КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРІЗВИСЬК

УДК 81’373.2(477.83) М. Я. Наливайко Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка (м. Тернопіль)      У статті проаналізовано вуличні прізвиська жителів Львівщини, здійснено їх класифікацію та визначено мотиви номінації на сучасному етапі, розкрито їх когнітивну прагматику.      Ключові слова:…

БІЛІНГВІЗМ ЯК РЕЗУЛЬТАТ МІЖМОВНИХ КОНТАКТІВ: ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА НАСЛІДКИ ФУНКЦІОНУВАННЯ

  УДК 81’246.2 Н.М. Совтис Київський національний університет  ім. Тараса Шевченка Національний університет «Острозька академія» У статті розглянуто причини виникнення явища білінгвізму, подано основні принципи класифікації в науковій літературі. Як приклад регіонального та тривалого білінгвізму подано функціонування українсько-польської двомовності на західних…

КОНЦЕПТОФРЕЙМОВА МОДЕЛЬ КОГНІТИВНО-СЕМАНТИЧНОГО МІКРОПОЛЯ СКЛАДНОПІДРЯДНОГО РЕЧЕННЯ

УДК:  811.111’367.335   Бойко Ю.П. (доцент, докторант, к.філол.н., Чернівецький національний університет) У статті аналізуються існуючі семантичні концепції та напрями дослідження складнопідрядного речення, увага акцентується на ролі пропозиції як формотворчій основі гіпотаксичної структури, а також встановлюється кореляція між семантичною та когнітивною…

СПЕЦИФІКА ФЛОРИСТИЧНОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ ІЗ КОМПОНЕНТОМ «НАЗВА КВІТКИ» (на матеріалі англійської, французької та української мов)

УДК 81́ 1 (811.111 + 811.133.1 + 811.161.2)                                 Т. О. Алексахіна (Сумський державний університет, м. Суми)   Статтю присвячено дослідженню специфіки флористичної фразеології із компонентом «назва квітки». На матеріалі англійської, французької та української мов виявлено розбіжності у тлумаченні поняття «квітка». Виявлено інвентар…

МЕХАНІЗМИ ПОРОДЖЕННЯ ТА СПРИЙНЯТТЯ МОВЛЕННЄВО-МУЗИЧНОГО ТВОРУ

УДК 811.111 Калита А.А., Марченко В.В. НТУУ «КПІ», Київ  У статті на основі сформованої авторами комунікативної моделі викладено синергетичний підхід до розгляду процесів породження, актуалізації і сприйняття мовленнєво-музичного твору. Зазначено перспективу його подальшого практичного застосування як ефективного методологічного інструменту дослідження…