В статті розглянуто вплив неточності висвітлених фактів про міграцію в засобах масової інформації на якість державного управління міграційними процесами. Наведено поширені теми про міграцію, які потрапляють в зону спекулятивного викривлення засобами масової інформації. Запропоновано заходи оптимізації інформаційного простору в контексті управління міграцією.

В статье рассмотрено влияние неточности фактов про миграцию в средствах массовой информации на качество государственного управления процессами миграции. Приведены популярные темы о миграции, которые попадают в зону спекулятивного искревления средствами массовой информации. Предложены меры оптимизации информационного пространства в контексте управление миграцией.

The influence of the facts inaccuracy about migration in the mass media sources on the quality of migration flows management are reguarded in the article. The most popular topics of migration, which are used in the mass media zone of speculative deformation are listed. The measures of the reality deformation counteraction in the space of information in the context of migration management are proposed.

Нині у світі викристалізувались три важливі аспекти світового розвитку- потоки людських ресурсів, інформаційні потоки та фінансові потоки. Кожен із перелічених потоків не може існувати окремо від інших двох. Зважаючи на євроінтеграційні настрої України, виникає необхідність розробки механізму ефективного управління усіма цими потоками. Окрім того, важливим моментом цього управління є контроль за наповненням інформаційного простору із дотриманням рамок демократичності цієї сфери людського буття. Наведені вище аргументи свідчать про актуальність дослідження проблем, пов’язаних із неточністю даних про трудову міграцію, та виникнення у зв’язку із цим труднощів у державному управлінні цією сферою.

Проблемами висвітлення трудової міграції в засобах масової інформації (далі ЗМІ) займались К. Бондаренко, О. Ровенчак, В. Володько, Ю. Бідзіля, інші автори. В свої працях вони досліджували питання розповсюдження міграційної теми серед масс-медіа. Різні аспекти правового регулювання інформаційної діяльності та особливості державного й закордонного інформаційного права вивчали К. Афанасьєва, Н. Меньківська, О. Ошитко, М. Добкін, С. Петраков, Ю. Нестеряк, О. Соснін, Л. Коваленко, О. Чубукова, Н. Шепель, В. Степанов, О. Корнійчук, М. Мельник, В. Малий. Вони створили міцний фундамент для подальших досліджень в цій галузі та сприяли розробці нового наукового напряму діяльності серед вчених-міграцієзнавців, а саме – висвітлення міграційного питання в інформаційному просторі України.

Незважаючи на такий обсяг напрацювань в цій галузі, залишаються недоопрацьованими багато важливих аспектів, серед яких варто зазначити дослідження, пов’язані із впливом деформації інформаційного простору, нечіткості висвітлення міграційного питання, їх зв’язок із якістю державного та регіонального управління міграційними процесами.

Мета статті полягає в усебічному вивченні проблем доступу до міграційної інформації, висвітленні найпоширеніших спекулятивних тем про міграцію серед засобів масової інформації та окресленні шляхів можливого впливу викривлення міграційної інформації на якість державного та регіонального управління цією сферою.

Дослідження проблем трудової міграції активізувались на початку 1990-х років. Проте, основний обсяг напрацювань та апогей досліджень міграційної тематики припадає на початок третього тисячоліття, оскільки саме в цей час проводиться оптимізація української статистики з міграції, оприлюднюються дані перепису населення тощо. Активізація зовнішніх трудових поїздок, яка почалась із 1993-го року, сприяла долученню України до Європейського інформаційного, трудового та безпекового простору. Нами досліджено основні тенденції трудової міграції, та зроблено висновок, що усі тенденції, які притаманні сучасній трудовій міграції походять від однієї, початкової, яка отримала свій розвиток у 1993 р. Нами охарактеризовано цю тенденцію як лібералізація трудових міграційних переміщень. Згадана лібералізація трудоміграційних переміщень зумовила решту тенденцій, а саме: збільшення кількості векторів трудової міграції порівняно з попередніми історичними етапами; розширення географії трудової міграції; фемінізація трудових міграційних потоків; поява нових видів мігрантів і нових видів міграції (міграція наречених, міграція мускулів, міграція інтелекту, глобалміграція, трансміграція, рееміграція тощо); співпраця країн світу під час вирішення міграційних проблем (укладання дво- та багатосторонніх угод, вироблення спільних програм та проектів); інші тенденції (рис. 1).

Такі темпи поширення міграційних настроїв серед населення викликали значний інтерес засобів масової інформації до цього процесу. Так, найпоширенішою темою спекулювання масс-медіа та інших джерел інформації, були дані про чисельність працюючих за кордоном громадян України.

Рис. 1. Сучасні тенденції трудової міграції населення України

Досліджуючи особливості деформації міграційних фактів в інформаційному просторі країни, нами вивчено дані соціологічних обстежень та особистих досліджень різних науковців. Так, різні джерела подають різні дані про чисельність трудових мігрантів з України. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Н. Карпачова наводить цифру 7 мільйонів осіб [1], яка потім фігурувала в різних фахових та медіа виданнях. М. Папієв, колишній міністр праці та соціальної політики, озвучив цифру до 3-х млн. осіб, які працюють за межами країни [1]. Відомі науковці, які вже тривалий час займаються проблемами трудової міграції, С. Пирожков, О. Хомра, І. Прибиткова, О. Малиновська, схиляються до версії про те, що за межами країни працевлаштовано 2-2,5 млн. громадян України. Дані державної статистики України свідчать, що за період з 1994 р. по 2004 р. з України виїхало 1,2 млн. осіб. У 2005 р. тенденція змінилась на протилежну, і територія України отримала додатне сальдо міграції. Таким чином, з урахуванням позитивного сальдо міграції в Україні, яке триває дотепер, з 1994 р. по 2010 р. Україна втратила 1,1 млн. осіб переважно працездатного населення (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка сальдо міграції в Україні*

*Джерело: дані Головного управління статистики у Львівській області

Оглянувши результати наведених досліджень, ми схиляємось до думки, що дані Медико-демографічного обстеження у 2007-2008 рр. найбільш точно вказують кількість трудових мігрантів за межами країни (1,3-1,5 млн. осіб) [2 , с. 25].

Не менш популярною з точки зору медіа- та наукового спекулювання є тема обчислення суми грошових переказів трудових мігрантів в Україну, та обсяг міграційного капіталу країни. Різні автори неоднаково оцінюють об’єм міграційного капіталу. Так, згідно з А. Гайдуцьким, в Україну щорічно поступає 20 млрд. дол. США, Ю. Ожиївська розрахувала суму міграційного капіталу у розмірі 8,4 млрд. дол. США [3].

За оцінкою фахівців Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, мігранти заробляють 4,7-7,5 млрд дол. на рік. Дослідники НАН України припускають, що в країну надходить близько половини згаданих вище коштів, тобто 2,5-3,5 млрд дол. Представники органів державної влади стверджують, що українські мігранти переказують на батьківщину до 8 млрд. дол. [4, с. 386] Як видно, статистичні дані, оцінки окремих фахівців різняться і базуються на неповних даних. Ми погоджуємось із твердженням Л. Чайки-Петегирич, що «розходження в оцінках обсягів надходження міграційного капіталу в Україну зумовлені відсутністю державної політики у цій сфері, непрозорістю схем переказу коштів, а також обмеженнями валютного законодавства України, що забороняє відкривати громадянам рахунки за кордоном. Як наслідок, абсолютну більшість коштів трудові мігранти надсилають через неофіційні канали» [4, с. 386].

Поглиблений аналіз інвестиційної діяльності трудових мігрантів засвідчив, що сума грошових переказів складає чверть ВВП країни, і є значно більшою за обсяги надходжень сукупних іноземних інвестицій в країну. А. Гайдуцький розрахував суму міграційного капіталу в розрахунку на кожного мігранта окремо, що складає 4320 дол. США на рік, або 360 дол. США грошового переказу щомісяця [5]. Узявши за основу розрахунки А. Гайдуцького та число трудових мігрантів Львівської області, поданих Медико-демографічним обстеженням України (203,3 тис. осіб), нами отримано суму міграційного капіталу у розмірі – 878,3 млн. дол. США (7,026 млрд. грн.) щорічно. Меншу суму (1,5 млрд. грн. у 2008 р.) переказів від зовнішніх трудових мігрантів навів П. Жук під час дослідження фінансових аспектів трудової міграції Тернопільської області [6, с. 179].

Як свідчать проведені нами дослідження, неточність розрахунків кількості трудових мігрантів за межами країни, та обсягів міграційного капіталу, що находить в країну від трудових мігрантів, зумовлені браком інформації про ці сфери життя населення, який підсилюється гіперболізацією та деформацією фактів з боку засобів масової інформації та інших джерел інформації.

Якість управління міграційними процесами залежить від точності та чіткості оцінки ситуації. Перебільшення значимості тих чи інших процесів, може зумовити зайві трати державного та місцевого бюджетів на вирішення проблем, які насправді не набули тих масштабів, якими вони здаються у світлі публікацій. Своєю чергою, недооцінка масштабів проблеми може викликати урізання коштів бюджету, виділених на міграційну сферу.

Щоб приступити до розробки заходів, які потребують першочергової уваги, необхідно визначити джерела інформації, що найактивніше постачають інформаційні дані про міграційну ситуацію в країні. Так, популярне Миколаївське дослідження виявило, що 40% інформації населення отримує за допомогою інтернет-ресурсів (рис. 2). Далі по рейтингу за популярністю ідуть книга (22%), телебачення (12%), періодичні видання (4%).

*Джерело: Підсумки дослідження «Вивчення впливу електронних ресурсів на читання користувачів бібліотек ВНЗ» [7]

Рис. 2. Джерела для отримання інформації

Наведені дані свідчать, що під час оптимізації інформаційного простору України та розробки заходів з удосконалення інформаційної політики, першочергової уваги заслуговує інформаційна політика щодо інтернет-джерел.

На нашу думку, необхідно змістити акцентування висвітленої міграційної проблематики із маніпулювання даними про чисельність втраченого країною населення (яке, фактично, неможливо точно порахувати) та про обсяги грошових переказів мігрантів, на проблему зниження економічного потенціалу країни за рахунок негативного природного відтворення населення, збільшення частки населення старших вікових груп, від’ємне чисте відтворення населення (рис. 3).

Рис. 3. Динаміка загальної чисельності населення та чисельності населення вікової категорії старше 70 років у Львівській області у 2005-2010рр. (ефект ножиць)

Згадана вище тенденція відноситься до такої, що загрожує здоров’ю та безпеці громадян згідно п.3 статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а також є інформацією, що становить суспільний інтерес згідно п.4 статті 13 цього ж закону.

Варто розглянути виникнення можливих ризиків при неправильному трактуванні міграційної інформації засобами масс-медіа та іншими джерелами. Серед найбільш потенційно можливих необхідно звернути увагу на наступні ризики інформаційної безпеки:

–                       перебільшення або недооцінка кількості українських трудових мігрантів, що працюють за кордоном може призвести до урізання або надлишку витрат на міграційну сферу з державного та місцевого бюджетів;

–                       нерегульовані потоки медіа-публікацій щодо чисельності нелегальних мігрантів з України може спричинити незаплановані рішення іноземних урядів щодо українських працівників, обмеження в’їзду громадян України, тощо;

–                       гіперболізація чисельності біженців, що потрапляють на територію країни шляхом транзитного переміщення зумовлює гальмування процесу зближення України та Євросоюзу, а також посилення заходів щодо бар’єрних властивостей державного кордону на Заході країни;

–                       поширення неперевіреної інформації про численні випадки злочинів серед трудових мігрантів формує негативний образ українського трудового мігранта на міжнародному ринку праці.

Отже, необхідно здійснення контролю за міграційною сферою інформаційного простору на таких трьох рівнях (рис. 4):

– парламентський: контроль за дотриманням права людини на доступ до інформації здійснюється Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, тимчасовими слідчими комісіями Верховної Ради України, народними депутатами України;

Рис. 4. Контроль за забезпеченням доступу до інформації про трудову міграцію населення

– громадський: контроль за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до публічної інформації здійснюється депутатами місцевих рад, громадськими організаціями, громадськими радами, громадянами особисто шляхом проведення відповідних громадських слухань, громадської експертизи тощо;

– державний: контроль за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до інформації здійснюється відповідно до закону (згідно статті 17 Закону України «Про доступ до публічної інформації») (рис. 4).

Таким чином, проаналізувавши стан деформації міграційної складової інформаційного простору, а також рівень виконання положень Закону України «Про доступ до публічної інформації», нами виявлена необхідність пропозиції наступних заходів щодо перспективних напрямів оптимізації міграційної складової інформаційного простору:

–                       формування надійної джерельної бази про склад та обсяги українських мігрантів;

–                       уніфікація методики оприлюднення інформації, що подається обласними управліннями статистики України;

–                       уточнення блоку про міграцію в проекті перепису населення 2012 року, який би давав більш точну інформацію про обсяги та напрями міграційних переміщень, а також про рівень нелегальних міграційних потоків;

–                       оприлюднення даних перепису населення про кількість вибулих та прибулих в рік перепису;

–                       контроль за достовірністю міграційної інформації, яка публікується за допомогою інтернет-ресурсів;

–                       актуалізація уваги на нагальній потребі вирішення демографічних проблем, які зумовлюють поглиблення демографічної кризи.

Перелічені заходи інформаційної політики в сфері міграції сприятимуть підвищенню рівня демографічної, інформаційної, та економічної безпеки держави загалом.

 Список використаних джерел:

1. Українська трудова міграція до країн Європейського Союзу у дзеркалі соціології [інформаційно-аналітичне видання] [Електронне джерело] / за ред. О. Сушко, Н. Пархоменко, А. Стародуб. – К., 2005. – 115 с. – Режим доступу: old.pauci.org/file/KJoC3YBaYoA_.doc
2. Зовнішня трудова міграція населення України [Електронний ресурс] [Звіт проекту «Обстеження трудової міграції в Україні»] / ред. Е. Лібанова. – К., 2009. – 120 с. – Режим доступу: http://openukraine.org/doc/BK-MIGR-END.pdf
3. Ожиївська Ю. Еміграція – проблема сьогодення [Електронний ресурс] / Ю. Ожиївська // Львівська газета. – 2005. – № 52(618). – Режим доступу : http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2005/03/24/3767/
4. Чайка-Петегирич Л. Міграційний капітал в Україні [Електронний ресурс] /Л. Чайка-Петегирич // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. – Вип. 21.11. – С. 285-289
5. Гайдуцький А. П. Міграційний капітал в Україні. Прихована реальність [Електронний ресурс] / А. П. Гайдуцький // Дзеркало тижня / Гроші. – 2007. – № 15(644). – Режим доступу : http://dt.ua/articles/49791
6. Жук П. В. Фінансові аспекти зовнішньої трудової міграції / П. В. Жук // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. – №6(80). – 2009. – С. 178-148.
7. Підсумки дослідження «Вивчення впливу електронних ресурсів на читання користувачів бібліотек ВНЗ» [Електронний ресурс]. – (Сайт наукової бібліотеки Національного університету кораблебудування) – Режим доступу: http://lib.nuos.edu.ua/p%D1%96dsumki-dosl%D1%96dzhennya-vivchennya-vplivu-elektronnikh-resurs%D1%96v-na-chitannya-koristuvach%D1%96v-b%D1%96bl%D1%96otek-