УДК : 81.373.237:61+81’255.6:61

Ю. С. Дев’ятко,

Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова

 

многокомпонентные стоматологические термины: структурный анализ и сложности англо-украинского перевода

multi-component dental terms: structural analysis and english-ukrainian translation complexity

У статті розглянуто поняття багатокомпонентного терміна, наведено класифікацію термінологічних словосполучень та основні термінотворчі моделі сучасних англійських стоматологічних термінів. Крім того, наведено класифікацію міжкомпонентних зв’язків в термінологічних словосполученнях медичної галузі, а також сформовано алгоритм роботи в процесі перекладу багатокомпонентних медичних термінів з англійської українською мовою.

Ключові слова: багатокомпонентний термін, стоматологічна термінологія, медичні терміни, переклад, міжкомпонентні зв’язки, термінотворча модель.

В статье рассмотрено понятие многокомпонентного термина, приведена классификация терминологических словосочетаний и основные терминообразовательные модели современных английских стоматологических терминов. Кроме того, приведена классификация межкомпонентных связей в терминологических словосочетаниях медицинской отрасли, а также сформирован алгоритм работы в процессе перевода многокомпонентных медицинских терминов с английского на украинский язык.

Ключевые слова: многокомпонентный термин, стоматологическая терминология, медицинские термины, перевод, межкомпонентные связи, терминообразовательная модель.

Absract. The article is dedicated to the problems of dental terminology translation from English into Ukrainian, which is a complicated process that requires both thorough linguistic knowledge and deep awareness of dentistry. This complexity often causes numerous mistakes and drawbacks of scientific medical texts in the process of its translation. Thus, the aim of this research is a structural analysis of multi-component dental terms and consideration of English-Ukrainian translation difficulties. To realize the purpose of research we use systematic approach and comparative study to learn the translation regularities. The article gives a detailed analysis of problematic aspects in translation of multi-component English dental terms at the present stage. Moreover, it was outlined alternative ways of their solution. In addition to the abovementioned aspects the concept “multi-component term” is considered, a classification of terminological word combination and basic term formation models of contemporary English dental terms are set forth as well. As a result it was formed the operating procedure to translate correctly the multi-component dental terms from English into Ukrainian. In addition, a classification of component interconnection of medical word combination was presented.  The article is of great help to foreign students and dentists, to linguists and medical translators.

Key words: multi-component term, dental terminology, translation, medical terms, component interconnection, term formation model.

Як відомо, точна та специфічна мова науки завжди була важливою умовою ефективної наукової діяльності та наукового співробітництва. У сучасному світі міжмовна професійна медична комунікація є невід’ємним компонентом обміну досвідом, джерелом отримання нової професійно значущої інформації та інструментом оволодіння спеціальністю. В останні десятиріччя відбуваються динамічні перетворення в галузі медицини, як-от: певні професійні ролі наповнюються новим змістом, з’являються нові для вітчизняної медицини професії, формується принципово новий ринок медичних послуг,  використовується інноваційне високотехнологічне обладнання та застосовуються нові терапевтичні методи, що зрештою неминуче сприяє появі нових термінів на позначення всіх вищезазначених реалій, явищ та предметів. У свою чергу стоматологічна терміносистема є таким шаром лексики професійної мови, який потребує подальшого детального вивчення, що і зумовлює поряд із вищезазначеними фактами актуальність даної роботи.

Предметом дослідження є переклад багатокомпонентних медичних термінів, а метою – виявлення особливостей та визначення алгоритму перекладу багатокомпонентних термінів.

Сучасна медична термінологія – це система систем, або макротерміносистема [10, с. 46]. Уся сукупність медичних та парамедичних термінів сягає кількох сотень тисяч. План змісту медичної термінології досить різноманітний: морфологічні утворення та процеси, хвороби та патологічні стани людини, збудники та переносники хвороб, методи діагностики, профілактики та терапевтичного лікування захворювань, синдроми та симптоми, хірургічні операції, прилади, інструменти, медичне устаткування та оснащення, лікарські засоби тощо.

Медична макротерміносистема  в своєму складі має значну кількість шарів, кожен з яких являє собою субтерміносистему, що обслуговує певну медичну, біологічну чи фармацевтичну науку [10, с. 47].  При цьому кожен термін є елементом певної субтерміносистеми (анатомічної, гістологічної, хірургічної, терапевтичної тощо).

Кожна субтерміносистема відображує певну наукову класифікацію понять, прийняту в цій науці, але разом з тим терміни з різних субсистем, взаємодіючи один з одним, знаходяться в певних смислових відношеннях та зв’язках на рівні макротерміносистеми. Таким чином відображується двояка тенденція прогресу: подальша диференціацію медичних наук, з одного боку, і їх взаємозумовлюваність та інтеграція – з іншого.

У рамках медичної макротерміносистеми чи не найголовнішими є наступні субсистеми:

1) анатомічна та гістологічна номенклатура;

2) комплекс клінічної, патологоанатомічної та патологофізіологічної термінології;

3) фармацевтична термінологія [10, с. 48 ].

Надалі наша увага буде зосереджена на другій субтерміносистемі, зокрема на клінічній термінології сучасної стоматологічної науки.

Необхідно з’ясувати, що ж являє собою багатокомпонентний термін.

Згідно з дослідженнями останніх років, терміни-словосполучення залежно від кількості компонентів і характеру зв’язків  між ними, поділяються на двокомпонентні і багатокомпонентні [1, с. 42].

У сучасній лінгвістиці багатокомпонентні терміни з різних точок зору визначають як “кількаслівні термінологічні поєднання стійкого типу з субстантивним ядром і числом повнозначних компонентів більше двох” [4, с. 1]. Будучи “роздільнооформленими, семантично цілісними поєднаннями” [8, с. 10], вони носять певний стійкий термінологічний характер [3, с. 24], що свідчить про їх важливість і значну питому вагу в лексиконі субтерміносистеми стоматології. З урахуванням наявних визначень під багатокомпонентним терміном слід розуміти полілексемне термінологічне поєднання стійкого типу з числом роздільнооформлених повнозначних компонентів більше двох. Компонентом БКТ (багатокомпонентного терміна) при цьому вважається однослівна лексема [7, с. 59 ].

Багатокомпонентні  терміни  є  складним  структурним  і  семантичним  утворенням  при  різному  поєднанні  їх  компонентів.

Для  англійських  багатокомпонентних  термінів  із  типовим  лівим  розгортанням  характерні  залежні  компоненти,  які  розташовуються  зліва від  основного  компонента,  для  українських  багатокомпонентних  термінів,  навпаки,  властиве  праве  розгортання. Цей факт слід обов’язково враховувати під час перекладу багатокомпонентних термінів.

Найчастіше  зустрічаються  в медичному науковому тексті  одно-,  дво-  і  трикомпонентні  терміни.

Помічено,  що  збільшення  довжини  багатокомпонентних  термінів  відбиває  прагнення  до  точності  вираження  поняття,  оскільки  зі  збільшенням  кількості  компонентів  в  терміні  ступінь  його  багатозначності  нівелюється  [2,  с.  208].  Та поряд з вирішенням проблеми однозначності терміна, неминуче виникає інша: текст наукового стилю часто перевантажується подібними багатокомпонентними термінами, що аж ніяк не сприяє реалізації комунікативної функції тексту повною мірою. Саме тому багатокомпонентні терміни часто зумовлюють виникнення абревіатур, якими так часто рясніють медичні тексти.

Тенденція до абревіації і активізація абревіатур у лексичній системі наукового медичного тексту зумовлена можливостями вираження актуальних наукових понять в скороченій формі. Як правило, зрозумілі лише вузьким спеціалістам абревіатури функціонують виключно в межах однієї галузі знання, а тому їх переклад часто складає певні труднощі для перекладача-початківця.

Будь-яка система має певну організацію, тобто структуру цієї системи. Аналіз складних термінів показує, що в медичних наукових текстах часто домінують препозитивні атрибутивні термінологічні словосполучення. Вони утворюються шляхом поєднання ряду компонентів й інколи представляють труднощі для перекладу через значну кількість семантичних зв’язків між компонентами. Для подолання труднощів перекладу таких термінів-словосполучень велике значення має знання засобів їх перекладу рідною мовою [5, с. 29]. Як вже зазначалося вище, усі складні терміни можна поділити на дві групи: двокомпонентні та багатокомпонентні.

Найбільш поширеними є двокомпонентні терміни, переклад яких не викликає особливих труднощів за умови досконалого володіння однокомпонентними медичними термінами. Загалом двокомпонентні терміни можна поділити на дві групи, кожна з яких має набір певних термінотворчих моделей [11, с. 94]:

1. Моделі двокомпонентних термінів, що належать до першої групи (обидва компоненти іменникові):

• N+N (Bone Regeneration – регенерація кісткової тканини, tissue recession – рецесія м’яких тканин);
• N+Prep+N (avulsion of a tooth – травматичний вивих зуба);
• N’s+N (Carnoy’s solution – розчин Карнуа);
• abbr+N (GTR procedure – процедура направленої регенерації тканин).

2. Моделі двокомпонентних термінів, що належать до другої групи (один компонент іменниковий, другий – атрибутивний):

• A + N (Dental Implant – стоматологічний імплантат);
• Participle І + N (releasing incision – послаблюючий розріз);
• Participle ІІ + N (screw-retained restoration – гвинтова фіксація, balanced anesthesia – комбіноване знеболення).

Переклад вищезазначених моделей термінів, як вже зазначалося, не викликає особливих труднощів. Звернемо лише увагу на модель N+N, оскільки вона передбачає різні способи перекладу тексту українською мовою. В англійській мові перший компонент такого двокомпонентного терміна відіграє роль атрибутива. Під час перекладу українською мовою перший атрибутивний компонент може перекладатися:

• іменником в родовому відмінку (Treatment Outcome – результат лікування);
• прикметником (contact point – контактний пункт);
• іменником з прийменником (treatment response – відповідь на терапію).

Досить широко вживаними є моделі трикомпонентних термінів, серед яких зокрема найчастіше зустрічаються наступні:

• (N+N)+N – Implant stability quotient – показник стійкості імплантату;
• N+N+Prep+N – root submergence of tooth – альвеолярне занурення кореня зуба;
• A+(N+N) – Guided Bone Regeneration – направлена регенерація кісткової тканини;
• (N+Ved)+N – carrier-based obturation – пломбування каналу гарячою гутаперчею на носії;
• (N+Ving)+N – air-conditioning installation – установка для кондиціонування повітря;
• (Num+N)+N – three-quarter crown – напівкоронка.

Відповідно чотири- та п’ятикомпонентні термінологічні словосполучення будуються на основі моделей дво- та трикомпонентних термінів, що поєднуються найрізноманітнішими способами: А+А+(N+prep+N) – Melanotic  neuroectodermal tumour of infancy – нейроектодермальна  меланома немовляти.

Під час читання іншомовної літератури перед багатьма спеціалістами виникають труднощі, пов’язані з семантизацією невідомої лексики. При семантизації нових невідомих термінів вокабулярію стоматології виведення терміна відбувається на основі його внутрішньої структури або контексту. Знання значення терміноелементів сприяє семантизації терміна в цілому. Наявність певної понятійної бази й широкий світогляд також стимулюють процес виведення значення термінів [9, с. 22].

Тлумачення і переклад термінів в галузі стоматології базується на умінні сприймати термін в цілому з урахуванням значення всіх його терміноелементів.

Щоб обрати еквівалентний варіант перекладу терміна, необхідно володіти мовною інтуїцією, стоматологічною термінологією рідної мови та добре знатися в тій галузі медицини, про яку йде мова. Зокрема, у нашому випадку необхідно мати певний рівень знань зі стоматологічних наук. Останнього досягнути перекладачеві з філологічною освітою досить непросто, особливо якщо стоматологічний текст висвітлює досить вузьку тему. Саме тому лінгвістові-перекладачеві конче необхідно використовувати у своїй роботі не лише довідкову медичну літературу, підручники й посібники з відповідної галузі, спеціалізовані медичні тлумачні та перекладні словники та пошукові системи Інтернету, але й тісно співпрацювати з фахівцями відповідної медичної галузі. Така перекладацька діяльність в тандемі є майже завжди запорукою якісного та еквівалентного перекладу.

Наприклад, мірилом якості перекладу може бути  точне та однозначне розуміння тексту в усіх деталях фахівцем-медиком та сприймання ним тексту як такого, що не був перекладений, а написаний мовою перекладу.

Найбільш важкими для перекладу є багатокомпонентні термінологічні словосполучення, тому що вони потребують визначення внутрішніх смислових зв’язків між компонентами [6, с. 60].

Батокомпонентні терміни-словосполучення можна поділити на 3 групи за типами міжкомпонентного звязку [11, с. 94]:

1) терміни-словосполучення з послідовним підпорядкуванням, де кожен компонент є головним по відношенню до наступного: А+Б+В, наприклад: oral mucosa deseases – захворювання слизової оболонки порожнини рота;

2) терміни-словосполучення з паралельним зв’язком, в яких усі компоненти співвідносяться безпосередньо з головним словом термінологічного словосполучення: (А+Б+…+n)+Г, наприклад, occlusal vertical dimension  – вертикальна міжоклюзивна відстань;

3) терміни-словосполучення зі змішаним типом міжкомпонентного зв’язку: (А+((Б+В)+Г)+Д, наприклад: Nevoid Basal Cell Carcinoma Syndrome (NBCCS) – Синдром Горлін-Гольца, синдром невоїдної базальноклітинної карциноми.

Очевидно, що модель змішаного типу може варіювати досить істотно. Варто зазначити, що терміни-словосполучення, що складаються з п’яти  і більше компонентів, мають тільки змішаний міжкомпонентний зв’язок.

Таким чином, перекласти багатокомпонентний термін, що складається з чотирьох, п’яти і більше компонентів, означає:

• встановити міжкомпонентні зв’язки в термінологічному словосполученні та виокремити в багатокомпонентному терміні базові одно-, дво- чи трикомпонентні терміни;
• виявити головний компонент – ядро терміна-словосполучення та перекласти його;
• перекласти усі виокремлені в межах багатокомпонентного терміна базові терміни, що знаходяться з основним компонентом у відношеннях семантичної зв’язаності, спираючись на контекст та враховуючи особливості термінології відповідної медичної науки;
• виконати власне переклад багатокомпонентного терміна (найчастіше переклад відбувається справа-наліво, починаючи з головного компонента, узгоджуючи між собою попередньо виконані переклади базових одиниць;
• перевірити правильність виконаного перекладу за допомогою словників, довідкової літератури чи пошукових систем Інтернету, аби впевнитись, що у фаховому медичному середовищі такий термін дійсно існує.

Як бачимо, переклад багатокомпонентних термінів – процес складний, багаторівневий і вимагає неабиякого професіоналізму перекладача та обізнаності в галузі медицини, зокрема в стоматології. Виконання відповідного структурного аналізу термінологічного словосполучення, співпраця з фахівцями в галузі медицини та розуміння матеріалу, що перекладається, є одними з основних підвалин якісного та еквівалентного перекладу термінології медичних текстів.

Список використаної літератури

1. Анісімова А.Г. Методологія перекладу англомовних термінів гуманітарних і суспільно-політичних наук: автореф. дисертації на здобуття наук. ступеня доктора філолог. наук: спец. 10.02.04 «Германські мови» / А. Г. Анісімова. – Москва, 2010. – 51 с.
2. Борисова Л.И. Лексические  особенности  англо-русского  научно-технического  перевода:  учеб.  пособие / Л.И.  Борисова. – М.:  МПУ,  – 208  с.
3. Додонова Н.Э. Англо-русские соответствия в акцентно-ритмической реализации многокомпонентных терминов: диссертация на соискание науч. степени канд. филолог. наук: 10.02.20 / Додонова Наталья Эдуардовна. – Пятигорск, 2000. – 173 с.
4. Дроздова Т.В. Типы и особенности многокомпонентных терминов в современном английском языке (на материале терминологии производства искусственного холода): автореф. диссертации на соискание науч. степени канд. филолог. наук: спец. 10.02.04 «Германские языки» / Т.В. Дроздова. – Москва, 1989. – 24 с.
5. Кобякова І.К. Креативне конструювання вторинних утворень в англомовному художньому дискурсі / І.К. Кобякова. – Вінниця: Новая книга, 2007. – C. 29.
6. Коваль І.В. Проблеми словотвору та термінології / І.В. Коваль, Л.І. Кухар // Матеріали третьої міжнародної конференції “Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мові як іноземній”. – Полтава. – 2000. – С. 60.
7. Кудинова Т.А. К вопросу о природе многокомпонентного термина (на примере английского языка биотехнологий) / Т.А. Кудинова // Вестник Пермского университета. – Пермь: ПТУ, 2001. – №2 (14). – С.58-64.
8. Кудрявцева И.Г. Особенности формальной структуры и семантические характеристики теминологических словосочетаний (на материале английской и русской специальной лексики научно-технической области «Интернет»): автореф. диссертации на соискание науч. степени канд. филолог. наук: спец. 10.02.20 «Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание” / Кудрявцева И.Г. – Москва, 2010. – 21 с.
9. Мельник А.І. Навчання студентів-медиків читання професійно орієнтованих текстів англійською мовою // Іноземні мови. – 2005. – № 4. – С. 22-27.
10. Чернявский М.Н. Латинский язык и основы медицинской терминологии / М.Н. Чернявский // М.: ЗАО “ШИКО”, 2007. — 448 с.
11. Шалаєва Г. Структурний аналіз сучасної медичної термінології та труднощі перекладу багатокомпонентних медичних термінів / Г. Шалаєва // АПСНІМ, 2014. – № 1 (1). – С. 90.