середовище». Наведено складові кожної підсистеми. Виявлено особливості опису функціональних залежностей між параметрами системи сільського господарства.

Література

1. Концепція Загальнодержавної програми сталого розвитку сільських територій України на період до 2020 року.
2. Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств : Підручник. — 2-ге вид., доп. і перероблене. / В. Г. Андрійчук. — К. : КНЕУ, 2002. — 624 с.
3. Романенко И. А. Теоретические основы анализа национальных агропродовольственных систем с применением методов математического моделирования. М.: ВИАПИ: ЭРД, 2006.
4. Свєтлов Н. М. Альтернативный подход к разработке стохастичечких двухэтапных моделей аграрных систем. – М., 2002.
5. Франс Дж., Торнли Дж. Х. Математические модели в сельском хозяйстве. М. : Агропромиздат,  –  1987.
6. Цюпко Сергей Викторович. Экономико-математические модели прогнозирования развития сельского хозяйства Украины : Авт. дис… канд. екон. наук: 08.03.02 / Национальный аграрный ун-т. –  К., 2001.
7. Чухно А. А. Основи економічної теорії Підручник / Чухно А. А, Єщенко П. С,  Климко Г. Н. та ін.; За ред. А. А. Чухна. — К. : Вища шк., 2001. — 606 с.