Карпчук Людмила Андріївна
магістрантка , Національний університет «Острозька академія»
Керівник  Дем’янчук О.І. к.е.н., доцент

 

 

АНАЛІЗ ОСНОВНИХ НАПРЯМІВ УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ ПОРТФЕЛЕМ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ УКРАЇНИ

У статті проаналізовано стан банківського кредитування в Україні на сучасному етапі розвитку банківського сектору вітчизняної економіки та визначено рівень проблемних кредитів комерційних банків, а також фактори, що зумовлюють їх виникнення. В результаті дослідження запропоновано основні напрямки управління кредитним портфелем комерційних банків на основі використання вітчизняної і зарубіжної практики методів оцінки кредитоспроможності позичальників.

Ключові слова: кредит, кредитний портфель, проблемні кредити, кредитний ризик, управління кредитним портфелем.

 

Карпчук Людмила Андреевна

магистрантка, Национальный университет «Острожская академия»

 

АНАЛИЗ ОСНОВНЫХ НАПРАВЛЕНИЙ УПРАВЛЕНИЯ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ КОММЕРЧЕСКОГО БАНКА УКРАИНЫ

В статье проанализированы состояние банковского кредитования в Украине на современном этапе развития банковского сектора отечественной экономики и определен уровень проблемных кредитов коммерческих банков, а также факторы, обусловливающие их возникновения. В результате исследования предложены основные направления управления кредитным портфелем коммерческих банков на основе использования отечественной и зарубежной практики методов оценки кредитоспособности заемщиков.

Ключевые слова: кредит, кредитный портфель, проблемные кредиты, кредитный риск, управление кредитным портфелем.

 

Karpchuk Liudmyla

magister, National University “Ostroh Academy”

ANALYSIS OF BASIC DIRECTIONS OF CREDIT PORTFOLIO MANAGEMENT OF COMMERCIAL BANKS IN UKRAINE

The article analyzes the state of bank lending in Ukraine at the present stage of development of the banking sector of the national economy and determined the level of problem loans of commercial banks, as well as factors that contribute to their occurrence. As a result of research the main areas of credit portfolio management of commercial banks are introduced with using national and foreign practice methods for assessing the creditworthiness of borrowers.

Keywords: credit, credit portfolio, problem loans, credit risk, credit portfolio management.

 

 

Постановка проблеми. Раціональне управління кредитним портфелем у сфері банківської діяльності відіграє важливе значення, що забезпечує дохідність та ліквідність для комерційних банків. Основне завдання, яке постає перед комерційними банками є забезпечення своєчасності повернення заборгованості за наданими кредитами та поряд із цим збільшення обсягів кредитування. Банківське кредитування сприяє перерозподілу капіталу в перспективні галузі економіки та стабільний розвиток інвестиційної діяльності шляхом надання вільних коштів для суб’єктів господарювання, які цього потребують.

Саме тому, перед комерційними банками України постає питання удосконалення напрямів управління кредитним портфелем, які випливають з постійного аналізу та знаходження основних шляхів підвищення якості їх надання.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вaгoмий внecoк у розробку тeopeтичних i практичних зacaд упpaвлiння кредитним портфелем комерційних банків зробили вітчизняні вчeнi, зокрема: O. В. Вacюpeнкo, В. I. Гpушкo, O. В Дзюблюк, A. O. Єпiфaнoв, O. Д. Зapубa, O. C. Любунь, A. М. Мopoз, та iншi. Проте, питання щодо аналізу кредитної діяльності банків є досить актуальним та потребує постійного наукового вивчення та вдосконалення, що передбачає пошук ефективних шляхів управління кредитним портфелем банку з погляду мінімізації кредитного ризику.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні основних напрямів управління кредитним портфелем комерційних банків України.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сучасні темпи зростання економіки України тісно пов’язані із розвитком банківського кредитування комерційними банками, що зумовлює необхідність постійного аналізу якості та пошуку основних напрямків управління кредитним портфелем банків.

Кредитний портфель комерційних банків передбачає собою сукупність всіх кредитів, які були надані за певний період часу. Кредити, які надаються комерційними банками, становлять найдохіднішу частину банківських операцій, що поряд із цим забезпечує стабільність існування комерційних банків в майбутньому.

Розглядаючи активи комерційних банків України, слід відзначити, що кредити становлять найбільшу частку (табл. 1).

Таблиця 1

Активи комерційних банків України за 2011-2015 роки, млн. грн.*

№ п/п	Показники	Роки
		2011	2012	2013	2014	2015
І.	Активи банків	1 054 280	1 127 192	1 278 095	1 316 852	1 254 385
	Загальні активи (не скориговані на резерви за активними операціями)	1 211 540	1 267 892	1 408 688	1 520 817	1 571 411
1	Готівкові кошти та банківські метали	27 008	30 346	36 390	28 337	34 353
2	Кошти в Національному банку України	31 310	33 740	47 222	27 554	27 392
3	Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках	78 395	99 472	78 106	99 752	129 512

Продовження таблиці1

4	Кредити надані	825 320	815 327	911 402	1 006 358	965 093
	з них:
4.1	кредити, що надані суб`єктам господарювання	580 907	609 202	698 777	802 582	785 918
4.2	кредити, надані фізичним особам	174 650	161 775	167 773	179 040	152 371
5	Частка простроченої заборгованості за кредитами у загальній сумі кредитів, %	9,6	8,9	7,7	13,5	22,1
6	Вкладення в цінні папери	87 719	96 340	138 287	168 928	198 841
7	Резерви за активними операціями банків (з урахуванням резервів за операціями, які обліковуються на позабалансових рахунках)	157 907	141 319	131 252	204 931	321 303

*Джерело: розроблено автором на основі [4]

З таблиці 1 ми спостерігаємо, що протягом 2011-2015 років спостерігається тенденція до скорочення кредитної активності комерційних банків України. Значне збільшення кредитного портфеля комерційних банків України характерне для 2014 року, що зумовлене значною девальвацією національної валюти, що відобразилось на збільшенні кредитних залишків у гривневому еквіваленті.

Зниження кредитної активності комерційних банків України відбулося за рахунок невизначеності із подальшим економічним розвитком та погіршенням кредитоспроможності позичальників, що характеризується відмовою позичальників від кредитування.

Сучасний етап розвитку банківської системи у сфері кредитної діяльності характеризується зростанням частки проблемних кредитів. У 2014 році частка простроченої заборгованості за кредитами становила 13,5 %, а у 2015 році – 22,1 %.

Така ситуація негативно впливає на стабільність роботи комерційних банків України, що є основним фактором впливу на розміри відсоткових ставок за кредитами та на доступність до кредитних ресурсів.

Перед комерційними банками України виникає необхідність аналізу якості  кредитного портфеля та контролю за ним, що зумовлено, головним чином, зміщенням банківських пріоритетів у бік якісного аналізу видаваних кредитів і розвитку систем управління ризиками.

Розглянемо структуру якості кредитного портфеля на прикладі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «Ощадбанк» та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за 2011-2015 роки (табл.2).

Таблиця 2

Структура якості кредитного портфеля комерційних банків України за 2011-2015 роки

Найменування статті, млн. грн.	Роки					Структура, %
	2011	2012	2013	2014	2015	2011	2012	2013	2014	2015
ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК”
Непрострочені та не знецінені кредити	112015	95019	109938	115828	123011	90,98	71,9	71,29	64,09	56,51
Прострочені, але не знецінені кредити	1753	1726	2552	2458	5501	1,42	1,31	1,65	1,36	2,53
Знецінені кредити	9359	35405	41730	62248	89177	7,6	26,79	27,06	34,45	40,97
Усього	123127	132150	154220	180714	217689	100	100	100	100	100
АТ «ОЩАДБАНК»
Непрострочені та не знецінені кредити	32008	34157	39944	44376	22607	54,4	55,68	62,15	47,08	20,7
Прострочені, але не знецінені кредити	148	125	436	3789	510	0,25	0,2	0,68	4,02	0,47
Знецінені кредити	6346	6735	8627	30990	70886	10,79	10,98	13,42	32,88	64,91
Національна акціонерна компанія Нафтогаз України	20334	20329	15261	15104	15208	34,56	33,14	23,75	16,02	13,93
Усього	58837	61346	64270	94259	109211	100	100	100	100	100
ПАТ “РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ”
Непрострочені і такі, що їх користь не зменшилась	24652	22543	25062	23167	22633	58,92	60,47	66,68	47,75	40,91
Прострочені і такі, що їх користь зменшилась індивідуально	17185	14737	12526	25346	32692	41,08	39,53	33,32	52,25	59,09
Усього	41837	37280	37588	48513	55325	100	100	100	100	100

Перейшовши до ПАТ «Райффайзен банк Аваль» слід відзначити, що  протягом всього досліджуваного періоду в загальній структурі кредитного портфеля частка його складових змінювалася. Найбільша частка в 2011 році належала кредитам непростроченим і таким, що їх корисність не зменшилась та становила 58,92 %. В 2012 році частка показника становила –  60,47 %, 2013 році –66,68 %, 2014-2015 роках відбулося зменшення обсягу таких кредитів, і їх частка в структурі зменшилась до 47,75 % та 40,91 % відповідно. Щодо прострочених, і таких, що їх корисність зменшилась індивідуально, то  їх  частка  в  2015  році  зменшилася  до  59,09  %. Зростання цього показника можна пояснити тим, що відбулося зменшення непрострочених і таких, що їх корисність не зменшилась.*Джерело: розроблено автором на основі [4]

З таблиці 2 за результатами оцінки структури кредитної якості кредитного  портфеля ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за 2011-2015 років ми спостерігаємо, що найбільшу частку  в  кредитному портфелі  мали непрострочені та незнецінені кредити. В 2011 році їх частка займала 90,98 %,  2012 році  –  71,90 %,  2013 році   − 71,29  %, 2014  році  –  64,09  %,  а в 2015  році  відбулося  її  зменшення  до  56,51 %. Варто відзначити, що значно  зросла  частка  знецінених  кредитів  в  загальній  структурі  кредитного  портфеля.  В 2011  році частка цих кредитів в загальній структурі становила 7,60 %, а в 2015 році –  40,97 %. Така тенденція є негативною для комерційного банку, оскільки свідчить про погіршення платоспроможності позичальників.

У структурі  якості  кредитного  портфеля  АТ «Ощадбанк» в 2011 році значну частку займали  непрострочені  та  не  знецінені  кредити  –  54,4  %, частка знецінених кредитів становила 10,79 %, 2012-2013  становила  55,68  %  та  62,15  %  відповідно.  Проте,  в  2014  році  частка  цієї  статті зменшилася  до  47,08  %, а 2015  році до 20,7 %, що свідчить про зростання проблемних та безнадійних кредитів. Щодо  знецінених  кредитів,  то  їх  частка  зросла з 10,79  % в 2011  році  до 64,91 % в 2015 році. Також, в загальній структурі кредитного портфеля зменшилася частка кредитів наданих для підприємства Національна акціонерна компанія  «Нафтогаз України» з 34,56 % в 2011 році до 13,93 % в 2015 році.

Оскільки спостерігається тенденція до зростання обсягів частки сумнівних та безнадійних кредитів ліквідність комерційних банків України знижується, що зумовлено зростанням витрат на покриття резервів за даними кредитами та скороченням доходу за рахунок втрати активів банківськими установами.

Рівень якості кредитного портфеля комерційних банків України залежить від зовнішніх та внутрішніх факторів (рис.1).

Рис. 1. Фактори впливу на рівень якості кредитного портфеля*

*Джерело: розроблено автором на основі [2]

При наявності простроченої заборгованості за кредитами для комерційних банків України виникає необхідність їх управління за допомогою використання певних методів.

Так, комерційні банки України можуть здійснювати продаж простроченої заборгованості іншим організаціям, погасити її за рахунок резервів або утримувати їх з подальшою зміною умов кредитування.

При наявності проблемних кредитів комерційні банки вдаються до індивідуального підходу з вивченням причин їх виникнення. Після цього банківська установа вибирає найоптимальніше рішення для погашення кредитної заборгованості позичальником з мінімальними витратами для банку у процесі її стягнення.

Важливим при цьому є вибір правильного рішення щодо реструктуризації кредитної заборгованості, основне завдання якої полягає у наданні можливості позичальнику відновити фінансовий стан до рівня, який дозволить йому виконувати власні кредитні зобов’язання перед комерційними банками. Схема реструктуризації визначається комерційними банками для кожного позичальника окремо.

Сучасні банківські установи використовують такі варіанти реструктуризації:

• пролонгація кредиту – подовження строку дії кредитного договору при наявності у позичальника фінансових проблем;
• надання банком кредитних канікул, що передбачає зменшення кредитного навантаження протягом певного періоду;
• зміна схеми погашення кредиту з класичної на ануїтетну та навпаки;
• переведення боргу на іншого позичальника;
• рефінансування кредиту;
• конверсія – переведення валютного кредиту у гривневий;
• зниження відсоткової ставки;
• капіталізація відсотків [1].

Ефективне управління кредитним портфелем комерційних банків перш за все залежить від організації самого процесу кредитування, важливим на сучасному етапі є ефективне управління кредитним портфелем банків, який формується з урахуванням всіх факторів з поєднанням принципів і методів банківського кредитування.

У процесі надання позики для комерційних банків не завжди є можливість визначити котра позика стане проблемною, а яка буде погашена. Для комерційних банків уникнення всіх ризиків є неможливо, але у процесі застосування управління кредитними ризиками виникає можливість їх мінімізації через певні обмеження та нормативи, що виступають основним фактором забезпечення надійності банку.

Рівень ризику за кредитними операціями для комерційних банків визначається з використання наступних критеріїв:

• оцінка кредитоспроможності позичальника;
• розрахунок нормативів та постійний моніторинг кредитного портфеля банку;
• якісна оцінка заставного майна.

До основних методів, які використовуються комерційними банками для зниження кредитного ризику, належать: лімітування кредитів; диверсифікація кредитних вкладень; вимога від клієнта достатнього та якісного забезпечення щодо виданих кредитів;контроль та оперативність при стягненні боргу; страхування кредитних операцій [1].

Вітчизняні банки загалом використовують рейтингові та бально-рейтингові методи оцінки кредитоспроможності позичальника, при цьому здійснюючи лише аналіз фінансового стану позичальника, за допомогою розрахунків певних коефіцієнтів та показників (коефіцієнти ліквідності, показники фінансової стійкості, показники рентабельності, коефіцієнт валового прибутку, коефіцієнти оборотності та інше), що не враховують усі параметри, котрі впливають на визначення кредитного ризику, тому ефективним є також використання якісних характеристик позичальника при оцінці його діяльності, які не мають кількісного вираження (характеристика бізнесу, ринкова позиція позичальника,ділова репутація та ін. )[5].

Проте, на сучасному етапі розвитку банківської системи України комерційним банкам у процесі надання кредитів необхідно керуватися міжнародним досвідом. Так, у міжнародній практиці методи і моделі оцінки кредитоспроможності позичальників поділяються на класифікаційні та моделі комплексного аналізу.

Серед основних моделей на основі комплексного аналізу кредитоспроможності позичальників до найбільш ефективних, що використовуються в міжнародній практиці, можна зарахувати систему «6 С»,PARSER, CAMPARI, МEMO RISK та інші.

Система «6 С» позначається словами, які визначають: character (характер особистості позичальника, репутація); cashflow(спроможність вчасно повернути кредит, фінансові можливості або потік грошових коштів); capital(капітал, майно, величина акціонерного капіталу); collateral (забезпечення, види та вартість активів);conditions (економічна кон’юнктура та її перспективи); control (контроль, відповідність кредитної заявкиописові кредитної політики банку) [3].

За даною системою показники вивчаються працівниками комерційного банку з використанням показників ліквідності, оборотності капіталу, залучення коштів та прибутковості, що визначає кредитоспроможність клієнта.

Метод CAMPARI визначає: сharacter (характеристик та репутацію позичальника), аbility (оцінку бізнесу позичальника), мeans (необхідність звернення за кредитом), рurpose (мету кредиту), аmount (обгрунтування cуми кредиту), repayment (можливість погашення), insurance (спосіб страхуванн якредитного ризику).

Наступна методика визначення кредитоспроможності позичальника PARSER передбачає собою аналіз, за допомогою якого визначається: рerson (інформація про потенційного позичальника, його репутація), аmount (обгрунтування суми кредиту), repayment (можливість погашення), security(оцінка забезпечення), expediency (доцільність кредиту), remuneration (винагорода банку) [3].

Перевагою вище перелічених моделей оцінки кредитоспроможності позичальника чіткість, логічність, послідовність, повнота і вичерпність, що дає можливість комерційним банкам якісно оцінювати кредитоспроможність позичальника, мінімізувати кредитний ризик, чітко організовуючи кредитні відносини та досягнути найкращої якості кредитного портфеля.

Проте, слід відзначити, що для визначення комплексної оцінки кредитоспроможності позичальника для комерційного банку часто недостатньо інформації у числових величинах, саме тому, вони вдаються до консультацій кваліфікованих аналітиків.

Однак визначення кредитоспроможності позичальника залежить від системи аналітичного обліку, який дозволяє формувати кредитний портфель за різними ознаками серед яких слід виділити: регіони, точки продажу, строки кредитування, види застав тощо.

При здійсненні кредитної діяльності з метою мінімізації кредитних ризиків для комерційних банків України велике значення відіграє кредитна історія позичальників, що характеризується діяльністю кредитних бюро,  а також єдиною інформаційною система НБУ «Реєстр позичальників» з 2005 року.

Проте, вище перелічені бази мають своїх недоліки, які характеризуються відсутністю налагодженості у сфері обміну інформацією між собою за рахунок роботи із різними банківськими установами та різними періодами функціонування, у той час як світова практика характеризується створенням єдиних каталогів кредитних історій усіх бюро, що дозволяє визначити, які з них мають інформацію про конкретного позичальника.

Висновки. Отже,ефективне управління кредитними операціями комерційних банків України відіграє одну із найважливіших ролей у процесі формування прибутку та покращення їх ліквідності. На сучасному етапі розвитку банківської системи для комерційних банків необхідно удосконалювати основні напрямки кредитування з метою мінімізації кредитних ризиків, що зумовлено функціонуванні кредитної активності банків України на низькому рівні, а це стає причиною зростання частки проблемних кредитів у кредитному портфелі комерційних банків.

Таке зростання є негативним чинником, який безпосередньо впливає на знецінення активів банку та як наслідок погіршує стан банківської системи країни загалом. Неякісний моніторинг кредитів, недосконалість методів оцінки кредитоспроможності позичальника спонукає комерційні банки до пошуку та удосконалення методів управління кредитним портфелем шляхом можливості використання міжнародного досвіду.

Серед основних моделей аналізу кредитоспроможності позичальників, які використовуються в міжнародній практиці можна віднести:  система «6 С», PARSER, CAMPARI, МEMO RISK та інші.

Запропоновані методи дадуть можливість комерційним банкам України поліпшити стан кредитного портфеля та мінімізувати дію кредитних ризиків, що в свою чергу підвищить ефективність здійснення кредитної діяльності та загальну прибутковість.

Література:

• Аналіз банківської діяльності [Текст] : підручник / А. М. Герасимович, М. Д. Алексеєнко, І. М. Парасій-Вергуненко та ін.; За ред. А. М. Герасимовича. – К.: КНЕУ, 2004. – С. 121-128.
• Банківська система 2015: виклики та перспективи − [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=14741673.
• Бєлова І.В. Організація контролю в банку [Текст] : навч. посіб. / І.В. Бєлова.- Суми: Університетська книга, 2009.- 301с.
• Офіційний сайт Національного банку України − [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua.
• Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку : підручник / Л.О.Примостка. – 2-ге вид., доп. і перероб. – К. : КНЕУ, 2004. – 468 с.